Постанова

від 19.10.2006 по справі ас16/569-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС16/569-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.06           Справа №АС16/569-06.

За позовом            Сумського державного обласного навчально – курсового комбінату

до відповідача            Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування рішення

                                                                                   Суддя    Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача          Брага І.Д.

від відповідача          Мельниченко І.З.

Суть спору: позивач просить скасувати рішення відповідача від 19.07.2006 року № 47054/10/15-106, яким відповідач скасував з 01.10.2006р. свідоцтво № 1819008598, видане позивачу 01.01.2006 року про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважає, що дія Указу Президента України від 03.071998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (надалі-Указ № 727/98) на позивача не поширюється.

В засіданні суду оголошувалася перерва з 12.10.2006р. до 10 год. 50 хв. 19.10.2006р.   

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача і відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази,  суд  встановив наступне:

Позивач має право сплати єдиного податку в 2006 році, що підтверджується свідоцтвом № 1819008598, виданим 01.01.2006 року відповідачем, а також постановою господарського суду Сумської області від 06.03.2006 року по справі № АС 16/69-06, яка в установленому законом порядку набрала законної сили, тому згідно ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для виконання на всій території України.

Відповідач своїм рішенням від 19.07.2006 року № 47054/10/15-06 скасував з 01.10.2006 року свідоцтво № 181908598 позивача на право сплати єдиного податку.

Відповідач зазначає, що виніс оскаржуване рішення на виконання Наказу ДПА України № 352 від 23.06.2006 року «Про застосування Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосувань Указу Президента України № 727/98 стосовно застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва з державною, комунальною та іншими формами власності». Відповідач вважає, що позивач є суб'єктом господарювання, а не суб'єктом малого підприємництва,  тому дія Указу Президента України № 727/98 на нього не поширюється.

Позивач в обґрунтування своїх вимог про скасування рішення відповідача, посилається на те, що він в 2006 році працював 9 місяців на спрощеній системі оподаткування, ніякі зміни в законодавство за цей час, які б регулювали податкові правовідносини стосовно сплати єдиного податку, не вносилися, посилання відповідача на Наказ ДПА України від 23.06.2006 року № 352 вважає безпідставним, так як зазначений наказ не носить для платників податків нормативного характеру. Позивач також зазначає, що він на протязі тривалого часу сплачує податки, отже є суб'єктом підприємницької діяльності, а твердження відповідача стосовно того, що він є лише суб'єктом господарювання, і не є суб'єктом малого підприємництва є безпідставним.

Позивач також зазначає, що той факт, що на нього поширюється дія Указу Президента України № 727/98, встановлений постановою господарського суду Сумської області від 06.03.2006 року по справі № АС 16/69-06, а, згідно вимог п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Позивач також просить застосувати до даного спору п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ – конфлікт інтересів, в якій зазначено, що у разі   коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону,  або коли  норми різних  законів  чи різних    нормативно-правових   актів   припускають   неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників  податків  або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як  платника  податків,  так  і  контролюючого  органу, рішення приймається на користь платника податків, суд приходить до висновку, що податкові правовідносини, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи винесене ним спірне рішення відносно позивача, мають конфліктний характер, тому вважає, що рішення необхідно прийняти на користь позивача як платника податків.

При таких обставинах, суд вважає, що позивач довів невідповідність спірного рішення відповідача чинному законодавству, відповідач же, як суб'єкт владних повноважень, не подав належних доказів правомірності свого рішення, тому суд задовольняє вимоги позивача та скасовує рішення відповідача від 19.07.2006 року № 47054/10/15-106.

Згідно вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають поверненню з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 19.07.2006 року № 47054/10/15-106.

3.Стягнути з Державного бюджету м.Суми (УДК Сумської області МФО 837013 код 23636315) на користь Сумського державного обласного навчально – курсового комбінату (40024 м.Суми, вул.Даргомижського,2, код 03121402) 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           В.М. Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 23.10.2006 року.