Постанова

від 28.12.2011 по справі 3-897/2011

СТАРОБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ



  №3-897/2011

  П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 вересня  2011 року. Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Дмитрієв О.Ф. розглянувши в смт. Старобешеве справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41КУпАП, яка надійшла від територіальної державної інспекції праці у Донецькій області стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, фізичної особи-підприємця, яка мешкає за адресою: смт. Новий Світ, вул. Леніна, 10/13 Старобешівського району  Донецької області,  -

В С Т А Н О В И В:

До Старобешівського районного суду Донецької області надійшов адміністративний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ч.1 ст. 41 КУпАП, відповідно до якого в ході проведеної перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має право прийому, звільнення працівників та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією зі сторін трудового договору і як роботодавець повинна забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушила вимоги чинного трудового законодавства, а саме:

1.          Згідно трудових договорів та табелів обліку використання робочого часу, всі працівники працюють з 8-00 до 17-00, перерва з 12-00 до 13-00, вихідні дні –субота, неділя. Згідно режиму роботи магазин працює з 7-00 до 19-00, перерва з 13-00 до 14-00, без вихідних днів. Тобто, не зрозуміло хто працює у дні та часи, які не визначені трудовими договорами. Графіки змінності працівників не розроблені. Вищевказане свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 57 КЗпП України та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», так як саме роботодавець забезпечує достовірний облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік на оплату праці.

2.          Посадові оклади працівників не відповідають рівню заробітної плати встановленого Генеральною угодою між КМУ, всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями та рівню заробітної плати встановленого Регіональною угодою між Донецькою ОДА, профспілковими об’єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців. Так, згідно відомостей нарахування та виплати заробітної плати за 2010-2011 роки, посадовий оклад кондитерів становить з 01.01.2010р. –1000грн. та 417 грн. (0,5 ставки), бухгалтера –831грн., з 01.07.2010р. –1000грн., 590грн., 850грн., з 01.09.2010р. –1100грн., 613грн., 941грн., з 01.04.2011р. –1250грн., 630грн., 960грн. Згідно п.2.2 Генеральної угоди мінімальна тарифна ставка робітника 1-го розряду встановлюється у розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом. Згідно п.2.2.6 Регіональної угоди до цієї норми застосовується регіональний коефіцієнт в межах 1,15. Станом на 01.01.2010р. ця сума складає 1199,22грн., на 01.04.2010р. –1219,92грн., на 01.07.2010р. –1225,44грн., на 01.10.2010р. –1251,66грн., на 01.12.2010р. –1272,36грн., на 01.01.2011р. –1298,58грн., на 01.04.2011р. –1324,80грн. Таким чином, вищезазначене не відповідає вимога мст. 96,97 КЗпП України та ст. 6, 11 Закону України «Про оплату праці»,  що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення.

3.          Заробітна плата працівникам протягом 2010р., 2011р. виплачується один раз на місяць. Так, заробітна плата за листопад 2010р. виплачена працівникам 30.11.2010р., за грудень 2010р. –31.12.2010р., за січень 2011р. –31.01.2011р., за лютий 2011р. –28.02.2011р., за березень 2011р. –31.03.2011р., за квітень 2011р. –30.04.2011р., за травень 2011р. –30.05.2011р., за червень 2011р. –30.06.2011р., що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ч.1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати не менш двох разів на місяць із проміжком часу, що не перевищує 16-ти календарних днів.

