Постанова
від 27.12.2011 по справі 27/17-3158-2011
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2011 р. Справа № 27/17-3158-2011

Одеський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавль ова О.О.

При секретарі Гера сименко Ю.А.

за участю представників ст орін станом на 13.12.2011 року:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача 1: ОСОБА_ 2, за довіреністю;

від відповідача 2: ОСОБА_ 3., за довіреністю;

за участю представників сторін станом на 27.12.2011 року:

від позивача: не з' явив ся, повідомлений належним чи ном;

від відповідача 1: ОСОБА_ 2, за довіреністю;

від відповідача 2: ОСОБА_ 3., за довіреністю;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Товариства з о бмеженою відповідальністю „ Дорожник”

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 26 вересня 2011 року

у справі № 27/17-3158-2011

за позовом Міністерств а інфраструктури України, м. К иїв, пр-т Перемоги, 14

до 1)Одеської залізниці, м. Одеса, вул. Пантелеймонівсь ка, 19;

2)Товариства з обмеж еною відповідальністю „Доро жник”, м. Одеса, вул. Заньковец ької, 7/9

про: визнання недійсним и угод, визнання припиненими правовідносини та виселення ,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Міністе рство інфраструктури Україн и звернулось до господарсько го суду Одеської області із п озовною заявою до Одеської з алізниці та Товариства з обм еженою відповідальністю "Дор ожник", в якій, з урахуванням у точнень позовних вимог, прос ило суд визнати недійсними, у кладені між відповідачами уг оди від 16.12.1991р. та 14.02.1996р., визнати п рипиненими правовідносини, п ередбачені п.2.3 договору від 03.0 1.1989р., укладеного між відповіда чами та виселити ТОВ "Дорожни к" з будинків цехів товарів на родного споживання (літери „ А”, „Б”) Дорожних механічних м айстерень Одеської залізниц і, площами 520,7 кв.м. та 207,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Оде са, вул. Заньковецької, 7/9.

У судовому засіданні суду п ершої інстанції від 26.09.2011 року п озивач уточнив позовні вимог и та підтримав позов у повном у обсязі.

Відповідач 1 - Державне під приємство Одеської залізниц я, відзив на позов не надав, пр оте у судових засіданнях поз овні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожник" у судові засідання не з' явився, про поважність причин відсутності не повід омив, письмового відзиву на п озовну заяву до суду не надав .

Рішенням господарського с уду Одеської області від 26 вер есня 2011 року по справі № 27/17-3158-2011 (су ддя Невінгловська Ю.М.) позов з адоволено.

Не погоджуючись із вказани м рішенням, Товариство з обме женою відповідальністю „Дор ожник” звернулось до Одесько го апеляційного господарськ ого суду з апеляційною скарг ою, в якій просить скасувати р ішення господарського суду О деської області від 26 вересня 2011 року по справі № 27/17-3158-2011 та прий няти нове рішення, яким в позо ві відмовити.

Свої вимоги скаржник мотив ує тим, що суд не повністю з' я сував обставини, що мають зна чення для справи, та порушив н орми матеріального та процес уального права.

13.12.2011 року до апеляційного го сподарського суду надійшов в ідзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він просить рі шення господарського суду за лишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони, згідно приписів ст . 98 ГПК України, були належним ч ином повідомлені про день, ча с і місце розгляду апеляційн ої скарги, про що свідчать пош тові повідомлення та розписк и, а матеріали справи дають мо жливість розглянути справу у відсутності представників п озивача, тим паче, що представ ник позивача надав всі необх ідні пояснення в судовому за сіданні суду апеляційної інс танції від 13.12.2011 року та у відзи ві на апеляційну скаргу, а в у хвалі суду апеляційної інста нції від 28.11.2011 року про прийнятт я апеляційної скарги до пров адження було зазначено, що не забезпечення учасниками про цесу в судове засідання свої х представників не буде пере шкоджати розгляду апеляційн ої скарги.

У судовому засіданні відпо відно до ст.77 ГПК України огол ошувалась перерва.

13.12.2011 року від відповідача 2 на дійшло клопотання про застос ування строку позовної давно сті, яке було відхилено судов ою колегією в зв' язку з його безпідставністю та необґрун тованістю.

27.12.2011 року від відповідача 2 на дійшло клопотання про відкла дення розгляду справи в зв' язку із хворобою представник а позивача, яке було залишено судовою колегією без задово лення, оскільки, по - перше, до клопотання не було додано до казів на підтвердження обста вин, на яких воно ґрунтується , по - друге, зазначене клопот ання, з мотивів, які в ньому за значені повинен був подавати позивач, а не відповідач 2, яки й жодним чином не стосується позивача щодо представництв а його інтересів, а такого кло потання від позивача не надх одило.

