Постанова

від 24.10.2006 по справі 2/435ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/435ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.10.06                                                                                 Справа № 2/435ад.

          Суддя Седляр О.О.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ

до   Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження,м. Київ  

про визнання недійсною постанови від 06.02.06 № 18-12/034-1

в присутності представників сторін:

від позивача – Кохан Н.В., дов. від 14.08.06 №  25-Д,

від відповідача –  Шоха С.Є., дов. № 12/168-1073 від 04.04.06,

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимоги про визнання недійсною постанову  від 06.02.06 № 18-12/034-1 територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження.

Відповідач відзивом на позовну заяву б/д, б/н , який здано до канцелярії суду 13.09.06, проти позову заперечує, посилаючись на те, що  оспорювана постанова та акт комплексної перевірки були прийняті у відповідності з діючим законодавством та у межах компетенції Державної інспекції з енергозбереження. Позивачем не наведено конкретні порушення вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття, тощо.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.06, на підставі проведеною комплексної перевірки, структурною одиницею відповідача територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області - урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження винесена постанова № 18-12/034-1 «Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів».

Відповідно до даної постанови до позивача застосовано подвійну плату у розмірі 31018 грн. 34 коп. за виявлені перевитрати паливно-енергетичних ресурсів, яка отримана позивачем 01.03.06 згідно штампу вхідної кореспонденції.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсною постанови від 06.02.06 № 18-12/034-1 територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що:

- припис по відновленню теплоізоляції, впровадження попередньої ізольованих труб;  впровадження та розроблення графіків роботи по реконструкції застарілих котлів підприємство виконало у строк та у повному обсязі, але у порушення умов п.14 Порядку проведення перевірок ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання обсяги неефективного використання на підприємстві не були анульовані;

          Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований  і та підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідач у справі  є урядовим органом державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, Положення про який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000 ( далі -  Положення).

          Відповідно до п.2 Положення встановлено, що Інспекція в своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Держкоменергозбереження.

Правовідносини сторін регулюються нормами Закону України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.94 (далі –Закон №74/94-ВР), Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження 25.09.00 за №653/4874, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві” з додатком.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2000 №1071 „Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів” Державним комітетом України з енергозбереження виданий наказ №64 від 04.08.2000, яким затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання. ( далі –Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку встановлено, цей порядок встановлює механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкованості.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать: прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, спричинені безгосподарною діяльністю працівників; марнотратне споживання - паливно-енергетичних ресурсів, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго - та теплопостачання; споживання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.

Обсяги марнотратного споживання і прямих витрат паливно-енергетичних ресурсів  визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення.

За результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством (ст. 12 Порядку).

Відповідно до п.14 Порядку встановлено, що залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів коригується:           - у разі невиконання робіт до встановленого обсягу додаються прямі витрати, що виникли у термін, встановлений для виконання робіт;

- у разі часткового виконання робіт цей обсяг визначається як перевитрати, до яких додаються прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт;

- у разі виконання робіт –обсяги неефективного використання анулюються.

Пунктом 15 Порядку визначено, що рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається на підставі акту перевірки підприємства і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.02.06 відповідачем у справі в особі територіального управління державної інспекції з енергозбереження проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві позивача, за результатами якої встановлені перевитрати паливно-енергетичних ресурсів, які викликані прямими втратами теплової енергії, що відображено в акті № 18-12/034 від 06.02.06.

Відповідно до п.12 Порядку відповідач склав припис до акту №18-12/034 від 06.02.06, який складається з комплексу робіт, необхідних до виконання для усунення підстав втрати теплової енергії, який є обов'язковим для виконання позивачем.

Даним приписом позивач повинний виконати перелічені в приписі роботи у строк з березня по травень 2006 року.

21.06.06 відповідач провів перевірку виконання позивачем вищевказаного припису, про що складено акт №18-12/096 від 21.06.06.

За даними акту від 21.06.06 позивачем виконані 12 пунктів припису та один пункт припису знаходиться в стадії виконання та невиконаних пунктів припису немає, що відповідно до умов п.14 Порядку є підставою щодо анулювання обсягів неефективного використання за актом №18-12/034.

Однак, відповідач 06.02.06 прийняв постанову №18-12/034-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів та визначив позивачу подвійну плату у сумі 31018 грн. 34 коп. за перевитрати теплової енергії, що суперечить п.14 і п.15 Порядку, оскільки дана постанова згідно пунктів 12, 13, 14 і 15 Порядку приймається за актом перевірки використання припису.

Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити у задоволенні позовних вимог. Суд може прийняти іншу постанову не передбачену цією статтею, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що постанова № 18-12/034-1 від 06.02.06 «Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів»є безпідставною, як винесена з порушенням встановленого Порядку застосування підвищеної плати, а позовні вимоги про визнання її недійсною підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір: 3 грн. 40 коп. на оплату державного мита стягуються на його користь позивача з Державного бюджету України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 150, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсною постанову територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження № 18-12/034-1 від 06.02.06 «Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів».

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. К. Маркса, буд. 54, код 24047779 судовий збір: 3 грн. 40 коп. на оплату державного мита.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 27.10.2006 р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                        О.О. Седляр