Рішення

від 22.12.2011 по справі 5008/1518/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАК АРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2011 Справа № 5008/1518/2011

11/5008/1518/2011 14223/2011

За позовом Регіональн ого відділення Фонду державн ого майна України по Закарпа тській області, м. Ужгород

до відповідача 1 Публічно го акціонерного товариства „ Буштинський лісокомбінат”, с мт. Буштино Тячівського райо ну

до відповідача 2 Буштинсько ї селищної ради, смт. Буштино Тячівського району

про: визнання права де ржавної власності на їдальню , яка не увійшла до статутного фонду ЗАТ „Буштинський лісо комбінат”, усунення перешкод у користуванні майном, визна ння недійсним рішення викона вчого комітету Буштинської с елищної ради від 28.10.2004 №160, визнан ня недійсним свідоцтва про п раво колективної власності н а нерухоме майно від 15.11.2004 № 126.

Головуючий суддя - Якимчу к Л.М.,

Представники:

від позивача - ОСОБА _1 - представник, довіреніс ть від 10.01.2011;

від відповідача 1 - ОСОБ А_2 - представник, довірені сть від 05.10.2011;

від відповідача 2 - не з"явивс я.

СУТЬ СПОРУ: Регіональне ві дділення Фонду державного ма йна України по Закарпатській області звернулося до суду з позовом до закритого акціон ерного товариства „Буштинсь кий лісокомбінат”, правонаст упником якого є публічне акц іонерне товариство „Буштинс ький лісокомбінат”, смт.Бушт ино Тячівського району та до Буштинської селищної ради п ро визнання права державної власності на їдальню, яка не у війшла до статутного фонду З АТ „Буштинський лісокомбіна т”, усунення перешкод у корис туванні майном, визнання нед ійсним рішення виконавчого к омітету Буштинської селищно ї ради від 28.10.2004 №160, визнання нед ійсним свідоцтва про право к олективної власності на неру хоме майно від 15.11.2004 №126.

В обґрунтування своїх вим ог РВ ФДМУ по Закарпатській о бласті посилається на те, що п ід час приватизації Буштинсь кого лісокомбінату до його с татутного фонду не увійшов о б'єкт соціально-побутового призначення - їдальня, розташ ована в смт. Буштино Тячівськ ого району, по вул.. Заводській , 1, але перебуває на його балан сі та є державною власністю. З азначає, що з огляду на п.2 ст.24 З акону України “Про приватиза цію державного майна”, під ча с приватизації майна об'єкт соціально-побутового призна чення, їдальня, була передана відповідачу 1 у безоплатне бе зстрокове користування. Спір ний об'єкт перебуває у режи мі державної власності, а отж е незаконно зареєстрований як власність ПАТ „Буштинськ ий лісокомбінат”.

Вказаний об'єкт облікову ється в Реєстрі державного м айна, яке не ввійшло до статут них фондів господарських тов ариств під час приватизації, але знаходиться на їх баланс ах.

У ході виконання управлінс ьких функцій, йому стало відо мо, що спірна їдальня належит ь на праві колективної власн ості свідоцтва від 15.11.2004, видано го на підставі рішення викон кому Буштинської селищної ра ди від 28.10.2004 за №160, відповідачу 1. П осилаючись на ст..ст. 321, 326, 353, 387, 392, 393 Ц ивільного кодексу України, с т.. 25 Закону України „Про місце ве самоврядування в Україні” просить задоволити позовні вимоги.

У додаткових обґрунтуванн ях позовних вимог від 12.12.2011 пози вач зазначає, що враховуючи р езультати інвентаризації, а також матеріали викупу відпо відно до договору купівлі-пр одажу від 28 жовтня 1991 року част ини орендованого державного майна колективом організаці ї орендарів Буштинського ліс окомбінату видно, що привати зація і продаж відбулися ран іше, а саме в жовтні 1991 року, а ні ж був прийнятий Закон Україн и "Про приватизацію майна дер жавних підприємств", в т.ч. п.2 ст . 24, який не має зворотної дії в часі. Отже, створення організ ації орендарів, як самостійн ої юридичної особи для оренд и майна підприємства, не зумо влювало та не передбачало бе зоплатної передачі державно го майна, діючим на той час зак онодавством.

Подальший договір купівлі -продажу від 10.11.1993 року свідчить про довикуп державної частк и, яка не була придбана раніше організацією орендарів, вар тість якої становить 642249тис. кр б. шляхом безготівкового роз рахунку за майнові сертифіка ти. Із акту прийому -передачі д ержавної частки ЦМК від 04.10.1994 ви дно, що передано недовикупле ну частку державного майна з гідно з договором купівлі-пр одажу від 10.11.1993 вартістю 642249 тис.к рб.,що була сплачена майновим и сертифікатами.

