Рішення

від 26.12.2011 по справі 11/156/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 грудня 2011 р.                    Справа 11/156/2011/5003

за позовом        приватного підприємства «КРОНОТЕКС Україна», Київ   

до                       сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Браїлівське»,

                          смт. Браїлів Жмеринського району

про                     стягнення 57 000 грн.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача            -   ОСОБА_1 за довіреністю б/н. від 25.10.2011р.,

від  відповідача       -  не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення  з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Браїлівське»на користь приватного підприємства «КРОНОТЕКС Україна»боргу в розмірі 57 000 грн..

Позовні вимоги  мотивовано тим, що  відповідно до видаткової накладної № РН- 0002516 від 30.09.2009 року ТОВ «ЛЕОПРОМ»поставило, а відповідач отримав товар  на загальну суму 57000 грн..

Відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «ЛЕОПРОМ»не виконав, зазначену суму боргу не сплатив, на звернення з проханням і пропозицією сплатити борг в добровільному порядку не відреагував.

У відповідності до договору про відступлепня прав вимоги № 01/12-09 від 15.12.2009 року первісний кредитор ТОВ «ЛЕОПРОМ»передав право по даній заборгованості новому кредитору ПП «КРОНОТЕКС Україна», про що було повідомлено відповідача листом про відступлепня прав вимоги від 30 березня 2011 року.

З  метою  вирішення   спору   в  досудовому   порядку 20.05.2011р. позивач звернувся до відповідача, в якій пропонував останньому сплатити заборгованість за поставлений товар. Однак, станом на день звернення до суду з позовом, відповідач на претензію не відреагував, боргу не погасив.

Відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні визначених судом документів не скористався. Про час, дату та місце  розгляду справи відповідач повідомлений належним, оскільки ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, про що свідчить  повідомлення про вручення поштового відправлення № 08-65/7191/2011.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за  наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.  

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  судом встановлено наступне.

30 вересня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕОПРОМ»за видатковою накладною № РН-0002516 поставило, а сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Браїлівське»згідно довіреності № 481 А від 25.09.2009р. отримало товари на загальну суму 57 000 грн..

Як свідчать матеріали справи, строк виконання зобов‘язання сторонами не визначено. Водночас, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення положень наведеної норми, відповідачем не проведено розрахунків за отриманий товар.

15 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕОПРОМ» (за договором Первісний кредитор) та приватним підприємством «КРОНОТЕКС Україна» (за договором Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за № 01/12-09.

За умовами цього договору Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за відвантажені Первісним кредитором товари, згідно видаткової накладної № РН-0002516 від 30.09.2009р. сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Браїлівське» на загальну суму боргу 57 000 грн.

За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за відвантажені товари (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредиторові всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за відвантажені товари, у термін до 21.12.2009р..

Первісний кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим договором в термін до 30 червня 2011 року шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення Боржнику  копії цього договору (п. 3.2. договору).

Судом встановлено, що повідомлення про відступлення права вимоги від 30.03.2011р. та договір № 01/12-09  позивачем направлено на адресу відповідача 23.05.2011 року.

Пунктом 2 статті  530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобов‘язання сторонами не визначено, позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України 23.05.2011р. надіслав відповідачу претензію від 20.05.2011р.  про сплату заборгованості в розмірі 57 000 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за договором про уступку права вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу  України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу  ст. 514 цього Кодексу уступка вимоги є однією з підстав заміни сторони у цивільно-правовому зобов'язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як встановлено судом, позивачем повідомлено відповідача про перехід права вимоги. Однак, відповідачем не надано доказів виконання зобов'язання за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

В силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи, що матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді  справи судом з‘ясовано, що при зверненні до суду позивачем  квитанцією  № 11189.442.1 від 21.11.2011р. зайво сплачено 66,00 грн. судового збору, а тому судовий збір у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Браїлівське»(23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7, код 00385661) на користь приватного підприємства «КРОНОТЕКС Україна» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21, оф. 111, код 36698256) 57 000 (п'ятдесят сім тисяч) грн. боргу; 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.  

4.          Повернути приватному підприємству «КРОНОТЕКС Україна» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21, оф. 111, код 36698256)  з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 66 (шістдесят шість)  грн.  00 коп.  (квитанція № 11189.442.1 від 21.11.2011р. знаходиться в матеріалах справи № 11/156/2011/5003).

5.          Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити  відповідачу рекомендованим листом. Примірник рішення направити позивачу з печаткою суду.

                                                                           Рішення оформлено та підписано 28.12.2011р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

Дане рішення скріплене печаткою суду є підставою для повернення судового збору з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21, оф. 111)

3 - відповідачу  (23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7)