Рішення

від 22.12.2011 по справі 5/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/198 22.12.11

За позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю "Нью-Парс Лтд"

до Приватного підп риємства "Данілов і Ко"

про стягнення 31 330,87 г рн.

Суддя Ломак а В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.06.2011 р. ;

від відповідача: ОСОБ А_2 за довіреністю б/н від 30.08.201 1 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью-Парс Л тд" (далі - позивач, ТОВ "Нью-Па рс Лтд") звернулось до господа рського суду міста Києва з по зовом до Приватного підприєм ства "Данілов і Ко" (далі - від повідач, ПП "Данілов і Ко") про с тягнення з відповідача 31 330,87 гр н., в тому числі: 21 531,02 грн. основно го боргу, 3 630,39 грн. пені, 4 588,84 грн. ін фляційних втрат, 1 580,62 грн. 3% р ічних.

Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного мі ж сторонами Договору купівлі -продажу № 43 від 02.01.2009 р. позивач п оставив відповідачу товар, я кий був оплачений останнім в порушення взятих на себе зоб ов' язань не в повному обсяз і, у зв' язку з чим позивач вир ішив звернутись до суду з поз овом про стягнення залишку б оргу по оплаті товару та нара хованих на його суму пені, інф ляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 21.10.2011 р. поруш ено провадження у справі № 5/198, розгляд справи призначено на 15.11.2011 р.

Ухвалою від 15.11.2011 р. розгляд сп рави, у зв' язку з неявкою пов новажного представника відп овідача було відкладено на 13.1 2.2011 р.

01.12.2011 р. через відділ діловодс тва господарського суду міст а Києва від позивача надійшл а заява про зменшення розмір у позовних вимог № 1 від 30.11.2011 р., я кою він, враховуючи вимоги ух вали про порушення проваджен ня у справі та з огляду на прип иси ст. 232 ГК України, а також у в ідповідності до Рекомендаці й Верховного Суду України що до порядку застосування інде ксів інфляції при розгляді с удових справ, даних у листі Ве рховного Суду України № 62-97р ві д 03.04.1997 року, здійснив уточнений розрахунок нарахованих на с уму боргу пені, 3 % річних та інф ляційних втрат, та відповідн о просить суд: стягнути з відп овідача на користь позивача 21 531, 02 грн. основного боргу, 2 546, 71 гр н. пені, 1 546, 56 грн. 3 % річних та 4 122, 01 г рн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК Укр аїни позивач вправі до прийн яття рішення по справі зменш ити розмір позовних вимог.

Враховуючи зазначене, судо м розглядаються позовні вимо ги в уточненій редакції.

У судове засідання 13.12.2011 р. пре дставник позивача не з'явивс я, про причини неявки не повід омив.

Представник відповідача п роти позову заперечив, проси в заявлені позовні вимоги ві дхилити у повному обсязі та н адав суду письмовий відзив н а позовну заяву, який судом до лучено до матеріалів справи.

Зокрема, в обґрунтування св оїх заперечень проти позову, відповідач посилається на т е, що позивачем не були надані відповідачу податкові накла дні на поставлений товар з 23.01.2 009 р. по 14.05.2009 р., у зв' язку з чим, ві н вважає, що строк оплати тако го товару відповідно до п. 5.5. До говору не настав.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 13.12.2011 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України бул о відкладено розгляд справи на 22.12.2011 р.

22.12.2011 р. через відділ діловодс тва господарського суду міст а Києва від позивача надійшл и письмові заперечення на ві дзив, у яких він вказує на те, щ о відповідачем не доведено н еотримання ним податкових на кладних за спірними поставка ми, оскільки він не звертався до органів державної податк ової служби зі скаргою на поз ивача згідно з вимогами п п. 7.2.6 . п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про п одаток на додану вартість", а ч асткова оплата поставок, яка здійснюється відповідно до умов договору на підставі ви даткових та податкових накла дних, свідчить про їх отриман ня. Також, позивач надав суду п одаткові декларації за січен ь - травень 2009 року, в яких відо бражені податкові зобов' яз ання позивача з ПДВ в розрізі контрагентів, в тому числі й щ одо відповідача.

У судовому засіданні 22.12.2011 р. п озивач позовні вимоги підтри мав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовн ій заяві.

Відповідач проти позову за перечив з підстав, викладени х у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 22.12.2011 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача та відповідача, всебічно і повно з' ясувавши фактичн і обставини, на яких ґрунтуєт ься позов, об' єктивно оціни вши докази, які мають значенн я для розгляду справи і виріш ення спору по суті, господарс ький суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2009 р. між позивачем (прод авець) та відповідачем (покуп ець) було укладено Договір № 43 , відповідно до п. 1.1. якого прод авець зобов' язується доста вити і передати у власність п окупцю, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в порядку, визначених цим дого вором.

Право власності на товар пе реходить від продавця до пок упця в момент підписання пов новажними представниками ст орін накладної, яка засвідчу є факт передачі товару покуп цю. (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору асортимент товару, його найм енування, штрих код, ціна, визн ачаються в Специфікації (дод аток № 1), яка є невід'ємною част иною цього договору.