У відповідності до “Розрах унку розмірів часток у майні організації орендарів Бушти нського лісокомбінату”, комі сією розглянуто результати р озрахунку розмірів часток у процентному відношенні та пі дтверджено їх з врахуванням вказаного договору купівлі-п родажу, частки яких становля ть: 69,7 % вартістю 1471908 тис.крб. - част ка майна, яка є у власності тру дового колективу (організаці ї орендарів) (рядок 13.1. розрахун ку), 30,3 % - вартістю 642249 тис.крб. - час тка держави, яка підлягає при ватизації та до викупу (рядок 13.2. розрахунку). Рядок 12.1 розрах унку передбачає майно, яке не входило до вищевказаних час ток вартістю 737763 тис.крб.. оскіл ьки не підлягає приватизації . В Акті оцінки станом на 15.10.93 та кож відображено вказане держ авне майно (рядки 12.2 + 12.3 + 12.4 + 12.5 + 12.6) ва ртістю 737763 тис.крб.

Отже, за вказаними договора ми купівлі-продажу орендован ого майна та довикупленої де ржавної частки цілісного май нового комплексу Буштинсько го лісокомбінату і актами пр иймання-передачі, організаці я орендарів отримала майно, з азначене в акті інвентаризац ії та оцінки, лише вартістю 147190 8 тис. крб. та 642249 тис. крб. Передач а об'єктів соціально-побутов ого призначення за вказаними актами у власність організа ції орендарів не відбулась.

Як видно, із Акту оцінки вар тості ЦМК від 15.10.1993, із вартості вилучалось майно, яке належа ло орендарю та державне майн о. Крім того, згідно Методики о цінки вартості об'єктів прив атизації, затвердженої поста новою КМУ від 08.09.1993 № 717 вартість майна цілісного майнового к омплексу зменшується на варт ість майна, для якого встанов лені пільги (безоплатна пере дача об'єктів соціально-побу тового призначення), як і було зроблено в даному випадку.

Відповідач 1 та його предста вник у судовому засіданні пр оти позову заперечують, поси лаючись на те, що надана Позив ачем виписка з Реєстру держа вного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарсь ких товариств під час приват изації, але знаходиться на їх балансах датована 18 лютого 2011 року і підписана лише позива чем, а тому свідчить про те, що спірний об'єкт нерухомого ма йна був внесений позивачем д о Реєстру в односторонньому порядку і лише обліковується ним в даному Реєстрі. Жодних д окументів, які б засвідчувал и правові підстави для внесе ння спірного об'єкту у Реєстр (зокрема матеріалів привати зації цілісного майнового ко мплексу, актів приймання-пер едачі, протоколів засідання комісії' по приватизації, аль тернативного плану приватиз ації і т.п.) позивач не надав.

Проте, надані позивачем Акт оцінки вартості цілісного м айнового комплексу організа ції орендарів Буштинського л ісокомбінату та зведена відо мість вартості основних фонд ів з урахуванням індексації по організації орендарів Буш тинського лісокомбінату, всу переч твердженням Позивача, є саме документами, які містя ть перелік майна та дані про в артість цілісного майнового комплексу, що передавалось о рганізації орендарів при при ватизації.

Доводи Позивача спростову ються також Договором № КП-211 к упівлі-продажу державної час тки майна цілісного майновог о комплексу Буштинського ліс окомбінату, що укладений 10 лис топада 1993 року між Фондом держ авного майна та організацією орендарів Буштинського лісо комбінату та посвідчений Тяч івською державною нотаріаль ною конторою за № 1-2729. Згідно п. 4 зазначеного договору купівл і-продажу, право власності на майно, що приватизується, пер ейшло до покупця з моменту пі дписання цього договору.

Актом приймання передачі в ід 4 жовтня 1994 року , укладеним м іж Фондом державного майна т а організацією орендарів Буш тинського лісокомбінату, так ож підтверджується факт пере дачі організації орендарів д ержавної частки майна цілісн ого майнового комплексу Бушт инський лісокомбінат, який з находиться в смт.Буштино Тяч івського району Закарпатськ ої області та в складі якого з находився спірний об'єкт.

На підставі зазначеного до говору купівлі-продажу та Ак ту приймання передачі Фондом державного майна України Ві дповідачу 1 було видано Свідо цтво про право власності на ц ілісний майновий комплекс Бу штинського лісокомбінату, ре єстраційний № П-382 від 06.10.1994.

Правомірність набуття Від повідачем 1 у власність майно вого комплексу підтверджуєт ься також і державним актом с ерії ЗК № 047415 на право власност і на земельну ділянку, на якій розташовано майновий компле кс Буштинського лісокомбіна ту, в т.ч. і спірне майно. Зазнач ений державний акт на земель ну ділянку площею 22,7686 га для ро зміщення та обслуговування л ісокомбінату, виданий Відпов ідачу 1 на підставі рішення 12 с есії 4 скликання Буштинської селищної ради від 19 листопада 2004 року № 195 ЗАТ “Буштинський лі сокомбінат”згідно укладено го договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстро ваного в реєстрі за № 7824 від 19.11.200 4.

Відповідач зазначає, що тве рдження позивача, викладені ним в позовній заяві, спросто вуються також нормами законо давства.

