Постанова

від 02.07.2008 по справі 2-519/07-38/79

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 02.07.2008                                                                                          

№ 2-519/07-38/79

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Гольцової  Л.А.

 суддів:            

 за участю секретаря судового засідання           

 за участю представників сторін

 від позивача 1: ОСОБА_2., представник (дов.

НОМЕР_1 від12.08.2005),

                               ОСОБА_3.,

представник (дов. НОМЕР_2 від 23.06.2006);

від

позивача 2:           ОСОБА_2.,

                               ОСОБА_3.,

представник (дов. НОМЕР_2 від 23.06.2006);

 від відповідача 1: Андрейченко Л.М.,

представник (дов. № 17 від 27.03.2007);

від

відповідача 2:      Волокітін О.В.,

представник (дов. № 11 від 20.04.2007);

                                   Крупенко В.А.,

представник (дов. № 1 від 21.01.2007);

 розглянувши 

апеляційну скаргу ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від

13.05.2008

 у справі № 2-519/07-38/79  

 за позовом                               1. ОСОБА_1

                              2. ОСОБА_2

 до                                                   1.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма

"КЛІО-інтер"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче

підприємство "Лісозаводчик"

 про                                                 

визнання недійсними рішень зборів учасників

ВСТАНОВИВ:

          Позивачі звернулись до Подільського

районного суду м. Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним

рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

„Науково-виробнича фірма „Кліо-Інтер” від 01.06.2005 про відступлення частки в

статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче

підприємство „Лісозаводчик”; зобов'язання Вишгородської районної державної

адміністрації Київської області скасувати реєстрацію змін до статуту Товариства

з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Лісозаводчик”,

згідно з якими Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма

„Кліо-Інтер” було виключене з учасників товариства; зобов'язання Товариства з

обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Лісозаводчик” внести

відповідні зміни до статуту товариства, згідно з якими відновити Товариство з

обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Кліо-Інтер” учасником

товариства з 56% долі в статутному фонді.

В

процесі розгляду справи Позивачі подали заяву про уточнення позовних вимог, в

якій просили суд визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з

обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Кліо-Інтер” від 29.06.2005

про відступлення частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю

„Науково-виробниче підприємство „Лісозаводчик”; визнати недійсним статут

Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство

„Лісозаводчик” в частині виключення зі складу учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Кліо-Інтер”.

          Рішенням Подільського районного суду

м. Києва від 19.06.2007 у справі № 2-519/07 в позові відмовлено повністю.

          Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 25.09.2007 рішення Подільського районного суду м. Києва

від 19.06.2007 залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду

України від 21.02.2008 рішення Подільського районного суду м. Києва від

19.06.2007 та постанова Київського апеляційного господарського суду від

25.09.2007 скасовані, справа направлена до Господарського суду м. Києва на

новий розгляд.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва

від 05.03.2008 справі присвоєно номер 2-519/07-38/79.

          До прийняття рішення у справі

представником ОСОБА_1(далі - ОСОБА_1.) до Господарського суду м. Києва подано

пояснення до позовної заяви, в яких він просив визнати недійсним рішення зборів

учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма

„Кліо-Інтер” (далі - ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”) від 29.05.2005 про відступлення

частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю

„Науково-виробниче підприємство „Лісозаводчик” (далі - ТОВ „НВФ

„Лісозаводчик”); визнати недійсним статут ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” в частині

виключення зі складу учасників товариства ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”.

          Рішенням Господарського суду м. Києва

від 13.05.2008 у справі № 2-519/07-38/79 у позові Трофімової Валентини

Вікторівни відмовлено повністю. Позов ОСОБА_1. задоволено частково, визнано

недійсним рішення зборів учасників ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” від 29.06.2005,

оформлені протоколом № 22/2005, в іншій частині у позові ОСОБА_1. відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням

Господарського суду м. Києва від 13.05.2008 ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу,

в якій просила його скасувати в частині відмови у визнанні недійсними

установчих документів ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” та прийняти нове рішення, яким

позов задовольнити повністю.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що

судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для

справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального

права.

          Зокрема, скаржник посилається на те,

що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ „НВФ „Лісозаводчик”

від 01.07.2005 був укладений неповноваженою особою з метою порушення прав

учасників, в тому числі ОСОБА_1. та неправомірного відчуження майна ТОВ „НВФ

„Кліо-Інтер”, а тому цей договір є нікчемним.

