Ухвала

від 01.11.2011 по справі 2а/0570/12029/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Чумак С .Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року справа №2а/0570/12029/2011 приміщення суд у за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Чумака С .Ю.

суддів < Суддя учасник кол егії >

Ляшенко Д.В. та Ястребо вої Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участю представника поз ивача Авілова Д.С. та пред ставника відповідача Доро хової О.В., розглянувши у від критому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку ап еляційну скаргу Державної по даткової інспекції у Будьоні вському районі міста Донецьк а на постанову Донецького ок ружного адміністративного с уду від 17 серпня 2011 року у справ і № 2а/0570/12029/2011 за позовом Товрист ва з обмеженою відповідальні стю «Лідіз-плюс» до Державно ї податкової інспекції у Буд ьонівському районі міста Дон ецька про визнання недійсним и податкових повідомлень-ріш ень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійс ними податкових повідомлень -рішень від 24 грудня 2010 року № 000062 2302/1/13993/10 та № 0000632302/1/13994/10, якими позивач у визначені податкові зобов' язання відповідно з податку на прибуток в загальній сумі 151092 гривні та з податку на дода ну вартість в загальній сумі 120873 гривні. В обґрунтування по зовних вимог позивач зазначи в, що у нього були всі правові підстави для формування вало вих витрат та податкового кр едиту за господарськими опер аціями з ПП «Азов-Бізнес-Трей дінг», а висновки акту переві рки щодо нікчемності правочи нів, укладених між позивачем та вказаним контрагентом но сять характер припущень та с простовуються наявними перв инними документами, які підт верджують реальний характер цих відносин, у зв' язку з чим вказані повідомлення-рішенн я є неправомірними, прийняті з порушенням норм діючого за конодавства, є такими що пору шують законні права та охоро нювані інтереси позивача і п ідлягають визнанню недійсни ми.

Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 17 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, оскаржувані податко ві повідомлення-рішення визн анні недійсними. При прийнят ті постанови суд першої інст анції виходив з того, що позив ачем доведено фактичне викон ання умов договорів, які укла дені між позивачем та ПП «Азо в-Бізнес-Трейдінг», що підтве рджується дослідженими перв инними документами. Зафіксов ані в акті перевірки висновк и про нікчемність вказаних п равочинів свого підтверджен ня в ході розгляду справи не з найшли, а правомірність прий няття спірних податкових пов ідомленьня-рішень відповіда чем не доведена.

Не погодившись з постаново ю суду відповідач подав апел яційну скаргу, в якій просить останню скасувати та постан овити нову постанову, якою в з адоволенні позовних вимог по зивача відмовити у повному о бсязі. В обґрунтування апеля ційної скарги відповідач пос илається на те, що наявність у покупця належно оформлених документів не є безумовною п ідставою для відшкодування П ДВ, оскільки фінансово-госпо дарські операції між позивач ем та ПП «Азов-Бізнес-Трейдін г» були здійснені без мети ре ального настання правових на слідків та наявності економі чної вигоди, виключно з метою заниження об' єкту оподатку вання та несплати податків.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представн иків сторін, перевіривши юри дичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, д ослідивши правильність заст осування судом першої інстан ції норм матеріального та пр оцесуального права, обговори вши доводи апеляційної скарг и, вважає останні необґрунто ваними, а постанову суду тако ю, що підлягає залишенню без з мін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вір но встановлено і це підтверд жується матеріалами справи, що 01.10.2010 року відповідачем пров едено документальну невиїзн у перевірку позивача з питан ь дотримання податкового зак онодавства з податку на приб уток та податку на додану вар тість за період з 1 січня по 30 ве ресня 2009 року по взаємовіднос инам з ПП «Азов-Бізнес-Трейді нг», за результатами якої скл адено Акт № 3209/23-211/35271351, згідно висн овків якого позивачем допуще ні порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 стат ті 5 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (д алі - Закон № 334), в результаті чого занижено податок на при буток у І-ІІІ кварталах 2009 року в загальній сумі 100728 гривень, т а п.п. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість» від 3 квітня 1997 р оку № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), в р езультаті чого занижено пода ток на додану вартість в пері оді, що перевірявся, на загаль ну суму 80582 грн. \ т. № 1 а.с. 20-36\.

