Постанова

від 01.07.2008 по справі 16/331-07-9238

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С

Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01"

липня 2008 р.

Справа

№ 16/331-07-9238

Одеський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.,

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

При секретарі Соломахіної О.О.

за

участю представників сторін:

від

прокуратури: Болгар

А.В., за посвідченням;

від

позивача: ОСОБА_2 за

довіреністю;

від

скаржника:  ОСОБА_3за довіреністю;

від

відповідача: не

з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційне

подання Заступника

прокурора Малиновського району м. Одеси (м. Одеса, вул. Головківська, 1) в

інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради, м. Одеса,

пл. Думська, 1

на рішення  господарського

суду Одеської області від  12 березня

2008 року

у справі № 16/331-07-9238

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Закритого акціонерного товариства

"Порто - Франко", Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Чорноморка,

вул. Свободи, 6

про визнання права власності, -                                                    

                                                          ВСТАНОВИВ:     

Суб'єкт

підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського

суду Одеської області з позовними 

вимогами до закритого акціонерного товариства "Порто-Франко"  про визнання права власності на нежитлові

приміщення автомайстерні    з

адміністративною частиною загальною площею 150,4 кв.м., розташовані на

території АДРЕСА_1

Свої

вимоги позивач обґрунтовував правомірністю набуття ним права власності на

зазначений  об'єкт нерухомого майна.

Справа

неодноразово призначалася до судового розгляду, однак, незважаючи на вимоги

суду представник відповідача  у судові

засідання не з'являвся, відзиву на позов суду не надав.

Рішенням

господарського суду Одеської області від 

12 березня 2008 року по справі №16/331-07-9238 (суддя Желєзна С.П.)

позов задоволено.

Не

погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора

Малиновського району м. Одеси подав апеляційне подання, в якому просить

скасувати рішення господарського суду Одеської області від  12 березня 2008 року у справі

№16/331-07-9238, яким задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Порто -

Франко" про визнання права власності на самовільно забудовані нежитлові

приміщення автомайстерні з адміністративною частиною загальною площею 150,4

кв.м., розташовані на тАДРЕСА_1 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні

позовних вимог відмовити.

Свої

вимоги Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси мотивує тим, що суд не

повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми

матеріального права, а також тим, що винесене рішення господарського суду

Одеської області порушує інтереси Виконавчого комітету Одеської міської ради в

частині реалізації містобудівної політики в територіальних межах м. Одеси, чим

порушуються інтереси держави.

У

відзиві на апеляційне подання, що наданий представником позивача у судовому

засіданні 17 червня  2008 року, позивач

просить рішення господарського суду Одеської області від  12 березня 2008 року у справі

№16/331-07-9238  залишити без змін, а

апеляційне подання Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси - без

задоволення.

Сторони,

згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день,

час і місце розгляду апеляційного подання, а матеріали справи дають можливість

розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Відповідно

до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну

частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційного подання та відзиву,  наявні матеріали справи та обставини, на які

посилається Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси, а також

перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції

норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін,

апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційне подання не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно

до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають

значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні

бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись

іншими засобами доказування.

Так,

з метою доведення обставин, на які заступник прокурора Малиновського району м.

Одеси послався в своєму апеляційному поданні, прокуратурою були надані рішення

Одеської обласної ради від 07.08.2001 року №347-ХХШ "Про межі міста

Одеси", рішення Одеської міської ради від 26.07.2002 року №197-ХХІХ

"Про адміністративно-територіальний поділ міста Одеси", Акт про

встановлення в натурі межі м. Одеси по суміжності з Овідіопольським районом

Одеської області та передачу на зберігання межових знаків від 31.08.2002 року,

лист Одеського міського управління земельних ресурсів від 21.05.2008 р.

№01-19/590-07. Вказані докази були надані прокуратурою з метою доведення того,

що земельна ділянка, на якої ФОП Антощенко здійснив самовільне будівництво,

належить до меж міста Одеси.

Колегія  суддів  

вважає,  що вказані докази не є

належними і допустимими, оскільки не відповідають положенням Земельного кодексу

України щодо встановлення меж адміністративно-територіальних утворень.

Так,

відповідно до п. 29 ст. 85 Конституції України, до виключних повноважень

Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і

зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст,

найменування і перейменування населених пунктів і районів.

Постановою

від 07.02.2002 р. №3064-111 "Про зміну меж міста Одеси" Верховна Рада

постановила "... включити у межі міста Одеси Одеської області 1078,0

гектарів Таїровської селищної ради Овідіопольського району, передати до відання

Таїровської селищної ради Овідіопольського району 43,0 гектарів земель м.

