Постанова

від 29.11.2011 по справі 7/28-38

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/28-38

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.                                                           Справа № 7/28-38  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Тимошенко О.М.

судді                                                   Огороднік К.М. ,

судді                                                   Коломис В.В.   

при секретарі Ващук К.О.   

за участю представників сторін:

від позивача - Бурчак Ю.І.

від відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХСЕРВІС" на рішення господарського суду Волинської області від 06.09.11 р. у справі № 7/28-38

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХСЕРВІС"

до Відкрите акціонерне товариство "Волиньагрохім"

про стягнення в сумі 1 173 064 грн. 23 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.09.2011 року у справі № 7/28-38 (суддя Шум М.С.) в позові відмовлено. Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивач у місячний строк з дня публікації оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Волиньагрохім" (з 01.06.2006р.) не звернувся з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, то господарський суд вправі відмовити у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема вказує, що ТзОВ "Будтехсервіс" не будучи проінформованим про порушення справи про банкрутство ВАТ "Волиньагрохім", уклало із боржником в ході провадження справи №4/88-38 мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Господарського суду Волинської області 06.06.2006р. При цьому відзначає, що умовами мирової угоди передбачалось погашення боржником боргу шляхом передачі нерухомого та рухомого майна, а тому вимоги позивача, як кредитора, носили майновий характер і не могли бути прийнятими у справі про банкрутство. Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2007 р. було скасовано ухвалу господарського суду Волинської області від 06.06.2006 р. про затвердження мирової угоди та справу направлено на новий розгляд. Оскільки підставою припинення зобов'язань боржника перед кредитром в сумі 1173064,23 грн. стало виконання мирової угоди, що затверджена ухвалою суду, то факт скасування цієї ухвали є підставою для виникнення обов'язку ВАТ "Волиньагрохім" перед ТзОВ "Будтехсервіс" на цю ж суму. Таким чином апелянт вказує, що у зв'язку із скасуванням Вищим господарським судом України ухвали про затвердження мирової угоди у ТзОВ "Будтехсервіс" виникли грошові вимоги, які слід вважати поточними грошовими вимогами, оскільки постанова ВГСУ прийнята після порушення справи про банкрутство.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

Поряд з цим колегія суддів відзначає, що оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази не витребовувались, суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача відповідно до наявних у справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 06.09.2011 року у справі № 7/28-38 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 21.04.2006р. між ЗАТ КБ "Приватбанк", ТОВ "Будтехсервіс" та ВАТ "Волиньагрохім" укладено угоду про відступлення права вимоги. Відповідно до умов даної угоди банк передав, а ТОВ "Будтехсервіс" прийняло на себе право вимоги боргу від ВАТ "Волиньагрохім" по кредитному договору № 4137 від 09.03.2005р та всіх додаткових угодах до нього.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 8 угоди про відступлення права вимоги від 21.04.2006р. всі права, що випливають з кредитного договору № 4137 від 09.03.2005р., договору іпотеки № 761 від 21.03.2005р. та додатковими угодами до нього та договору застави автотранспорту № 763 від 21.03.2005р. з додатками до нього переходять до ТОВ "Будтехсервіс" з моменту поступлення коштів на рахунок банку.

Судом встановлено, що ТОВ "Будтехсервіс" виконало свої зобов'язання перед ЗАТ КБ "Приватбанк" по угоді від 21.04.2006р. та сплатило банку 1173064,23грн. (платіжні доручення №№ 146, 147 від 03.05.2006р., №№ 148, 149 від 04.05.2006р., № 152 від 06.05.2006р., №№ 153, 154 від 10.05.2006р., № 159 від 17.05.2006р.).

Пунктом 6 угоди про відступлення права вимоги від 21.04.2006р. сторони узгодили, що боржник (ВАТ "Волиньагрохім") зобов'язується на протязі трьох банківських днів з моменту перерахування коштів підприємством (ТОВ "Будтехсервіс") банку (ЗАТ КБ "Приватбанк") перерахувати борг на рахунок підприємства, як правонаступника вимог банку по кредитному договору №4137 від 09.03.2005р. в т.ч.: кредит банку в сумі 1017200 грн., відсотки за користування кредитом, пеню, розраховані за умовами кредитного договору №4137 від 09.03.2005р. на дату перерахування коштів.

18.05.2006р. позивач направив на адресу відповідача лист № 16 від 18.05.2006 р. з проханням перерахувати на протязі двох днів заборгованість по кредитному договору №4137 від 09.03.2005р. в розмірі 1173064,23 грн.

Відповідач заборгованість по кредитному договору № 4137 від 09.03.2005р. у визначений строк ТОВ "Будтехсервіс" не повернув.

Поряд з цим, 28.04.2006 р. господарським судом Волинської області порушено провадження у справі №7/79-Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Волиньагрохім", введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів та накладено заборону на розпорядження коштами.

01.06.2006р. в офіційному друкованому органі - газеті "Урядовий кур'єр" № 101 опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Волиньагрохім".

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що до конкурсних кредиторів Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прирівнює вимоги за зобов'язаннями, строк виконання яких не настав. Тобто, публікація в газеті означає, що підлягають виконанню всі грошові зобов'язання боржника, які виникли до порушення справи про банкрутство, в тому числі і ті, строк виконання по яких ще не настав. На такі вимоги розповсюджується дія мораторію і вони погашаються в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Кредитори, які не звернулись до господарського суду в установленому порядку втрачають право на оплату боргу.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.   

Відповідно до підпункту 8.13 пункту 8 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Позивач у місячний строк з дня публікації оголошення (з 01.06.2006р.) з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство не звернувся.

30.11.2010р. господарським судом Волинської області у справі №7/86-Б про банкрутство ВАТ "Волиньагрохім", затверджено реєстр вимог кредиторів. Також зазначеною ухвалою встановлено, що зобов'язання, які обґрунтовані угодою про поступку права вимоги від 21.04.2006р., укладеною між кредитором (ТОВ "Будтехсервіс"), боржником (ВАТ "Волиньагрохім") та ЗАТ КБ "Приватбанк", заявником - ТОВ "Будтехсервіс" подано з пропуском строку звернення до суду з грошовими вимогами до боржника (стор. 5-6 ухвали). Ухвала господарського суду Волинської області від 30.11.2010р. залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2011р.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини пропуску останнім строку звернення до суду з грошовими вимогами до боржника, як конкурсного кредитора, встановлені господарським судом у справі № 7/86-Б (ухвала від 30.11.2010 р. та постанова від 03.03.2011 р.) і відповідно до ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доведенню. Твердження апелянта про те, що після скасування ухвали про затвердження мирової угоди грошові вимоги слід вважати поточними, є довільним тлумаченням норм законодавства на  розсуд скаржника, оскільки його вимоги випливають із договору про відступлення права вимоги від 21.04.2006 р.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 06.09.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.      

                    Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХСЕРВІС" № 65 від 29.09.2011 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 06.09.2011 року у справі № 7/28-38 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.  

01-12/18417/11  18417/11