За наслідками перевірки 24 г рудня 2010 року відповідачем з у рахуванням результатів адмі ністративного оскарження пр ийняті податкові повідомлен ня-рішення № 0000622302/1/13993/10, яким позив ачу визначено податкове зобо в' язання з податку на прибу ток в загальній сумі 151092 гривні , з яких 100728 грн - за основним пл атежем та 50364 грн - за штрафним и (фінансовими) санкціями, та № 0000632302/1/13994/10, яким позивачу визначе но податкове зобов' язання з податку на додану вартість в загальній сумі 120873 гривні, з як из 80582 грн - за основним платеж ем та 40291 грн - за штрафними са нкціями. \ т. № 1 а.с. 40-51\.

Правовою підставою прийня ття оскаржуваних повідомлен ь-рішень відповідач зазначив пункт 5.1, підпункту 5.2.1 пункт 5.2 ст атті 5 Закону № 334 стосовно пода тку на прибуток та підпункт 7.3 .1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 стосовно п одатку на додану вартість, як і були чинними на час виникне ння спірних правовідносин.

Згідно висновків акту пере вірки порушення вказаних нор м встановлено відповідачем у зв'язку із визначенням ним ук ладених між позивачем та ПП « Азов-Бізнес-Трейдінг» догово рів від 8 січня та 24 вересня 2009 ро ку, як нікчемних правочинів в ідповідно до пунктів 1 та 5 ста тті 203, пунктів 1 та 2 статті 215, ста тті 228 Цивільного кодексу Укра їни, що не спричинили реально го настання правових наслідк ів, не відповідають вимогам з акону, вчинених з метою, яка су перечить інтересам держави і суспільства.

За таких обставин відповід ачем зроблено висновок, що по зивачем завищена загальна су ма валових витрат на 402910 грн., у т ому числі 1 квартал 2009 року на с уму 152126 грн., 2 квартал 2009 року на с уму 195659 грн., 3 квартал 2009 року на с уму 55125 грн., та податковий кред ит на 80582 грн., в тому числі за січ ень 2009 року на суму 8177 грн., за лют ий 2009 року на суму 6850 грн., за бере зень 2009 року на суму 15398 грн., за кв ітень 2009 року на суму 31226 грн., за т равень 2009 року на суму 7906 грн., за вересень 2009 року на суму 11025 грн .

Судом першої інстанції вір но встановлено і це підтверд жується матеріалами справи, що між позивачем як покупцем та ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» як продавцем був укладений д оговір від 8 січня 2009 року № 08/01-09. в ідповідно до якого продавець зобов'язується передати у вл асність покупця товар у відп овідності з кількістю, ціною , якістю, строками, визначеним и специфікаціями, які є невід 'ємною частиною договору. Сум а договору складає 200000 грн. Стр ок договору з дати підписанн я до 31 грудня 2009 року. Крім цього , між позивачем як покупцем та ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» як продавцем був укладений дог овір від 24 вересня 2009 року № 2409, ві дповідно до якого продавець зобов'язується передати у вл асність покупця товар у відп овідності з кількістю, ціною , якістю, строками, визначеним и специфікаціями, які є невід 'ємною частиною договору. Сум а договору складає 66150 грн. Стро к дії договору з дати підписа ння до 31 жовтня 2009 року. На викон ання умов даних договорів ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» були видані позивачу рахунки-фак тури, видаткові та податкові накладні від 8 січня 2009 року № 29 на суму 9182 грн. 15 коп., в тому числ і податок на додану вартість 1530 грн. 36 коп.. від 8 січня 2009 року № 30 на суму 39879 грн. 65 коп.. в тому чис лі податок на додану вартіст ь 6646 грн. 61 коп., від З лютого 2009 рок у № 172 на суму 41098 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану варт ість 6849 грн. 70 коп., від 2 березня 20 09 року № 277 на суму 31656 грн. 43 коп., в т ому числі податок на додану в артість 5276 грн. 07 коп., від 20 берез ня 2009 року № 405 на суму 60735 грн. 15 коп ., в тому числі податок на дода ну вартість 10122 грн. 53 коп., від 6 кв ітня 2009 року № 518 на суму 142308 грн., в тому числі податок на додану вартість 23718 грн.. від 24 квітня 2009 року № 620 на суму 45046 грн. 50 коп., в т ому числі податок на додану в артість 7507 грн. 75 коп., від 5 травн я 2009 року № 702 на суму 47436 грн., в том у числі податок на додану вар тість 7906 грн., від 24 вересня 2009 рок у № 1702 на суму 66150 грн., в тому числ і податок на додану вартість 11025 грн. Оплата отриманого това ру позивачем здійснена у пов ному обсязі відповідно до ра хунків-фактур, що підтверджу ється банківськими випискам и.

Як правильно зазначив суд п ершої інстанції, підставою д ля висновку відповідача щодо нікчемності правочинів, вчи нених між позивачем та ПП «Аз ов-Бізнес-Трейдінг» став акт Державної податкової інспек ції в Іллічівському районі м . Маріуполя від 29 червня 2010 року № 286/23-1/33504100 про результати позапл анової невиїзної перевірки П П «Азов-Бізнес-Трейдінг» з пи тань дотримання вимог податк ового та іншого законодавств а за період з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, згідно якого п одатковим органом був здійсн ений запит до ПП «Азов-Бізнес -Трейдінг» щодо надання пояс нень та документальних підтв ерджень встановлених розбіж ностей у додатку 5 декларацій з податку на додану вартість за період з 1 січня 2009 року по 31 б ерезня 2010 року. Від підприємст ва був отриманий лист та копі я протоколу вилучення головн им відділом податкової міліц ії Державної податкової інсп екції у м. Маріуполі від 28 лист опада 2009 року, в якому зазначен о про вилучення у ПП «Азов-Біз нес-Трейдінг» первинних доку ментів бухгалтерського та по даткового обліку, необхідних для проведення перевірки. З о гляду на зазначене, ДПІ в Іллі чівському районі м. Маріупол я здійснений висновок, що оск ільки підприємством до перев ірки не надані документи, пра вомірність формування подат кового кредиту та податкових зобов'язань не підтверджуєт ься, фінансово-господарська діяльність здійснюється поз а межами правового поля, взає мовідносини між ПП «Азов-Біз нес-Трейдінг» та його контра гентами є такими, що вчинено б ез наміру створення правових наслідків, та всі правочини з даним підприємством є нікче мними відповідно до частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215. ст атті 216 Цивільного кодексу Укр аїни.

Разом з тим з вищевказаного акту перевірки від 29 червня 2010 року вбачається, що ПП «Азов-Б ізнес-Трейдінг» включене до ЄДРПОУ за номером 33504100, знаходи ться на податковому обліку в Державній податковій інспек ції у Іллічівському районі м . Маріуполя з 24 травня 2005 року. 26 т равня 2005 року підприємству по датковим органом видано свід оцтво про реєстрацію платник ом податку на додану вартіст ь № 100162904: податкова звітність з податку на додану вартість т а податку на прибуток за спір ні періоди 2009 року підприємст вом до податкового органу на давалася, фактичне місцезнах одження підприємства податк овим органом встановлено.

Відповідно до пункту 3.1 стат ті 3 Закону № 334 валовий дохід є загальною сумою доходу платн ика податку від всіх видів ді яльності, отриманих (нарахов аних) протягом звітного пері оду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах я к на території України, так і з а її межами.

