Постанова

від 25.06.2008 по справі 2-13/9565-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 25 червня 2008 р.                                                                                   

№

2-13/9565-2007 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Вовка І.В.,

        Стратієнко  Л.В.,

розглянувши

у відкритому  судовому  засіданні касаційну скаргу  Суб'єкта 

підприємницької  діяльності   ОСОБА_1на постанову Севастопольського

апеляційного господарського суду від 27 лютого  

2008 року у справі № 2-13/9565-2007 за позовом Державного  підприємства  

”Санаторій  ”Форос” до

Суб'єкта  підприємницької  діяльності  

ОСОБА_1 треті  особи:

Державне  управління  справами, Фонд державного майна України

про  визнання  недійсним 

договору  та  усунення 

перешкод в  користуванні  майном, -                                                                                                                                                                                                                                                    

Встановив:

У

липні 2007р. ДП ”Санаторій  ”Форос”  звернулось 

до  господарського суду  Автономної 

Республіки  Крим  з позовом 

до СПД  ОСОБА_1 про  визнання 

недійсним   договору № 26  від  1

липня  2003 р.  оперативної 

оренди приміщення колишньої комунальної їдальні ДП  ”Санаторій 

”Форос” за  адресою: 98690,

Автономна  Республіка  Крим, м. Ялта, смт. Форос та  усунення 

перешкод  у  користуванні  

даним  майном, посилаючись  на  

невідповідність  договору   вимогам закону.

Рішенням  господарського суду   Автономної 

Республіки  Крим     від 

22 листопада  2007 р. у  позові 

відмовлено.

Постановою

Севастопольського апеляційного 

господарського суду   від  27 лютого 

2008р. рішення  господарського

суду   Автономної  Республіки 

Крим     від  22 листопада 

2007 р. скасовано  та  прийнято 

нове рішення, яким  позов  задоволено. Визнано  недійсним  

договір  оперативної  оренди  

нерухомого  майна   № 26 від 

1 липня  2003р. Зобов'язано    відповідача   усунути 

перешкоди  у  користуванні майном позивачу вбудованими

нежитловими  приміщеннями  будівлі 

їдальні  ДП  ”Санаторій 

”Форос”    площею  124,1 м2, за  адресою : 98690, Автономна  Республіка 

Крим, м. Ялта, смт. Форос, шляхом 

виселення з  даних  приміщень. Стягнуто  з відповідача 

на  користь  позивача судові  витрати. 

У  касаційній 

скарзі відповідач,   посилаючись

на  порушення  апеляційним 

судом норм  матеріального і   процесуального права, просить скасувати  постанову апеляційного   господарського суду,  а рішення 

суду  першої  інстанції 

залишити  без  змін.

У

відзиві  на  касаційну 

скаргу  позивач, посилаючись  на безпідставність  доводів 

касаційної  скарги,  просить 

залишити  її  без 

задоволення,  а  оскаржувану 

постанову  суду апеляційної  інстанції 

без  змін.

Доповідач:

Гончарук  П.А.

Заслухавши  пояснення 

представників  позивача,

Державного  управління  справами, Фонду державного майна України,

вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що

касаційна скарга  не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Як  вбачається 

з  матеріалів  справи 

та  встановлено  судами 

попередніх  інстанцій,  1 липня 

2003 р. між   позивачем  та 

відповідачем  укладено   договір 

оперативної  оренди  нерухомого 

майна  № 26,  предметом 

договору  оренди  є 

вбудовані  нежитлові приміщення

колишньої комунальної їдальні ДП 

”Санаторій  ”Форос”   площею 124,1 м2, за  адресою: 98690, Автономна  Республіка 

Крим, м. Ялта, смт. Форос. Строк 

дії  договору з 1 липня  2003р. 

по  31 жовтня  2013 р.

Позивач

є державним підприємством та відповідно до пункту 3.2 статті 3 його Статуту

майно вказаного підприємства є державною власністю і закріплено за ним на праві

повного господарського відання.

Згідно

з частиною 2 статті 1 Закону України "Про оренду державного та

комунального майна"  майнові

відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання

державного майна регулюються вказаним законом.

Відповідно

до частини 4 статті 5 цього ж закону орендодавцями нерухомого майна площею до

200 м2 є підприємства.

Згідно

з частиною 5 статті 10 Закону України ”Про підприємства в Україні” (в редакції

чинній на момент укладання договору оренди) підприємство, якщо інше не передбачено

чинним законодавством та його статутом, має право продавати і передавати іншим

підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду,

надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки,

споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші

матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Відповідно

до пункту 2.4 статті 2 Статуту Державного підприємства ”Санаторій ”Форос”

позивач мав право здавати в оренду споруди, устаткування, сировину, матеріальні

ресурси і цінності за погодженням з Державним управлінням справами.

Такого

погодження на укладення спірного договору оренди позивач не отримав.

Крім

того, відповідно до пункту 2 Методики розрахунку і порядку використання плати

за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України

№ 786 від 04.10.1995 р. у разі, коли орендодавцем нерухомого майна (будинку,

споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної

плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону

України "Про оренду державного та комунального майна", тобто з

відповідними органами Фонду державного майна України.

Вказана

вимога також не була дотримана.

Відповідно

до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Таким

чином, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про

невідповідність спірної угоди чинному на час її укладення законодавству та

задовольнив позовні вимоги.

Доводи

касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду не спростовують і

підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду не

вбачається.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

              ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Суб'єкта  підприємницької  діяльності  

ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Севастопольського

апеляційного господарського суду від 27 лютого  

2008 року у справі № 2-13/9565-2007-без змін.

Головуючий                                                                             Гончарук

П.А.

Судді                                                                                     

Вовк І.В.

Стратієнко  Л.В.