Постанова

від 12.06.2008 по справі 2-а-607/2008

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-607/08

Справа № 2-а-607/08

 РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 «12» червня 2008 року                                  14 год. 15 хв.                                                     

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. при секретарі судового

засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у

справі від:                                            

позивача:

Тіторенко О.А., Журов Р.В. (копії

довіреностей в матеріалах справи);

відповідача:

Оніщук В.П. (копія довіреності в

матеріалах справи),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу

за позовом  

Підприємства «Авто-Сигнал»

до відповідача

Державної податкової інспекції у

м. Рівне

про

визнання частково нечинним

податкового повідомлення-рішення № 0001791742/0/17-123 від 16.07.2007 р.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Підприємство «Авто-Сигнал» - звернувся до Рівненського окружного

адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової

інспекції у м. Рівне, відповідно до якого та з урахуванням заяви про уточнення

позовних вимог (а.с. 57) просить визнати нечинним податкове повідомлення

рішення від 16 липня 2007 року № 0001791742/0/17-123, прийняте Державною

податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акту перевірки від 03.07.2007р. №

774/17-100/31541973, в частині визначення податкового зобов'язання за платежем

податок з доходів фізичних осіб в сумі 29132,79 грн. та штрафних (фінансових)

санкцій в сумі 58265,58 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги покликається на п.12.1, п. 12.3 ст. 12

Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», зазначає, що у випадку продажу

об'єктів рухомого майна за посередництвом юридичної особи, така особа

вважається податковим агентом стосовно оподаткованих доходів, отриманих

фізичною особою від такого продажу. Продаж транспортних засобів та номерних

агрегатів здійснювався на умовах договору комісії за договірними цінами,

попередньо погодженими з власником.  За

таких обставин вважає, що позивачу неправомірно визначено податкові

зобов'язання з доходів фізичних осіб в сумі 29132,79 грн. та штрафних

(фінансових) санкцій в сумі 58265,58 грн. згідно оскаржуваного ним податкового

повідомлення-рішення. Представники позивача в судовому засіданні просили

адміністративний позов задоволити повністю.

Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у запереченнях не

позов. А зокрема , відповідач покликаючись на п. 11.15 ст. 11, п. 12.3 ст. 12

Закону України “Про оподаткування доходів фізичних осіб”, вказав, що позивач з метою оподаткування операцій з

купівлі-продажу об'єкта рухомого майна визначав об'єкт оподаткування виходячи

із ціни продажу, зазначеної в актах технічного стану та оцінки транспортного

засобу і номерного агрегату, а необхідно було здійснювати виходячи з звичайної

(ринкової) ціни, визначеної відповідно до Методики товарознавчої експертизи та

оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції

України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 та

зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за № 1074/8395. В

результаті чого відповідач вважає, що 

позивачем не утримано, виходячи із розміру звичайних цін на транспортні

засоби, і не перераховано до бюджету протягом 2004-2006 років податок з доходів

фізичних осіб в сумі 29173,83 грн. Представники відповідача в судовому

засіданні просили відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши  у відкритому судовому

засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази,

оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі  всіх обставин справи в їх сукупності, суд

дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому суд встановив та врахував таке.

З 18 по 22 червня 2007 року та з 25 по 26 червня 2007 року була проведена

позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з

питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку

з доходів фізичних осіб підприємством «Авто-Сигнал» Рівненської обласної

організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі за текстом -

підприємство «Авто-Сигнал»), в результаті якої виявлено порушення пп. 4.2.1,

пп. 4.2.6, пп. «е» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, пп. 3.1.3, пп. 3.1.1

п. 3.1 ст. 3, п. 2.1 ст. 2, п. 1.15, п. 1.6, п. 1.2 ст. 1, п. 12.1, п. 12.3 ст.

12, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19,

пп. «а» пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20, п. 22.3 ст. 22 Закону України

«Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 р. (в подальшому

іменовано - Закон № 889) із змінами та доповненнями та відповідно до пп. 17.1.9

п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від

21.12.2000 р. із змінами і доповненнями, про що складено Акт №

774/17-100/31541973 від 03.07.2007 р. (копія - а.с. 4-18).