Поняття та склад валових ви трат визначені статтею 5 вище зазначеного Закону, відповід но до пункту 5.1 якої валові вит рати виробництва та обігу (да лі - валові витрати) - сума б удь-яких витрат платника под атку у грошовій, матеріальні й або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, посл уг), які придбаються (виготовл яються) таким платником пода тку для їх подальшого викори стання у власній господарськ ій діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 д аної статті. Витрати, які не вк лючаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 в ищенаведеної статті. Відпові дно до підпункту 5.3.9 даного пун кту не належать до складу вал ових витрат будь-які витрати , не підтверджені відповідни ми розрахунковими, платіжним и та іншими документами, обов 'язковість ведення і зберіга ння яких передбачена правила ми ведення податкового облік у. Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334 передбачено, що встановленн я додаткових обмежень щодо в іднесення витрат до складу в алових витрат платника подат ку, крім тих, що зазначені у ць ому Законі, не дозволяється.

Правові засади регулюванн я, організації, ведення бухга лтерського обліку та складан ня фінансової звітності в Україні визначені За коном України «Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 ли пня 1999 року № 996-ХІУ (далі - Зак он № 996).

Відповідно до статті 1 Закон у № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зм іни в структурі активів та зо бов'язань, власному капіталі підприємства; первинний док умент - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її з дійснення; фінансова звітніс ть - бухгалтерська звітність , що містить інформацію про фі нансове становище, результат и діяльності та рух грошових коштів підприємства за звіт ний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерськ ого обліку і складання фінан сової звітності є надання ко ристувачам для прийняття ріш ень повної, правдивої та неуп ередженої інформації про фін ансове становище, результати діяльності та рух грошових к оштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що б ухгалтерський облік є обов'я зковим видом обліку, який вед еться підприємством. Фінансо ва, податкова, статистична та інші види звітності, що викор истовують грошовий вимірник , ґрунтуються на даних бухгал терського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 99 6 підставою для бухгалтерськ ого обліку господарських опе рацій є первинні документи, я кі фіксують факти здійснення господарських операцій. Пер винні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а як що це неможливо - безпосере дньо після її закінчення.

Суд першої інстанції прави льно зазначив, що всі спірні г осподарські операції відобр ажені в бухгалтерському облі ку позивачем правильно, тобт о з підтвердженням їх здійсн ення по всіх необхідних раху нках, що посвідчується бухга лтерською довідкою позивача та не спростовано відповіда чем під час судового розгляд у справи в судах обох інстанц ій. Колегія суддів погоджуєт ься з висновком суду першої і нстанції, що правила податко вого обліку не встановлюють конкретного переліку первин них документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а так ож не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми а бо виду первинних документів , до їх оформлення та заповнен ня. До документів, які засвідч ують факт придбання товару, р обіт, послуг, діюче законодав ством висуває лише одну умов у - вони повинні засвідчува ти фактичне отримання товару або результатів робіт, послу г. Стаття 4 Закону № 996 передбача є, що бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтую ться на таких основних принц ипах як, зокрема, превалюванн я сутності над формою - опер ації обліковуються відповід но до їх сутності, а не лише ви ходячи з юридичної форми.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 да тою збільшення валових витра т виробництва (обігу) вважаєт ься дата, яка припадає на пода тковий період, протягом яког о відбувається будь-яка з под ій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківськ их рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, посл уг), а в разі їх придбання за го тівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оп рибуткування платником пода тку товарів, а для робіт (послу г) - дата фактичного отриман ня платником податку результ атів робіт (послуг).

Суд першої інстанції прави льно зазначив, що валові витр ати можуть бути підтверджені документом, який засвідчує ф актичне отримання товару (по слуг). Пунктом 5.11 статті 5 Закон у № 334 передбачено, що встановл ення додаткових обмежень щод о віднесення витрат до склад у валових витрат платника по датку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяєтьс я. Такої підстави як висновок податкового органу про нікч емність правочину для виключ ення витрат зі складу валови х Закон № 334 не передбачає. Долу чені до матеріалів справи пи сьмові докази, зокрема, догов ори, рахунки-фактури, видатко ві та податкові накладні, бан ківські виписки спростовуют ь висновки податкового орган у щодо відсутності первинних документів, які обумовили фо рмування валових витрат, та п ідтверджують правильність ї х формування позивачем.