Так , згідно ч. 1 ст. 15 Закону Ук раїни "Про приватизацію майн а державних підприємств", в ре дакції від 19.02.1993, що діяла під ча с приватизації спірного майн а, приватизація державного м айна здійснюється, в тому чис лі, шляхом викупу майна держа вного підприємства згідно з альтернативним планом прива тизації.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону товариству покупців, створе ному працівниками підприємс тва згідно з статтею 8 цього За кону, яке стало власником сво го підприємства в результаті викупу підприємства, купівл і його на аукціоні, за конкурс ом, придбання 51 і більше відсо тків акцій, за його згодою від повідний державний орган при ватизації безоплатно переда є об'єкти соціально-побутово го призначення, створені за р ахунок коштів фонду соціальн ого розвитку (аналогічних фо ндів) зазначеного підприємст ва із зменшенням ціни, за яку б уло придбано майно підприємс тва, на суму початкової ціни з азначеного майна.

Відповідно до Акту оцінки в артості цілісного майнового комплексу Організації оренд арів Буштинського лісокомбі нату, вартість об'єктів соціа льно-побутового призначення , для яких встановлено пільги , була виключена із вартості м айна, що підлягає приватизац ії, та були передані безоплат но Організації орендарів Буш тинського лісокомбінату по а кту приймання-передачі від 04.1 0.1994 у відповідності до ч. 2 ст. 24 За кону (в редакції від 19.02.1993, що дія ла на той час).

Таким чином, державне майно (об'єкти соціально побутовог о призначення) до внесення зм ін до статті 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" у лютому 1997 року, могло п ередаватися та фактично було передано безоплатно саме у в ласність, оскільки вимоги чи нного законодавства, що діял и під час приватизації, не міс тили будь-яких застережень щ одо передачі такого майна на будь-яких інших умовах, зокре ма на баланс підприємства, як це неправильно стверджує по зивач.

Законом України "Про власні сть", який діяв під час привати зації, передбачено, що право к олективної власності виника є на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і ю ридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних то вариств, інших господарських товариств і об'єднань; переда чі державних підприємств в о ренду; викупу колективами тр удящих державного майна; пер етворення державних підприє мств в акціонерні та інші тов ариства; безоплатної передач і майна державного підприємс тва у власність трудового ко лективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-пра вових угод.

Відповідно до ст. 328 Цивільно го кодексу України, право вла сності набувається на підста вах, що не заборонені законом , зокрема, із правочинів. Право власності вважається набути м правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або нез аконність набуття права влас ності не встановлена судом.

Згідно ст. 317 ЦК України, влас никові належать права володі ння, користування та розпоря дження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України вс тановлено, що власник володі є, користується, розпоряджає ться своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, робить висново к відповідач 1, доводи позивач а про те, що виконавчий коміте т Буштинської селищної ради не мав права оформляти право власності на спірне майно за відповідачем 1 є безпідставн ими та необгрунтованими, а по зовні вимоги щодо визнання р ішення Буштинської селищної ради від 28.10.2004 за № 160 та свідоцтв а про право колективної влас ності на майновий комплекс Б уштинського лісокомбінату № 126 від 15.11.2004 - неправомірними.

У доповненні до відзиву на п озовну заяву від 29.11.2011 відповід ач 1 додатково звертає увагу на те, що право власності на с пірне майно перейшло до відп овідача 1 з моменту підписанн я Договору № КП-211 купівлі-прод ажу, укладеного 10 листопада 1993 року між Фондом державного м айна України та організацією орендарів Буштинського лісо комбінату (правонаступником якої є ПАТ “Буштинський лісо комбінат”).

Крім того, 4 жовтня 1994 року Фон д державного майна України п ередав організації орендарі в Буштинського лісокомбінат у державну частку майна цілі сного майнового комплексу в складі якого знаходився і сп ірний об'єкт - їдальня.

Отже, право власності на спі рний об'єкт перейшло до відпо відача 1 ще до винесення Бушти нською селищною радою оспорю ваних позивачем рішення від 28.10.2004 № 160 та видачі Свідоцтва № 126 від 15.11.2004, а про набуття відпові дачем 1 права власності на спі рне майно позивачу було відо мо ще в 1993-1994 роках на підставі у кладених ним правочинів, згі дно з якими Позивач відступи в право власності, в т.ч. і на сп ірний об'єкт, відповідачу - 1, а н е в 2011 році, як про це стверджує ться в позовній заяві.

Статтею 257 Цивільного кодек су України встановлено, що за гальний строк для звернення до суду з вимогою про захист с вого цивільного права або ін тересу становить три роки. Ос кільки вищенаведені факти пі дтверджують те, що позивачу н абагато раніше, ніж в 2011 році ст али відомі обставини набуття Відповідачем 1 права власнос ті на спірне майно, це свідчит ь про пропуск позивачем стро ку позовної давності щодо за хисту права, яке позивач вваж ає порушеним, у зв'язку з чим в позовних вимогах позивачу с лід відмовити також на підст аві закінчення строку позовн ої давності.

У доповненні до відзиву на п озовну заяву від 21.12.2011 відпові дач 1 зазначає, що не погоджуєт ься з наданим позивачем дод атковим обґрунтуванням позо вних вимог з наступних підст ав.