Відповідно до ст.85 ГПК Украї ни у судовому засіданні огол ошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги та відзиву, наявн і матеріали справи та обстав ини, на які посилається скарж ник, а також перевіривши доде ржання та правомірність заст осування судом першої інстан ції норм матеріального та пр оцесуального права, заслухав ши пояснення представників с торін, апеляційний господарс ький суд дійшов до висновку, щ о апеляційна скарга підляга є задоволенню з наступних пі дстав.

03 січня 1989 року між Кооперати вом "Шляховик", повним правона ступником якого є ТОВ «ДОРОЖ НИК», і Дорожньо-механічними майстернями Одеської залізн иці був укладений договір, ві дповідно до умов якого з мето ю розширення випуску товарів народного споживання, а тако ж задоволення власних потреб в робочому одягу, сторони дом овились спільно побудувати ш вейну майстерню на територі ї ДММ Одеської залізниці за а дресою: м. Одеса, вул. Занькове цької, 7/9, та добудувати другий поверх складського приміщен ня. Відповідно до п.2.1. указаног о договору Кооператив "Шляхо вик" і ДММ Одеської залізниці мали здійснити спільне буді вництво швейної майстерні вл асними силами, при цьому Кооп ератив "Шляховик" мав профіна нсувати 80% вартості будівницт ва готівкою, а ДММ - 20% вартості будівництва безготівковими коштами. Фінансування мало з дійснюватися шляхом оплати р ахунків, виплати заробітної плати, транспортних витрат т ощо. Після завершення будівн ицтва Кооператив "Шляховик" о тримував право на безоплатну експлуатацію побудованих бу дівель протягом 20 років зі спл атою комунальних послуг за ф актом споживання. Договір у кладений строком на 25 років .

На виконання договору від 03 .01.1989 року та на підставі догово рів підряду від 16.01.1989 року, 12.07.1989 ро ку та 08.01.1990 року за адресою: м. Оде са, вул. Заньковецької, 7/9, відбу лося будівництво двоповерхо вої прибудови до існуючого ц еху, а також окремо розташова ного двоповерхового швейног о корпусу (майстерні).

Факт виконання з боку Коопе ративу "Шляховик" прийнятих н а себе відповідно до договор у від 03.01.1989 року зобов'язань в ча стині будівництва позиваче м не оспорюється, підтвердж ений також судовими рішення ми.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 05.09.2008 р оку у справі №22-11/122-07-3511 також був в становлений факт фінансуван ня з боку Кооперативу "Шляхов ик" 100% вартості будівництва шв ейної майстерні і двоповерхо вої прибудови до моторного ц еху, а також факт виконання з б оку ТОВ «ДОРОЖНИК»прийнятих на себе відповідно до догово ру від 03.01.1989 року зобов'язань в ч астині будівництва окремо ро зташованого двоповерхового швейного корпусу (майстерні ).

Крім того, рішенням Господа рського суду Одеської област і від 13.10.2006 року у справі №30/205-06-7086 та рішенням господарського суд у Одеської області від 05.09.2008 рок у у справі № 22-11/122-07-3511 було встанов лено, що двоповерхова прибуд ова до цеху і цех ТНС №1 під інв ентарним номером 14213, двоповер хова швейна майстерня і цех Т НС №2 під інвентарним номером 14226 є тими самими приміщеннями , а також що саме ці приміщення були побудовані ТОВ «ДОРОЖН ИК»на виконання умов договор у від 03.01.1989 року.

Предметом договору від 03.01.1989 року було спільне будівництв о швейної майстерні і надбуд ови другого поверху складськ ого приміщення на території ДММ Одеської залізниці та їх подальша експлуатація для д осягнення спільної мети, а саме розширення випуску тов арів народного споживання, а також задоволення власних п отреб в робочому одягу.

Через 3 роки, в додатковій угоді від 03 січня 1991 року (а.с.11), сторонами записано: „Для ви конання плану по випуску то варів народного споживання , згідно замовлення Одесько ї залізниці ...” .

Через 7 років, 14 лютого 1996 р оку, сторони уклали ще одну додаткову угоду наступного змісту: „Розглянувши додат ково умови договору від 03 сі чня 1989 року, сторони, поважаюч и рішення судових органів У країни та відчуваючи свою відповідальність за доручен у справу, необхідність забе зпечення залізниці робочим одягом та покращення матер іального забезпечення інва лідів домовились про наступ не:

Сторони підтверджують пр ийняття ними зобов' язань за договором від 03 січня 1989 рок у, у тому числі по п.2.3. вказан ого договору. Пунктом 2.3 дого вору передбачено: ”По завер шенню будівництва будівл я експлуатується „Кооперат ивом” на протязі 20 років без оплати оренди, крім кому нальних послуг по факту спо живання”. Таким чином, уклад аючи додаткові угоди, сторон и на протязі тривалого стр оку підтвердили свій намір на сумісну діяльність.