Відповідно до преамбули За кону № 168 останній, зокрема, виз начає статус платників подат ку на додану вартість, понятт я податкової накладної, поря док обліку, звітування та вне сення податку до бюджету. Ста ття 7 зазначеного Закону визн ачає порядок, підстави та тер міни формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону № 168 пода тковий кредит звітного періо ду визначається виходячи із договірної (контрактної) вар тості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у ра зі якщо договірна ціна на так і товари (послуги) відрізняєт ься більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі то вари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за пода тку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 -1 цього Закону, протягом таког о звітного періоду у зв'язку і з. зокрема, придбанням або виг отовленням товарів (у тому чи слі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних опер аціях у межах господарської діяльності платника податку

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168 датою виникнення п рава платника податку на под атковий кредит вважається да та здійснення першої з подій : або дата списання коштів з ба нківського рахунку платника податку в оплату товарів (роб іт, послуг), дата виписки відпо відного рахунку (товарного ч ека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків: або дата отримання под аткової накладної, що засвід чує факт придбання платником податку товарів (робіт, послу г). Долучені до матеріалів спр ави податкові накладні, плат іжні доручення, підтверджуют ь право позивача та правильн ість формування ним податков ого кредиту за спірні період и відповідно до норм Закону № 168. При цьому норми даного Зако ну не передбачають також так ої підстави для виключення с ум податку на додану вартіст ь з податкового кредиту за ви сновком податкового органу п ро нікчемність правочину.

Судом першої інстанції пра вильно не прийнято до уваги п осилання відповідача як на д оказ вчинення нікчемної угод и між позивачем та ПП «Азов-Бі знее-Трейдінг на акт Державн ої податкової інспекції в Іл лічівському районі м. Маріуп оля від 29 червня 2010 року № 286/23-1/33504100 п ро результати позапланової н евиїзної перевірки Приватно го підприємства «Азов-Бізнес -Трейдінг» з питань дотриман ня вимог податкового та іншо го законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 ро ку, оскільки даний документ ф актично не є перевіркою госп одарської діяльності ПП «Азо в-Бізнес-Трейдінг» по взаємо відносинам, в тому числі й з по зивачем. Зазначений акт скла дений на підставі даних, які м істяться в інформаційних баз ах податкової інспекції, при цьому документи господарськ ої діяльності ПП «Азов-Бізне с-Трейдінг» щодо взаємовідно син з позивачем чи з іншими ко нтрагентами податковим орга ном не досліджуватись. Висно вок про наявні ознаки нікчем них угод взагалі з усіма конт рагентами зроблений на підст аві листа підприємства про н еможливість надання первинн их документів бухгалтерсько го та податкового обліку для перевірки у зв'язку із їх вилу ченням податковою міліцією, що підтверджено копією прото колу вилучення від 28 листопад а 2009 року. Колегія суддів погод жується з судом першої інста нції, що дані обставини не маю ть відношення до правомірнос ті формування валових витрат та податкового кредиту пози вачем.

Згідно п. 7.2 статті 7 Закону № 16 8 платник податку зобов' яза ний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містит и певні реквізити. Податкова накладна складається у моме нт виникнення податкових зоб ов'язань продавця у двох прим ірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю , копія залишається у продавц я товарів (робіт, послуг). Пода ткова накладна є звітним под атковим документом і одночас но розрахунковим документом . Податкова накладна видаєть ся платником податку, який зд ійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх о тримувача та є підставою для нарахування податкового кре диту.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті вс тановлено, що не підлягають в ключенню до складу податково го кредиту суми сплаченого (н арахованого) податку у зв'язк у з придбанням товарів (послу г), не підтверджені податкови ми накладними чи митними дек лараціями.

