Постанова

від 06.06.2006 по справі 15/850

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/850

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 червня 2006 р.                                                                                   № 15/850  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плахотнюк С.О. - головуючого,Панченко Н.П.,Самусенко С.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ТОВ “Винодел Молдови компані”

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року

та рішеннягосподарського суду міста Києва від 26 січня 2006 року

у справі№ 15/850

господарського суду міста Києва

за позовомТОВ “АП “Овідіопольвино”

доТОВ “Винодел Молдови компані”

простягнення 58 055 грн. 96 коп.

за участю представників:від позивача -від відповідача -

Величко Ю.В.,Місюна Р.М., Трощановський К.А.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2005 року ТОВ “АП “Овідіопольвино” звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ “Винодел Молдови компані” про стягнення 58 055 грн. 96 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26 січня 2006 року позов у справі №15/850 (суддя Хоменко М.Г.) задоволено повністю з посиланням, зокрема, на ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року у справі №15/850 (колегія суддів: головуючий –Зеленін В.О., судді Рєпіна Л.О. –доповідач, Синиця О.Ф.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2006 року - без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року і прийняти нове рішення, яким в позові позивачу відмовити.

Касаційні вимоги відповідача ґрунтуються на тому, що договір № 261 від 17 листопада 2003 року не був підписаний директором ТОВ “Винодел Молдови компані” Шемякіним І.В., а повноваження щодо підписання даного договору не були передані іншій особі у встановленому законом порядку, тому договір на думку відповідача треба вважати не легітимним.

Також відповідач зазначає, що в провадженні СВ МВ УМВС України в Рівненській області знаходиться кримінальна справа по факту підробки вищезазначеного договору.

Вищим господарським судом України ухвалою від 26 квітня 2006 року по справі № 15/850 порушено касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та другої інстанцій встановлено наступні обставини по даній справі.

17 листопада 2003 року між позивачем та структурним підрозділом відповідача був укладений договір № 261, за умовами якого позивач зобов`язався поставляти товар, а відповідач прийняти та оплатити його вартість шляхом перерахування 50% вартості на протязі 30 календарних днів, а решту протягом 60 днів з моменту поставки.

18 серпня 2005 року між тими ж сторонами був укладений аналогічний договір № 300, за умовами якого відповідач повинен розраховуватися у строки, вказані у накладних на поставлений товар.

За ст.ст.161,162 ЦК УРСР зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно до абзацу другого пункту 4 та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до статті 525 ЦК України дностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій вcтановлено, що зобов`язання по двом договорам позивачем виконані в повному обсязі, що не заперечує відповідач, але відповідачем оплата проведена частково, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 51 721 грн. 19 коп.

Судами встановлено також, що виходячи з Положення про структурний підрозділ ТОВ “Винодел Молдови компані”, що не заперечувалось в судовому засіданні представником ТОВ “Винодел Молдови компані”, структурний підрозділ не є юридичною особою, але мав право на укладання договорів.

Судами попередніх інстанцій вказано, що накладні, по яким поставлявся товар за вищевказаними договорами, оплачувалися, що також не заперечувалося сторонами.

Згідно ст.549  ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язань. Така відповідальність передбачена п.7.1 договорів.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки заборгованість по оплаті за отриманий товар, як встановлено судами попередніх інстанцій, на час судового розгляду спору не була погашена, вимоги позивача, щодо стягнення основного боргу, пені, річних та інфляційних правомірно задоволено.

Апеляційна інстанція визначила, що доказів підписання договору іншою особою, а не директором Шемякіним І.В., суду не надано, і не погодилась з доводами відповідача про те, що у зв`язку з порушенням кримінальної справи господарський суд повинен був зупинити провадження по даній справі.

Касаційна інстанція погоджується з такими висновками і звертає увагу, що дана справа може бути переглянута за нововиявленими обставинами після закінчення провадження кримінальної справи по факту підробки договору.

Враховуючи вищенаведені встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини у даній справі, Вищий господарський суд України вважає рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу ТОВ “Винодел Молдови компані” на рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року у справі № 15/850 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      С. Плахотнюк

Судді:                                                                                          Н. Панченко

                                                                                                    С. Самусенко