З договору та додаткових угод вбачається, що відпові дач не просто шиє робочий од яг, а свою виробничу діял ьність спрямовує на викона ння планів Одеської залізн иці по випуску товарів наро дного споживання, покращенн я матеріального забезпечен ня інвалідів. З рішення г осподарського суду Одесько ї області від 05 вересня 2008 ро ку у справі №22-11/122-07-3531 (а.с.20) вбачає ться, що згідно довідки Одес ького міського товариства інвалідів приміщення на те риторії ДММ, в яких розміще ний ТОВ „Дорожник”, є учбово- виробничим підприємством і нвалідів Малиновського рай ону, яке допомагає вирішува ти загальні задачі Одесько го міського товариства інв алідів. А така діяльність виходить далеко за межи до говору оренди.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 430 ЦК Українсь кої РСР (1963), за договором про су місну діяльність сторони зоб ов'язуються сумісно діяти дл я досягнення спільної господ арської мети, як-то: будівницт во і експлуатація міжколгосп ного або державно-колгоспног о підприємства або установи (що не передаються в оператив не управління організації, я ка є юридичною особою), будува ння водогосподарських спору д і пристроїв, будівництво шл яхів, спортивних споруд, шкіл , родильних будинків, жилих бу динків і т. ін.

Що стосується договорів ор енди чи майнового найму, то пр едметом договорів оренди чи майнового найму, згідно ст. 256 Ц К УРСР (1963) було надання найм ачеві майна у тимчасове кори стування за плату.

В матеріалах справи є коп ії договорів від 01 січня 1990 р оку, від 02 січня 1991 року, від 02 с ічня 1992 року про прийняття в оренду виробничих та склад ських приміщень з обладнанн ям, що в них знаходиться (а.с.2 2-27). Хоча в кожному з договорі в є розділ „Розрахунок орен дної плати” , про орендну пл ату за користування приміщ еннями в них не йдеться. Пер едбачена плата за користув ання обладнанням, амортизац ію приміщень, електроенергі ю та інші комунальні послуги . Крім того позивач не нада в доказів оплати за, ніби-то , орендовані приміщення.

На підставі викладеного к олегія суддів дійшла до ви сновку , що договір від 03.01.1989 ро ку є саме договором про сумі сну діяльність.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 05 ве ресня 2008 року по справі №22-11/122 -07-3511 Одеській залізниці відмо влено в позові до ТОВ „Дорож ник” про розірвання догово ру від 03 січня 1989 року та вис елення. В рішенні вказано: „Н алежних доказів порушення В ідповідачем зобов' язань з а договором від 03.01.1989 року та за угодою від 14.02.1996 року Пози вачем не надано”(а.с.20). На теперішній час договір про сумісну діяльність від 03 сі чня 1989 року недійсним не виз наний. Крім того Позивач, по чинаючи з 1989 року, таких спро б не робив.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла до висновку , що договір від 03 січня 1989 ро ку є договір про сумісну дія льність, то немає необхідно сті аналізувати Основи зако нодавства Союзу РСР і союзни х республік про оренду.

Більш того, пунктом 5 Постан ови Верховної Ради СРСР від 2 3.11.1989 року №811-1 «Про порядок введе ння в дію Основ законодавств а Союзу РСР і союзних республ ік про оренду» встановлено, щ о орендарі, які перейшли на ор ендні відносини до введення в дію цих Основ, мають право пр овадити свою господарську ді яльність відповідно до догов орів оренди, укладених до 31 гр удня 1989 року.

Тобто навіть якщо б договір від 03.01.1989 року був би договором оренди, кооператив «Шляхови к»мав право провадити свою г осподарську діяльність саме відповідно до умов цього дог овору, тоді як Основи законод авства Союзу РСР і союзних ре спублік про оренду не могли д о нього застосовуватись.

Враховуючи викладене, заст осування до правовідносин ст орін, які виникли з договору в ід 03.01.1989 року, Основ законодавст ва Союзу РСР і союзних респуб лік про оренду є цілком непра вильним.

16 грудня 1991 року ДММ Одеської залізниці і Кооператив "Шлях овик" уклали додаткову угоду до договору від 03.01.1989 року, якою ДММ Одеської залізниці визн али факт відсутності фінансу вання 20% вартості будівництва швейного цеху, обов'язок яког о був покладений на ДММ відпо відно до умов договору від 03.01.1 989 р., а замість невнесених 20% кош тів на будівництво продовжил и строк дії договору від 03.01.1989 р ., указаний в п. 2.3 цього договор у, ще на десять років на тих са мих умовах.

Слід зазначити, що договір від 03.01.1989 року є угода, яка була с прямована на встановлення ци вільних прав та обов'язків ст орін. Додаткова угода від 16.12.1991 року спрямована на часткову зміну вже існуючих на момент її укладення цивільних прав та обов'язків сторін.

