Постанова

від 14.10.2008 по справі 10/103-2651

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/103-2651

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

14.10.08                                                                                           Справа  № 10/103-2651

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Якімець Г.Г.

                                                            Зварич О.В.

розглянув апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Озерна», с.Озерна Зборівського району

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.08.2008р.

у справі № 10/103-2653

за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м.Київ

до відповідача Приватного агропромислового підприємства «Озерна», с.Озерна Зборівського району Тернопільської області

про стягнення 75060 грн.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від21.08.2008р. у справі № 10/103-2653 задоволено позов Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м.Київ та стягнуто з Приватного агропромислового підприємства «Озерна», с.Озерна Зборівського району Тернопільської області 39960,00 грн. вартості насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн, 35100,00 грн. вартості ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн, 750,60 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № С-287 про надання послуг по зберіганню насіння від 27.12.2004р. та змісту статті 951 ЦК України, згідно з якою збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Скаржник, відповідач у справі, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить таке рішення суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору, оскільки скаржник, як зберігач, може в повному обсязі повернути позивачу (поклажодавцю) насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»в кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тон.

Сторони не забезпечили участі уповноважених представників в судовому засіданні.

Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні. Вказане клопотання відхиляється судом як невмотивоване.

Відповідач про причини неявки не повідомив.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 27.12.2004р. між позивачем - Дочірнім підприємством ДАК «Хліб України»«Держаний резервний насіннєвий фонд України»(Замовник) та відповідачем - Приватним агропромисловим підприємством «Озерна»(Виконавець) укладено договір № С-287 про надання послуг по зберіганню насіння, згідно з п.1.1 розділу 1 якого Виконавець відповідно зобов'язувався надати Замовнику послуги по зберіганню насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та  ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн, відповідно до акту приймання-передачі насіння, а Замовник зобов'язувався прийняти послуги відповідно до умов вказаних у цьому договорі.

У відповідності до п.1.2 статті 1 Статуту Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України № 105 від 16.10.2006р., підприємство є правонаступником майнових прав і обов'язків Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Державний резервний насіннєвий фонд України».

Згідно з пп.2.1.1, пп.2.1.2 п.2.1 розділу 2 Договору Замовник відповідно зобов'язувався передати насіння Виконавцю на зберігання та бути присутнім при здачі Насіння для зберігання. Виконавець у свою чергу відповідно зобов'язувався прийняти насіння для зберігання; надати Замовнику внутрігосподарську накладну та акт приймання-передачі; місце зберігання насіння: склади ПАП «Озерна» (с.Озерна, Зборівського району Тернопільської області); забезпечити зберігання насіння згідно з ДСТУ 2240-93 і правил охорони та зберігання товарів на складах Виконавця (пп.2.2.1, пп.2.2.2, пп.2.2.3, пп.2.2.4 п.2.2 розділу 2 Договору).

Відповідно до п.2.3 розділу 2 Договору право власності на насіння належить Замовнику.

Згідно з п.3.1 розділу 3 укладеного Договору послуги по зберіганню насіння становлять 0,2 грн./т. місяць.

У відповідності до п.7.1 розділу 7 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.09.2005р. Цей Договір припиняється у випадках: а) закінчення терміну дії; б) викупу насіння третіми особами; в) виникнення обставин форс-мажору, які діють довше одного місяця згідно з умовами розділу 4 цього Договору.

Факт отримання відповідачем на зберігання насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн підтверджується актом прийому-передачі насіння № С-287 від 27.12.2004р. до договору № С-287 від 27.12.2004р. про надання послуг по зберіганню насіння. Даний акт прийому-передачі підписаний повноважними представниками сторін і скріплений фірмовими печатками.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.05.2008р. позивачем було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є його власністю і знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача, за результатами якої складено інвентаризаційний опис без номера на 21.05.2008р., і в якому зазначається, зокрема, що на момент проведення перевірки на відповідальному зберіганні за даними бухгалтерського обліку повинно знаходитися насіння яр.Пшениці «Колективна 3»1 репрод. у кількості 20 тонн; насіння яр.Пшениці «Рання 93»1 репр.; насіння ячменю «Цезар»1 репр., однак при проведені інвентаризації товарно–матеріальних цінностей в наявності насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн у відповідача не виявлено.

