Рішення

від 26.12.2011 по справі 2-1804/11

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   Справа №  2-1804/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

26 грудня 2011 року                                                                              м.  Коломия

   Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді   Веселова В.М.

секретаря -                Максим’юк М.А.

з участю позивача    ОСОБА_1

представника позивача  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1  до ПП «Кредіт Груп»  про захист прав  споживача,  визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, -

                                                                        ВСТАНОВИВ:

             Позивачка звернулася в суд з даним позовом, який підтримала в судовому засіданні, пояснила, що уклала договір з ПП «Кредіт Груп» щодо надання їй позики в сумі 350 000, 00 гривень і виконала всі зобов’язання  з своєї сторони, а відповідач з своєї сторони  фактично не надав жодних послуг та не надав реальної позики, які  відповідачка мала б отримати  протягом місяця з часу укладення договору  на спеціально відкритий нею рахунок у відділенні ВАТ «Ощадбанк».В судовому засіданні позивачка та її представник просять визнати договір № 101 469 від 06 квітня 2011 року укладений між нею та ПП «Кредіт Груп», а також Додатки № 1 та № 2 до Договору  недійсним та стягнути з відповідача на її користь   грошові коштів в сумі 23 512 грн. 06 коп., сплачених за договором.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився без поважної причини, хоча про день, час і місце проведення засідання був повідомлений належним чином,однак надав заперечення,в якому зазначив,що між підприємством та позивачкою був підписаний відповідний договір та додатки, які визначали порядок надання кредитних коштів,відповідно позивачка знала про всі умови та застереження і мала право відмовитись від  підписання такого договору. Просить в позові відмовити.

          Суд,заслухавши пояснення позивача та його представника,розглянувши заперечення представника відповідача,дослідивши матеріали справи,прийшов до наступних висновків.

          Судом встановлено, що 06.04.2011 року позивачка уклала договір споживчого кредитування  № 101469 з ПП «Кредіт Груп»  про надання системи послуг, спрямованих на придбання товару, зазначеного в додатку № 1 до цього Договору  та на умовах визначених  додатком № 2 до вказаного Договору,а саме для отримання споживчого кредиту в сумі 350 000 гривень для придбання будинку та земельної ділянки.

          Позивачкою того ж дня, з метою укладення даного договору, у відділенні ПАТ «Акцент-Банк» було оформлено кредитний договір в сумі 18000 грн. Отримавши кредитні кошти в банку, позивачка сплатила  гарантійний платіж в сумі 17 500 грн. згідно квитанції № 138001000840791302077023 від 06.04.2011 року  на р/р ПП «Кредіт Груп» № 26004284865000 МФО 351005,що мало б бути підставою для отримання нею кредитних коштів. Відповідно в відділенні «Ощадбанку»  6 квітня 2011 року позивачка відкрила спеціальний рахунок для отримання кредитних  коштів.

Окрім цього,згідно  зобов’язань, передбачених укладеним  договором та додатками до  нього, позивачка, крім гарантійного платежу здійснила, ще наступні платежі:

-          14.05.2011 року згідно квитанції № 1221.137.3 на розрахунковий рахунок ПП «Кредіт Груп»  № 26004284865000, МФО 351005 -  в сумі 1974 грн. та 19,74 комісії банку;

-          17.05.2011 року згідно квитанції № 15895.318.1 на розрахунковий рахунок ПП «Кредіт Груп»  № 26004284865000, МФО 351005 - в сумі 10 грн. та 2 грн. комісії банку;

-          17.06.2011 року згідно квитанції № 15986.144.1 на розрахунковий рахунок ПП «Кредіт Груп»  № 26003284865001, МФО 351005 – в сумі  1458,33 грн. та 14,58 грн. комісії;

-          17.06.2011 року згідно квитанції № 15986.145.1 на розрахунковий рахунок ПП «Кредіт Груп»  № 26002284865002, МФО 351005 – в сумі 525 грн. та 5,25 грн. комісії банку;

-          18.07.2011 року  згідно квитанції № 15986.114.2 на розрахунковий рахунок ПП «Кредіт Груп»  № 26003284865001, МФО 351005 – в сумі 1458,33 грн.;

-          18.07.2011 року згідно квитанції № 15986.114.4 на розрахунковий рахунок ПП «Кредіт Груп»  № 26002284865002, МФО 351005 – в сумі 525 грн. та 19,83 грн. комісії банку.

Всього розрахункові рахунки ПП «Кредіт Груп», на виконання вказаного договору, позивачкою було сплачено 23450,66 грн. та 61, 4 грн. комісії банку.

Однак, зі сторони відповідача  будь-яких зобов’язань не виконано, а саме не надано  жодних послуг та не надано позики в сумі 350 000 грн., які зі слів представників відповідача повинні були бути перераховані позивачці протягом місяця з часу укладення договору на її рахунок, який вона відкрила з цією метою 06.04.2011 року у відділенні ВАТ «Ощадбанк».