4.          Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства у частині виплати заробітної плати працівникам нижче встановленого державного мінімуму. Так, за встановлену законодавством норму тривалості робочого часу, протягом 2010р. працівникам нараховано: лютий 2010р. –ОСОБА_2 –869грн. (20дн., 160год.) –нараховано 831грн., ОСОБА_3 –869:2=434,50грн. (0,5ставки) –нараховано 417грн.; березень 2010р. –ОСОБА_2 –869грн. (22дн., 176год.) –нараховано 831грн., ОСОБА_3 –869:2=434,50грн. –нараховано 417грн.; квітень 2010р. –ОСОБА_2 –884грн. (21дн., 167год.) –нараховано 831грн., ОСОБА_3 –884:2=442грн. –нараховано 417грн., ОСОБА_4 884грн, - нараховано 870грн.; травень 2010р. - ОСОБА_2 – 884грн. (17дн., 136год.) –нараховано 831грн., ОСОБА_3 –884:2=442грн. –нараховано 417грн., ОСОБА_4 884грн, - нараховано 870грн.; червень 2010р. -  ОСОБА_2 –884грн. (21дн., 168год.) –нараховано 831грн., ОСОБА_3 –884:2=442грн. –нараховано 417грн., ОСОБА_4 884грн, - нараховано 870грн.; липень 2010р. –ОСОБА_2 –888грн (22дн., 176год. ) –нараховано 850грн.; вересень 2010р. –ОСОБА_2 - 888грн (22дн., 176год. ) –нараховано 850грн.; Жовтень 2010р. –ОСОБА_2 –907грн. (21дн., 168год.) –нараховано 850грн., ОСОБА_4 –907грн. –нараховано 890грн.; листопад 2010р. –ОСОБА_2 –907грн. (22дн., 176год.) –нараховано 850грн., ОСОБА_4 –907грн. –нараховано 890грн.; грудень 2010р. –ОСОБА_2 –922грн. (23дн. 183год.) –нараховано 850грн.

Вищезазначене свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ч.1 ст.95 КЗпП України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці».

5.          Індексація заробітної плати за період з квітня 2010р. по березень 2011р. не провадиться, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог п.6 ст.95 КЗпП України та ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

6.          П.6 трудового договору передбачено надання працівникам щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні. Однак, конкретний термін надання щорічної відпустки у трудовому договорі не встановлено. графіки щорічних відпусток працівників на 2010-2011рр. розроблені та узгоджені з працівниками. Однак, згідно наданих табелів обліку використання робочого часу та відомостей нарахування та виплати заробітної плати, протягом 2010-2011рр. щорічна відпустка працівникам не надавалась, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. ст. 74, 79, 80 КЗпП України та Закону України «Про відпустки».

7.          Розрахунки зі звільненими працівниками проводяться не в день звільнення. Так, наказом №3/а від 07.07.2010р. було звільнено ОСОБА_5  за ст. 38 КЗпП України, але остаточні розрахунки проведено 30.07.2010р. Також, під час розрахунку зі звільненим працівником роботодавцем не нарахована заробітна плата за останній день роботи 07.07.2010р., що не відповідає вимогам ст. 116 КЗпП України, так як днем звільнення вважається останній день роботи, за який робітнику повинна бути нарахована заробітна плата. Наказом №8 від 04.07.2011р. звільнено ОСОБА_6 з 04.07.2011р. за ст. 38 КЗпП України, але остаточні розрахунки на день перевірки не проведено, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 116 КЗпП України.

8.          Під час звільнення працівникам не нараховується та не виплачується грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки. Так, ОСОБА_5 звільнилась з 07.07.2010р. Згідно трудового договору від 20.06.2008р., тривалість щорічної відпустки працівнику встановлена 24 календарних дні. Протягом 2010р. щорічна відпустка працівнику не надавалася, під час звільнення грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки не нарахована та не виплачена, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 83 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про відпустки».

9.          Вищевказане свідчить про те, що роботодавець порушує умови трудових договорів, які укладені з найманими працівниками, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 21 КЗпП України.

22.08.2011 року до суду надійшло від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заперечення на протокол про адміністративне правопорушення №05-42-042/0055 від 22.07.2011р., відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погоджується з п.1 протоколу про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що Генеральна угода між КМУ, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками та профоб’єднанями не поширюється на приватних підприємців –фізичних осіб, а дія його поширюється тільки на роботодавців –юридичних осіб.    

ОСОБА_1 з правопорушенням згодна, опитана у судовому засіданні факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП визнала повністю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41  КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №05-42-042/0055 від 22 липня 2011 року, зміст та форма якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП, актом перевірки №05-42-042/0050 від 19 липня  2011 року.        

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшов висновку про доведеність провини ОСОБА_1. у вчиненні правопорушення, тому обирає захід стягнення в межах санкції  ч. 1 ст. 41 КУпАП й керується ст.ст. 23, 27 КУпАП.

Суддя вважаю, що характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, дає підстави для обрання стягнення у вигляді штрафу, який адекватний для ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме досягненню мети як виховання особи й запобігання вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст.ст. 23, 27, 41 ч.1, 283, 284 КУпАП,-  

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Постанова на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

          Суддя