12/225пн
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2008 р. № 12/225пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, суддіПлюшко І.А.,
суддівРазводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу-11 "Мир-7"
нарішення господарського суду Донецької області від 29.01.08р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.08р.
у справі№ 12/225пн
за позовомКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа"
дожитлово-будівельного кооперативу-11 "Мир-7"
третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Донецька міська рада
прозобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії
За участю представників сторін
від позивача Бугаєнко С.О. дов. від 12.06.08р. № 1843,
від відповідача не з'явилися,
від третьої особи не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до житлово-будівельного кооперативу-11 "Мир-7" про зобов"язання укласти договір на постачання теплової енергії
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.08р. по справі №12/225пн (суддя Склярук О.І.) задоволені позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” до Житлово-будівельного кооперативу –11 “МИР-7” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Донецької міської ради м. Донецьк про зобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії.
Приймаючи, рішення місцевий господарський суд керувався тим, що відповідач, як балансоутримувач, відповідно до приписів ч.1 та ч. 2 ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” повинен укласти договір на постачання теплової енергії з позивачем, як виконавцем та виробником теплової енергії. Обов'язковість укладання договору визначена приписами ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України, ст. 24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст. 19, 24 Закону України “Про теплопостачання”.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року у справі № 12/225пн (судді: Геза Т.Д., Акулова Н.В. Діброва Г.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, житлово-будівельний кооператив-11 "Мир-7" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 29.01.08р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року у справі № 12/225пн та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ККП Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” за супровідними листами від 08.06.06р. №45-ж та від 26.12.07р. №2436-ж направило ЖБК-11 “Мир-7” два примірника проекту договору про постачання теплової енергії для розгляду та підписання.
Відповідач відмовився підписувати зазначені проекти договоріввказавши, що він не є виконавцем житлово-комунальних послуг і не є споживачем цих послуг.
Відповідно до пункту 14/21 “д” Статуту ЖБК-11 “Мир-7" житлово-будівельний кооператив має право заключати договори, необхідні для експлуатації дому.
Суд апеляційної інстанції вказав, що згідно довідки ЄДРПОУ №22000242 ЖБК-11 “Мир-7” є балансоутримувачем житлового будинку по вул. Стадіонна, 12, м. Донецьк, який отримує послуги з опалення, та є обслуговуючим кооперативом і займається експлуатацією службових будівель.
Статтею 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Суди попередніх інстанції правильно зазначили, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
У відповідності до вимог ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Частиною 2 ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, підставно посилався на ст. 24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, якою передбачено, що балансоутримувач має право, зокрема: укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі. Балансоутримувач зобов'язаний, зокрема, укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна.
Крім того, ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, не містить можливості щодо укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг між власником квартир, які розташовані в багатоквартирному будинку, та виробником, теплової енергії, яким є позивач по цій справі.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що посилання відповідача на частину 2 ст. 19 та частину 1 ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, як на відмову в укладенні договору, є безпідставними.
При цьому суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано не прийняв до уваги твердження відповідача, що ККП Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” як теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організація повинна укладати договір на постачання теплової енергії безпосередньо з власниками квартир, як споживачами, оскільки як було вказано вище, ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” не передбачена можливість укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг між власником квартир, які розташовані в багатоквартирному будинку, та виробником, теплової енергії, яким є позивач по цій справі.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1996 р. №11 “Про судове рішення” (з подальшими змінами і доповненнями) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Доказам по справі в їх сукупності, у порядку виконання припису ст. 43 ГПК України, суд апеляційної інстанції дав правильну юридичну оцінку і постанови рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу-11 "Мир-7" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 29.01.08р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.08р. по справі № 12/225пн залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
С.С. Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2008 |
Оприлюднено | 23.09.2008 |
Номер документу | 2042871 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Разводова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні