Рішення

від 31.07.2006 по справі 28/242-06-6350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/242-06-6350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2006 р.Справа  № 28/242-06-6350

За позовом   Ширяївська селищна рада;  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій"  

про розірвання договору оренди землі  

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача:      Колос В.М. - за дорученням, Марченко Л.М. - голова;  

Від відповідача:  не з'явився;

Суть спору: позивач –Ширяєвська селищна рада, звернулась до господарського суду з позовом до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”,  про розірвання договору земельної ділянки, площею 0,15 га., яка розташована в смт Ширяєте Одеської області по вулиці Калініна,119, укладеного 2 лютого 2004 року.

Відповідач у засідання не з'явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

2 вересня 2004 року між Ширяєвською селищною радою (орендодавцем) та ТОВ «Одеське обласне об'єднання автобусних станцій»(орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,15 га, яка розташована по вулиці Калініна,119 в смт. Ширяємо Одеської області. За умовами договору позивач (орендодавцем) надає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для зустрічі та відправлення пасажирів. Договір укладено на 10 років.    

31 травня 2006 року комісією у складі голови селищної ради, секретаря селищної ради, землевпорядника селищної ради та в присутності депутата селищної ради було складено акт про те, що відповідачем земельна ділянка використовується не  за цільовим призначенням, тобто зустріч та відправлення пасажирів не здійснюється, в'їзд приміських та міжміських автобусів на територію автостанції з січня 2006 року обмежено, а з 25 травня 2006 року - взагалі заборонено.

Позивач вважає, що відповідачем не виконуються належним чином умови договору,  що, відповідно до положень ч.28 останнього є підставою для його дострокового розірвання.

Крім того, представник позивача звертає увагу суду на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору порушуються інтереси громадян та автоперевізників, які змушені здійснювати посадку-висадку в непристосованих для цього місцях, з проїзної частини, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Також представником позивача надано копії договорів оренди укладених відповідачем з ПП Штембуляк І.Ф., ПП Хомяченко К.В., ПП Агаджанян С.С. на розміщення  торгівельних контейнерів,  чим порушено  ст.8 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV «Про оренду землі». Орендарем самовільно, без відповідної на то письмової згоди Орендаря змінено цільове призначення частини орендованої земельної ділянки шляхом її передачі в оренду для розміщення торгівельних точок.

У зв'язку з викладеним, відповідно до положень п.2 ч.38 договору від 02.09.2004 року Ширяєвська селищна рада  звернулась з позовом до господарського суду Одеської області.

Позивач вимагає розірвати названий договір оренди з тих підстав, що відповідач не додержується умов укладеної сторонами угоди.

Розглянувши позовні вимоги та викладені на їх обґрунтування доводи, господарський суд дійшов до висновку, що позов слід визнати обґрунтованим з наступних підстав:

Оцінюючи обґрунтованість позову, господарський суд при вирішенні спору виходить з положень статті 2 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ., міст.

Відповідно до положень п.34 ст.26 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення питань регулювання земельних відносин.

Згідно з п1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до п. «в»ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Пунктом 1 ст. 124 ЗК України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень ст.629 ЦК  України договір є обов'язковим для виконання сторонами. А згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов    договору    та     вимог    цього    Кодексу,     інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -   відповідно до    звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення вимог п.1 та п.15 договору від 02.09.2004 року та вище вказаних норм,   орендарем   земельна   ділянка   використовується  не  за   цільовим призначенням, тобто зустріч та відправлення пасажирів не здійснюється, в'їзд приміських та міжміських автобусів на територію автостанції з січня 2006 року обмежено, а з 25 травня 2006 року - взагалі заборонено, що підтверджується  актом від 31.05.2006 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем умови договору оренди не виконуються,  що, відповідно до п.28 договору оренди  є підставою для його дострокового розірвання.

Крім того, у зв'язку з невиконанням умов договору оренди порушуються  інтереси громадян та автоперевізників, які змушені здійснювати посадку-висадку в непристосованих для нього місцях.

Також відповідачем порушені вимоги ст.8 Закону України «Про оренду землі», щодо самовільної передачі в оренду частини орендованої земельної ділянки , без відповідної на то письмової згоди позивача. По суті змінено цільове призначення частини орендованої земельної ділянки шляхом її передачі в оренду для розміщення торгівельних точок, що підтверджується наданими позивачем копіями договорів.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного                забезпечення    судового   процесу  покладаються    на    відповідача відповідно                        до статей 44, 49 Господарського процесуального  кодексу   України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 0,15 га, яка розташована по вулиці Калініна,119, смт.Ширяєве Одеської області, укладений 2 вересня 2004 року між Ширяєвською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Одеське обласне об'єднання автобусних станцій».

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” / місто Одеса вулиця Транспортна,5, р/р 26008301537756 у філії ОЦОПІБ м. Одеси,  код 32067472/ на користь Ширяєвської селищної ради Одеської області / 66800 Одеська область смт.Ширяєве, вул..Коробченка,1-А,/ витрати по сплаті державного мита в сумі 85 /вісімдесят п'ять/  гривень та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.            

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.