Постанова

від 30.11.2011 по справі 2а-13988/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 30 листопада 2011 року                     № 2а-13988/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О. у порядку письмового провадження розглянув та вирішив адміністративну справу

за позовом  

Державної податкової  інспекції  у Святошинському районі м. Києва

до

третя особа

Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрос Плюс"

Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація

про

припинення юридичної особи

Позивач звернувся до суду  з позовом до відповідача, в якому, просить визнати недійсним установчі (засновницькі) документи ТОВ "Акрос плюс" та припинити юридичну особу ТОВ "Акрос плюс".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що установчі та реєстраційні документи ТОВ "Акрос плюс" містять неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства, що на думку позивача є підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсними засновницьких документів з моменту реєстрації.

Крім того, відповідачем не подається з 05 листопада 2010 року звітність до органів державної податкової служби, що відповідно до статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є підставою для припинення юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, поштова кореспонденція направлена на його адресу повернулась з відміткою пошти "не розшукано".

Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Інформацію про зміну місцезнаходження відповідач до державного реєстратора Святошинського району та ДПІ у Святошинському районі м.Києва не подавав, як вбачається з матеріалів справи, у ЄДРПОУ в установленому порядку не перереєструвався.

Третя особа свого представника також в судове засідання не направила, хоча про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.

У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи, та відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 КАС України, в судовому засіданні 24 листопада 2011 року суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із витягу з ЄДРПОУ, ТОВ "Акрос плюс" зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 10 жовтня 2007 року. Засновником та керівником цього товариства зазначено ОСОБА_1

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, органи державної податкової служби наділені повноваженням у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Викладені положення Податкового кодексу України наділили орган державної служби повноваженнями на звернення до суду з вимогами щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання. Водночас, підстави для визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання і припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця встановлені законодавством.

Підстави для визнання недійсними установчих (засновницьких) документів передбачені статтею 551 Господарського кодексу України, яка набрала чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 551 Господарського кодексу України ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

- зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- незареєстровано у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачено законодавством;

- зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Отже, наявність вищеперерахованих ознак фіктивності є підставою для звернення органу державної податкової служби до суду з вимогою про визнання недійсними реєстраційних документів юридичної особи.

При цьому судом враховується те, що згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, а тому положення статті 551 Господарського кодексу України та положення підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України можуть бути застосовані щодо обставин, які виникли вже після набрання чинності зазначеними нормативними правовими актами.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична  особа припиняється в результаті передання всього свого  майна,  прав  та  обов’язків  іншим  юридичним   особам - правонаступникам (злиття,  приєднання, поділу, перетворення) або в

результаті ліквідації.

В силу частини 1 статті 110  Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної  особи через допущені при її створенні порушення,  які не  можна  усунути,  а  також  в  інших  випадках, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Суб’єкт господарювання ліквідується, зокрема у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом (частина 6 статті 59 Господарського кодексу України).

Скасування державної реєстрації позбавляє суб’єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру (частина 7 статті 59 Господарського кодексу України).

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб –підприємців і є спеціальним нормативним актом з цих питань.

Відповідно до частини 2 статті 38 цього Закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

В обґрунтування позовних вимог позивача посилається на письмові пояснення громадянина ОСОБА_1, який значиться засновником вказаного товариства, відібрані оперуповноваженим ВМП Чернігівської МДПІ.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

В силу частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З вищезгаданих пояснень не вбачається у зв`язку з чим вони були відібрані, на підставі якої правової норми та в рамках якої процедури.

Таким чином, зазначені письмові пояснення не є належним документом, який встановлює відповідні юридичні факти.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не підтверджено наявність ознак фіктивності у ТОВ "Акрос плюс", що є законодавчою підставою для визнання установчих документів товариства недійсними, тобто не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, зокрема обвинувального вироку щодо керівника підприємства за статтею 205 Кримінального кодексу України.

Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ТОВ "Акрос плюс".

Водночас суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про припинення відповідача у зв`язку з ненаданням звітності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач більше року не подає в органи державної податкової служби податкові декларації та бухгалтерські звіти відповідно до чинного законодавства, відповідач заборгованості по податкам перед бюджетом не має.

Виходячи з підпункту 16.1.3 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 1 статті 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється на підставі рішення суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Згідно зі статтею 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

За таких обставин судом встановлено, що відповідач більше року не подає податкову звітність до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити юридичну особу  Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрос плюс" (код ЄДРПОУ  35417827).

Зобов’язати державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрос плюс" (код ЄДРПОУ 35417827) внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису. Вказати як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи.

У задоволенні решти позовних відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 254 КАС України,  та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                О.О. Власенкова