Договором оренди від 13.10.1989, ук ладеному між Колективом Бушт инського лісокомбінату (Орен дар) та Виробничим торогово - з аготівельним об'єднанням “За карпатліс”(Орендодавець) з у рахуванням умов Додаткової у годи від 11.06.1991 передбачено, що о рендарю передавались з право м викупу виробничі будівлі, с поруди, обладнання, житловий фонд, об'єкти соцкультпобуту та інше майно, а Орендар зобов 'язувався сприяти процесу ро здержавлення власності шлях ом продажі, безкоштовної пер едачі майна та здійснення ін ших заходів (п.З.Додаткової уг оди від 11.06.1991р.).

Як встановлено судовою пра ктикою, законодавство Союзу PCP не містило жодних заборон щ одо безоплатної передачі орг анізаціям орендарів невироб ничих фондів при викупі орен дованого майна (копія постан ови ВСУ № 6/431 від 14.09.2004р. додається ).

Доводи позивача щодо немож ливості безоплатної передач і об'єктів соціально-побутов ого призначення під час прид бання орендованого майна орг анізацією орендарів спросто вуються також наданим Позива чем Розрахунком розмірів час ток у майні організації орен дарів Буштинського лісокомб інату (надалі - Розрахунок).

Так, в п.11 згаданого Розрахун ку зазначено, що у власності к олективу орендарів Буштинсь кого лісокомбінату на дату у кладення Розрахунку вже пере бувало наступне майно : викуп лене колективом відповідно д о договору від 28.10.1991 (п.8 Розрахун ку), основні і оборотні засоби , придбані за період оренди за власні кошти орендного коле ктиву (п.9 Розрахунку), основні і оборотні засоби, передані к олективу безкоштовно, в тому числі житловий фонд і об'єкти соціальної інфраструктури ( п.п. 10, 10.1., 10.2. Розрахунку).

І все вищезазначене майно с кладало частку 69,7% вартості ма йнового комплексу Буштинськ ого лісокомбінату, що знаход илась у власності колективу орендарів (п. 11.1. Розрахунку).

Посилання позивача не те, що об'єкти соціально-побутовог о призначення не підлягали п риватизації спростовуються також даними п.6 Розрахунку, в якому чітко прописано, що до о сновних і оборотних засобів Буштинського лісокомбінату , які не підлягають приватиза ції віднесено майно лісового господарства та цивільної о борони, а не об'єкти соціально ї інфраструктури. Позивач по милково зазначає, посилаючис ь на п. 12.1. Розрахунку, що вартіс ть майна, на яке Організація о рендарів не набула права вла сності становить 737763 тис.крб. Т аке твердження позивача спро стовується даними Акту оцінк и вартості цілісного майново го комплексу організації оре ндарів Буштинського лісоком бінату, складеному комісією, створеною згідно з наказом Г олови Фонду державного майна України від 21.09.1993 № 258-ІК.

У п. 12 вищезазначеного Акту ч ітко визначено, що з вартості майнового комплексу Буштинс ького лісокомбінату, що підл ягала викупу за грошові кошт и в 1993 році вилучалась вартіст ь майна:

- яке вже перебувало у власності орендаря - 1471908 тис.кр б.,

- для якого встановлен о пільги - в сумі 633 286 тис.крб.,

- вартість державного житлового фонду в сумі 50 тис. к рб. та

- вартість об'єктів, які не підлягали приватизації, в сумі 104427 тис. крб.

Згідно п. 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватиза ції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717, чинною на час прива тизації майна Буштинського л ісокомбінату, вартість майна цілісного майнового комплек су зменшується на вартість м айна : що належить орендареві ; для якого встановлено пільг и (безоплатна передача об'єкт ів соціально-побутового приз начення); на яке поширюється о собливий режим приватизації (вилучення об'єктів незаверш еного будівництва, фінансови х вкладень у цінні папери та п аї інших підприємств, господ арських товариств, банків, у в ідсоткові облігації та позик и, вклади до статутних фондів спільних підприємств); держа вного житлового фонду, який п риватизується відповідно до ЗУ “Про приватизацію держав ного житлового фонду”; об'єкт ів, що не підлягають приватиз ації.

З урахуванням вищевикладе ного, не підлягало приватиза ції майно лісового господарс тва та цивільної оборони на с уму 104427 тис. крб., безоплатно пер едавались об'єкти соціально- побутового призначення на су му 633 286 тис.крб, а довикупу за гро шові кошти в 1993 році підлягала частка цілісного майнового комплексу в розмірі 30,3%, що скла дало 642 249 тис.крб., викуп якої від бувся на підставі Договору к упівлі-продажу від 10.11.1993 та Акту прийому-передачі від 04.10.1994.

Пунктом 2.4. Положення про зас тосування способів приватиз ації майна державних підприє мств, затвердженого наказом ФДМУ від 04.02.1993 № 56 (чинного на час приватизації Буштинського л ісокомбінату) встановлено, щ о до покупця, який придбав шля хом викупу цілісний майновий комплекс, переходить право в олодіння, користування і роз порядження цим об'єктом з дат и видання органом приватизац ії наказу про приватизацію о б'єкта.