Таким чином, основною умово ю для формування податкового кредиту є наявність податко вої накладної, оформленої у в ідповідності з вимогами, вст ановленими статтею 201 Податко вого Кодексу України.

На виконання вказаних вимо г чинного законодавства та у зв' язку з виконанням умов в казаних договорів ПП «Азов-Б ізнес-Трейдінг» видало позив ачу видаткові та відповідно податкові накладні.

При цьому відповідачем зро блено висновок про те, що факт поставки товару (олії) не підт верджується первинними доку ментами. Зазначені господарс ькі відносини піддаються сум ніву відповідачем, оскільки у ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» в ідсутні основні фонди, кільк існий склад працівників у пе ревіряє мий період складав 6 о сіб. Відповідач також вважає , що операції між позивачем та ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» не підтверджуються стосовно вр ахування реального часу здій снення операцій, місцезнаход ження майна, наявності трудо вих ресурсів, виробничо-скла дських приміщень, що свідчит ь про відсутність необхідних умов для досягнення відпові дних результатів господарсь кої діяльності. За таких обст авин відповідачем зроблено в исновок, що укладений між поз ивачем та ПП «Азов-Бізнес-Тре йдінг» правочин фактично не був направлений на настання правових наслідків обумовле них ним, зокрема, на отримання прибутку, тому такий правочи н учинений з метою що супереч ить інтересам держави та сус пільства, а тому є нікчемними .

Колегія суддів вважає прав ильним висновок суду першої інстанції щодо правомірност і включення позивачем до скл аду податкового кредиту витр ат, понесених у зв' язку з вик онанням вищевказаного догов ору, оскільки факт реального виконання даного договору п ідтверджується податковими та видатковими накладними, с пецифікаціями до договорів, рахунками-фактурами, банківс ькими виписками.

З аналізу пункту 7.4 статті 7 З акону України "Про податок на додану вартість та підпункт у 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств» вбачаєть ся, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових в итрат є використання придбан их товарів в оподатковувани х операціях у межах господар ської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльні стю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господ арювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на в иготовлення та реалізацію пр одукції, виконання робіт чи н адання послуг вартісного хар актеру, що мають цінову визна ченість.

Придбані позивачем товари в подальшому були останнім в икористані у власній господа рській діяльності, а саме, реа лізовані приватному підприє мцю ОСОБА_1 та ТОВ «Авіс», щ о підтверджується наданими с уду договором поставки, пода тковими, видатковими накладн ими та довіреністю на отрима ння товару. ( т. № 1 а.с. 152-214). При цьо му позивачем також доведено, що вказані документи надава лись податковому органу під час перевірки, про що свідчит ь копія опису наданих відпов ідачу документів, але безпід ставно останнім не були прий няті до уваги.

З приводу відсутності у ПП « Азов-Бізнес-Трейдінг» основн их засобів та виробничих пот ужностей судом першої інстан ції правильно зазначено, що с пірними договорами не передб ачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на ви робничих потужностях цього п ідприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаног о товару вимагав від контраг ента позивача наявності виро бничих потужностей, певних о сновних засобів, складських приміщень, а також, що наявної кількості працівників ПП «А зов-Бізнес-Трейдінг» (шість о сіб) недостатньо для виконан ня укладеного між сторонами договору. На час здійснення с пірних операцій ПП «Азов-Біз нес-Трейдінг» мало статус пл атника ПДВ, а тому правомірно видавало податкові накладні , на підставі яких позивачем б ули включені до складу подат кового кредиту відповідні су ми податку.

