Рішення

від 27.08.2008 по справі 28/73-08-1971

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/73-08-1971

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2008 р.Справа  № 28/73-08-1971

За позовом   Житлово-будівельний кооператив "Дністровець-2";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест"  

 3-тя особа відповідача: Міністерство оборони України;  3-тя особа відповідача: Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України;  3-тя особа відповідача: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області;  

про визнання недійсними договорів  

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

        Від позивача:  Бережна Т.Г. –за дорученням.

        Від відповідача: Хомчак І.В. –за дорученням

Третя особа: Зозуля Г.В. –за дорученням.

Суть спору: позивач, Житлово-будівельний кооператив „Дністровець-2” звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними договори про пайову участь за №7/06 від 30 червня 2004 року та за №14/09-04 від 14 вересня 2004 року укладені з товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест”

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що  30.06.2004 року між Житлово-будівельним кооперативом «Дністровець-2»та товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»укладено договір № 7/06 на дольову участь у будівництві житла, згідно якого ТОВ «Хмельницькбудінвест»зобов'язується внести кошти на будівництво житлового будинку № 20 по вул. Перемоги в м. Білгород - Дністровський Одеської області в сумі 913 840,80 гривень а ЖБК «Дністровець-2»після закінчення робіт по будівництву житлового будинку та прийняття його в експлуатацію в термін 30 днів передати у власність ТОВ „Хмельницькбудінвест” загальну площу житла, створеного за рахунок ТОВ „Хмельницькбудінвест». Також 14.09.2004 року між тими ж сторонами було укладено договір № 14/09-04 про дольову участь у будівництві житла, згідно якого ТОВ «Хмельницькбудінвест»зобов'язується внести кошти на будівництво житлового будинку № 20 по вул. Перемоги в м. Білгород - Дністровський Одеської області в сумі 756000 гривень, а ЖБК «Дністровець-2»після закінчення робіт по будівництву житлового будинку та прийняття його в експлуатацію в термін 30 днів передати у власність ТОВ „Хмельницькбудінвест” загальну площу житла,  створеного за  рахунок ТОВ „Хмельницькбудінвест”. Вказані договори з боку ЖБК «Дністровець-2»були підписані головою правління Ужевко В.М. Але на час підписання вищевказаних договорів, виконуючим обов'язки голови правлінні ЖБК «Дністровець-2»було призначено Ліпового Павла Аркадійовича, що підтверджується протоколом загальних зборів пайовиків будівництва 54 кв. житлового будинку по вул. Перемога,2 від 18.06.2004 р.

Таким чином, на думку позивача, договори № 7/06 та № 14/09-04 були підписані особою, не уповноваженою на здійснення таких дій та згідно ст.ст..203, 215  ЦК України.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позовну  заяву надав, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю, оскільки протокол загальних зборів пайовиків датований 18.06.2004р. а спірні договори підписані головою правління Ужевко В.М. 30.06.2004р. та 14.09.2004р. та скріплені печаткою позивача. Крім того відповідач зазначає, що на момент підписання спірних договорів голова правління Ужевко В.М. не виконував своїх обов'язків, то відповідно до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. В подальшому позивач прийняв від відповідача в якості оплати за договорами векселі та 22 жовтня 2004р. позивачем були передані відповідачу квартири по актам прийому передачі, що свідчить про схвалення позивачем спірних правочинів навіть за умови їх підписання не уповноваженою особою.

Також представник відповідача звертає увагу суду на те, що відповідно до ст.256 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах стоку позовної давності, а згідно ст..257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. За таких обставин відповідач просить застосувати позовну давність на підставі ст. 267 ЦК України.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, надав письмові пояснення, згідно яких Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України  є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей та здійснює свою діяльність на підставі Положення. 24 грудня 2004 р. Міністерством оборони України був укладений договір купівлі-продажу 12 квартир, розташованих за адресою: м. Білгород Дністровський Одеської області, вул. Перемоги, 20, з ТОВ «Хмельницькбудінвест»на загальну суму 1 168 904 гри. Договір був укладений на підставі рішення Постійно діючого тендерного комітету Міністерства оборони України з організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг у сфері будівництва та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей за державні кошти. За умовами договору Південне УКБ МОУ виступило одержувачем бюджетних коштів - «Платником» та здійснювало обов'язки по оплаті придбаних Міністерством оборони України квартир за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно акту приймання - передачі від 28 грудня 2004р. №5/1 наведені квартири були передані ТОВ «Хмельницькбудінвест»Міністерству оборони, та в подальшому з метою розподілення житла для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України Квартирно - експлуатаційному управлінню Південного оперативного командування на підставі акту приймання - передачі №5/2 від 28.12.2004р. На теперішній час квартири знаходяться в загальнодержавній власності та власником наведених квартир є Міністерство оборони України.