          Що стосується рішення зборів

учасників ТОВ „НВП „Лісозаводчик” від 15.09.2005, то воно приймалось на

підставі визнаного судом недійсним рішення зборів учасників ТОВ „НВФ

„Кліо-Інтер” від 29.06.2005, оформленого протоколом № 22/2005 про відступлення

частки ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” у статутному фонді ТОВ „НВФ „Лісозаводчик”, а тому

також є незаконним.

          Ухвалою Київського апеляційного

господарського суду від 12.06.2008 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1. на

рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2008 у даній справі прийнято до

апеляційного провадження та розгляд справи призначено на 02.07.2008.

          Розпорядженням від 01.07.2008 №

01-23/1/12 Голови Київського апеляційного господарського суду „Про зміну складу

колегії суду” у зв'язку з виробничою необхідністю, зокрема, у даній справі

внесено зміни до складу суду, а саме: замість судді Григоровича О.М. введено до

складу колегії суду суддю Смірнову Л.Г.

          Позивач 2 та відповідач 1 відзив на

апеляційну скаргу ОСОБА_1. не надали, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є

перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду.

          Представники відповідача 1 в

засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили суд

рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2008 залишити без змін, а

апеляційну скаргу ОСОБА_1. - без задоволення.

          Представники позивача 2 проти доводів

апеляційної скарги ОСОБА_1. не заперечували.

ТОВ

„НВФ „Лісозаводчик” у наданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1. та

представники у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували

та просили суд рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2008 залишити без

змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1. - без задоволення.

          Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі

фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін,

об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, суд встановив наступне.

          Рішенням зборів учасників ТОВ „НВФ

„Кліо-Інтер”, яке оформлено протоколом № 8/2001 відмовлено ОСОБА_2. як

спадкоємцю в прийнятті до складу учасників ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”.

          Рішенням Святошинського районного

суду м. Києва від 28.12.2004 в задоволенні позову ОСОБА_2. про визнання

недійсним протоколу зборів учасників товариства № 8/2001 в частині відмови в

прийнятті ОСОБА_2. до складу учасників товариства ОСОБА_2. було відмовлено.

          Рішенням Апеляційного суду м. Києва

від 15.04.2005 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2004 в

частині відмови ОСОБА_2. у задоволенні позову щодо визнання недійсним протоколу

зборів учасників товариства № 8/2001р. в частині відмови в прийнятті ОСОБА_2.

до складу учасників ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” залишено без змін.

          Рішенням Апеляційного суду м. Києва

від 02.12.2005 у справі № 22-8235/2005 рішення Святошинського районного суду м.

Києва від 18.07.2005, яким позов ОСОБА_2. до ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”, ОСОБА_4 та

ОСОБА_5, третя особа Святошинська райдержадміністрація м. Києва про включення

до складу учасників товариства задоволено та зобов'язано ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”

включити ОСОБА_2. до складу учасників товариства в обсязі 12,5% статутного

фонду скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_2. до ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”,

ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа Святошинська райдержадміністрація м. Києва про

включення до складу учасників товариства відмовлено.

          В матеріалах справи відсутні докази

скасування рішення Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2005 у справі №

22-8235/2005.

Отже,

відповідно до зазначеного рішення суду від 02.12.2005 ОСОБА_2. не є учасником

ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”.

          Законом України “Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань

приватизації та з корпоративних спорів”, який набрав чинності 29.12.2006

внесено зміни, зокрема, до ст. 12 ГПК України.

Відповідно

до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1)

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні

господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших

підстав, крім:

спорів

про приватизацію державного житлового фонду;

спорів,

що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів

про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги

(виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть

бути встановлені за угодою сторін;

спорів,

що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції

Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших

спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів

України віднесено до відання інших органів;

2)

справи про банкрутство.

3)

справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати

з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4)

справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським

товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі

учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)

господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та

припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий

господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського

суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що

виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських

договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Згідно

ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої

визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають

правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією,

отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у

разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності,

передбачені законом та статутними документами.

