Постанова

від 26.06.2008 по справі 18/545пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 26 червня 2008 р.                                                                                   

№

18/545пд 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Глос

О.І.,

суддів

:

Бакуліної

С.В.,  Рогач Л.І.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Дочірнього

підприємства “Міловська нафтобаза” ВАТ “Луганськнафтопродукт”

на

постанову

від

18.04.2008 року Луганського апеляційного 

господарського суду

у

справі

№

18/545пд

господарського

суду

Луганської

області

за

позовом

Дочірнього

підприємства “Міловська нафтобаза” ВАТ “Луганськнафтопродукт”

до

1.          Біловодської МДПІ в Луганській

області; 2.          Підприємства

“Розрахунково-борговий центр “Професіонал”; 3.          Приватного підприємця ОСОБА_1

третя

особа на стороні третього відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору:    фізична особа ОСОБА_2

про

визнання

недійсним біржового контракту

в

судовому засіданні взяли участь представники :

від

позивача:

не

з'явились

від

відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3: третя особа:

ОСОБА_3

(довіреність від 08.01.2008р. № 4) не з'явились не з'явились не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням

Господарського суду Луганської області (суддя Корнієнко В.В.) від 27.11.2007

року у справі № 18/545пд позов задоволено повністю; визнано недійсним спотовий

біржовий контракт від 03.06.2004 року №030604/02, який укладений між

підприємством “Розрахунково-борговий центр “Професіонал” та приватним

підприємцем ОСОБА_1; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 85,00 грн.

державного мита та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Постановою

Луганського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Бойченко К.І.,

судді -Журавльова Л.І., Лазненко Л.Л.) від 18.04.2008 року у справі № 18/545пд

рішення Господарського суду Луганської області від 27.11.2007 року скасовано;

провадження у справі припинено; стягнуто з позивача на користь третьої особи

витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги в

розмірі 42,50 грн.

В

касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського апеляційного

господарського суду від 18.04.2008 року а рішення Господарського суду

Луганської області від 27.11.2007 року залишити в силі, посилаючись на

порушення норм процесуального права, а саме ч.2 ст.104 ГПК України.

Відзиву

на касаційну скаргу відповідачі та третя особа не надіслали.

Заслухавши

заперечення на касаційну скаргу представника відповідача-1, перевіривши повноту

встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові

апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду

України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Судом

встановлено, що в біржовому контракті №030604/02 від 03.06.2004 року, який

оспорюється, зазначено, що Брокерська контора №15 РБЦ “Професіонал”, діюча на

підставі договору доручення №15/2405/01 від 24.05.2004 року від імені

Підприємства “РБЦ “Професіонал” (Продавець), яка отримала на реалізацію від

Міловського відділення Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції

в Луганській області за додатковою угодою №109 від 24.05.2004 року до договору

на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі від 24.05.2004 року №3

майно, що знаходиться у податковій заставі та належить ДП “Міловська

нафтобаза”, з однієї сторони, та Брокерська контора ЛАТБ №3 МПП “Добродій”

(Брокер-покупець), діюча на підставі договору доручення №03/0306/01 від

03.06.2004 року від імені ОСОБА_1 (Покупець), з іншої сторони, уклали даний

біржовий контракт про те, що “Продавець” зобов'язується продати, а “Покупець” -

купити товар: комплект резервуарів РВС-400 у кількості 4-х штук.

Матеріали

даної справи свідчать про те, що договір-доручення №03/0306/01 від 03.06.2004

року уклали Брокерська контора ЛАТБ №3 МПП “Добродій”, як “Брокер”, та фізична

особа ОСОБА_1.

Згідно

з ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона

(повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони

(довірителя) певні юридичні дії. Правочин вчинений повіреним, створює, змінює,

припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Оскільки

вищезазначене майно третій відповідач придбав не як приватний підприємець, а як

фізична особа, то оспорюваний біржовий контракт створював цивільні

права та обов'язки саме фізичної особи ОСОБА_1, а не приватного підприємця

ОСОБА_1

Факт

придбання 4-х резервуарів РВС-400 ОСОБА_1 як фізичною особою, а не як приватним

підприємцем, за біржовим контрактом, що оспорюється, встановлений постановою

Господарського суду Луганської області від 13.03.2007 року по справі

№18/557пд-ад, яке набрало законної сили.

В

матеріалах даної справи (№18/545пд) відсутні відомості про те, що придбання

ОСОБА_1 резервуарів РВС-400 пов'язано з його підприємницькою діяльністю, тобто,

яка (діяльність) має відношення до нафтопродуктів.

Відповідно

до частини 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” місцеві

господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських

правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх

підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального

кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами -

можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким

чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору

відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а

правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Враховуючи

те, що хоча зазначений позивачем склад учасників спору і відповідав статті 1

ГПК України на момент пред'явлення позову у зв'язку із безпідставним зазначенням

відповідачем по справі ОСОБА_1 саме як приватного підприємця, характер спірних

правовідносин не носив господарський характер.

З

огляду на наведене апеляційний суд дійшов вірного висновку, що даний спір не

підлягає вирішенню в господарських судах України і припинив провадження по

справі.

Посилання

в касаційній скарзі на порушення апеляційним судом правила ч.2 ст.104 ГПК

України є неправомірним, оскільки в силу п.6 ч.3 ст.104 ГПК України порушення

норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування

рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським

судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності.

Враховуючи

наведене постанова Луганського апеляційного господарського суду є законною і

обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому

тлумаченні положень чинного законодавства України.

Керуючись

ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119,

ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу Дочірнього підприємства “Міловська нафтобаза” ВАТ “Луганськнафтопродукт”

на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.04.2008 року у

справі № 18/545пд залишити без задоволення, а постанову Луганського

апеляційного господарського суду від 18.04.2008 року у справі № 18/545пд -без

змін.

Головуючий-суддя                                         

О.Глос

 С у д д і

 С.Бакуліна 

Л.Рогач