Ухвалою голови суду від 14 липня 2008 року, строк розгляду справи продовжено до 14 серпня 2008 року. Також строк розгляду справи продовжено за клопотанням сторін до 14 жовтня 2008 року, ухвалою суду від 14 серпня 2008 року.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні докази, що мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення,  оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

30 червня 2004 року між Житлово-будівельним кооперативом «Дністровець-2»і особі голови правління Ужевко В.М. та товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»укладено договір № 7/06 на дольову участь у будівництві житла, за умовами якого ТОВ «Хмельницькбудінвест»зобов'язується внести кошти на будівництво житлового будинку № 20 по вул. Перемоги в м. Білгород - Дністровський Одеської області в сумі 913 840,80 гривень а ЖБК «Дністровець-2»після закінчення робіт по будівництву житлового будинку та прийняття його в експлуатацію в термін 30 днів передати у власність ТОВ „Хмельницькбудінвест” загальну площу житла, створеного за рахунок ТОВ „Хмельницькбудінвест».

Також 14 вересня 2004 року між тими ж сторонами було укладено договір № 14/09-04 про дольову участь у будівництві житла, згідно якого ТОВ «Хмельницькбудінвест»зобов'язується внести кошти на будівництво житлового будинку № 20 по вул. Перемоги в м. Білгород - Дністровський Одеської області в сумі 756000 гривень, а ЖБК «Дністровець-2»після закінчення робіт по будівництву житлового будинку та прийняття його в експлуатацію в термін 30 днів передати у власність ТОВ „Хмельницькбудінвест” загальну площу житла,  створеного за  рахунок ТОВ „Хмельницькбудінвест”.

Загальними зборами від 18 червня 2004 року голову правління Ужевко В.М. тимчасово ,у зв'язку з хворобою, усунуто з посади голови правління, а тимчасово виконуючого обов'язки голови призначено Ліпового П.А.

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 14 жовтня 2004 року, зазначено голову ЖБК „Дністровець-2” Липовий П.А., а Ужевко В.М. вказаний начальником ДП „ПМК-71”, що підтверджує той факт, що Ужевко В.М. був начальником ДП „ПМК-71”. Вказаний акт було підписано та скріплено печатками та рішенням Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради від 21 жовтня 2004 року за №736 затверджено акт державної приймальної комісії від 14 жовтня 2004 року.

30 червня 2006 року ревізійною комісією ЖБК „Дністровець-2” було встановлено, що вказані договори були підписані особою, яка на той час була відсторонена від займаної посади та вирішено звернутися до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів на дольову участь у здійснені будівництва від 30 червня 2004 року №7/06 та від 14 вересня 2004 року за №14/09-04.

Рішенням господарського суду Одеської області від 2 жовтня 2007 року по справі №2/211-07-6839, позов задоволено повністю, розірвано договори від 30 червня 2004 року №7/06 та від 14 вересня 2004 року за №14/09-04.

Відповідно до п.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені  рішенням  господарського  суду  під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд не приймає заперечення відповідачів, стосовно оплати за двома договорами, оскільки вищевказаним рішенням встановлено факт порушення зобов'язання, а саме не перерахування коштів.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що на момент укладення договорів виконуючим обов'язки голови правління був Липовий П.А.. За таких обставин суд доходить висновку, що у громадянина Ужевко В.М. були відсутні повноваження на укладення спірних договорів. Оскільки не надано відповідачем жодних доказів, що підтверджували би виконання своїх обов'язків як голови правління  Ужевко В.М. за спірний період.

Стосовно наданої відповідачем копії додаткової угоди №1 від 12.07.2004 року, копії акту прийому-передачі векселів від 14.07.2004 року, копії довідки від 11.10.2004 року та копії додаткової угоди №1 від 11.10.2004 року, копії акту прийняття-передачі векселів від 11.10.2004 року, копії довідки від 11.10.2004 року та копії акту приймання передачі від 22 жовтня 2004 року, суд зазначає, що станом на 18 червня 2004 року громадянин Ужевко В.М. був отсторонений від посади голови правління за станом здоров'я. А як вбачається з наданої копії акту від 14 жовтня 2004 року то громадянин Ужевко В.М. був начальником ДП „ПМК-71”.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про те,                                             що спірні договори на дольову участь у будівництві від 30.06.2004 року та від 14.09.2004 року укладені з порушенням ст.207 ГК України, господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.2 п. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно  ч.2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. А відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанні відповідних наслідків, а саме відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди;  правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.9.1. зазначених Роз'яснень, угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у  представника юридичної особи або керівника її відокремленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином відповідачем не доведено належним чином свої заперечення стосовно схвалення договорів саме ЖБК „Дністровець-2”.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, згідно до ст. 43 ГПК України.

Оскільки не надано жодних доказів, що підтверджували б правоздатність сторін за угодою, а саме в матеріалах справи відсутні: належним чином оформлені та підписані уповноваженими особами протоколи загальних зборів щодо виконання своїх обов'язків як голови правління громадянином Ужевко В.М., первинні бухгалтерські документи, які б свідчили, що на момент укладення спірних договорів Ужевко В.М.  був головою правління ЖБК „Дністровець-2” та мав повноваження на укладення таких договорів, керуючись ст.ст. 92, 203, 215, 237 ЦК України.

В результаті розгляду господарським судом матеріалів справи було встановлено, що договори про дольову участь у будівництві, були укладені з недодержанням в момент вчинення правочину стороною, а саме виконавцем вимог, які встановлені ч.1-3,5 та ч.6 ст.203 цього Кодексу та порушує законні права та інтереси позивача, тому суд дійшов висновку, що  оспорювані правочини підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язане повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, наслідком визнання спірних договорів недійсними повинно бути повернення сторін   у   початковий   стан,   тобто,  відповідач повинен повернути  позивачу квартири за №№ 28, 31, 37, 40, 43, 44, 46, 47, 49, 51, 52, 54, які знаходяться у шестиповерховому будинку по вулиці Перемоги,20 в місті Білгород-Дністровський,   Одеська  область,  а  позивач в свою чергу отриманні кошти.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення оплати за вищевказаними договорами лише містяться копії векселів за № 823154052753 номінальною вартістю 756 000 гривень від 8 жовтня 2004 року.

Суд взагалі не приймає до уваги надану копію векселю №32097311961 номінальною вартістю 1030055 гривень, вартість за якою передається вексель 913840 гривень від  12 травня 2003 року, оскільки жодний доказу передачі саме ЖБК „Дністровець-2” відсутній.

Суд також не приймає заперечення відповідача стосовно застосування строку позовної давності, оскільки факт укладення спірних договорів був встановлений ревізійною комісією лише 30 червня 2006 року, що підтверджується протоколом та рішенням господарського суду від 2 жовтня 2007 року.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, згідно його заяви.                    

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                     ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю .

2.          Визнати договір про дольову участь у будівництві житла укладений між Житлово-будівельним кооперативом „Дністровець-2” та товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»від 30 червня 2004 року №7/06 недійсним.

3.   Визнати договір про дольову участь у будівництві житла укладений між Житлово-будівельним кооперативом „Дністровець-2” та товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»від 14 вересня 2004 року №14/09-04 недійсним.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»/місто Хмельницький, Вінницьке шосе,6,  р/р 2600526000040 в ХФ АКБ „Правексбанк” м.Хмельницький, МФО 316510, код ЄДРПОУ 22784870/ повернути Житлово-будівельному кооперативу „Дністровець-2” / Одеська область місто Білгород-Дністровський, вул..Промислова,2, р/р 26001301510030 в Білгород-Дністровському відділенні ПІБ, МФО 328458, код ЄДРПОУ 21006691/ квартири за №№ 28, 31, 37, 40, 43, 44, 46, 47, 49, 51, 52, 54, які знаходяться у шестиповерховому будинку по вулиці Перемоги,20 в місті Білгород-Дністровський,   Одеська  область.

5. Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив „Дністровець-2” / Одеська область місто Білгород-Дністровський, вул..Промислова,2, р/р 26001301510030 в Білгород-Дністровському відділенні ПІБ, МФО 328458, код ЄДРПОУ 21006691/ повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» /місто Хмельницький, Вінницьке шосе,6,  р/р 2600526000040 в ХФ АКБ „Правексбанк” м.Хмельницький, МФО 316510, код ЄДРПОУ 22784870/ вексель за № 823154052753 номінальною вартістю 756 000 гривень від 8 жовтня 2004 року.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»/місто Хмельницький, Вінницьке шосе,6,  р/р 2600526000040 в ХФ АКБ „Правексбанк” м.Хмельницький, МФО 316510, код ЄДРПОУ 22784870/  на користь Житлово-будівельного кооперативу „Дністровець-2” / Одеська область місто Білгород-Дністровський, вул..Промислова,2, р/р 26001301510030 в Білгород-Дністровському відділенні ПІБ, МФО 328458, код ЄДРПОУ 21006691/ витрати по сплаті державного мита в сумі 85 /вісімдесят п'ять/ гривень та ІТЗ судового процесу в сумі  118 /сто вісімнадцять/ гривень .

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.            

Рішення підписане 2 вересня 2008 року.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.