Крім того, хоча додаткова уг ода і є угодою в розумінні ст. 41 ЦК УРСР, вона не є самостійни м договором, на який могла б ро зповсюджуватись вимога ст. 153 ЦК УРСР(1963) щодо наявності всіх істотних умов, оскільки зако н, який діяв на той час, не міст ив будь-яких вимог щодо наявн ості всіх істотних умов в дод аткових угодах, які укладали ся сторонами після укладення основних договорів на частк ову зміну існуючих правовідн осин.

Тому висновок господарськ ого суду про те, що при укладе ні додаткової угоди від 16.12.1991 ро ку сторонами не було досягну то всіх істотних умов, які виз нані такими за законом, супер ечить закону, який діяв під ча с її укладення.

Господарським судом необ ґрунтовано застосовані Зако н України «Про оренду майна д ержавних підприємств і орган ізацій»та Тимчасове положен ня про Фонд державного майна України. Закон та Тимчасове положення були прийняті та н абули чинності після укладен ня сторонами договору від 03.01.19 89 року та додаткової угоди до нього від 16.12.1991 року, а тому не мо жуть бути застосовані до від носин, які виникли на підстав і указаних угод.

Угода від 14.02.1996 року є невід'єм ною частиною договору від 03.01.19 89 року, який, як вже було указан о вище, є договором про спільн у діяльність, а не договором о ренди. Тобто посилання суду н а те, що на указану угоду розпо всюджуються норми законодав чих актів з питань оренди дер жавного майна, є цілком безпі дставними.

Крім того, угода від 14.02.1996 року фактично носить декларативн ий характер, оскільки не є уг одою в розумінні ст. 41 ЦК УРСР, т ак як в ній йдеться лише про пі дтвердження сторонами зобов 'язань, які були прийняті ними раніше. Вказана угода не вст ановлює, не змінює та не припи няє цивільні права або обов'я зки сторін; її існування ніяк не впливає на правовідносин и сторін, які виникли на підст аві договору від 03.01.1989 року та д одаткової угоди від 16.12.1991 року.

Розпорядження державним м айном на підставі цієї угоди також не відбулося.

Що стосується п. 4 указаної у годи, то вона є недійсною згід но зі ст.1 Арбітражного процес уального кодексу України, ос кільки фактично означає відм ову Одеської залізниці від п рава на звернення до суду, так як примусове виселення можл иво тільки за рішенням суду.

Якщо недійсність правочин у встановлена законом, визна ння такого правочину недійсн им судом не вимагається (ст. 215 Ц К України).

Відповідно до вимог частин и 1 ст.43 Господарського процес уального кодексу України, го сподарський суд оцінює доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об' єктив ному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності, керуючись зако ном.

Аналізуючи висновки, зробл ені місцевим господарським с удом при ухваленні рішення, к олегія суддів дійшла до пере конання про те, що висновки су ду першої інстанції не повні стю відповідають обставинам справи та в деяких випадках з асновані на припущеннях.

Відповідно до роз'яснень Пл енуму Верховного суду Україн и, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове ріш ення", рішення є законним тоді , коли суд, виконавши всі вимог и процесуального законодавс тва і всебічно перевіривши о бставини, вирішив справу у ві дповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю від ображені обставини, що мають значення для даної справи, ви сновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають д ійсності і підтверджуються д остовірними доказами, дослід женими у судовому засіданні.

Отже, оскаржуване рішення г осподарського суду Одеської області прийняте без належн ого з'ясування і доведеності всіх обставин у справі, з неві дповідністю деяких висновкі в, викладених у рішенні, з дійс ними обставинами справи, а та кож з порушеннями норм матер іального та процесуального п рава.

На підставі викладеного ко легія суддів дійшла до висн овку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішен ня господарського суду скасу ванню, в позові слід відмовит и.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК У країни, апеляційний господар ський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відп овідальністю „Дорожник”, м. О деса, на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 26 вересня 2011 року по справі № 27 /17-3158-2011 задовольнити, рішення го сподарського суду скасувати .

В позові відмовити.

Стягнути з Міністерства ін фраструктури України на кори сть Товариства з обмеженою в ідповідальністю „Дорожник” 470, 50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському с уду Одеської області видати відповідний наказ з зазначен ням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку до Вищого господа рського суду України.

Повний текст постанови підписаний 29 грудня 2011 року.

Головуючий суд дя: М.В. Миха йлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.12.2011
Оприлюднено03.01.2012
Номер документу20440484
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —27/17-3158-2011

Постанова від 29.02.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Костенко Т.Ф.

Постанова від 27.12.2011

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Ухвала від 28.11.2011

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Рішення від 26.09.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 31.08.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 10.08.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні