Рішення

від 21.12.2011 по справі 5015/6763/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6763/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11                                                                                           Справа№ 5015/6763/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Текс”, м.Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства “Будівництво” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд”, м.Трускавець

про: стягнення 89471грн. 42коп.

                                                                                            Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гальчинський С.О.

Представнику відповідача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Текс” до Дочірнього підприємства “Будівництво” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд” про стягнення 81840грн. 00коп. основного боргу, 6325грн. 22коп. пені, 1224грн. 36коп. 3 % річних  та  81грн. 84коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 04.11.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30.11.2011р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 30.11.2011р. розгляд справи відкладено на 21.12.2011р.

В судовому засіданні 30.11.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Ухвалою суду від 30.11.2011р. про відкладення розгляду справи, явка представника позивача в судове засідання 21.12.2011р. була визнана судом не обов”язковою. Позивачем направлено суду електронне повідомлення (зареєстроване канцелярією суду 20.12.2011р.за № 30438/11)  про проведення розгляду справи без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.2011р. позовні вимоги визнав.

Представнику відповідача в судовому засіданні 21.12.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.12.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне:

Відповідно до п.1.1 укладеного 05.12.2008р. між Дочірнім підприємством “Будівництво” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд” (замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Текс” (виконавець) договору № 05/12/08 на виконання проектних робіт замовник доручив, а виконавець прийняв  на себе зобов”язання в строк, обумовлений в даному договорі, виконати наступні проектні роботи: “Проведення аварійно-відновлювальних робіт (поточний ремонт) з берегоукріплення та регулювання русла річки Крем”янка с.Воля, пов”язаних з ліквідацією наслідків стихії, що сталася 23-27 липня 2008р.”. Вартість робіт згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток №1) становить 163680грн. 00коп. (п.2 договору).

Відповідно до п.3.2. договору замовник перераховує  виконавцю авансовий  платіж  в розмірі –50 %  від вартості договірної ціни виконання робіт, що становить 81840грн. 00коп. з ПДВ. Як стверджує позивач в позовній заяві та не заперечує представник відповідача в судовому засіданні, на виконання умов даного договору позивачем було здійснено вказаний авансовий платіж.

Після виконання виконавцем 100% від об”єму запланованих робіт, замовник  зобов”язувався здійснити остаточний платіж в розмірі 50% від вартості договірної ціни виконання робіт, що становить 81840грн. 00коп. (п.3.3 договру). Як зазначено в п.3.4 договору остаточний  платіж замовник сплачує  виконавцю після підписання  замовником акту прийому-передачі  виконаних  робіт (у відповідності з кошторисом на виконання проектних робіт  (додаток № 2 до даного договору) разом з актом прийом-передачі виконаної  та узгодженої в установленому чинним законодавством України порядку документації та пакетом самої документації  в належній кількості і оформлений належним чином, замовник (відповідач) протягом 10 банківських днів.

29.04.2009р. сторонами  підписано акт здачі-приймання виконаних проектних робіт на суму 163680грн. 00коп.  в якому також зазначено про здійснений аванс в розмірі 81840грн. 00коп.

Однак, відповідач в порушення умов п.3.4 договору  остаточний розрахунок за виконані роботи не здійснив, борг в розмірі 81840грн. 00коп. не погасив.

  Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

 Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          п.6.3 укладеного договору 05/12/08 передбачено, що в разу порушення замовником, з власної вини, строків  остаточного  розрахунку, згідно з умовами п.3.3 та п.3.4  ст. 3 даного договору , він сплачує  виконавцю( позивачу) пеню, що має не перевищувати  розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день затримки  платежу, за кожен день такої затримки. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період в розмірі 6325грн. 22коп.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( п.1ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

    В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

       В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача 1224грн. 36коп. 3 % річних та 81грн. 84коп. інфляційних втрат за травень-жовтень 2011р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог,  суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю.

        Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

        Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 611, 612, 625 ЦК України, ст.193,230,231,343 ГК України, ст.ст.33,34,43,49,78,82,84 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:         

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Будівництво” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд”, вул.Суховоля, 54а, м.Трускавець (ідентифікаційний код 34596915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Текс”, м.Київ, бул.Л.Українки, 15  (ідентифікаційний код 32556520) 81840грн. 00коп. основного боргу, 6325грн. 22коп. пені, 1224грн. 36коп. 3 % річних, 81грн. 84коп. інфляційних втрат, 894грн. 71коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 48коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          3. Видати позивачу довідку на повернення зайво сплачених за квитанцією №QS11828393 від 21.10.2011р. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79грн. 00коп.

          Суддя                                                                                             Гоменюк З.П.