Рішення

від 14.12.2011 по справі 51/457

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/457

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/457

14.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

до   Дочірнього підприємства "Торговий дім "Русанко"    

про стягнення 71 980, 31 грн.

                                                                                                  Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

від позивача не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Торговий дім "Русанко" про стягнення заборгованості за договором № 21943 від 01.01.2008 р. у розмірі 71 980, 31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 14.12.2011 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Ухвали суду направлялась на зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців адресу відповідача –02002, м. Київ, вул. вул. Степана Сагайдака, 114-А та отримані представником Дочірнього підприємства "Торговий дім "Русанко", що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

13.12.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням в іншому судовому засіданні.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні з тим, підстав, що відповідач є юридичною особою, а тому відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України не обмежений колом осіб, яі можуть представляти його інтереси, в тому числі і у суді.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 14.12.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" та Дочірнім підприємством "Торговий дім "Русанко" укладено договір поставки товарів та надання послуг № 21843, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити і передати у власність позивача товари згідно з його замовленням, а позивач –прийняти та оплатити товар.

Пунктом 2 договору встановлено, що позивач надає відповідачу рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами до цього договору.

Пунктом 2.18 договору передбачено, що позивач має право повернути відповідачу товар та отримати коригуючи товарну та податкову накладні, а також отримати вартість товару протягом 15-ти днів.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що він укладений строком до 31.12.2008 р. та автоматично продовжується у випадку, якщо не менш, ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити чи припинити дію договору.

Додатком № 7А до договору поставки товару та надання послуг № 21843 від 01.01.2008 р. сторони погодили, що позивач надає відповідачу послуги по організації просування товарів відповідача та маркетингові послуги.

Додатком № 1 до договору поставки товару та надання послуг № 21843 від 01.01.2008 р. сторони погодили умови торгівлі.

Відповідно до п. 1.11. додатку № 1 відповідач зобов'язаний оплатити послуги протягом 15-ти днів з дати виставлення акту приймання наданих послуг (рахунку до сплати).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що ним було надано відповідачу послуги на суму 16 626, 41 грн., а також здійснено повернення товар на загальну суму 55 353 90 грн., в той час як відповідач за отриманий товар не розрахувався та сплачених за товар коштів не повернув, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 71 980, 31 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши положення договору № 21843 від 01.01.2008 р., суд дійшов висновку, що він містить як ознаки договору поставки так і договору про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про  купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано акти приймання (рахунок до сплати) наданих послуг № SBON102/08/069153-1488103 від 31.10.2008 р. та № SGMS102/08/063449-1488102 від 31.10.2008 р. на загальну суму 16 626, 41 грн.

Таким чином, відповідач визнав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" надавало відповідачу маркетингові послуги стосовно товарів Дочірнього підприємства "Торговий дім "Русанко".

Також матеріалами справи підтверджується повернення позивачем товару Дочірньому підприємству "Торговий дім "Русанко" на загальну суму 55  353, 90 грн. за актом від 21.10.2008 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" послуг та перерахування коштів за повернений товар не надав.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків, у якому відображено заборгованість відповідача на суму 71 980, 31 грн.

За таких обставин, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору поставки товару та надання послуг № 21843 від 01.01.2008 р., а відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 71 980, 31 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на момент сплати судових витрат та подання позову), покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Торговий дім "Русанко" (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 114-А, код ЄДРПОУ 30525416), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (02140, м. Київ, пр. Григоренка, 43, код ЄДРПОУ 32049199) заборгованість у розмірі 71 980, 31 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят грн. 31 коп.) грн. 719, 81 (сімсот дев'ятнадцять грн. 81 коп.) грн. –державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп. ) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

         Суддя                                                                                                      Пригунова А.Б.         

                                                                                Повне рішення складено: 19.12.2011 р.