Постанова

від 09.09.2008 по справі 8/105

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/105

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.09.2008                                                                                           № 8/105

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Шульга Н.П., дов. №252 від 20.12.2007

від відповідача 1:  не з'явився

від відповідача 2: Дяченко О.М., дов. №07/04-2008

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Робур Трейд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2008

 у справі № 8/105  

 за позовом                               ВАТ "Сведбанк"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс"

                                                  Приватне підприємство "Робур Трейд"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 248157,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд господарського суду міста Києва передано позовні вимогиВідкритого акціонерного товариства „Сведбанк”  (далі-позивач) про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аванс” (далі-відповідач 1) та Приватного підприємства „Робур Трейд”  (далі-відповідач 2) 248157,65грн. заборгованості за договором №150604-11/Ф про факторингове обслуговування, укладеного 15.04.2006  між АКБ „ТАС-Комерцбанк” та відповідачем 1.

Рішенням господарського суду  міста Києва від 19.06.2008 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача  по 124078,83грн. основного боргу, 1240,79грн. державного мита, 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

Рішення  суду першої інстанції ґрунтується на відсутності доказів належного виконання відповідачем 2 своїх зобов'язань за договором поставки товару №28/03-1 від 28.03.2006, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 та договору  про факторингове обслуговування №150604-11/Ф, укладеного між  15.04.2006  між АКБ „ТАС-Комерцбанк” та відповідачем 1, у зв'язку з чим у відповідачів виникли  солідарні зобов'язання  перед позивачем.

Посилаючись на те, що рішення  суду прийнято з порушенням норм процесуального  права, а також на невідповідність  висновків суду обставинам справи,  відповідач 2     звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення   в частині задоволення позовних вимог до відповідача 2 та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач 2   посилається на   те, що   рішення у даній справі було прийнято за відсутності представника 2, який  не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не мав можливості надати суду докази на спростування обставин, зазначених позивачем.  У зв'язку з чим, судом першої інстанції не було  з'ясовано всі обставини, які мають значення  для справи. Зокрема, судом  не досліджено докази,  які підтверджують факт відсутності заборгованості відповідача 2 за договором   поставки товару №28/03-1 від 28.03.2006, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, що в свою чергу, згідно частини другої статті 516 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України),   припиняє зобов'язання, які судом першої інстанції визнано невиконаними.

Ухвалою   Київського апеляційного господарського суду   від 18.07.2008 (судова колегія у складі: Смірнова Л.Г.- головуюча, Коротун О.М., Калатай Н.Ф.)    апеляційну скаргу було прийнято  до розгляду,  судове засідання призначено на  31.07.2008.

В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 (судова колегія у складі: Смірнова Л.Г.- головуюча, Алданова С.О., Коротун О.М.) розгляд справи було відкладено на 09.09.2008.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду  №01-23/1/10 від 08.09.2008, у зв'язку з  закінченням повноважень судді Коротун О.М. розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено колегії у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча, Алданова С.О., Гарник Л.Л.

У судове засідання 09.09.20088 з'явились представники позивача та відповідача 2. Відповідач 1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте повноважного представника у судове засідання 09.09.2008 не направив, про причини неявки суд не повідомив.  Представник відповідача 2 повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі .

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив в повному обсязі посилаючись на  неналежність  поданих відповідачем 2 доказів та  повне і всебічне з'ясування обставин справи судом першої інстанції. Крім того,  позивачем  зазначено, що відповідач 2 мав можливість надати суду всі необхідні докази на підтвердження своїх доводів, проте останній не скористався своїм правом та не надав суду  першої інстанції відзиву на позовну заяву з додатками, а тому у розумінні  частини першої статті 101 ГПК України, такі документи є додатковими доказами. Відповідачем 2, в порушення вищезазначеної норми, не наведено обґрунтованої причини, що не залежала від нього, у зв'язку з якою він не міг подати такі докази суду першої інстанції.

          Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача 1.

Статтею 101 ГПК  України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд  не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

15.06.2004 між Акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк” – „фактор”, правонаступником якого є позивач (найменування Акціонерний комерційний банк „ТАС-Комерцбанк”, рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 було змінено на Відкрите акціонерне товариство „Сведбанк”, який є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях АКБ „ТАС-Комерцбанк” (підпункт 1.1 пункту 1  статуту ВАТ „Сведбанк”) та відповідачем 1 – „підприємство” був укладений договір №150604-11/Ф про факторингове обслуговування (далі-договір факторингу), відповідно до підпункту 2.1  пункту 2 якого „підприємство” зобов'язалося уступити „фактору” у відповідності до умов даного договору, право вимоги від дебіторів  відповідача 1, („підприємства”), вказаних у переліку дебіторів, грошових коштів (в т.ч. усі види неустойок), право на отримання яких належить „підприємству” на підставі документів, які підтверджують таке право вимоги у відповідності з контрактом, а „фактор” зобов'язався придбати вказані права вимог грошових коштів від дебіторів „підприємства” та передати за плату грошові кошти від дебіторів „підприємства”, у порядку та у випадках, передбачених даним договором.

Протягом терміну дії даного договору конкретна грошова вимога до дебітора „підприємства” вважається придбаною „фактором” (яке відступлене „підприємством”) з моменту підписання реєстру переданих документів за угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами за договором факторингу  були підписані додаткові угоди (реєстри переданих документів по угодам) до договору факторингу, а саме: №4/117 від 29.05.2007; № 4/120 від 05.06.2007; №4/124 від 13.06.2007; №4/126 від 15.06.2007, відповідно до яких „підприємство” передало „фактору” право вимоги грошових коштів, які передбачені відповідними пунктами контрактів (включаючи всі види неустойок та збитків) на умовах договору факторингу за  угодами з дебіторами, зокрема, з відповідачем 2 на загальну суму  296825,64грн.

28.03.2006 між відповідачем 1  та відповідачем 2 був укладений договір поставки товару №28/03-1 (далі-договір поставки), відповідно до умов якого відповідач 1  протягом строку дії даного договору зобов'язався передавати у власність відповідача 2, а останній  зобов'язався приймати та сплачувати товар у кількості, асортименті і в строки, вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання  умов договору поставки, згідно видаткових накладних №А-00000455 від 25.05.2007, №А-00000464 від 04.06.2007, №А-00000465 від 05.06.2007, №А-00000479 від 12.06.2007, №А-00000480 від 12.06.2007, №А-00000484 від 12.06.2007 відповідач 1  передав відповідачеві 2  товар на суму 296825,64грн.

Підпунктом 4.1 пункту 4 договору поставки передбачено, що оплата отриманого товару проводиться  відповідачем 2  в гривнах шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача 1 протягом 90 календарних днів з моменту фактичної передачі товару, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Таким чином, товар поставлений  відповідачем 1 відповідачеві 2 у період з 25.05.2007 по 15.06.2007, повинен був бути оплаченим відповідачем 2 не пізніше ніж у період з 23.08.2007 по 13.09.2007.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем  та відповідачами   був складений та підписаний акт звірки розрахунків за період з 23.05.2007 по 14.07.2007 №1409/2 від 14.09.2007, яким сторони встановили, що заборгованість відповідача 1 перед відповідачем 2 станом на 14.09.2007 становила 279721,50грн.

Умовами договору факторингу сторони передбачили, що керуючись статтями 553-559 ЦК України, у зв'язку з підписанням  цього договору, сторони  домовилися, що відповідач 1 виступає поручителем перед позивачем  щодо виконання дебіторами відповідача 1 зобов'язань по сплаті за угодами грошових коштів, право вимоги яких відступлено відповідачем 1 відповідачеві 2 у відповідності до умов даного договору. Відповідач 1 несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання дебітором обов'язків, які передбачені контрактом та кожною конкретною угодою. Моментом, з якого відповідач  набуває статус поручителя по відношенню до виконання обов'язків конкретним дебітором по конкретній угоді є моментом підписання сторонами реєстру переданих документів по угоді, і відповідно, переходу до позивача  права власності на право вимоги грошових коштів від дебітора по конкретній угоді.