          В п. 1.5 Рекомендацій Президії Вищого

господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 “Про практику застосування

законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”

зазначено, що спори за позовами осіб, що не є учасниками (акціонерами)

господарського товариства, до господарського товариства за своїм суб'єктним

складом не належать до корпоративних. Зокрема, це стосується спорів:

про

визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств за

позовами кредиторів, заставодержателів, орендарів майна або інших осіб, що не є

учасниками (акціонерами) відповідних товариств;

про

визнання недійсними установчих документів суб'єктів господарювання, їх частини

або змін до них за позовами органів державних реєстраторів державної податкової

служби, або інших органів, що контролюють діяльність товариства.

Справи

з відповідних спорів залежно від складу сторін розглядаються господарськими або

загальними судами.

          Враховуючи те, що предметом спору у

даній справі є визнання недійсними рішення зборів учасників ТОВ „НВФ

„Кліо-Інтер” від 29.05.2005 про відступлення частки в статутному фонді ТОВ „НВФ

„Лісозаводчик” та визнання недійсним статут ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” в частині

виключення зі складу учасників товариства ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” і відповідно до

ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що

виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та

його учасником (засновником, акціонером), а ОСОБА_2. не є учасником

(акціонером) ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” та ТОВ „НВФ „Лісозаводчик”, то цей спір не

належить до корпоративних, а тому не підлягає розгляду господарськими судами,

внаслідок чого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано

відмовив у позові ОСОБА_2.

          Спірним рішенням зборів учасників ТОВ

„НВФ „Кліо-Інтер”, що оформлене протоколом від 29.06.2005 № 22/2005 було

вирішено: 1) припинити діяльність ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” як учасника ТОВ „НВФ

„Лісозаводчик” шляхом відступлення частки ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” у статутному

капіталі ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” у розмірі 56% статутного фонду на користь

громадянина ОСОБА_6.; 2) винести питання про припинення діяльності ТОВ „НВФ

„Кліо-Інтер” як учасника ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” та відступлення частки у

розмірі 56% статутного фонду на користь громадянина ОСОБА_6. на порядок денний

зборів учасників ТОВ „НВФ „Лісозаводчик”.

          Присутніми на вказаних зборах були -

учасник Куц Т - частка у статутному фонді ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” 55% та учасник

ОСОБА_4. - частка у статутному фонді ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” 45%.

          В постанові Вищого господарського

суду України від 21.02.2008, якою були скасовані постанова Київського

апеляційного господарського суду від 25.09.2007 та рішення Подільського

районного суду м. Києва від 19.06.2007 у даній справі, вказано, що оцінка судом

доказів про належність та розмір ОСОБА_4 частки у статутному капіталі

товариства, є визначальним при вирішенні спору про правомірність загальних

зборів від 29.06.2005.

          Згідно ст. 111-12 ГПК України

вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для

суду першої інстанції під час нового розгляду.

          Із тексту рішення Святошинського районного

суду м. Києва від 18.08.2005 вбачається, що рішенням Святошинського районного

суду м. Києва від 21.04.2003 було визнано свідоцтво про право на спадщину за

заповітом, видане 03.07.2001 Першою Київською державною нотаріальною конторою,

частково недійсним і визнано за ОСОБА_2. 18,75% статутного фонду ТОВ „НВФ

„Кліо-Інтер”, а за ОСОБА_4. 6,25% статутного фонду товариства.

Таким

чином, частка у розмірі 18,75% статутного фонду ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” належала

ОСОБА_2. як спадкоємцю і оскільки ОСОБА_2. було відмовлено у прийнятті до

складу учасників ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”, вартість вказаної частки підлягала

виплаті ОСОБА_2., а розмір статутного (складеного) капіталу ТОВ „НВФ

„Кліо-Інтер” підлягав зменшенню на 18,75%.

          Згідно ст. 60 Закону України „Про господарські

товариства” збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні

учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60

відсотками голосів.

          Як вбачається із матеріалів справи,

зокрема, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2005 у справі

№ 2-2538/2005) частка ОСОБА_5 у статутному фонді ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”

становила 40%, а а ОСОБА_4 6,25%, що разом становить 46,25%.

          З урахуванням того, що збори

учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють

у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а на загальних зборах учасників

ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”, які відбулися 29.06.2005 були присутні учасники, які не

володіли у сукупності більш як 60 голосів, то збори не можуть вважатися

повноважними.

