Постанова

від 03.06.2008 по справі 10/486

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м.

Київ

 03.06.2008 р.                                                                                               

     № 10/486 

За

позовом 

Першого

заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі

Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва

до

Державного

підприємства «СКБ «Спектр»

про

стягнення

заборгованості

Суддя

Ковзель П.О.

Секретар

Сулім А.В.

Обставини справи:

Позивач

звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму

боргу в розмірі 1854,07 грн.

В

судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник

відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

На

підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.06.2008 проголошено

вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному

обсязі відкладено на 09.06.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення

вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням

вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши

подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення

сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується

позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як

підтверджено матеріалами справи, ДП «СКБ «Спектр»перебуває на обліку в

Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва як платник

страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування".

Управлінням

Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва за рахунок власних

коштів за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 колишнім науковим працівникам ДП

«СКБ «Спектр»ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі документів, наданих

відповідачем, виплачувалась призначена пенсія за віком як науковим працівникам

відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну

діяльність" від 13 грудня 1991 року.

Пенсію

наукового працівника вказаним громадянам було призначено відповідно до Постанов

Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних)

працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких

дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на

пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну

діяльність" від 22.11.2001 № 1571 та «Про реалізацію частини другої статті

24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від

22.11.2001 № 1570.

Наданими

позивачем до матеріалів справи довідками про суми виплаченої науковим

працівникам відповідача пенсії за період з 01.01.2005 по 31.12.2005

підтверджено, що за вказаний період останнім було нараховано та виплачено з

Пенсійного фонду України пенсію, призначену за Законом України «Про наукову і

науково-технічну діяльність», в т.ч. суму пенсії, обчисленої відповідно до

інших законодавчих актів. Різниця між сумою пенсії призначеної за Законом

України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою

відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник

відповідача як державного небюджетного підприємства, склала 1854,07 грн.

Наведені

розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи

та відповідачем не спростовані.

Згідно

зі статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від

13.12.1991 № 1977-XII різниця між  сумою

призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до

інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для

наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових

установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації -

за рахунок коштів державного бюджету;

для

наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств,

установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації -

за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також

коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним)

працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії,

призначеної за цим Законом;

для

наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ,

організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок

коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно

до п. 3 «Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної

науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і

організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних

підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і

науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до

інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1826, яка була чинною

станом час нарахування та виплати пенсій за наведеним епізодом (далі -Порядок №

1826),  фінансування  витрат 

на  виплату різниці у розмірі

пенсії працівникам державних небюджетних підприємств і організацій здійснюється

за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду

кошти на виплату зазначеної різниці.

З

наведених норм вбачається, що на відповідача як на госпрозрахункове підприємство

(копія установчих документів та довідки з ЄДРПОУ -в справі) покладено обов'язок

щодо сплати до Пенсійного фонду  різниці

між сумою пенсії призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну

діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів,

на яку має право науковий працівник відповідача.

Згідно

з п. 8 Порядку № 1826 розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що

підлягають фінансуванню за рахунок державних небюджетних підприємств і

організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20

січня поточного року та протягом 10  днів

після призначення пенсій згідно із Законом України "Про наукову і

науково-технічну діяльність", про що надсилається повідомлення

відповідному підприємству, організації.

Пунктом

10 Порядку № 1826 встановлено, що у разі призначення пенсій  пенсіонерам, 

які  мають  стаж роботи не за місцем призначення пенсії,

орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення

підприємствам і організаціям, зазначеним у пункті 8 цього Порядку, у двох

примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цих підприємств,

організацій.

До

матеріалів справи долучено належним чином засвідченні копії повідомлень

позивача, якими відповідачу визначено до сплати різницю між сумою пенсії,

призначеної вищевказаним науковим працівникам відповідача за період з

01.01.2005 по 31.12.2005 за Законом України «Про наукову і науково-технічну

діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у

розмірі 1854,07 грн.

Фактичне

отримання відповідачем вказаних повідомлень підтверджується відповідними

матеріалами справи та відповідачем визнається. В процедурі адміністративного

оскарження вказаних повідомлень відповідачу було відмовлено у строки та в порядку

встановленому законодавством. Доказів їх оскарження в судовому порядку суду не

надано.

Пунктом

8 Порядку № 1826 встановлено, що державні небюджетні підприємства і організації

щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у

розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках.

Визначена

зазначеними повідомленнями сума зобов'язання у встановлений законодавством

термін відповідачем сплачена не була, що ним не заперечується.

Доказів

її сплати станом на день розгляду спору суду не надано.

Абзацом

1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-ІV)

встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці:

підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства  України, 

незалежно  від  форми  

власності,   виду діяльності  та 

господарювання, об'єднання громадян, 

профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва,

відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок, 

політичних партій, які мають 

окремий баланс і самостійно 

ведуть розрахунки  із

застрахованими особами),  фізичні особи -

суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та

фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий

спосіб оподаткування  (фіксований  податок, 

єдиний  податок,  фіксований 

сільськогосподарський  податок,  придбали  

спеціальний   торговий патент),

які використовують працю  фізичних  осіб на умовах трудового договору (контракту)

або на інших умовах, передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового

характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею

1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші

особи, які відповідно до цього 

Закону  сплачують  страхові 

внески  на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування.

Відповідно

до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне

страхування та збір на обов'язкове 

державне  пенсійне  страхування, 

сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти, сплачені на загальнообов'язкове

державне пенсійне  страхування  відповідно 

до цього Закону.

Абзацом

6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник

зобов'язаний нараховувати, 

обчислювати  і  сплачувати 

в   установлені строки та в

повному обсязі страхові внески.

Відповідно

до 11 Порядку № 1826 витрати  на  виплату 

різниці  у  розмірі пенсії науковим

(науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і

організацій відображаються у звіті про нарахування збору на обов'язкове державне

пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду

за формою 4-ПФ.

Відповідно

до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в  повному 

обсязі сплачують   страхові   внески, 

до  них  застосовуються  фінансові санкції,  передбачені цим  Законом, 

а  посадові  особи, 

винні  в порушенні  законодавства 

про  сплату  страхових внесків, несуть дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну

відповідальність згідно із законом.

Частиною

3 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, що орган Пенсійного  фонду 

також  має  право  

звернутися   до   суду  

чи господарського  суду  з 

позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з

позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не

застосовуються.

Відповідно

до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і 

збори  в порядку і розмірах,

встановлених законом.

Беручи

до уваги до уваги те, що різниця між сумою пенсії, призначеної науковому

працівнику відповідача за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 за Законом України

«Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою

відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 1854,07 грн. відповідачем в

порушення ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від

13.12.1991 № 1977-XII та п. 3 Порядку № 1826 до Пенсійного Фонду України

сплачена не була, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується

матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості

станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про

обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у

повному обсязі.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

Доказів,

які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки

спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати

судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних

повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз,

судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з

відповідача не підлягають.

Керуючись

ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд

міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства

«Спеціальне конструкторське бюро «Спектр»(04080, м. Київ, вул.

Новокостянтинівська, 18, код 14312068) на користь Управління Пенсійного фонду

України в Оболонському районі м. Києва (04209, м. Київ, вул. Озерна, 26-А, код

26063587) суму боргу в розмірі 1854,07 грн. (тисяча вісімсот п'ятдесят чотири

грн.).

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом,

якщо таку заяву не було подано.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її

складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС

України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне

оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Суддя

  П.О. Ковзель