16 липня 2007 року за наслідками перевірки податковим органом винесено

податкове повідомлення-рішення № 0001791742/0/17-123, яким позивачу визначено

суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за

платежем «податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 87521,49 грн., в

тому числі за основним платежем - 29173,83 грн. та за штрафними (фінансовими)

санкціями - 58347,66 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємство «Авто-Сигнал» виступало

комісіонером при реалізації транспортних засобів громадянами України. А саме,

позивачу на умовах договору комісії було доручено здійснити реалізацію

транспортних засобів наступними громадянами:

-   ОСОБА_1. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

1700,00 грн. Податок з доходів  даної

фізичної особи перераховано згідно квитанції № 404 від 15.07.2004 р.;

-   ОСОБА_2. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу в

розмірі 100,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції №531 від 08.10.2005 р.;

-   ОСОБА_3. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

2000,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції № 96 від 23.06.2005 р.;

-   ОСОБА_4. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу в

розмірі 100,00 грн. грн.  Податок з

доходів даної фізичної особи перераховано згідно квитанції № 595 від 29.10.2005

р.;

-   ОСОБА_5. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

100,00 грн. Податок з доходів фізичних осіб перераховано згідно квитанції № 5

від 19.08.2006 р.;

-   ОСОБА_6. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

100,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції № 508 від 28.08.2006 р.;

-   ОСОБА_7. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

100,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції № 708 від 30.09.2006 р.;

-   ОСОБА_8. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

100,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції № 163 від 07.12.2005 р.;

-   ОСОБА_9. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

100,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції № 290 від 13.07.2006 р.;

-   ОСОБА_10. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

100,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції  № 496 від 05.08.2006 р.;

-   ОСОБА_11. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

800,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції № 490 від 07.07.2004 р.;

-   ОСОБА_12. доручив здійснити реалізацію за ціною продажу

1000,00 грн. Податок з доходів даної фізичної особи перераховано згідно

квитанції № 402 від 15.07.2004 р.;

Поряд з обумовленим, перевіркою було встановлено, що позивач з метою

оподаткування операцій з купівлі-продажу об'єкта рухомого майна визначав об'єкт

оподаткування виходячи із ціни продажу, зазначеної в актах технічного стану та

оцінки транспортного засобу і номерного агрегату, а на думку відповідача,

необхідно було здійснювати виходячи з звичайної (ринкової) ціни, визначеної

відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних

засобів (затв. спільним Наказом Мін'юсту та ФДФ України від 24.11.2003 року № 142/5/2092.

За таких обставин, позивач прийшов до висновку про необхідність утримання

податку з доходів фізичних осіб в наступному розмірі:

з ОСОБА_1.    - 1235,49 грн.,

натомість утримано 221,00 грн.;

з ОСОБА_2.       - 3777,64 грн.,

натомість утримано   13,00 грн.;

з ОСОБА_3.      -   783,20 грн., натомість утримано 260,00 грн.;

з ОСОБА_4- 3155,89 грн., натомість утримано   13,00 грн.;

з ОСОБА_5.           - 2039,75 грн.,

натомість утримано   13,00 грн.;

з

ОСОБА_6.        -   928,03 грн., натомість утримано   13,00 грн.;

з

ОСОБА_7.       -  9339,21 грн., натомість утримано   13,00 грн.;

з ОСОБА_8.       -  1009,37 грн., натомість утримано   13,00 грн.;

з ОСОБА_9.-  3100,98 грн., натомість

утримано   13,00 грн.;

з ОСОБА_10.     -  3693,03 грн., натомість утримано   13,00 грн.;

з ОСОБА_11-   369,20 грн., натомість

утримано  104,00 грн.;

з ОСОБА_12     -   520,00 грн., натомість утримано  130,00 грн.;

За змістом п.1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

№ 889-1V від 22.05.2003 року (далі - Закон № 889), який набрав чинності з 01

січня 2004 року, дохід фізичної особи охоплює суму будь-яких коштів, одержаних

платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом

відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території

України, так і за її межами.

За змістом ст. 1 Закону № 889 рухоме майно - це майно відмінне від

нерухомого, під яким розуміють об'єкти майна, які розташовуються на землі і не

можуть бути перемішені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних

характеристик (властивостей), а також земля. А тому, автомобіль з метою

обкладання податком з доходів фізичних осіб слід розглядати як рухоме майно.

Відповідно до п.п.4.2.6 п.4.2 ст.4 Закону № 889 до складу загального

місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включається частина доходів

від операцій з майном.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором

купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати

майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або

зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 1011 Цивільного кодексу України, комісіонер за дорученням

комітента за плату вчиняє правочини, зокрема, і продаж належного комітентові

майна, від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 12 Закону № 889 визначено порядок оподаткування операцій з продажу

об'єктів рухомого майна, а саме у разі продажу об'єкта рухомого майна за

посередництвом юридичної особи така особа (посередник) вважається податковим

агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким

платником податків від такого продажу.

Згідно наведеного, у разі продажу фізичною особою (комітентом) свого

рухомого майна -автомобіля за посередництвом комісіонера, то такий комісіонер є

податковим агентом.

Порядок комісійної торгівлі транспортними засобами визначено розділом 3

Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами,

затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України

від 31 липня 2002 року N 228 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20

серпня 2002 р. за N 681/6969 (далі -Правила).

Зазначеними Правилами передбачено, що комісійна торгівля транспортними

засобами і номерними агрегатами здійснюється на підставі договору комісії між

суб'єктом господарювання, який приймає товар на комісію (далі за текстом -

комісіонер), і громадянином, підприємством (організацією, установою), які

здають товар на комісію (далі за текстом - комітент). За договором комісії

комітент доручає продаж товару комісіонеру за визначену винагороду. Суб'єкт

господарювання при прийманні транспортних засобів і номерних агрегатів на

комісію виписує акт технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного

агрегата у трьох примірниках, який підписується комісіонером і комітентом.

Перший примірник акта видається комітенту.

Відповідно до п.3.13 Правил, ціни на транспортні засоби і номерні агрегати,

що здаються на комісію, а також розмір комісійної винагороди, визначаються за

погодженням сторін.

Згідно з пунктом 3.19 Правил, на продані транспортні засоби комісіонер

повинен видати покупцю акт технічного стану та оцінки транспортного засобу,

свідоцтво про реєстрацію транспортного  

засобу   (технічний   паспорт),  

гарантійний  талон   (сервісну 

книжку)   при наявності,

довідку-рахунок, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі.

Податкові агенти відповідно до п.1.15 ст.1 Закону № 889 зобов'язані

нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до

бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та

подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також

нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до ст.12 Закону № 889, дохід платника податку від продажу

об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за

ставкою 13 %, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону № 889.

Податок з доходів фізичних осіб громадян - продавців ОСОБА_1., ОСОБА_2.,

ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.,

ОСОБА_11., ОСОБА_12сплачено. Вказані обставини підтверджуються квитанціями про

сплату податку з доходів фізичних осіб № 404 від 15.07.2004 р.,  № 531 від 08.10.2005 р., № 96 від 23.06.2005

р., № 595 від 29.10.2005 р., № 5 від 19.08.2006 р., № 508 від 28.08.2006 р., №

708 від 30.09.2006 р., № 163 від 07.12.2005 р., № 290 від 13.07.2006 р., № 496

від 05.08.2006 р., № 490 від 07.07.2004 р., № 402 від 15.07.2004 р. (копії - в

матеріалах справи).

Податковий орган має право застосовувати звичайні ціни для визначення бази

оподаткування у випадках, передбачених законом (абз. 2 п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст.

1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” не визначає

повноважень комісіонерів на застосування звичайних цін при визначенні ними бази

оподаткування.

Даним законом передбачено єдиний випадок, за наявності якого вартість майна

розраховується за звичайними цінами, а зокрема, це при обміні об'єктами

рухомого майна (п. 12.4 ст. 12 Закону № 889).

Під час перевірки господарської діяльності позивача, відповідачем не

встановлено фактів обміну об'єктами рухомого майна.

А відтак, доводи відповідача про застосування звичайних цін для

оподаткування доходу фізичної особи - продавця рухомого майна (автомобілів) за

посередництвом комісіонера не відповідають нормам чинного законодавства, а тому

судом не приймаються.

Відповідно до ст. 70 КАС України, кожна сторона належними і достатніми

доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень,

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідач, на думку суду, не довів правомірності винесення

податкового повідомлення-рішення в частині оскарження, доводи, якими він

обґрунтовував свої заперечення, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що

не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються

вищевикладеним та наявними в справі доказами.

Позовні вимоги обґрунтовані, законні і підлягають до задоволення.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають присудженню останньому з

Державного бюджету на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов 

задовольнити повністю.

2.  Визнати нечинним

податкове повідомлення рішення від 16 липня 2007 року № 0001791742/0/17-123,

прийняте Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі Акта перевірки

від 03.07.2007 р. № 774/17-100/31541973, в частині визначення податкового

зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 29132,79 грн.

та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 58265,58 грн.

3.  Присудити з

Державного бюджету на користь Підприємства «Авто-Сигнал» (адреса: 33023, м. Рівне, вул. Пересопницька, 146, код

ЄДРПОУ 31541973) сплачений судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

4.  Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне

оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5.  Постанова може

бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд

першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження

подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі - з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.      

Суддя                                                                                                 С.М. Шевчук

Повний текст постанови складено та

підписано 17.06.2008 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                                                 С.М. Шевчук