Згідно з даними, що містятьс я в наданих позивачем Зведен ій відомості вартості основн их фондів Буштинського лісок омбінату та Відомості розрах унку вартості будівель, спор уд і передавальних пристроїв , станом на 01 жовтня 1993 року спір на будівля їдальні входила д о складу цілісного майнового комплексу Буштинського лісо комбінату.

У відповідності з вимогами ч.З ст.13. Закону Союзу PCP “Про дер жавне підприємство (об'єднан ня) № 7284-ХІ від 30.06.1987, підприємства зобов'язані були створювати працівникам: сприятливі соц іальні умови безпосередньо н а виробництві шляхом організ ації громадського харчуванн я, забезпечення всіх працівн иків гарячими обідами у свої х їдальнях та буфетах. Саме та ку функцію і виконувала спір на їдальня у складі цілісног о майнового комплексу Буштин ського лісокомбінату.

Таким чином, спірна їдальня є об'єктом (річчю), що призначе ний для обслуговування; потр еб цілісного майнового компл ексу Буштинського лісокомбі нату і тому пов'язаний з ним за гальним призначенням.

Згідно з приписами ст. 186 Циві льного кодексу України, річ, п ризначена для обслуговуванн я іншої (головної) речі і пов'я зана з нею спільним призначе нням, є її приналежністю. Відп овідно до ч. 2 ст. 186 ЦК України, пр иналежність слідує за головн ою річчю, якщо інше не встанов лено договором або законом.

Тому спірна їдальня, як об'є кт, що був створений для обслу говування потреб працівникі в Буштинського лісокомбінат у і входив до складу цілісног о майнового комплексу, у відп овідності з діючим на той час законодавством, на пільгови х умовах був переданий у влас ність Організації орендарів в процесі приватизації цілі сного майнового комплексу Бу штинського лісокомбінату .

Крім того, відповідно до ст . 21 Закону України “Про власні сть”, дійсного на час привати зації Буштинського лісокомб інату, підставами виникнення колективної власності, були визначені, зокрема, викуп кол ективами трудящих державног о майна; перетворення держав них підприємств в акціонерні та інші товариства, а також бе зоплатна передача майна держ авного підприємства у власні сть трудового колективу.

Таким чином, в результаті пр иватизації, майно Буштинсько го лісокомбінату перейшло у власність організації оренд арів як шляхом викупу майна, т ак і шляхом безоплатної пере дачі майна, відносно якого бу ли встановлені пільги - тобто , майна соціально - побутового призначення, до якого віднос иться і спірна їдальня.

Крім того, об'єкти соціально -побутового призначення не в ходили до переліку майна, яке згідно ст. 5 Закону України “П ро приватизацію майна держав них підприємств” в редакції, що була чинна під час привати зації, не підлягали приватиз ації.

Згідно з п. 4 ст. 5 Закону “Про п риватизацію майна державних підприємств” в редакції, що б ула чинна під час приватизац ії, будівлі (споруди, приміщен ня) за бажанням покупця прива тизуються разом з об'єктами п риватизації, що в них розташо вані, якщо на це немає прямої з аборони відповідно Фонду дер жавного майна України, Верхо вної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депу татів. При наявності такої за борони зазначені будівлі (сп оруди, приміщення) передають ся власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням у довг острокову оренду.

31.12.1992 року Декретом Кабінету Міністрів №26-92 України було за тверджено перелік майнових к омплексів державних підприє мств, організацій, їх структу рних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається. Серед зазна чених в Декреті об'єктів відс утні об'єкти соціально-побут ового призначення Буштинськ ого лісокомбінату. Проте, нав іть цим Декретом передбачала сь можливість приватизації о б'єктів соціального призначе ння за умови збереження їх пр изначення ( п.7 Переліку ).

Як вбачається з вищенаведе ного, діюче під час приватиза ції Буштинського лісокомбін ату законодавство не містило прямої заборони на приватиз ацію об'єктів соціально-куль турного та побутового призна чення , до яких відноситься сп ірна будівля їдальні, що вход ила до складу майнового комп лексу Буштинського лісокомб інату .

Помилковим є висновок пози вача про те, що оскільки варті сть цілісного майнового комп лексу, що приватизувався , бул а зменшена на вартість майна , щодо якого були встановлені пільги (соціально-культурно го призначення), то Організац ія орендарів не набула права власності на ці об'єкти.

Лише Законом України від 19.02. 1997 року № 89/97-ВР “Про внесення зм ін до Закону України “Про при ватизацію майна державних пі дприємств” була прийнята нов а редакція названого Закону і змінене правове положення такого майна - об'єкти соціаль но-культурного призначення п ідприємства, що приватизуєть ся, знаходились у господарсь кого товариства, створеного в результаті приватизації пр ацівниками підприємства від повідно до ст..8 цього Закону, в режими користування (цільов ого використання) без права п родажу.

Оскільки приватизація Буш тинського лісокомбінату від булась до 1997 року, то на законод авчому рівні, відповідно до ч .2 ст. 24 Закону України “Про прив атизацію майна державних під приємств”, при приватизації майна Організації орендарів , створеній працівниками, над авалась пільга і тому об'єкти соціально-культурного та по бутового призначення на піль гових умовах, тобто безоплат но, перейшли саме у власність Організації орендарів.

Відповідач 1 посилається на судову практику, зокрема, Пос танову Вищого господарськог о суду України від 26.01.2006 у справ і № 44/185-05.

Відповідач 2 також позов не визнав, зазначивши у відзиві , що Виконавчим комітетом Буш тинської селищної ради було надано рішення "Про оформлен ня права власності на нерухо ме майно" від 28.10.2004 за № 160. Твердже ння позивача про незаконніст ь вищезгаданого рішення є не обгрунтованим та не підтверд жується доказами. Виконавчий комітет при наданні рішення керувався Законом України "П ро місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997, п.5,10 ст.30б та Ти мчасовим положенням про поря док реєстрації прав на нерух оме майно, затвердженим нака зом Міністерства юстиції Укр аїни № 6/5 від 28.01.2003. Підставою для оформлення згаданого рішенн я був договір купівлі-продаж у за №КП -211 від 10.11.1993.

У судовому засіданні огол ошувалися перерви з 21.11.2011 до 12.12.201 1 та до 11:30 год. 21.12.2011.

Вивчивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення упо вноважених представників ст орін, суд

ВСТАНОВИВ:

Тринадцятого жовтня 1989 р оку між виробничо-торговим л ісозаготівельним об'єднан ням “Закарпатліс”та колекти вом Буштинського лісокомбін ату (Організацією орендарів ), правонаступником якого ста ло ЗАТ, а потім ПАТ "Буштинськи й лісокомбінат”, було укладе но договір про орендні відно сини. Предмет договору визна чений у пункті 1, в якому зазна чено, що орендодавець переда в, а орендар прийняв в оренду в иробничі будівлі, споруди, об ладнання, житловий фонд та об ”єкти соцкультпобуту. Додатк овою угодою від 11.06.1991 у вказаний пункт внесено зміни, зокрема , передбачено, що орендоване м айно передається в користува ння з правом його викупу орен дарем.

Отже, предметом оренди був ц ілісний майновий комплекс, в тому числі і об”єкти соцкуль тпобуту.

Двадцять восьмого жовтня 199 1 року між виробничо-торговим лісозаготівельним обєднанн ям „Закарпатліс” та організ ацією орендарів Буштинськог о лісокомбінату, правонаступ ником якого стало ЗАТ „Бушти нський лісокомбінат”, а з 19.04.2011 є відповідач-1 у даній справі-„ Публічне акціонерне товарис тво „Буштинський лісокомбін ат, було укладено угоду купів лі-продажу, відповідно до яко ї обєднання (продавець) прода ло організації орендарів (по купцю), орендовані ним з 01 лист опада 1989 року основні засоби в иробничого призначення по за лишковій вартості станом на 01 жовтня 1991 року в сумі 1593861 крб., зг ідно з додатком №1.

У пункті другому зазначено ї угоди вказано, що продавець передає покупцеві безкоштов но у колективну власність ор ендовані з 1 листопада 1989 року о сновні засоби культурно-побу тового і соціального признач ення та житловий фонд, баланс ова вартість яких станом на 01 жовтня 1991 року становить 2143452 кр б., а залишкова з врахуванням ф ізичного зносу - 1382960 крб., згід но з додатком №2.

Четвертого листопада 1991 рок у сторонами угоди був складе ний акт про викуп майна орган ізацією орендарів Буштинськ ого лісокомбінату, що підтве рджує фактичне виконання зга даної угоди сторонами.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону СРСР “ Про підприємства в СРСР” у ре дакції, що діяла на час укладе ння та виконання сторонами в казаної угоди, підприємство має право продавати і переда вати іншим підприємствам, ор ганізаціям і установам, обмі нювати, здавати в оренду, нада вати безплатно в тимчасове к ористування або в позичку на лежні йому будинки, споруди, у статкування, транспортні зас оби, інвентар, сировину та інш і матеріальні цінності, а так ож списувати їх з балансу, якщ о інше не передбачено законо давчими актами Союзу РСР, сою зних і автономних республік і статутом підприємства.

Статтею 10 Закону СРСР “Осно ви законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренд у” передбачалось право оренд аря на викуп орендованого ма йна на умовах, у порядку та стр оки, що визначаються відпові дним договором. При цьому, ум ови викупу майна могли перед бачати також і безоплатну пе редачу невиробничих фондів п окупцю, що відповідало чинно му на момент укладення зазна ченої угоди законодавству.

Частиною 1 статті 10 Закону СР СР “Про власність в СРСР” вст ановлювалось, що до колектив ної власності належить власн ість орендних підприємств, к олективних підприємств, кооп еративів, акціонерних товари ств, господарських товариств , господарських асоціацій, гр омадських організацій та інш их об'єднань, які є юридичними особами.

Враховуючи наведені полож ення законодавства, суд прий шов до висновку, що спірне нер ухоме майно було правомірно набуте відповідачем-1 саме у к олективну власність за угодо ю купівлі-продажу від 28 жовтня 1991 року, до прийняття актів зак онодавства, на які посилаєть ся позивач як на нормативно-п равові підстави своїх вимог.

Вказана угода відповідає з аконодавству, чинному на час її укладення та виконання, у в становленому законом порядк у недійсною не визнавалася, т ому породжує обумовлені нею юридичні наслідки.

У подальшому відбулася при ватизація шляхом викупу іншо ї частини державного майна ц ілісного майнового комплекс у Буштинського лісокомбінат у.

Відповідно до договору куп івлі-продажу державного майн а, укладеного 10 листопада 1993 ро ку між Фондом державного май на України (продавець), та Орг анізацією орендарів Буштинс ького лісокомбінату (покупец ь), продавець продав, а покупец ь купив державну частку майн а цілісного майнового компле ксу Буштинського лісокомбі нату вартістю 6422449000 карбованці в.

Майно підприємства переда но згідно Акту передачі держ авної частки цілісного майно вого комплексу Організації о рендарів Буштинського лісок омбінату від 04 жовтня 1994 року. У Акті зазначено, що продавець передав, а покупець прийняв недовикуплену частку держав ного майна в цілісному майно вому комплексі, яка знаходит ься на балансі Організації о рендарів Буштинського лісок омбінату вартістю шістьсот сорок два мільйона двісті со рок девять тисяч карбованців , що згідно з п.3 договору купів лі-продажу № КП-211 від 15 листопа да 1993 року була сплачена майно вими сертифікатами. Згідно п ункту 4 договору право власно сті на майно, що приватизуєть ся перейшло до покупця з моме нту підписання сторонами дог овору купівлі-продажу.

З Акту оцінки вартості цілі сного майнового комплексу та Розрахунку розміру часток у майні організації орендарів Буштинського лісокомбінату від 15 жовтня 1993 року вбачаєтьс я, що у його основу покладені р езультати інвентаризації, а також матеріали викупу відпо відно до договору від 28 жовтня 1991 року частини орендованого державного майна колективом організації орендарів Бушти нського лісокомбінату.

Вказане визначає підстави вилучення вартості спірного майна, як такого, що вже належ ить організації орендарів на праві колективної власності із суми, що підлягала сплаті п окупцем за договором купівлі -продажу державного майна ві д 10 листопада 1993 року.

У рядку 10 Розрахунку вказан і основні і оборотні засоби, п ередані колективу безкоштов но, в тому числі, об'єкти соці альної інфраструктури (п. 10.2). У пункті 11 ( всього майна, яке є у власності колективу ) зазнач ено і рядок 10.

Наведене відповідає п. 45, чи нної на момент складання зга даного Акту та Розрахунку, Ме тодики оцінки вартості об'єк тів приватизації та оренди, з атвердженої постановою Кабі нету Міністрів України від 2 в ересня 1992 року № 522, якою встанов лено, що вартість майна ціліс ного майнового комплексу зме ншується, зокрема, на вартіст ь майна, що вже належить оренд ареві, для якого встановлені пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутово го призначення) тощо. Таким чи ном, сама по собі наявність у А кті оцінки вилучення вартост і певного майна із вартості ц ілісного майнового комплекс у не може однозначно свідчит и про те, що вказане майно має залишитися у власності держа ви.

Таким чином, Розрахунок ро змірів часток та Акт оцінки в артості цілісного майнового комплексу організації оренд арів Буштинського лісокомбі нату у сукупності із угодою к упівлі-продажу від 28 жовтня 1991 року підтверджують наявніст ь права власності відповідач а-1 на спірне нерухоме майно: ї дальню.

Враховуючи викладене, не обґрунтованим є застосуванн я позивачем до спірних відно син редакції ст. 24 Закону Укра їни “Про приватизацію майна державних підприємств”, прий нятої Законом України №89/97-ВР в ід 19.02.1997. Відповідно до редакці ї ст. 24 згаданого закону, яка ді яла на той час (в редакції від 04.03.1992 Закону № 2163-XII), товариству по купців, створеному працівник ами підприємства згідно з ст аттею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємств а в результаті викупу підпри ємства, купівлі його на аукці оні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за й ого згодою відповідний держа вний орган приватизації безо платно передає об'єкти соціа льно-побутового призначення , створені за рахунок коштів ф онду соціального розвитку (а налогічних фондів) зазначено го підприємства із зменшення м ціни, за яку було придбано ма йно підприємства, на суму поч аткової ціни зазначеного май на. Ці пільги поширюються на викуп державного майна оренд ними підприємствами.

У свою чергу згідно п.3 Де крету Кабінету Міністрів Ук раїни «Про додаткове регулюв ання орендних відносин» за № 9-92 від 15.12.1992 організація орендар ів для цілей викупу орендова ного державного майна має пр ава й обов'язки товариства по купців, в тому числі передбач ені ч. 2 ст.24 Закону України «Про приватизацію державного май на».

Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 За кону України "Про приватизац ію майна державних підприємс тв" (в редакції, що діяла під ча с виникнення спірних правові дносин) приватизації підляга ло майно підприємств, цехів, в иробництв, дільниць, інших пі дрозділів, що виділяються в с амостійні підприємства і є є диними (цілісними) майновими комплексами.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 3 Зако ну України "Про приватизацію майна державних підприємств " його дія не поширюється, зок рема, на приватизацію об'єкті в державного земельного та ж итлового фондів, а також об' єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих , які належать підприємствам , що приватизуються.