          Крім того, статтею 61 Закону України

„Про господарські товариства” передбачено, що про проведення загальних зборів

товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням

часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути

зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

          Доказами у справі є будь-які фактичні

дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору ( ст. 32 ГПК України).

Відповідно

до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами

справи не доведено, що учасники спірних зборів були повідомленні про їх

проведення належним чином та у строки, передбачені статтею 61 Закону України

„Про господарські товариства”.

Враховуючи

те, що загальні зборах учасників ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”, які відбулися

29.06.2005 є неповноважними в розумінні ст. 60 Закону України „Про господарські

товариства”, оскільки на них були присутні учасники, які не володіли у

сукупності більш як 60 голосів і дані учасники відповідно до ст. 61 Закону

України „Про господарські товариства” не були повідомленні про їх проведення

належним чином та у передбачені строки, то суд першої інстанції дійшов

обґрунтованого висновку, що позов ОСОБА_1. в частині визнання недійсними

рішення зборів учасників ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” від 29.06.2005, оформлені

протоколом № 22/2005 підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. ст. 41, 59 Закону

України „Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів належить

внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного

капіталу.

          На зборах учасників ТОВ „НВФ

„Лісозаводчик”, що оформлені протоколом від 01.07.2005 № 6 було вирішено надати

дозвіл ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” здійснити відчуження частки товариства у

статутному фонді ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” на користь ОСОБА_6., продовження

діяльності ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” у новому складі учасників, розподілення

статутного капіталу ТОВ „НВФ „Лісозаводчик”, затвердження нової редакції

статуту ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” та проведення державної реєстрації нової

редакції статуту ТОВ „НВФ „Лісозаводчик”.

          Між ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” та ОСОБА_6

01.07.2005 укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному

капіталі ТОВ „НВФ „Лісозаводчик”, відповідно до якого Відповідач 1 продав свою

частку у статутному капіталі ТОВ „НВФ „Лісозаводчик”, а ОСОБА_6 купив названу

частку.

          Відповідно до п. п. 1.3., 1.3.1.

договору відомості про частку ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” у статутному капіталі ТОВ

„НВФ „Лісозаводчик”: розмір вкладу 15792 грн. 00 коп., що складає 56%

статутного капіталу товариства.

          На загальних зборах учасників ТОВ

„НВФ „Лісозаводчик” від 15.09.2005, що оформлені протоколом № 7 прийнято

рішення, зокрема, затвердити нову редакцію статуту ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” та

провести його державну реєстрацію.

          Оскільки спірний статут ТОВ „НВФ

„Лісозаводчик” був прийнятий на загальних зборах акціонерів товариства, які є

чинними, не були скасовані чи визнані недійсними, то колегія суддів вважає, що

місцевий господарський суд мотивовано дійшов висновку, що позовні вимоги

ОСОБА_1. в частині визнання недійсним статуту ТОВ „НВФ „Лісозаводчик” в частині

виключення зі складу учасників ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер” задоволенню не підлягає.

          Посилання скаржника в апеляційній

скарзі, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ „НВФ

„Лісозаводчик” від 01.07.2005 був укладений неповноваженою особою з метою

порушення прав учасників, в тому числі ОСОБА_1. та неправомірного відчуження

майна ТОВ „НВФ „Кліо-Інтер”, а тому цей договір є нікчемним колегія суддів до

уваги не приймає з огляду на таке.

          Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України

позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову,

збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку

досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу,

в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Враховуючи те, що договір

купівлі-продажу, на який посилається скаржник в апеляційній скарзі не був

предметом розгляду у суді першої інстанції, то колегія суддів зазначає, що на

стадії перегляду рішення Господарського суду м. Києва відсутні правові підстави

для розгляду правомірності укладення договору купівлі-продажу від 01.07.2005.

          За наведених обставин, колегія суддів

дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення

Господарського суду м. Києва від 13.05.2008 у справі № 2-519/07-38/79.

На

підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського

процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.

Рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2008 у справі № 2-519/07-38/79

залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1- без задоволення.

2.

Матеріали справи № 2-519/07-38/79 повернути до Господарського суду м. Києва.

3.

Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 07.07.08 (відправлено)