10/103-2651
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" серпня 2008 р.Справа № 10/103-2651
Господарський суд Тернопільської області у складі
Розглянув справу
за позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ, вул. Ямська, 32
до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Озерна", с. Озерна Зборівського району Тернопільської області
За участю представників сторін :
Позивача: Козак Н.В. - представника, довіреність №57 від 04.08.08р.
Відповідача: Шпинди М.І.- директора, паспорт № МС5961102 виданий Зборівським РВ УМВС від 31.12.99 р.
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з відсутністю клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ, вул. Ямська, 32 до Приватного агропромислового підприємства "Озерна", с. Озерна Зборівського району Тернопільської області про стягнення -75060 грн. –вартості 15 тонн насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»та 15 тонн ячменю першої репродукції сорту «Цезар»; вартість державного мита у розмірі 750,60 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання зобов'язань згідно договору №С-287 про надання послуг по зберіганню насіння від 27.12.2004 року., а саме: насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн у відповідача відсутнє. Позивач у позовній заяві посилається на ст.942 ЦК України, у відповідності до якої зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів для забезпечення схоронності речі. Відповідно до ст.944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Відповідно до ст.950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Ухвалою господарського суду від 14 липня 2008 року розгляд справи призначено о 16 годині 15 хвилин 05 серпня 2008 року .
У зв'язку з неявкою у судове засідання 05.08.2008 року представника відповідача , розгляд справи було відкладено до10 годин 45 хвилин 21 серпня 2008 року в порядку статті 77 ГПК України .
Представник відповідача в судове засідання 21.08.2008 року прибув та подав відзив на позов № 70 від 20.08.08р. , в якому вказує, що позовні вимоги є безпідставними та такими , що не підлягають до задоволення , оскільки дане насіння знаходиться на зберіганню на його складах . А також посилається на рекомендований лист № 62 від 05.08.2008року, згідно якого просить позивача у в 10-денний термін забрати насіння та провести оплату за його зберігання.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача суд встановив наступне:
Згідно статті 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У судовому засіданні встановлено що 27.12.2004 року між Дочірнім підприємством ДАК “Хліб України” “Держаний резервний насіннєвий фонд України” (надалі –“Замовник”) в особі генерального директора Овчара В.В., який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та Приватним агропромисловим підприємством “Озерна”, с. Озерна Зборівського району Тернопільської області (надалі –“Виконавець”) в особі Шпинди М.І., яка діяла на підставі Статуту, з другої сторони укладено договір №С-287 про надання послуг по зберіганню насіння, згідно п. 1.1. розділу 1 якого “Виконавець” відповідно зобов'язувався надати “Замовнику” послуги по зберіганню насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн, відповідно до акту приймання-передачі насіння (надалі –Насіння), а “Замовник” зобов'язувався прийняти послуги відповідно до умов вказаних у цьому договорі.
У відповідності до Статуту Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України №105 від 16.10.2006р., а саме п.1.2. статті 1 Статуту підприємство є правонаступником майнових прав і обов'язків Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Державний резервний насіннєвий фонд України”.
Згідно п.п.2.1.1., 2.1.2. п.2.1. розділу 2 Договору “Замовник” відповідно зобов'язувався передати “Насіння” “Виконавцю” на зберігання та бути присутнім при здачі Насіння для зберігання. “Виконавець” у свою чергу відповідно зобов'язувався прийняти “Насіння” для зберігання; надати “Замовнику” внутрігосподарську накладну та акт приймання-передачі; місце зберігання насіння: склади ПАП «Озерна»(с.Озерна, Зборівського району Тернопільської області); забезпечити зберігання “Насіння” згідно ДСТУ 2240-93 і правил охорони та зберігання товарів на складах “Виконавця” (п.п.2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. п.2.2. розділу 2 Договору).
Відповідно до п.2.3. розділу 2 Договору право власності на Насіння належить “Замовнику”.
Згідно п.3.1. розділу 3 укладеного Договору послуги по зберіганню Насіння становлять 0,2 грн./т. місяць.
У відповідності до п.7.1. розділу 7 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.09.05р. Цей Договір припиняється у випадках: а) закінчення терміну дії; б) викупу “Насіння” третіми особами; в) виникнення обставин форс-мажору, які діють довше одного місяця згідно з умовами розділу 4 цього Договору.
Факт отримання відповідачем на зберігання насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн підтверджується актом прийому-передачі насіння №С-287 від 27.12.2004р. до договору №С-287 від 27.12.2004 року про надання послуг по зберіганню насіння. Даний акт прийому-передачі підписаний повноважними представниками сторін і скріплений фірмовими печатками (належним чином засвідчена копія акту прийому-передачі насіння № С-287 від 27.12.2004р. знаходиться в матеріалах справи).
Як вбачається із матеріалів справи, 21.05.08 року позивачем було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є його власністю і знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача, за результатами якої складено інвентаризаційний опис без номера на 21.05.2008р., і в якому зазначається, зокрема, що на момент проведення перевірки на відповідальному зберіганні за даними бухгалтерського обліку повинно знаходитися насіння яр. Пшениці «Колективна3»1 репрод. У кількості 20 тонн; насіння яр. Пшениці «рання 93»1 репр. ; насіння ячменю «Цезар»1 репр., однак , при проведені інвентаризації товарно –матеріальних цінностей в наявності насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн у відповідача не виявлено.
Інвентаризаційний опис ( Типова форма № М-21 , затверджена Наказом Мінстату України 21.06.1996 року № 193 код за УКУД ) станом на 21.05.2008 року складено за участю повноважного представника ПАП “ Озерна “ –директора Шпинди М.І. та комірника Дудар В.В. , скріплено їх підписами та відтиском печатки ПАП і в графі “ фактична наявність “ значиться “0” , тобто відсутність насіння на зберіганні .
Отже , відповідач у справі ПАП “ Озерна “ в особі його директора Шпинди М.І. підтвердив , що станом на 21.05.2008 року у ПАП на зберіганні не було насіння ярої пшениця “ Рання-93” 1 репродукції в кількості 15 т. та насіння ячменю “ Цезар “ 1 репродукції у кількості 15 т.
Доказів звернення до позивача з вимогою забрати зерно станом на час подання позовної заяви до суду ( заява подана до суду 10.07.2008 року , вх. № 2355) відповідач суду не надав, що свідчить про те, що правовідносини по зберіганню зерна, продовжували тривати, що в свою чергу відповідає вимогам взятих на себе відповідачем зобов'язань ( згідно п.7.5. розділу 7 Договору у разі не надходження за місяць листа від однієї із сторін, до закінчення строку дії договору про його припинення, строк дії договору вважається таким, що продовжується на невизначений строк) .
ПАП “ Озерна “ надало в судовому засіданні листа № 62 від 05.08.08р. з якого вбачається, що останній звернувся до позивача з проханням провести в 10-ти денний термін оплату за зберігання насіння та забрати своє насіння.
Даний лист до уваги суду не береться оскільки був направлений після порушення провадження у справі .
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн є насінням врожаю 2008 року .
З матеріалів справи також вбачається , що Позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №138-2/4-14/20 від 17.06.2008р., в якому зобов'язав відповідача в семиденний термін перерахувати на розрахунковий рахунок ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" вартість насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн в сумі 39960 грн. та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн в сумі 35100 грн. Однак , відповідач відповіді так і не надав.
Сторони договору у п.6.3. розділу 3 укладеного Договору домовились, що у разі самовільного розпорядження або втрати "Насіння" "Виконавець" сплачує "Замовнику" вартість такого "Насіння" за цінами, що склалися на біржовому ринку України на момент розрахунку, не пізніше п'яти днів після звернення "Замовника" про повернення "Насіння".
Відповідно до статті 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Згідно з частиною 1 статті 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно з приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Судом ухвалою від 05.08.2008р. було витребувано у відповідача докази на підтвердження причин не зберігання відповідачем насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн, однак відповідачем не надано суду жодних пояснень щодо причин відсутності насіння на складі, тобто не надано жодних доказів відсутності його вини (умислу чи грубої необережності).
Статтею 951 ЦК України визначено, що збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.
Абзацом 2 п.8 Порядку формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду" №977 від 27 червня 2003 року, визначено, що продаж насіння здійснюється за договірними цінами, що встановилися на внутрішньому аграрному ринку на відповідне продовольче зерно з урахуванням сортової надбавки.
В п.4.2. Порядку проведення розрахунків із постачальниками та зберігачами насіння сільськогосподарських рослин державного резервного насіннєвого фонду і користувачами, затвердженого спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України №468/787 від 17 грудня 2004 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1668/10267 від 29.12.2004р., зазначено, що реалізація насіння сільгосптоваровиробникам проводиться за договірними цінами, що встановилися на аграрному ринку України внаслідок біржових торгів на продовольче зерно відповідної рослини за оптовими контрактами на момент його реалізації з урахуванням сортових надбавок, податку на додану вартість і рівня рентабельності, але не нижче облікової ціни.
Відповідно до „Біржового Вісника" Київської агропромислової біржі „Київагропромбіржа" №15(209)2008р. (належним чином засвідчена копія "Біржового Вісника" долучена до матеріалів справи) остання ціна на товарне зерно пшениці третього класу становить 1480,00 грн. за одну тонну, а ячменю третього класу становить1300,00 грн. Наказом №212/29 від 26.03.07р. Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук затверджено розміри сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садивний матеріал сільськогосподарських рослин, який становить 80%, .А тому вартість однієї тонни насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»становить 2664,00 грн. та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»першої репродукції становить 2340,00 грн. Загальна вартість насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн складає 39960,00 грн. та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн складає 35100,00 грн.
Отже , відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання згідно Договору №С-287 від 27.12.2004р. На день слухання справи в судовому засіданні 21 серпня 2008 року відповідач будь-яких доказів сплати суми позову не надав.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 39960,00 грн. вартості насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та 35100,00 грн. вартості ячменю першої репродукції сорту «Цезар» у кількості 15 тонн, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та такі, що не суперечать чинному законодавству.
Судові витрати понесені позивачем при поданні позову, згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43,49, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 614, 942 , 944 , 951 ЦК України суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Озерна", с. Озерна Зборівського району Тернопільської області , ідентифікаційний код 30588612, на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, вул.Ямська,32 м.Київ, ідентифікаційний код 30518866, р/р 26004300002502 в Першій Київській філії АКБ «Форум», МФО 300948, код платника ПДВ 305188626252 - 39960,00 грн. вартості насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн , 35100,00 грн. вартості ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн 750 грн. 60 коп. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу , а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання, через місцевий господарський суд.
3.Повний текст Рішення складено та підписано 26 серпня 2008 року.
Суддя
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2008 |
Оприлюднено | 18.09.2008 |
Номер документу | 2026485 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Півторак М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні