Постанова

від 17.06.2008 по справі 39/448-07(32/311)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 17 червня 2008 р.                                                                                   

№

39/448-07(32/311) 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової

Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. 

Рогач Л.І.

за

участю представників сторін:

позивача

не

з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи

відповідача

не

з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірнього

підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"

"Мирівський елеватор"

на

постанову

від

14.02.2008 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у

справі

№

39/448-07(32/311) господарського суду Дніпропетровської області 

за

позовом

Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до

Дочірнього

підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"

"Мирівський елеватор"

про

витребування

майна

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особаОСОБА_1 звернувся до господарського

суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства

"Мирівське хлібоприймальне підприємство", за участю третьої особи Дочірнього

підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"

"Мирівський елеватор" про витребування майна, а саме насіння

соняшника у кількості 94150, 00 кг.

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2006 року, залишеним

без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

01.03.2007 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено з огляду на

відсутність доказів того, що Дочірнє підприємство Державної акціонерної

компанії "Хліб України" "Мирівський елеватор" в

установленому законом порядку отримав від Дочірнього підприємства

"Мирівське хлібоприймальне підприємство" чи від позивача у справі

94150,00кг зерна соняшника, яке було раніше -на підставі договору про надання

послуг по прийманню, зберіганню та обробці сільськогосподарської продукції від

16.12.2005 року №95, укладеного між позивачем та Дочірнім підприємством

"Мирівське хлібоприймальне підприємство", передане підприємцем

ОСОБА_1 на відповідальне зберігання саме Дочірньому підприємству "Мирівське

хлібоприймальне підприємство".

Постановою

Вищого господарського суду України від 12.06.2007 року рішення господарського

суду Дніпропетровської області від 01.11.2006 року та постанова

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 року скасовані,

оскільки суди, розглянувши спір по суті відмовили у його задоволенні відносно

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Під

час нового розгляду справи господарський суд Дніпропетровської області ухвалою

від 15.08.2007 року здійснив заміну первісного відповідача -Дочірнє

підприємство "Мирівське хлібоприймальне підприємство" на належного

відповідача - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб

України "Мирівський елеватор".

Рішенням

від 01.10.2007 року господарський суд Дніпропетровської області позовні вимоги

задовольнив, витребувавши у Дочірнього підприємства  Державної акціонерної компанії "Хліб

України "Мирівський елеватор" на користь суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1насіння соняшнику у кількості 46800,00 кг. та стягнув з

відповідача відповідні судові витрати.

За

апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії

"Хліб України "Мирівський елеватор" судове рішення переглянуте в

апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 14.02.2008 року залишене без змін з тих же підстав.

Дочірнє

підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України"

"Мирівський елеватор" звернулося до Вищого господарського суду

України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського

суду Дніпропетровської області від 01.10.2007 року та постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2008 року, а

справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції з залученням до

справи в якості сторони по справі Дочірнє підприємство "Мирівське

хлібоприймальне підприємство" ТОВ "Орільський об'єднаний

елеватор".

Скаржник

посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та

процесуального права, вважає судові рішення необґрунтованими у зв'язку з

неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

На

думку заявника за наказом ДАК "Хліб України" від 20.03.2006 року №30,

який був виданий у зв'язку з визнанням недійсним договору оперативної оренди

майна ДП ДАК "Хліб України" "Мирівський елеватор" та ТОВ

"Орільський об'єднаний елеватор", відповідач був зобов'язаний

прийняти залишене ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" зерно без

належного оформлення на зберігання у кількості та за якісними показниками

відповідно до актів інвентаризації від 23.02.2006 року та від 21.02.2006 року.

Крім

того, скаржник посилається на рішення господарського суду міста Києва від

03.11.2005 року у справі №2/496, яким було визнано недійсним договір оренди

майна Мирівського елеватору між ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор"

та ДАК "Хліб України", було також зобов'язано ТОВ "Орільський

об'єднаний елеватор" повернути ДАК "Хліб України" за актом

орендоване майно.

Також,

заявник звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь -які докази

наявності на території Мирівського елеватору зерна, що надавалося на зберігання

Державному підприємству ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" саме

позивачем. Немає будь -яких доказів отримання відповідачем від ТОВ

"Орільський об'єднаний елеватор" чи ДП ТОВ "Орільський

об'єднаний елеватор" зерна, що знаходилося в приміщеннях Мирівського

елеватору на час визнання недійсними договорів оренди елеватору та вважає, що у

даній справі належним відповідачем має бути ДП ТОВ "Орільський об'єднаний

елеватор".

Заслухавши

суддю -доповідача, перевіривши  наявні

матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та

повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга

підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно

до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу

України, касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови

апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та

на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом

першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як

вбачається з матеріалів справи, предметом спору є витребування майна, що

знаходиться на зберіганні відповідача.

Звертаючись

із клопотанням про заміну неналежного відповідача (а.с.93-94) позивач уточнив

підставу позовних вимог та просив витребувати з ДП ДАК "Хліб України"

"Мирівський елеватор" насіння соняшника на підставі статей 1212, 1213

Цивільного кодексу України як набуте без достатньої правової підстави.

Задовольняючи

вимоги, господарський суд міста Києва виходив із того, що згідно наказу ДАК

"Хліб України" №30 від 20.03.2006 року, який був виданий у зв'язку із

визнанням недійсними договорів оперативної оренди майна Державного підприємства

ДАК "Хліб України" "Балівський КХП" №№8567 і 8568 від

01.10.2004 року та договору оперативної оренди майна ДП ДАК "Хліб

України" "Мирівський елеватор" №8823 від 27.12.2004 року і

враховуючи те, що колишній орендатор -ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор"

залишив на зазначених зернових складах зерно, без оформлення відповідних

складських документів, керівництво ДП ДАК "Хліб України"

"Балівський КХП" та "Мирівський елеватор" було зобов'язано

прийняти залишене ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" зерно на зберігання

у кількості та за якісними показниками відповідно до актів інвентаризації зерна

від 23.02.2006 року та від 21.02.2006 року.

Апеляційний

суд позицію суду першої інстанції підтримав і додатково вказав, що в матеріалах

справи відсутні докази того, що саме позивачем надавалось на зберігання

Державному підприємству "Мирівське хлібоприймальне підприємство"

спірне насіння соняшника спростовуються наявними в матеріалах справи копією

договору на зберігання та актом прийому -передачі.

Касаційна

інстанція не може погодитися із такими висновками, оскільки їх здійснено без

дослідження обставин справи та доказів, необхідних для вирішення даного спору

по суті.

Так,

поза увагою господарських судів як першої так і апеляційної інстанцій

залишились приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа,

яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого)

без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана

повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли

підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави

застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна

було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком

події.

Отже,

суттєвим для застосування положення цієї глави є саме доведення того, що у

певної особи знаходиться те, що належить позивачу.

Як

встановлено судами спірним є визначена кількість насіння соняшника, який згідно

пункту 11 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в

Україні" є зерном.

Цим

же Законом врегульовано порядок взаємовідносин щодо зберігання зерна, в тому

числі розділом VII передбачені види документів, якими підтверджується прийняття

зерна на зерновий склад.

Але

суди не звернули увагу на приписи вказаного закону та не дослідили обставини,

пов'язані із передачею зерна на зберігання, що є суттєвим для вирішення спору

по суті, оскільки відповідно статті 34 Господарського процесуального кодексу

України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами доказування.

Таким

чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та

апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято

до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх

сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх

обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського

спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у

пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення",

рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального

законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до

даних правовідносин.

Неповне

з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави

для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий

розгляд.

Оскільки

передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній

інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що

не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,

рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий

розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи

господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і

перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають

юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від

встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають

застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне

судове рішення.

Керуючись

статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110,

11111, 11112 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2007 року та постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2008 року у

справі № 39/448-07 (32/311) господарського суду Дніпропетровської області

скасувати.

Справу

направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційну

скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб

України" "Мирівський елеватор" задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                 

Т.Дроботова

С у д д і          Н.Волковицька

Л.Рогач