Посилаючись на те, що  у визначений  договором поставки строк відповідач 2  товар не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача 2 виникла заборгованість перед відповідачем 1, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідачів на користь позивача  солідарно  248157,65грн. заборгованості,   витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2008  позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача з кожного по 124078,83грн. основного боргу, 1240,79грн. державного мита, 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Проте, Київський апеляційний господарський суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (стаття 1078 ЦК України).

Згідно частини першої статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, згідно статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування  своїх  позовних вимог, позивач посилається на  належне повідомлення відповідача 2 про  те, що позивач набув права кредитора  за договором поставки, що підтверджується інформаційним повідомленням про зміну умов розрахунків, який було підписано сторонами  (арк.спр.51       том 1).

Проте, вищезазначений доказ критично оцінено Київським апеляційним господарським судом  щодо його належності відповідно до приписів статті 34 ГПК України, оскільки зі змісту зазначеного повідомлення вбачається, що  відповідач 1 та відповідач 2 домовилися про  можливість передачі майбутніх вимог, тобто  зазначене повідомлення  підписувалось ще до моменту відступлення  відповідачем 1 конкретної грошової вимоги до відповідача 2, до виникнення самого права вимоги конкретної грошової суми  від відповідача 2, що суперечить вимогам  статті 1082 ЦК України.

Посилання  позивача на неодноразове направлення відповідачеві 2 претензії з вимогою погасити заборгованість  перед позивачем також критично оцінено судом, оскільки  матеріали   справи містять претензію  позивача до  відповідача 2  на суму 248157,65грн.  за вих. №7591 від 30.11.2007, яка була направлена відповідачеві 2 лише  27.12.2007, що підтверджується  описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, копії яких залучено до матеріалів справи (арк.спр.57-59 том. 1).

Проте, як вбачається з матеріалів справи,  30.11.2007 між  відповідачем 1 та відповідачем 2 була підписана додаткова угода №1 про зарахування однорідних   вимог, відповідно до якої  сторони прийшли до  згоди про проведення взаємозаліку на суму 301675,22грн. щодо заборгованості  відповідача 1 перед відповідачем 2 на суму 301675,22грн. за поставлені товари згідно договору поставки №30/03-01ф від 30.03.2006 та заборгованості відповідача 2 перед відповідачем 1  на суму 372563,89грн.  за поставлені товари згідно договору поставки №28/03-1 від 28.03.2007 та №12/01-1 від 12.01.2007.

Таким чином, відповідача 2 належним чином  (у відповідності до вимог статті 1082 ЦК України) було повідомлено  про відступлення  права грошової вимоги за договором поставки  лише після  27.12.2008, тобто після підписання відповідачами  30.11.2007  угоди про зарахування однорідних вимог.

Статтею 516 ЦК України передбачено необхідність  своєчасного повідомлення боржника кредитором про здійснену заміну кредитора. Якщо  внаслідок неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) боржника про  здійснену заміну кредитора боржник виконав зобов'язання первісному кредиторові, таке виконання слід вважати належним виконанням, яке припиняє зобов'язання  згідно статті 599 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд  дійшов висновку, що    позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що зі змісту позовних вимог, переданих на  розгляд суду, вбачається, що позивач просив  стягнути суму заборгованості та судових витрат з відповідачів солідарно, проте з резолютивної частини рішення суду першої інстанції вбачається, що позовні вимоги задоволено повністю,  суму заборгованості та  судові витрати стягнуто з кожного з відповідачів частково.

 За таких обставин, виходячи з повноважень, передбачених  пунктом  2 частини першої статті 103 ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2008 підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга Приватного підприємства „Робур Трейд”   підлягає задоволенню.

 Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, судові витрати,  пов'язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на позивача.

 Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Робур Трейд” на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2008 у справі  №8/105 задовольнити.

2.  Рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2008 у справі №8/105 скасувати.

3.     В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4.  Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства „Сведбанк”  (01032, м.Київ, вул.Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840) на користь Приватного підприємства „Робур Трейд” (04205, м.Київ, пр-т.Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 34185953) 1240(одну тисячу двісті сорок)грн.79коп.-державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №8/105 повернути до господарського суду                      міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 15.09.08 (відправлено)