Постанова

від 21.08.2008 по справі 22/456-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/456-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 серпня 2008 р.                                                                                    № 22/456-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМуравйова О.В.

суддівГоголь Т.Г., Полянського А.Г.

за участю представників сторінпозивачавідповідачів розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу у справі

Кітченков М.О., дов. від 10.05.2006 року1. Штур Д.П., дов. від 26.03.2008 року2. Селяков О.В., дов. від 01.01.2008 року

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснабпром"№22/465-07

на постановуДніпропетровського  апеляційного господар-ського суду

від22.04.2008 року

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техснабпром"

до1.Закритого акціонерного товариства "Макіїв-ський металургійний завод"2.Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

простягнення 20 475,84 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техснабпром" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом ( з врахуванням уточнень позовних вимог) до Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" та Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 20 475,84 грн. шкоди від недовантаження прокату чорних металів. Позов вмотивований тим, що Закрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний завод" порушило умови договору поставки металопродукції №07/01 від 18.12.2006 року, а саме: при отриманні вантажу було виявлено невідповідність маси даним зазначеним у залізничній накладній.

Рішенням господарський суд Дніпропетровської області від 25.01.2008 року (суддя: Пуппо Л.Д.) позов задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснабпром" 20 475,84 грн. вартості недовантаженої металопродукції, 204, 76 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення вмотивоване, доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог з посиланням на статтю 1166 Цивільного кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 22.04.2008 року   (судді: Джихур О.В., Виноградник О.М., Лисенко О.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2008 року скасував, в задоволенні позовних вимог відмовив, пославшись на недоведеність факту недостачі вантажу з вини відповідача-Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техснабпром" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 22.04.2008 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2008 року залишити без змін, мотивуючи скаргу, порушеннями норм матеріального та процесуального права апеляційною інстанцією при прийняті оскаржуваного акта, а саме: статті 1166 Цивільного кодексу України, пункту 37 Статуту залізниць України, пунктів 16, 17 18 Інструкції "Про приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" (затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року N П-6), пунктів 1, 2 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Закрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний завод" надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів, просить касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснабпром" залишити без задоволення, а ухвалену  постанову –без змін, як законну та обґрунтовану.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в судовому засідання представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В процесі розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леман-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техснабпром" укладений договір поставки металопродуктів від 18.12.2006 року №07/01-9.

На виконання умов договору ЗАТ "Макіївський металургійний завод" відвантажило на адресу позивача за залізничною накладною № 49221069 від 11.02.2007 року у вагоні № 65302051 прокат чорних металів.

Вагон прибув на станцію призначення без ознак незбереження під час перевезення і був виданий вантажоодержувачу залізницею у відповідності зі статтею 52 Статуту залізниць України без складання комерційного акта.

09.08.2007 року комісією Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснабпром" ( у складі менеджерів товариства Попова П.П., Бузоверя О.М.) складено акт №1/0908, в якому зафіксовано невідповідність маси вантажу в кількості на 5700 кг. менше ніж зазначено в залізничній накладній №49872347.

Актом №2/0908 від 09.08.2007 року прийомка продукції зупинена для виклику представника постачальника, вантаж взято на відповідальне зберігання. 10.08.2007 року викликаний телеграмою представник Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод"  для участі у прийнятті продукції не з'явився.

16.08.2007 року приймання продукції позивачем було поновлене та складено акт №09/0807 у складі комісії представників позивача (Павлова, П.П, Бузоверя О.М.) та за участю представника іншого товариства-Товариства з обмеженою відповідальністю "Комікс" (Дидух К.Р.), якими засвідчено недостачу сталі гарячекатаної у  кількість 5540 кг.  

Відповідно до пункту 9 Інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" приймання продукції, яка поступила без тари, у відкритій тарі, - здійснюється в момент отримання її від постачальника чи зі  складу органу транспорту, чи в момент відкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів, але не пізніше термінів, встановлених для їх розвантаження.

За приписами пункту 6 Інструкції П-6 приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі, а також приймання по вазі брутто і кількості місць продукції, що поставляється в тарі, проводиться: на складі одержувача - при доставці продукції постачальником;  на складі постачальника - при вивозі продукції одержувачем; у місці відкриття опломбованих або в місці розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів або на складі органу транспорту - при доставці і видачі продукції органом залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту.

Терміни приймання продукції встановлені  пунктом 9 Інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", за умовами якого, приймання продукції, що поступила без тари, у відкритій тарі і в пошкодженій тарі, здійснюється у момент отримання її від постачальника або зі складу органу транспорту або у момент відкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше термінів, встановлених для розвантаження. Приймання продукції проводиться особами, уповноваженими на те керівником або заступником керівника підприємства-одержувача. Ці особи несуть відповідальність за строге дотримання правил приймання продукції (пункт 11 Інструкції П-6).

Приписами пункту 18 вказаної Інструкції,  при нез'явленні представника відправника (виготовлювача) по виклику одержувача, а також у випадках, коли виклик представника іногороднього відправника  (виготовлювача) не є обов'язковим, приймання продукції по кількості і складання акту про недостачу проводитися: за участю представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або за участю представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених вирішенням заводського, фабричного або місцевого комітету профспілки цього підприємства.

Представникові, виділеному для участі в прийманні продукції по кількості, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства, разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника (пункт 21 Інструкції П-6).

Вимоги до акту приймання продукції за кількістю, передбачені у пункті 25 Інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", підпунктом "н" якої, зокрема, встановлення необхідності відображення в акті приймання ваги продукції, по супровідних документах та фактичної ваги продукції, що прибула, вага кожного місця в якому виявлена недостача (фактична і по трафарету на тарі, упаковці).

Як встановив апеляційний господарський суд, позивач порушив порядок прийомки прокату чорних металів відвантажених по накладній № 49221069 від 11.02.2007 року. В акті прийомки №№1/0908 від 09.08.2007 року, який був складений  за участю двох осіб  (Павлова П.П, Бузоверя О.М.) зазначено лише маса недостачі 5700 кг. Не зазначено в самому акті (не додано до акту) дані про зважування пакетів та їх кількість.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд обґрунтовано не взяв до уваги, як належний доказ недостачі вантажу акти: прийомки №1/0908 від 09.08.2007 року та експерти за №Г-13114 від 21.08.2007 року, оскільки прийомка продукції по кількості з її зважуванням проводилася на складі позивача, а не в момент вивантаження з вагону, як того вимагає Інструкції П-6.

Підставою для матеріальної відповідальності залізниці відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, є лише комерційний акт або акт загальної форми, що складається станціями залізниць.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, комерційний акт по спірній відправці не складався, позивач з вимогою про складання комерційного акту до перевізника не звертався, а відтак апеляційний господарський суд правомірно не поклав відповідальність на перевізника за нестачу прокату чорних металів.

Оскільки, фактичні обставини справи встановлено апеляційним господарським судом на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновок суду відповідає цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про додаткову перевірку доказів, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому до уваги не приймаються.

Керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2008  року  у  справі № 22/456-2007 залишити без змін, а касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснабпром" - без задоволення.

Головуючий        суддя                                                                      О. Муравйов

Судді                                                                                                    Т.Гоголь

                                                                                А.Полянський