Вказаний інвентаризаційним опис скаржник вважає неналежним доказом у справі. Однак ним не враховано, що інвентаризаційний опис (типова форма № М-21, затверджена наказом Мінстату України 21.06.1996р. № 193 код за УКУД ) станом на 21.05.2008р. складено за участю повноважного представника ПАП «Озерна» – директора Шпинди М.І. та комірника Дудар В.В., скріплено їх підписами та відтиском печатки ПАП.

В графі «фактична наявність» вказаного інвентаризаційного опису значиться «0», тобто відсутність насіння на зберіганні .

Докази звернення відповідача до позивача з вимогою забрати зерно станом на час подання позовної заяви до суду у матеріалах справи відсутні та скаржником не подані, що свідчить про те, що правовідносини по зберіганню зерна, продовжували тривати, що в свою чергу відповідає вимогам взятих на себе відповідачем зобов'язань (згідно з п.7.5 розділу 7 Договору у разі не надходження за місяць листа від однієї із сторін, до закінчення строку дії договору про його припинення, строк дії договору вважається таким, що продовжується на невизначений строк) .

Лист відповідача № 62 від 05.08.2008р., з якого вбачається, що останній звернувся до позивача з проханням провести в 10-ти денний термін оплату за зберігання насіння та забрати своє насіння, до уваги судом не приймається, оскільки був направлений позивачу після порушення провадження у справі .

З матеріалів справи також вбачається, що позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 138-2/4-14/20 від 17.06.2008р., в якому зобов'язав відповідача в семиденний термін перерахувати на розрахунковий рахунок ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»вартість насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн в сумі 39960 грн. та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн  в сумі 35100 грн. Однак, відповідач відповіді не надав.

Сторони договору у п.6.3 розділу 3 укладеного Договору домовились, що у разі самовільного розпорядження або втрати насіння Виконавець сплачує Замовнику вартість такого насіння за цінами, що склалися на біржовому ринку України на момент розрахунку, не пізніше п'яти днів після звернення Замовника про повернення насіння.

Відповідно до статті 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Згідно з ч.1 ст.942 ЦК України зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно з приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання відповідач не надав.

Статтею 951 ЦК України визначено, що збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

У відповідності до абзацу 2 пункту 8 Порядку формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду»№ 977 від 27.06.2003р., продаж насіння здійснюється за договірними цінами, що встановилися на внутрішньому аграрному ринку на відповідне продовольче зерно з урахуванням сортової надбавки.

Згідно з пункту 4.2 Порядку проведення розрахунків із постачальниками та зберігачами насіння сільськогосподарських рослин державного резервного насіннєвого фонду і користувачами, затвердженого спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України № 468/787 від 17.12.2004р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1668/10267 від 29.12.2004р., реалізація насіння сільгосптоваровиробникам проводиться за договірними цінами, що встановилися на аграрному ринку України внаслідок біржових торгів на продовольче зерно відповідної рослини за оптовими контрактами на момент його реалізації з урахуванням сортових надбавок, податку на додану вартість і рівня рентабельності, але не нижче облікової ціни.

Відповідно до «Біржового Вісника»Київської агропромислової біржі «Київагропромбіржа»№ 15(209)2008р., належним чином засвідчена копія якого знаходиться у матеріалах справи, остання ціна на товарне зерно пшениці третього класу становить 1480,00 грн. за одну тонну, а ячменю третього класу становить 1300,00 грн. Наказом №212/29 від 26.03.2007р. Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук затверджено розміри сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садивний матеріал сільськогосподарських рослин, який становить 80%. А тому вартість однієї тонни насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»становить 2664,00 грн. та ячменю першої репродукції сорту «Цезар» першої репродукції становить 2340,00 грн. Загальна вартість насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн складає 39960,00 грн. та ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн складає 35100,00 грн.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором № С-287 від 27.12.2004р., доказів повернення насіння чи сплати суми позову не надав, позовні вимоги про стягнення 39960,00 грн. вартості насіння пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 15 тонн та 35100,00 грн. вартості ячменю першої репродукції сорту «Цезар»у кількості 15 тонн є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Доводами апеляційної скарги правомірності оскаржуваного судового рішення не спростовано, останнє прийнято у відповідності з нормами марального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи.

Відтак, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.08.2008р. у справі № 10/103-2653 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Озерна», с.Озерна Зборівського району - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.