Рішення

від 13.12.2011 по справі 9/138-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2011 р.                                                                  Справа № 9/138-11

За позовом Комунального підприємства теплових мереж “Бориспільтепломережа”

До Малого підприємства «Аптека № 194»

Про стягнення 1 305, 49 грн.

   Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача                    ОСОБА_1 (дов. №947 від 12.09.2011 р.)

Від відповідача          не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Комунального підприємства теплових мереж “Бориспільтепломережа” до Малого підприємства «Аптека № 194»про стягнення 1 305, 49 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2011 року порушено провадження у справі № 9/138-11 та призначено розгляд справи на 22.10.2011 року; зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; відповідача зобов'язати  подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до  матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні  (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України; письмові пояснення, яким чином і які саме права позивача порушені відповідачем, з посиланням на норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; докази направлення рахунків; на виконання п.3.5 договору перелік всіх рахунків та сум помісячний; докази направлення актів виконаних робіт; у випадку зміни тарифів –докази виконання п.1.1.3. договору; зобов'язано відповідача надати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до  матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні  (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

Разом з тим, оскільки в ухвалі суду від 28.10.2011 р. було невірно визначено дату судового засідання, то ухвалою від 02.11.11 р. було виправлено описку в ухвалі від 28.10.11 року –виправлено дату засідання з 22.11.11 р. на вірну дату - 21.11.11 р.

У судовому засіданні 21.11.2011р. представник позивача надав документи на виконання ухвали від 28.10.11 р. та надав пояснення по суті позовних вимог; представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим ухвалою суду 21.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 13.12.2011 р.; зобов'язано позивача та відповідача виконати вимоги ухвали суду від 28.10.2011 року.

У судове засідання 13.12.2011 р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився; надав суду витребувані документи;  позовні вимоги підтримав; вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, але відповідач жодного разу не з'явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/138-11 вже відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2008 року між позивачем - Комунальним підприємством теплових мереж “Бориспільтепломережа”, яке є виробником і постачальником теплової енергії та відповідачем –Малим підприємством «Аптека № 194»укладено договір на постачання та споживання теплової енергії за №421/021/0608 (договір).

Відповідно до п. 1.1.1 договору КПТМ "Бориспільтепломережа" (позивач) зобов'язане забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії для об'єктів, перерахованих у додатку 1а договору та в об'ємах, зазначених у додатку 1, а саме аптеки на 1-му 5-то поверхового житлового будинку за адресою м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 3, площею 285,0 кв. м та   аптеки на 1-му 5-то поверхового житлового будинку за адресою м. Бориспіль, вул. Котовського, 81, площею 63,84 кв. м, а відповідач –вчасно, згідно з п. 3.4., 3.5. договору, проводити розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію (п. 2.2.1 договору).

          Відповідно до вимог п.п. 3.4., 3.5 договору розрахунки за використану теплову енергію проводяться у два етапи: авансовий платіж до 1 числа розрахункового місяця, у розмірі обов'язкового щомісячного платежу згідно з додатком № 2 до даного договору. Остаточний розрахунок за використану теплову енергію (за показниками приладів обліку теплової енергії) проводиться на протязі 3-х днів з моменту отримання платіжних документів. Рахунок вважається сплаченим після надходження коштів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.

За ствердженням позивача, КПТМ “Бориспільтепломережа” свої зобов'язання відповідно до спірного договору щодо постачання теплової енергії виконало в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, згідно Акту виконаних робіт та акту використання теплової енергії за квітень 2011 р. було відпущено теплової енергії на опалення об'єктів  в кількості –1,774 Гкал.

Відповідно до п. 3.6 договору Акт виконаних робіт споживач на протязі 3 днів з моменту отримання підписує і повертає теплопостачальній організації.

Судом встановлено, що долучений позивачем до матеріалів справи Акт здачі-прийняття робіт за квітень 2009 р. відповідачем не підписаний та не скріплений мокрою печаткою підприємства, що свідчить про невиконання відповідачем свого зобов'язання по належному оформленню Актів приймання-передачі виконаних робіт, встановлених п. 3.6 договору.

Будь-яких листів щодо неналежного отримання послуг теплопостачання у квітні 2009 року або заперечень чи зауважень в Акті здачі-прийняття робіт за квітень 2009 р. від відповідача на адресу позивача також не надходило.

Порядок розрахунків за теплову енергію сторони визначили у розділі 3 договорі.

Відповідно до п. 3.5 договору остаточний розрахунок за використану теплову енергію (за показниками приладів обліку теплової енергії) проводиться до 15 числа місяця слідуючого за розрахунковим місяцем згідно рахунку, що виписуються позивачем відповідачу для оплати на протязі 3-х днів з моменту отримання платіжних документів.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 23.01.08 р. № 42 для ІІІ групи споживачів,  яким є Відповідач, встановлено з 1 січня 2008 року новий тарифи за теплопостачання в опалювальний період –вартість 1 Гкал встановлена на рівні 445,71 грн. (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від  10.02.09 р. від № 141 вказаний тариф було встановлено на рівні 735, 90 грн. за 1 Гкал.

На виконання п. 3.5 договору та у відповідності до діючого тарифу, позивачем було здійснено нарахування на спожиту відповідачем енергію у квітні 2009 року на суму 1305,49 грн. та направлено відповідачу відповідний рахунок-фактуру № СФ-3738 від 24.04.09 р.  на зазначену суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на даному рахунку-фактурі міститься відмітка посадової особи відповідача –бухгалтера Лічковської С.Г. про те, що даний акт 04.05.09 р. було вручено представнику відповідача без підпису, що свідчить про те, що відповідач отримав зазначений рахунок на оплату спожитих ним послуг теплопостачання за квітень 2009 р.  

Враховуючи приписи п. 3.5 договору, відповідач повинен був оплатити отримані послуги з теплопостачання протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку-фактури (04.05.09 р.), але не пізніше 15.05.2009 р.

Крім того, 05.09.2011 р. позивачем на адресу відповідача було додатково направлено лист № 905 від 30.08.2011 р. із вимогою сплатити борг за квітень 2009 р. та підписати Акт здачі –приймання робіт з квітень 2009 р., Акт звірки взаємних розрахунків від 29.08.11 р.

Відповіді на зазначений лист від відповідача позивач не отримав; Акт здачі –приймання робіт з квітень 2009 р. та Акт звірки взаємних розрахунків від 29.08.11 р. не підписав; заборгованість у сумі 1305, 49 грн. не оплатив.

Враховуючи зазначене, у відповідача утворилася перед теплопостачальною організацією (позивачем) заборгованість в сумі  1 305,49 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 1305, 49 грн. заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію за квітень 2009 р.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту договору на постачання та споживання теплової енергії, зазначений договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 714  ЦК  України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, доказів спростування наявності заборгованості або її погашення у сумі 1305, 49 грн. не надав та не надіслав; будь-яких належних та допустимих доказів щодо неналежного отримання послуг теплопостачання у квітні 2009 року або заперечень/зауважень в Акті здачі-прийняття робіт за квітень 2009 р. від відповідача не надходило; доказів розірвання або визнання спірного договору недійсним також не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 1 305,49 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Малого підприємства «Аптека № 194» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 31, код ЄДРПОУ 22207196) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. К. Шлях,41-а, код ЄДРПОУ 13712452)  1 305 (одна тисяча триста п'ять) грн. 49 коп. та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                               Л.В. Сокуренко

        Рішення суду підписано 19.12.2011 р.