Рішення

від 22.12.2011 по справі 5015/6346/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11                                                                                           Справа№ 5015/6346/11

За позовом   Державна екологічна  інспекція, м. Львів          

До відповідача  Комунальне підприємство  «Бібрський  комунальник», Львівська обл.              м. Бібрка

Про стягнення 6937,03 грн. боргу

            Суддя   Довга О.І.

                                                                                                    Секретар  Скремета О.О.

Представники:  

Від  позивача   ОСОБА_1 -  довіреність 03-3614 від 18.07.2011 року

Від відповідача  ОСОБА_2 -  довіреність від 30.11.2011 року

Представникам сторін  роз’яснено їх права  та обов’язки передбачені  ст. 22 ГПК України та право відводу  судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді  не подано ( не заявлено).

Суть спору:

На розгляді  господарського  суду  Львівської області знаходиться справа  за позовом  Державної  екологічної  інспекції, м. Львів  до  КП «Бібрський  комунальник»   Львівська обл., м. Бібрка   про стягнення  6937,03 грн.      

Для об‘єктивного  вирішення спору по суті, розгляд справи  відкладався  ухвалами  суду.

Представники сторін  в ході судового  розгляду спору  надали  суду письмові пояснення  по суті заявлених  позовних  вимог.

Відповідно до  вимог ст.  4-7 ГПК України судові рішення  приймаються  за результатами  обговорення всіх  обставин  справи.

Представник позивача в судовому засіданні  підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечує з підстав, викладених  у відзиві на позов, просить в задоволені позову відмовити повністю.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із ст. 70 Водного кодексу України.

                  Відповідно до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 11.09.1996, № 1100) нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів, тобто науково обгрунтованих значень концентрації забруднюючих речовин та показників якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні) і санітарно-гігієнічних норм у місцях розташування джерел водопостачання та водокористування, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини та водних екосистем.

04-08  серпня  2011 року   Державною  екологічною інспекцією у Львівської області  проведено перевірку  дотримання вимог  природоохоронного  законодавства  КП «Бібрський  комунальник».

В ході перевірки  (акт  перевірки  дотримання вимог  природоохоронного  законодавства № 169 від 04-08.08.2001 року) встановлено,  що  Комунальним  підприємством  «Бібрський  комунальник»  здійснюється  скид  неочищених  зворотних  вод з  каналізаційно-насосної станції  без  належної  очистки  в р. Боберка, що призводить  до її  забруднення  та є  порушенням  чинного законодавства, а саме:  ст.ст. 44,70,95 Водного кодексу  України, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього  природного  середовища», та  п.15  Постанови  КМ  № 465  від 25.03.1999 року «Про затвердження  правил охорони  поверхневих вод  від забруднення  зворотними  водами», в результаті чого  державі  заподіяно збитки  на суму 6937,03 грн.

Розмір  збитків, заподіяних  державі  внаслідок  самовільного  водокористування, розраховано згідно  Методики  розрахунку  розміру відшкодування  збитків,  заподіяних  державі  внаслідок  порушення законодавства  про охорону та  раціональне  використання  водних  ресурсів,  затверджена  Міністерством охорони  навколишнього  середовища  за № 389  від 20.07.2009 року, зареєстрованої  в Міністерстві  юстиції України 14 червня 2009 року  за     № 767/16783  і становить  6937,03 грн.

П. 2.12 Інструкції «Про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами»(затверджена Наказом Мінприроди від 15.12.1994 року №116) передбачає, що для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів встановлювані ГДС речовин не повинні перевищувати показників скиду речовин, що можуть бути досягнуті при застосуванні типового способу очищення цієї категорії зворотних вод, навіть якщо водний об'єкт дозволяє скидати значно більші їх величини.  

Державною  екологічною інспекцією у Львівській області  в ході  перевірки  було проведено відбір  проб  води  для здійснення  лабораторного  контролю  за якістю  зворотних  вод, що скидаються  у р. Боберка, про що був  складений акт  відбору  проб  № 502-504  від 04.08.2011 року.

Відповідно до  проведених замірів складений  Протокол  вимірювання  показників  складу  та властивостей  проб вод № 502  від 10.08.2011 року.

          Посилання відповідача у своєму запереченні до позовної заяви на невірність процедури відбору проб та неточність складення протоколу не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки відібраний для дослідження матеріал після перевірки був доставлений в лабораторію для замірів, які здійснювалися по 20 показниках. Висновки згідно лабораторних замірів можливо отримати миттєво, але по деяких елементах результат можливо отримати від 1-до 5 діб, чим і пояснюється складення протоку 10.08.2011 року. Якість даних замірів підтверджується Свідоцтвом про атестацію лабораторії ( належно завірена копія долучена до матеріалів  справи).

Таким чином твердження відповідача про порушення часових рамок між відбором та складанням протоколу є безпідставним та необгрунтованим.

Зазначені відповідачем твердження щодо відсутності показників які підлягають вимірюванню в акті відбору проб про наявність гранично - допустимих концентрацій для однієї тисячі триста сорока п‘яти гідрохімічних показників слід спростувати. У відповідному акті працівником відділу інструментально-лабораторного та радіаційного контролю в розділі «Показники, що підлягають вимірюванню»зазначені «Норми СанПІН»керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25 березня 1999 року «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами», а саме п.7 Нормування якості води водного об'єкта здійснюється шляхом встановлення сукупності допустимих значень показників її складу та властивостей, у межах яких забезпечуються безпечні умови  водокористування  і  які  встановлюються  для  води, що  використовується для задоволення питних, господарсько-побутових і рекреаційних потреб, а також потреб рибного господарства, а також п. 18. Нормативи ГДС забруднюючих  речовин  встановлюються  з  метою  поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних об'єктах комплексного використання, п.19. передбачає, що для комунальних споруд повного біологічного очищення стічних вод встановлюються такі нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин (мг/л): біохімічне споживання кисню (БСК5) - не більш як 15; хімічне споживання кисню - не більш як 80; завислі речовини - не більш як 15. Нормування гранично допустимого скидання інших забруднюючих речовин у водні об'єкти здійснюється органами Мінекобезпеки на місцях за умови, що досягнута категорія якості води при цьому не погіршиться. Таким чином працівниками лабораторії проби були відібрані в межах компетенції та відповідно до дозволеної атестації.

Слід зазначити що акт відбору проб № 502-504   був підписаний представником підприємства, а саме в.о. Директора КП «Бібрський комунальник»Рожковим О.П.

Відповідач не скористався своїм правом оскаржити акт відбору проб №502-504 у порядку адміністративного судочинства, та не звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Частиною 2 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Статті 110 та 111 Водного кодексу України встановлюють, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у  забрудненні та засміченні вод, незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Згідно з пунктом 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати віднести на  відповідача.

Керуючись ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 40, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 44, 70, 110, 111 Водного кодексу України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги  задоволити.

2.          Стягнути з  Комунального підприємства  «Бібрський  комунальник» ( 81220, Львівська обл., Перемишлянський район, м. Бібрка, вул.  Тарнавського, буд. 22, код ЄДРПОУ 36650041)  на користь  держави в особі  Державної  екологічної інспекції у Львівській області  на спеціальний рахунок м. Бібрка ( р/р  33117331700362 в УДК у Перемишлянському  районі, код ЄДРПОУ 22368982, МФО  825014, код платежу 24062100)  кошти  у розмірі  6937,03 грн.  в рахунок відшкодування  збитків  заподіяних  державі, внаслідок  порушень  вимог  природоохоронного  законодавства.

3.          Стягнути з Комунального підприємства  «Бібрський  комунальник»( 81220, Львівська обл., Перемишлянський район, м. Бібрка, вул.  Тарнавського, буд. 22, код ЄДРПОУ 36650041)   в доход  державного бюджету  102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Комунального підприємства  «Бібрський  комунальник»( 81220, Львівська обл., Перемишлянський район, м. Бібрка, вул.  Тарнавського, буд. 22, код ЄДРПОУ 36650041)   в доход  державного бюджету  236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати  відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення  господарського суду  набирає  законної сили  після  закінчення строку  подання  апеляційної скарги, якщо  апеляційну  скаргу не було подано. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо  його  не скасовано, набирає законної сили після  розгляду справи  апеляційним  господарським судом.

Суддя                                                                                             Довга О.І.