Посилання відповідача на н ікчемність даного договору з підстав ст. 228 Цивільного Коде ксу України суперечать полож енням вказаної статті, оскіл ьки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є виче рпним і податковий орган не н аділений законодавством в од носторонньому порядку виріш увати чи є правочин нікчемни м, чи ні. Якщо ж податковий орг ан вважає зазначений договір таким, що вчинений з метою, як а суперечить інтересам держа ви і суспільства, останній мо же бути визнаний судом недій сним відповідно до вимог час тини 3 статті 228 ЦК України.

Крім того, з роз' ясне нь, викладених в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними» нікчемними пр авочинами в сенсі статті 228 ЦК України є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незако нне володіння, користування, розпорядження об'єктами пра ва власності українського на роду - землею як основним на ціональним багатством, що пе ребуває під особливою охорон ою держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статт я 14 Конституції України); пра вочини щодо відчуження вик раденого майна; правочини, щ о порушують правовий режим в илучених з обігу або обмежен их в обігу об'єктів цивільног о права тощо. Усі інші правоч ини, спрямовані на порушенн я інших об'єктів права, перед бачені іншими нормами публіч ного права, не є такими, що пор ушують публічний порядок. Пр и кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватис я вина, яка виражається в нам ірі порушити публічний поряд ок сторонами правочину або о днією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постан овлений у кримінальній справ і, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволо діння ним тощо.

Договір між позиваче м та ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг » від 8 січня 2009 року № 08/01-09 та від 2 4 вересня 2009 року № 2409 не підпада ють під вищезазначені катего рії і вимоги частин 1 та 2 статт і 228 ЦК України на них розповсю джуватись не можуть, оскільк и вони є звичайними господар ськими договорами, а не таким и, що спрямований на порушенн я публічного порядку.

Відповідач з позовом про визнання вказаного дого вору недійсним до суду не зве ртався.

Колегія суддів вважає необ хідним також зазначити, що кв аліфікація правочину як нікч емного за статтею 228 Цивільног о кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з с торін договору, наявність сп еціальної мети при укладенні договору, а також наявність у мислу на заволодіння чужим м айном (у даному випадку - на у хилення від сплати податків) . Відповідачем також не було надано належних та допустими х доказів наявності вини (уми слу) в позивача чи ПП «Азов-Біз нес-Трейдінг».

Крім того, відповідачем суд у не доведено наявність яких ось негативних судових рішен ь в порядку кримінального су дочинства стосовно посадови х осіб позивача або ПП «Азоа-Б ізнес-Трейдінг».

Таким чином, висновки подат кового органу в акті перевір ки щодо наслідків недійсност і правочину суперечать вимог ам діючого законодавства, ос кільки останнє передбачає, щ о недійсність правочину може бути встановлена тільки суд ом.

Суд зазначає, що за не довед ення факту невиконання чи не належного виконання обов' я зку позивача по сплаті подат ків, зборів та інших обов' яз кових платежів, приховування чи заниження об' єктів опод аткування, що виникли внаслі док здійснення господарськи х операцій за договорами від 8 січня 2009 року № 08/01-09 та від 24 вере сня 2009 року № 2409, у відповідача в ідсутні підстави стверджува ти, що саме ці договори якимос ь чином порушують публічний порядок, а отже в силу статті 2 28 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Крім того, законодавством У країни передбачено персонал ьну відповідальність платни ка податків за порушення, доп ущенні при веденні податково го обліку. У разі якщо контраг ентом платника податковий об лік ведеться із порушенням в имог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щ одо цієї особи. Зазначена обс тавина не є підставою для при тягнення до відповідальност і платника податків який має документальні підтверджен ня розміру свого податкового кредиту та валових витрат. О тже, за загальним правилом не сплата ПДВ продавцем і його п остачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або від мови у відшкодуванні зазначе ного податку покупцю, який ві дніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю р азом із ціною товару ( послуги ). Крім того, добросовісний пла тник податків, який в силу пок ладеного на нього законами о бов' язку щодо сплати податк ів вступає у зв' язку з цим у в ідповідні правовідносини з д ержавою, не може нести відпов ідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов' язку іншими платникам и податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

За таких обставин позивач я к добросовісний платник пода тків не може нести відповіда льність за можливе неналежне ведення податкового обліку та порушення податкового зак онодавства ПП «Азов-Бізнес-Т рейдінг».

