28/242-06-6350
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2006 р. Справа № 28/242-06-6350
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Федорові В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача –Марченка Л.М., Колоса В.М.,
від відповідача –Каленського Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”
на рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2006р.
у справі № 28/242-06-6350
за позовом Ширяївської селищної ради
до ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”
про розірвання договору оренди землі.
Розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 120 від 11.10.2006р. справу № 28/242-06-6350, прийняту до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Тофана В.М., суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В., передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Андрєєвої Е.І., суддів Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.
Суд встановив:
29.06.2006р. Ширяєвська селищна рада звернулась до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, площею 0,15 га, яка знаходиться в смт. Ширяєве, Одеської області по вул. Калініна. 119, укладений 02.09. 2004р. між нею та ТОВ «Одеське обласне об'єднання автобусних станцій».
Рішенням господарського суду Одеської області від 31.07.2006р. позов задоволено.
ТОВ «Одеське обласне об'єднання автобусних станцій»оскаржило прийняте судом рішення і просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
У відповідності зі ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам… ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Ухвалою від 29 червня 2006р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17 липня 2006р. Кожну з сторін зобов'язано надати додаткові докази, доводи та заперечення. Явка сторін визнана обов'язковою.
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач не одержав ухвали. Пошта, направлена на його адресу, повернулась з відміткою про те, що адресат вибув за іншою адресою.
Незважаючи на це, ухвали від 17.07. та 25.07.2006 року направлялись судом відповідачу за тією ж адресою та явка до суду усіма ухвалами визнавалась обов'язковою.
Дані ухвали, як і перша, повертались до суду з зазначенням про вибуття відповідача.
Таким чином, визнавши явку відповідача обов'язковою, суд не повідомив його належним чином про час і місце судового засідання. У відсутності його представника розглянув справу. При цьому, не прийняв передбачених законом мір до встановлення належної адреси відповідача. Зазначені порушення позбавили можливості відповідача скористатись наданими йому Конституцією України і процесуальним законодавством правами на участь у судовому засіданні та на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
На дану обставину, як на одну з підстав скасування рішення суду, послався в апеляційній скарзі відповідач.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце судового засідання, що передбачено п.2 ч.3 ст.104 ГПК України.
При таких обставинах рішення суду підлягає безумовному скасуванню.
Оскільки нормами ст.103 ГПК України передбачено, що, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційна інстанція приймає нове рішення, судова колегія, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи та заперечення сторін, законність та обґрунтованість заявленого позову, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно матеріалам справи 2 вересня 2004 року сторонами укладено договір оренди.
За цим договором Ширяївська селищна рада передала в оренду ТОВ «Одеське обласне об'єднання»земельну ділянку, розміром 0,15 га, що розташована в смт. Ширяєве по вул. Калініна, 119, під автостанцію для зустрічі та відправлення пасажирів строком на 10 років.
Звертаючись з позовом про розірвання договору оренди, позивач послався на те, що відповідач не виконує умов договору, а саме: використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням та здає в суборенду для розміщення торгівельних точок без згоди на то орендодавця і всупереч умовам договору.
Доводи позивача підтверджені матеріалами справи та поясненнями сторін.
Так, на підставі звернень громадян про те, що приміські та міжміські автобуси не зупиняються на автостанції, а в непристосованих для цього місцях, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, 31 травня 2006 року комісією у складі голови, секретаря, землевпорядника та депутата селищної ради складено акт, яким констатовано, що земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням, тобто зустріч та відправлення пасажирів не здійснюється, в'їзд приміських та міжміських автобусів на територію автостанції з січня 2006 року обмежено, а з 25 травня 2006 року - взагалі заборонено. Крім того, частина земельної ділянки автостанції без згоди орендодавця передана в суборенду ПП Хомяченко К.В., ПП Штимбуляк І.Ф. та ПП Агаджанян С.С. (а.с. 13)
До справи залучена фотографія, з якої видно, що на території автостанції розміщено промисловий товар торговельних точок, як-то: велосипеди, вінки, будівельні матеріали, тощо (а.с. 14).
До справи залучено звернення громадян, листи Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області на адресу голови Ширяївської селищної ради про надходження звернень громадян до райдержадміністрації з питань щодо незабезпечення техніки безпеки на новій автобусній станції під час посадки та висадки пасажирів, щодо використання автобусної станції не за призначенням, щодо фактичного перенесення автобусної станції з спеціалізованого приміщення в не пристосоване (а.с.44-48, 58-65).
До матеріалів справи залучені також договори суборенди на земельні ділянки, укладені відповідачем з суб'єктами підприємницької діяльності без згоди на то позивача (а.с.49-57).
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач, заперечуючи проти позову, ніяким чином не спростував доводів позивача та надані ним докази.
Право оренди земельної ділянки передбачено ст.93 ЗК України, а право передачі цієї ділянки або її частини у суборенду даний закон передбачає лише за згодою орендодавця.
Істотною умовою відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про оренду землі»є використання та цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду, а у відповідності зі ст. 8 того ж Закону орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без змін цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Порушення зазначених норм законодавства та умов договору орендарем дає право орендодавцю на підставі ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі»та ст.141 ЗК України вимагати про розірвання договору оренди.
Положення перелічених вище норм Законів співпадають з нормами цивільного кодексу, зокрема, главі 58, якою встановлені загальні положення про найом (оренду).
У відповідності до вимог ст.ст. 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки в судовому засіданні апеляційного суду встановлено невиконання відповідачем умов договору та вимог закону, то заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2006р у справі № 28/242-06-6350 скасувати.
Позов задовольнити у повному обсязі.
Розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 0,15 га, яка знаходиться в смт. Ширяєве Одеської області по вул. Калініна, 119, укладений 02.09.2004р. між Ширяївською селищною радою та ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”.
Стягнути з ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” на користь Ширяївської селищної ради 85 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В.Ліпчанська
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 203157 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Андрєєва Е.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні