Рішення

від 27.12.2011 по справі 5015/6807/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6807/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.11                                                                                           Справа№ 5015/6807/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика-торгівля-дистрибуція», м. Львів

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-Фудз», с. Солонка Пустомитівського району Львівської області

про:стягнення заборгованості за договором поставки від 01.07.2009 р. в розмірі 6657,40 грн.

Суддя:В.М. Пазичев

При секретарі:І.Є.Малюшевська

Представники сторін:

від позивача:Не з”явився

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:  На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика-торгівля-дистрибуція», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-Фудз», с. Солонка Пустомитівського району Львівської області, про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.07.2009 р. в розмірі 6 657,40 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 04.11.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 11.11.2011 року.  Ухвалою від 11.11.2011 року розгляд справи відкладено до 21.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 21.11.2011 року розгляд справи відкладено до 01.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 01.12.2011 року розгляд справи відкладено до 09.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 09.12.2011 року розгляд справи відкладено до 20.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 20.12.2011 року розгляд справи відкладено до 27.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду  про порушення провадження у справі від 04.11.2011 року, про відкладення від 11.11.2011 року, від 21.11.2011 року, від 01.12.2011 року, від 09.12.2011 року, від 20.12.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника  в судове засідання не забезпечив, хоч і був належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 22.12.2011 року і його явка була визнана обов”язковою, пояснень суду щодо позову не надав.

11.11.2011 р. позивачем подано через канцелярію суду (вх. № 26319/11) клопотання про неможливість явки в судове засідання та відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду  про порушення провадження у справі від 04.11.2011 року, про відкладення від 11.11.2011 року, від 21.11.2011 року, від 01.12.2011 року, від 09.12.2011 року, від 20.12.2011 року не виконав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоч і був належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 22.12.2011 року і його явка була визнана обов”язковою,  відзив на позов не подав, проти позовних вимог у передбаченому чинним законодавством України порядку не заперечив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України,  рішення виготовлено, підписано та оголошено 27.12.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістика-торгівля-дистрибуція»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-Фудз»(надалі –відповідач) укладено договір №01/07/09 на поставку товарів (надалі –Договір).

Згідно п.1.1 Договору, продавець зобов»язується поставляти покупцеві за його заявками продовольчі товари, асортимент та кількість яких визначатиметься у накладних, що будуть оформлюватися при відвантаженні товарів та є невід»ємною частиною цього договору. Згідно п.2.1 договору, ціни на товари вказуються постачальником в накладних, за якими товари поставляються покупцеві.

На підставі вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 59 850,16 грн., асортимент, кількість та ціна якого визначена у видаткових накладних.

Відповідно до п.5.1 договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах попередньої оплати або з відтермінуванням платежу, який повинен бути здійснений не пізніше 10 календарних днів з поставки товару.

По закінченні строків платежів, покупець  в порушення умов договору поставлений товар, на підставі видаткових накладних, на яких міститься відмітка про отримання товару повноважною особою відповідача, оплатив частково, а саме, в сумі –53 192,76 грн., що свідчить про визнання та часткове виконання відповідачем своїх зобов»язань за договором.

Неоплаченою залишилася сума боргу в розмірі –6 657,40 грн.

Отже, на момент звернення з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 657,40 грн.

На момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу.

При прийнятті рішення  суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази  погашення боргу,  проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов не заперечив і  не подав докази погашення боргу,  суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика-торгівля-дистрибуція», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-Фудз», с. Солонка Пустомитівського району Львівської області, про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.07.2009 р. в розмірі 6 657,40 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №382 від 23.06.2011 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №418 від 31.10.2011 року на суму 236 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України,   ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-Фудз»(81131, Львівська область, Пустомитівський район, с.Солонка, АЗС-№6; р/р 26001000848001 у ВАТ КБ ВТБ, МФО 325246, код ЄДРПОУ 32819038; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика-торгівля-дистрибуція»(79008, м.Львів, вул.Донцова,15/1; р/р 26001600383691 у ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019, код ЄДРПОУ 36501170; інші реквізити в матеріалах справи відсутні)  –  6 657  (шість тисяч шістсот п»ятдесят сім) грн. 40 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого  державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.  сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                             Пазичев В.М.