Таким чином, зі змісту зазна чених норм вбачається, що до с кладу цілісного майнового ко мплексу, який підлягав прива тизації, включалося майно, що виконує виробничі функції у закінченому циклі виробницт ва, і до цього майна могли бути включені об'єкти соціально-к ультурного призначення, які належать підприємствам /відп овідна правова позиція викла дена в постанові Вищого госп одарського суду України від 10.02.2011 у справі №4/230-ПН-09/.

Перехід права власності на спірне майно відбувся відпо відно до п.4 Договору купівлі-п родажу з моменту його підпис ання, а також положень ст.128 ЦК У РСР, діючого на той момент. У с вою чергу ст.21 Закону України «Про власність»в діючій на т ой час редакції передбачала виникнення права колективно ї власності на підставі вику пу колективами трудящих держ авного майна; безоплатної пе редачі майна державного підп риємства у власність трудово го колективу.

Тільки після прийняття нов ої редакції Закону України « Про приватизацію державного майна»(Закон України №89/97 від 1 9.02.1997) було внесено зміни до ст.24 т а визначено, що майно соціаль но-побутового призначення пе редається без права продажу. Тобто лише з 1997 року законодав ством встановлено застереже ння, що таке майно передаєтьс я у володіння та користуванн я без права продажу, що виключ ає набуття права власності. П роте такий закон не має зворо тної дії в часі, а тому норма с т.24 в більш пізній редакції не може застосуватись до спірн их правовідносин. /відповідн а правова позиція викладена в постановах Вищого господа рського суду України від 10.02.2009 у справі №15/78пн, від 27.02.2008 у справі № 12/172 (10/135), від 26.09.2006 у справі № 22/334-45/193, від 24.03.2010 у справі №10/157пн, від 10.02.2011 у спр аві №4/230-ПН09, від 04.11.2010 у справі №18/171 та ін../

Враховуючи викладене, не об ґрунтованим є застосування п озивачем до спірних відносин редакції ст. 24 Закону України «Про приватизацію майна дер жавних підприємств», прийнят ої Законом України №89/97-ВР від 1 9.02.1997.

Відповідно до ст. 328 Цивіль ного кодексу України право в ласності набувається на підс тавах, що не заборонені закон ом, зокрема із правочинів. Пра во власності вважається набу тим правомірно, якщо інше пря мо не випливає із закону або н езаконність набуття права вл асності не встановлена судом .

Таким чином, законним власн иком спірного майна, а саме: їд альні, яка знаходиться за адр есою: Закарпатська область, Т ячівський район, смт.Буштино , вул. Заводська, 1, є відповідач -1.

Судом також встановлено, що 06.10.1994 Фондом державного майна У країни організації орендарі в Буштинського лісокомбінат у видано свідоцтво про власн ість на цілісний майновий ко мплекс Буштинського лісоком бінату, реєстраційний № П-382, а 2 8 жовтня 2004 року Виконавчим ком ітетом Буштинської селищної ради прийнято рішення № 160 “Пр о оформлення права власності на нерухоме майно”, яким вирі шено оформити право власност і на нерухоме майно в селищі Б уштино по вул.. Заводській, № 1 з а ЗАТ „Буштинський лісокомбі нат”, на підставі якого ЗАТ „Б уштинський лісокомбінат” ви дано свідоцтво про право кол ективної власності на нерухо ме майно - майновий комплекс , розташований в смт. Буштино, вул. Заводська, № 1 від 15 листопа да 2004 року № 126, у якому власником згаданого об'єкту зазначе ний ЗАТ “Буштинський лісоком бінат”.

Вказані акти прийняті орга ном місцевого самоврядуванн я відповідно до своєї компет енції, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конст итуцією України та Законом У країни “Про місцеве самовряд ування в Україні”, стосуютьс я цілісного майнового компле ксу, а не тільки спірного обєк ту. За таких обставин вимоги п озивача до іншого відповідач а - Виконавчого комітету Буш тинської селищної ради про визнання недійсним рішення в иконкому Буштинської селищн ої ради № 160 від 28.10.2004 та визнання недійсним свідоцтва про пра во колективної власності на нерухоме майно від 15.11.2004 № 126 задо воленню не підлягають.

Не може бути задоволеною і в имога про зобов'язання ЗАТ „Буштинський лісокомбінат” усунути перешкоди у користу ванні їдальнею, оскільки згі дно ст..387 Цивільного кодексу У країни тільки власник має пр аво витребувати своє майно в ід особи, яка незаконно, без ві дповідної правової підстави заволоділа ним.

Щодо застосування до вимог позивача положень про позов ну давність, про що заявлено відповідачем 1, то така застос ована бути не може, оскільки с уд прийшов до висновку про на явність підстав для відмови в позові по суті.

З огляду на викладене, кер уючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд

ВИ РІШИВ:

1. У позові відмовити повні стю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК Україн и.

Суддя Л.М.Якимчук

Повний текст рішен ня у відповідності до статті 84 ГПК України виготовлено та підписано 27.12.2011.