Протягом трьох місяців, не отримавши позики,  позивачка по телефону звернулася в офіс відповідача у м. Івано-Франківськ по вул.Дністровська,45, та дізналася, що даний офіс був закритий у зв’язку з закінченням договору оренди приміщення, а працівник  звільнився із займаної посади.

Згідно умов укладеного договору, а також п.п. 3,17,19,22 ст. 1 Закону України « Про захист прав споживачів» ПП «Кредіт Груп» є виконавцем певних послуг, які зазначені  у ст. 2 договору, а позивачка є їх споживачем..

             Згідно із ч.1,2, п.п. 2,3,4,7,16 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець  (виконавець,  виробник)  не  повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; умови договору є несправедливими,  якщо всупереч  принципу добросовісності  його  наслідком  є  істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, тобто , це  виключення  або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця,  виробника) або  третьої  особи  у  разі  повного  або часткового   невиконання   чи   неналежного   виконання  продавцем (виконавцем,  виробником) договірних зобов'язань,  включаючи умови про  взаємозалік,  зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення  жорстких  обов'язків  споживача,   тоді   як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;  надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти  на  оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); встановлення    обов'язку    споживача    виконати    всі зобов'язання, навіть  якщо  продавець  (виконавець,  виробник)  не виконає своїх. У відповідності до п.4 ст.11 цього  ж закону  Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні  Закону України «Про захист прав споживачів». Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.У відповідності до п.5 п\п1  ст.11 цього ж закону до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом.

           Як вбачається із змісту укладеного договору №101460- п.1 – предметом договору є надання системи послуг,спрямованих на придбання клієнтом товару на умовах додатку №2 до договору. У відповідності до ст.2,3 та 4 (п.3.1.,4.1.)  Додатку №2 до договору клієнт ,тобто позивач, зобов’язаний сплатити загальний та мінімальний платежі і при достатньості коштів компанія  організовує видачу коштів клієнту. Варість товару,яку клієнт має намір придбати,зазначена в додатку №1 (п.2.1. додатку №2),однак згідно п.4.4. додатку №2 позика є підставою для придбання товару за рахунок коштів. Окрім цього, п.4.5 додатку №2 передбачено подання постійних заяв на отримання позики.

           Суд приходить до висновку ,що у підписаних договорі  та додатках до нього підмінені поняття та словосполучення, які вводять в оману простого споживача,який не має спеціальної освіти, не надають йому можливості розібратись в структурі надання  кредиту та в наслідках, які  можуть наступити в разі підписання такого договору та додатків до нього. Умови договору та додатків до договору по змісту  спрямовані на утворення спеціального фонду за рахунок  осіб, долучених за аналогічними договорами і не мають на меті видачу споживчого кредиту. Крім цього,  договір та додатки до договору містять вимогу щодо проведення  додаткових комісійних виплат,які повинен здійснити клієнт –позивачка в справі,що заборонено ЗУ «Про захист прав спожмивачів».  Як вбачається з змісту та аналізу підписаного договору та додатків до нього, відповідач створює фонд за рахунок сплачених іншими особами платежів,тобто отримання позики одним з учасників спілки можливе в випадку накопичення достатніх фінансових ресурсів за рахунок залучення коштів інших учасників,тобто в діяльності відповідача  проглядається нечесна підприємницька практика,так звана «пірамідальна схема»,а умови договору та додатків до договору є несправедливими для позивача і такими ,що вводять його в оману. Основною метою підписання даного договору повинно бути отримання позивачкою кредитних коштів, однак як вбачається з позовної заяви,документів в справі,пояснення позивачки та заперечення представника відповідача, жодних кредитних коштів позивачка так і не отримала. Доказом того,що відповідач не мав наміру надати кредитні кошти позивачці є те,що юридична адреса представництва підприємства відповідача в м.Івано-Франківську була змінена без жодного попередження позивачки.

За таких обставин, суд приходить до висновку,що спірний договір та додатки до нього викладені в незрозумілій для простого споживача формі, які унеможливлюють його сприйняття,виконання,а також перекручують основний зміст поняття споживчого кредиту та вводять в оману споживача щодо порядку отримання такого кредиту.

В умовах договору укладеного між позивачкою та відповідачем вбачаються грубі порушення  положень   ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме порушення права  споживача, а тому є наявні підстави  для визнання  договору недійсним.

На підставі ст.ст.15,16,216  Цивільного кодексу України,Закону України «Про захист прав споживачів» та керуючись ч.4 ст.169,ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

     позов задовольнити.

            Визнати договір №101469 від 6 квітня 2011 року, а також додатки №1 та №2 до договору укладеного між  ОСОБА_1 та ПП «Кредіт груп»-  недійсними. Стягнути з ПП «Кредіт Груп»(м.Ужгород,пл.Кирила та Мефодія,1 к.68,ідентифікаційний код 37082445) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі  23512 грн. 06 коп.,сплачених за даним договором.

Стягнути з ПП «Кредіт груп»на користь держави судовий збір 235 грн.12 коп.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня

його проголошення.

Суддя:

ВеселовВ. М.