Одеси...". ї

Але

вказана  Постанова  Верховної 

Ради  не  містить 

в  собі даних про те, які саме

земельні ділянки мають увійти в нові межі міста Одеси, а які земельні ділянки,

навпаки, передаються до відання Таїровської селищної ради.

Відповідно  до  ч.1

статті 173 Земельного кодексу України "Межа району, села, селища, міста,

району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює

територію району, села, селища, міста, району у місті від інших

територій".

Частиною

2  статті 173 Земельного кодексу України

передбачено, що "Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються

і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до

техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених

пунктів".

Відповідно

до статті 175 Земельного кодексу України межі адміністративно-територіальних

утворень встановлюються в порядку та відповідно до закону. А  ст.176 Земельного кодексу України

передбачає,  що межі

адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом України.

Форма та порядок видачі державного акта України на межі

адміністративно-територіального утворення встановлюються Верховною Радою

України.

Таким

чином колегія  суддів  вважає, 

що єдиним належним доказом того, що земельна ділянка, на якій

розташований належний ФОП Антощенку об'єкт нерухомості відноситься до меж міста

Одеси, - є державний акт України. Але заступником прокурора Малиновського

району м. Одеси не надано належних доказів набуття територіальною громадою

міста Одеси права власності на вказану земельну ділянку відповідно до Постанови

Верховної Ради України "Про зміну меж міста Одеси Одеської області"

від 07.02.2002 р. № 3064-ІІІ.

Колегією

суддів  досліджена  постанова 

Одеського  апеляційного  господарського  суду 

від  13  лютого 

2007 року  у  справі 

№9/337-06-9170 А  за  позовом 

Одеської  міської  ради 

до Овідіопольської  районної  державної 

адміністрації  про  визнання 

протиправнім  та  часткове 

скасування  розпорядження  райдержадміністрації,  про визнання недійсним  договору 

оренди земельної  ділянки  та 

зобов'язання звільнити 

земельну  ділянку.

Судом  апеляційної 

інстанції встановлено, що згідно листа Державного комітету України по

земельних ресурсах № 14-02-7/821 від 09.02.2005 р. -на той час межі м. Одеси в

натурі (на місцевості) не встановлені, направлений до Держкомзему України

технічний звіт по встановленню межі м. Одеси не пройшов державну землевпорядну експертизу

і направлений на доопрацювання, оскільки при обрахуванні площі міста за

результатами геодезичної зйомки виявлено розбіжності між обчисленою фактичною

площею міста та межами міста, затвердженими Постановою Верховної Ради України.

У разі подальшого зволікання (з боку Одеської міської ради) у вирішенні питання

щодо встановлення в натурі (на місцевості) морської та суходільної межі м.

Одеси Держкомзем України буде звертатися з клопотанням про скасування Верховною

Радою України Постанови від 07.02.2002 р. № 3064-ІІІ.

Цей

факт підтвердив і Одеський міський голова в своєму листі № 03-30/132 від

14.12.2005 р.

Копія  постанови ОАГС від 13  лютого 

2007 року  у  справі 

№9/337-06-9170 А  залучена  до 

справи.

Позивачеві

стало відомо, що висновком державної землевпорядної експертизи від 10.12.2004

р. №4543 встановлені зауваження до проектних матеріалів землеустрою щодо зміни

меж м. Одеси, виготовлених на виконання Постанови ВР України "Про зміну

меж м. Одеси Одеської області".

Ситуація  щодо встановлення і зміни меж

адміністративно-територіальних утворень розглядалася також господарським  судом 

Одеської  області  18 

березня 2008 року у справі 

№4-9-281-04-10018 А про 

визнання  недійсними  розпоряджень 

та  договору  оренди за 

нововиявленими обставинами (вказана постанова  залучена 

до  справи).

Господарським  судом 

встановлено,  що листом від

14.02.2005 р. №14-23-6/977 Держкомзем інформував Одеську облраду про те, що

фактична площа земель міста Одеси не відповідає площі, що зазначена в Постанові

ВР України від 07.02.2002 р. №3064-ІІІ, а спроектовані межі міста, сплановані

невірно. Постанова не реалізована через те, що в технічній документації із

землевпорядкування не скасовані недоліки, які були визначені у висновку

державної землевпорядної експертизи від 10.12.2004 р.

