Постанова

від 03.11.2011 по справі 2а-11695/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 03 листопада 2011 року            справа № 2а-11695/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши адміністративну справу у письмовому провадженні

за позовом

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

до

товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничо - комерційна фірма «Аврора»КО ЛТД

про

стягнення заборгованості у розмірі 36009,62грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничо - комерційна фірма «Аврора»КО ЛТД про стягнення податкової заборгованості у розмірі 36009,62 грн.

Представником відповідача надано письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначено, що стягнення заборгованості у розмірі 360009,62грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на момент винесення рішення, податковий борг перед державним бюджетом України виник у зв’язку із несплатою податкових зобов’язань, визначених відповідачем у податкових деклараціях по орендній платі за землю поданої товариством з обмеженою відповідальністю науково –виробничо - комерційна фірма «Аврора»КО ЛТД.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково –виробничо - комерційна фірма «Аврора»КО ЛТД (надалі по тексту відповідач) зареєстроване Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією 25 лютого 1992 року, код ЄДРПОУ 16464641.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва податковий розрахунок за 2009 рік №2438 від 29 січня 2009 року у розмірі 17821,30грн. з щомісячною платою за січень –листопад у розмірі 1485,11грн., за грудень у розмірі 1485,09грн., та податковий розрахунок за 2010рік № 3423 від 28 січня 2010року у розмірі 47181, 96грн, з щомісячною платою у розмірі 3931, 83грн.

За рахунок подання відповідачем уточнюючих звітів, податкова заборгованість була зменшена на загальну суму 30237,19грн.

У зв’язку зі сплатою та переплатою за попередні періоди сума податкового боргу у розмірі 1426,62грн. була частково погашена. Також у відповідача обліковується пеня у розмірі 2670,17грн.

Державною податковою інспекцією в Солом’янському районі м. Києва зазначено, що сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ «Аврора»КО ЛТД за погодженими податковими зобов’язаннями становить 36009,62 грн.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю НВКФ «Аврора»КО ЛТД має податковий борг в сумі 36009,62 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб у 2009 - 2010 роках, а саме (згідно копії облікової картки) сума боргу складає 36009,92 грн.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання законної сили Податкового кодексу України, судом застосовано норми Закону, що діяли станом до 01.01.2011 року.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон).

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючим органом невірно визначено суму податкового зобов'язання або прийнято будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пп. 5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (пп. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону).

Також, відповідно до пп. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Доказів оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, на підставі яких позивач просить стягнути суму заборгованості, матеріали справи не містять. Таким чином, визначені в них зобов’язання є узгодженими станом на час розгляду справи.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, у відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В матеріалах справи міститься перша податкова вимога від 20 травня 2009 року №1/550 та друга податкова вимога від 30 липня 2009 р. №2/1001 щодо наявності податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (пп.“а” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (пп. “б” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлено першу та другу податкову вимогу.

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва у відповідності до п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, були винесені дві податкові вимоги: перша від 20 травня 2009року №1/550, податкову вимогу було отримано відповідачем про що свідчить відмітка на поштовому поверненні, друга від 30 липня 2009 р. №2/1001 податкову вимогу було отримано відповідачем. Однак після проведених позивачем заходів податковий борг залишився несплаченим.

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва на підставі діючого законодавства на момент виникнення зобов’язань відповідача було винесено рішення від 18 серпня 2010 року № 533 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничо - комерційна фірма «Аврора»КО ЛТД (03035, м. Київ, вул. Урицького 41 ідент. код 16464641) заборгованість перед бюджетом у розмірі 36009 (тридцять шість тисяч дев’ять) грн. 62 коп на р/р 33218811700010 ВДК у Солом’янському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 26077951, МФО 820019.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Н.М. Клименчук