Крім того, колегія суддів за значає, що неможливість пров едення податковим органом пе ревірки додержання ПП «Азов- Бізнес-Трейдінг» податковог о законодавства у зв' язку і з вилученням в останнього ор игіналів певних документів і ншим податковим органом не б уло передбачено Законами № 334 та 168, а також не передбачено і д іючим Податковим кодексом Ук раїни в якості підстави для з більшення податкових зобов' язань контрагентам вказаног о товариства.

Згідно частини 1 статті 180 Гос подарського кодексу України , зміст господарського догов ору становлять умови договор у, визначені угодою його стор ін, спрямованою на встановле ння, зміну або припинення гос подарських зобов'язань, як по годжені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язк ові умови договору відповідн о до законодавства.

Відповідно до пункту 2 статт і 180 Господарського кодексу Ук раїни, господарський договір вважається укладеним, якщо м іж сторонами у передбачених законом порядку та формі дос ягнуто згоди щодо усіх його і стотних умов. Істотними є умо ви, визнані такими за законом чи необхідні для договорів д аного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із стор ін повинна бути досягнута зг ода.

Таким чином, з урахуванням п риписів статті 180 Господарськ ого кодексу України, та того ф акту, що умови договорів 8 січн я 2009 року № 08/01-09 та від 24 вересня 2009 року № 2409 виконані, суд вважає щ о сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов . Тому позивачем правомірно б уло включено до складу валов их витрат у І-ІІІ кварталах 2009 р оку суму 100728 грн, а також правом ірно сформовано податковий к редит у січні-вересні 2009 року в розмірі 80582 гривні.

Суд першої інстанції дійшо в вірного висновку, що відпов ідач не зазначив у акті перев ірки та не надав суду доказів , які б з огляду на приведені в ище положення ЦК України сві дчили про нікчемність оспорю ваних ним правочинів - дого ворів між позивачем та ПП «Аз ов-Бізнес-Трейдінг» від 8 січн я 2009 року № 08/01-09 та від 24 вересня 2009 року № 2409, також, вказані правоч ини не визнавалися недійсним и у судовому порядку з огляду на нині діючу редакцію ч. 3 ст. 2 28 ЦК України, якою передбачено , що у разі недодержання вимог и щодо відповідності правочи ну інтересам держави і суспі льства, його моральним засад ам такий правочин може бути в изнаний недійсним.

За таких обставин безтовар ність договорів повинна дово дитись відповідачем відпові дно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС Україн и.

З цього приводу колегія суд дів зазначає, що висновки акт у перевірки, що укладені прав очини призвели до заниження позивачем податку на прибуто к за І-ІІІ квартали 2009 року в су мі 100728 гривень та податку на до дану вартість за січень-вере сень 2009 року на загальну суму 80 582 гривні є лише припущеннями відповідача і не підтверджен і жодними доказами у справі.

За таких обставин, враховую чи наведені норми законів, ко легія суддів погоджується з висновками суду першої інста нції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесе на законно та обґрунтованою, апеляційна скарга позивача, не грунтується на законі та н е підлягає задоволенню, а пос танова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготов лено 7 листопада 2011 року.

На підставі викладеного, ке руючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС У країни,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у Бу дьонівському районі міста До нецька - залишити без задов олення.

Постанову Донецьког о окружного адміністративно го суду 17 серпня 2011 року у справ і № 2а/0570/12029/2011 - залишити без змі н.

Ухвала суду набирає законн ої сили з моменту її проголош ення і може бути оскаржена в к асаційному порядку безпосер едньо до Вищого адміністрати вного суду України протягом двадцяти днів з дня складенн я в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ля шенко

Л.В.Ястребов а