Таким

чином, до цього часу дії щодо реалізації Постанови ВР України не виконані,

процедура передачі земель до меж міста Одеси у відповідності до норм чинного

законодавства не завершена, а повноваження Одеської міськради на землі, що

мають бути передані від Таїровської селищної ради, не виникли,  а 

виникнуть  після:

-одержання  позитивного 

висновку державної  експертизи від

Держкомзему;

-встановлення

меж  землі  міста 

в натурі (на  місцевості) і  закріплення меж  межовими 

знаками  встановленого  зразку;

-підписання  акту 

приймання -передачі від 

відповідних 

адміністративно-територіальних 

утворень  на  баланс м.Одеси.

Згідно

висновку,  дата  підписання акту  приймання -передачі  земель 

з балансу на  баланс м.Одеси  та суміжних адміністративно-територіальних  утворень  

і буде  датою  переходу земель  від 

юрисдикції  одних  до юрисдикції 

інших адміністративно-територіальних 

утворень.

Таким  чином 

переліченими  судами  встановлені 

факти того,  що дії щодо

реалізації Постанови ВР України не виконані, процедура передачі земель до меж

міста Одеси у відповідності до норм чинного законодавства не завершена, а

повноваження Одеської міськради на землі, що мають бути передані від

Таїровської селищної ради, не виникли.

Доказів  іншого 

Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси  суду 

не  надав.

Відповідно  до ч.4 

ст.35 ГПК  України  рішення 

суду  з цивільної  справи, 

що набрало  законної  сили, 

є  обов'язковим  для господарського  суду 

щодо  фактів,  які 

встановлені  судом  і 

мають  значення для  вирішення 

спору. Перелічені судові 

рішення  набрали  законної 

сили

Відповідно

до п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"

місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності.

Пунктом

12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до

розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо

розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у

приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за

межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Згідно

з п. 1 прикінцевих Положень Закону України "Про розмежування земель

державної та комунальної власності" від 05.02.2004 р. № 1457-ІV, у разі

якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог ст. ст. 174, 175

та 176 ЗК України, розмежування земель державної та комунальної власності

проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного земельного

кадастру.

Відповідно  до 

ст.376  Цивільного  кодексу 

України  колегія  суддів спірну 

будівлю  не  розцінює 

як  здійснення  самочинного 

будівництва,  повністю  погоджується 

з  висновком  господарського  суду про 

відсутність  порушень  при 

здійсненні  реконструкції  будівельних 

правил  та  норм.

Колегія  суддів 

вважає  також,  що 

технічний  висновок  стосовно надійності  подальшої 

експлуатації  приміщення  правильно 

узгоджений  саме з  Овідіопільською  районною 

санітарно -епідеміологічною 

станцією,  оскільки земля  на якій знаходиться  спірна 

будівля  знаходить  на території 

Овідіопільською  району.

Ніяких  доказів 

про  порушення  інтересів 

держави в  особі  виконавчого 

комітету  Одеської міської

ради  Заступник прокурора  Малиновського 

району  міста  Одеси 

не  надав.

Оскільки

державний акт посвідчення меж міста Одеси відсутній, межі міста Одеси не можуть

вважатися встановленими, у зв'язку з чим всі посилання на це прокуратури

колегія  суддів  вважає безпідставними.

З  підстав 

викладених  вище колегія  суддів 

не  приймає  до 

уваги  лист №01-19/33-07  від 21.01.2008  року 

Одеського  міського  управління 

земельних  ресурсів  Одеської 

міської  ради, де  йдеться 

про порушення  прав  територіальної  громади міста 

Одеси

Зважаючи

на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав вірну оцінку

наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального

та процесуального права і тому підстав для скасування рішення не має.

Всі  інші 

зауваження,  викладені  у 

апеляційному поданні, 

колегія  суддів  не 

приймає  до  уваги 

з  підстав  викладених 

вище.

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від

29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді,

коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно

перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що

підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим

визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення

для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є

вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,

дослідженими у судовому засіданні.

З  урахуванням 

наведеного  колегія  суддів 

вважає, що  апеляційне подання  не підлягає 

задоволенню, а  рішення

господарського  суду  слід 

залишити  без  змін.

                      Керуючись ст.

ст.99, 101, 103,105 ГПК України, суд -

                                              ПОСТАНОВИВ:

      Апеляційне подання Заступника прокурора

Малиновського району м. Одеси  в

інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради,  на рішення господарського суду Одеської

області від  12 березня 2008 року у

справі №16/331-07-9238 залишити без задоволення, рішення  господарського  суду 

-без змін.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному

порядку до Вищого господарського суду України.  

           Головуючий суддя:                                                                                 

М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                                 

В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                        О.О.

Журавльов