Поставка товару здійснюєт ься продавцем у кількості і а сортименті, відповідно замов ленню покупця. (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору оплата за товар, переданий пр одавцем покупцю, по кожній на кладній здійснюється покупц ем на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у цьому до говорі, не пізніше 20 банківськ их днів з дня поставки по кожн ій накладній.

Згідно з п. 9.1. Договору, він на бирає чинності з моменту йог о підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року.

На виконання умов Договору , позивач поставив відповіда чу товар на загальну суму 28 337, 90 грн. згідно з наступни ми видатковими накладними: № РН-0001504 від 23.01.2009 р. на суму 4 049, 71 грн., № РН-0001506 від 23.01.2009 р. на суму 3 873, 79 грн., № РН-0001533 від 29.01.2009 р. на суму 1 868, 54 грн., № РН-0001534 від 29.01.2009 р. на суму 1 485, 70 грн., № РН-0001557 від 04.02.2009 р. на суму 1 840, 03 грн., № РН-0001559 від 04.02.2009 р. на суму 1 840, 03 грн., № РН-0001605 від 12.02.2009 р. на с уму 1 936, 16 грн., № РН-0001639 від 20.02.2 009 р. на суму 1 351, 20 грн., № РН-0001640 від 20.0 2.2009 р. на суму 955, 45 грн., № РН -0001670 від 25.02.2009 р. на суму 1 499, 10 грн., № РН -0001702 від 05.03.2009 р. на суму 3 082, 21 грн., № РН-0001786 від 25.03.2009 р. на суму 1 97 5, 98 грн., № РН-0001956 від 14.05.2009 р. на суму 2 580, 00 грн.

До матеріалів справи також долучені належним чином зав ірені копії довіреностей на отримання товарно-матеріаль них цінностей відповідачем.

Судом встановлено, що поста вка за спірними накладними з дійснювалась на виконання са ме вищевказаного договору, о скільки інших укладених між сторонами діючих договорів н а поставку на момент складан ня зазначених накладних не і снувало.

У свою чергу відповідач за п оставлений товар розрахував ся частково, оплативши та пов ернувши згідно з накладними на повернення товар на загал ьну суму 6 806, 88 грн., що підтвердж ується долученими до матеріа лів справи копіями банківськ их виписок по рахунку позива ча та накладними № ВН-0000075 від 21.03. 2009 р., № ВН-00000074 від 21.03.2009 р., № ВН -0000072 від 21.03.2009 р., № ВН-0000072 від 21.03.2009 р., № В Н-0000071 від 21.03.2009 р., з огляду на що у в ідповідача утворилась забор гованість перед позивачем у розмірі 21 531, 02 грн.

Також, 31.03.2009 р. сторонами підпи сувався Акт звіряння розраху нків, відповідно до якого ста ном на 31.03.2009 р. борг відповідача становив 22 451, 02 грн.

Вважаючи, що зазначеними ді ями відповідач порушує права позивача, останній вирішив з вернутись за захистом своїх прав до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача підляг ають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України ц ивільні права та обов'язки ви никають із дій осіб, що передб ачені актами цивільного зако нодавства, а також із дій осіб , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки ; підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов' язків.

За своєю правовою природо ю укладений між сторонами До говір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК Укра їни за договором поставки пр одавець (постачальник), який з дійснює підприємницьку діял ьність, зобов'язується перед ати у встановлений строк (стр оки) товар у власність покупц я для використання його у під приємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов'язує ться прийняти товар і сплати ти за нього певну грошову сум у.

В силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК У країни покупець зобов'язаний оплатити товар після його пр ийняття або прийняття товаро розпорядчих документів на нь ого, якщо договором або актам и цивільного законодавства н е встановлений інший строк о плати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, я кщо у зобов' язанні встановл ений строк (термін) його викон ання, то воно підлягає викона нню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторон и погодили, що оплата за товар , переданий продавцем покупц ю, по кожній накладній здійсн юється покупцем на розрахунк овий рахунок продавця, вказа ний у цьому договорі, не пізні ше 20 банківських днів з дня по ставки по кожній накладній.

Посилання відповідача на т е, що у відповідності до п. 5.5. До говору він мав право не оплач увати отриманий товар, оскіл ьки не отримав податкових на кладних від позивача, судом д о уваги не приймаються, оскіл ьки такі твердження не довед ені належними та допустимими доказами.

Так, суд враховує, що позива ч здійснив часткову оплату п оставленого товару, підписав акт звіряння розрахунків, а т акож не звертався до органів державної податкової служби зі скаргою на позивача згідн о з вимогами пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закон у України "Про податок на дода ну вартість" щодо ненадання й ому податкових накладних, що свідчить про необґрунтовані сть та безпідставність таких заперечень. Відповідно твер дження позивача щодо передач і податкових накладних разом з товаром та видатковими нак ладними відповідачем не спро стовано.

Згідно з ст. 599 ЦК України зоб ов' язання припиняється вик онанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб' єкти господарю вання та інші учасники госпо дарських відносин повинні ви конувати господарські зобов ' язання належним чином відп овідно до закону, інших право вих актів, договору, а за відсу тності конкретних вимог щодо виконання зобов' язання - в ідповідно до вимог, що у певни х випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних д ля належного виконання нею з обов'язання, враховуючи інте реси другої сторони та забез печення загальногосподарсь кого інтересу.

Не допускається односторо ння відмова від виконання зо бов' язань, крім випадків, пе редбачених законом, а також в ідмова від виконання або від строчка з мотиву, що зобов' я зання другої сторони за інши м договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийн яв замовлені ним товари, одна к в обумовлені строки не спла тив позивачеві повністю їх в артості, позовні вимоги в цій частині є законним та обґрун тованими.

Згідно зі ст. 216 ГК України у часники господарських відно син несуть господарсько-прав ову відповідальність за прав опорушення у сфері господарю вання шляхом застосування до правопорушників господарсь ких санкцій на підставах і в п орядку, передбачених цим Код ексом, іншими законами та дог овором.

Одним із різновидів господ арських санкцій, які застосо вуються до правопорушника у сфері господарювання, є штра фні санкції у вигляді грошов ої суми (неустойки, штрафу, пен і), яку учасник господарських відносин зобов' язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежного виконання госп одарського зобов' язання (ст . 230 ГК України).

Сторони передбачили п. 7.3.1. До говору,що за порушення строк ів оплати покупець сплачує п родавцю пеню у розмірі подві йної облікової ставки НБУ, ді ючої за період, за який стягує ться пеня, від вартості неспл аченого товару за кожен день затримки.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Г К України, нарахування штраф них санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, к оли зобов'язання мало бути ви конано.

Вищенаведений шестимісячн ий строк не є строком позовно ї давності, оскільки в нормі й деться саме про припинення н арахування штрафних санкцій , за стягненням яких особа має право звернутися в межах річ ного строку позовної давност і, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК У країни.

При цьому слід враховувати , що позовна вимога про стягне ння пені пов' язана з триваю чим правопорушенням - прост роченням виконання зобов' я зання. Оскільки пеня стягуєт ься у певних відсотках від пр остроченого зобов' язання з а кожен день такого простроч ення, то строк позовної давно сті (один рік) починається для кожної позовної вимоги про с плату пені окремо за кожен пр острочений день. (Такої ж прав ової позиції притримується В ищий господарський суд Украї ни у постанові № 41/153-07 від 11.10.2007 р.).

Під час розгляду справи від повідач із заявою про застос ування позовної давності до суду не звертався.

Згідно з уточненим розраху нком позивача, який є вірним, з агальна сума пені становить 2 546, 71 грн.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов'язання, на вимогу кредитор а зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за в есь час прострочення, а також три проценти річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є спо собами захисту його майновог о права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні мат еріальних втрат від знецінен ня грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отр иманні компенсації (плати) ві д боржника за користування у тримуваними ним грошовими ко штами, належними до сплати кр едиторові. (Відповідної прав ової позиції дотримується Ви щий господарський суд Україн и у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та В ерховний Суд України у поста нові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відпові дачу до сплати 1 546, 56 грн. 3 % річних та 4 122, 01 грн. інфляційних втрат. , розрахунок яких є вірним.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Обов' язок із доказуванн я слід розуміти як закріплен у в процесуальному та матері альному законодавстві міру н алежної поведінки особи, що б ере участь у судовому процес і, із збирання та надання дока зів для підтвердження свого суб' єктивного права, що має за мету усунення невизначен ості, яка виникає в правовідн осинах у разі неможливості д остовірно з' ясувати обстав ини, які мають значення для сп рави.

Відповідачем не надано су ду належних та допустимих до казів на підтвердження відсу тності основного боргу, як і н е оспорено розрахунок пені, і нфляційних втрат та 3 % річних. .

Відповідно до п. 3 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про суд ове рішення", зі змінами та доп овненнями, рішення господарс ького суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого : чи мали місце обставини, на я кі посилаються особи, що беру ть участь у процесі, та якими д оказами вони підтверджуютьс я; чи не виявлено у процесі роз гляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве зн ачення для правильного виріш ення спору, і доказів на підтв ердження цих обставин; яка пр авова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, уст ановлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма п ідлягає застосуванню для вир ішення спору.

Оскільки, як зазначалось ви ще, судом встановлено, що відп овідач неналежним чином вико нував взяті на себе за догово ром обов' язки щодо оплати п оставленого позивачем товар у, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного , відповідно до ст. 49 Господарс ького процесуального кодекс у України, витрати по сплаті д ержавного мита та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за довольнити повністю.

2. Стягнути з Приватног о підприємства "Данілов і Ко" ( 03113, м. Київ, Шевченківський рай он, проспект Перемоги, будино к 68/1, офіс 62, код ЄДРПОУ 34532920) на кор исть Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Парс Л тд" (01103, м. Київ, Печерський район , вулиця Кіквідзе, будинок 32, ко д ЄДРПОУ 31088221) 21 531 (двадцять одну т исячу п' ятсот тридцять одну ) грн. 02 коп. - основно го боргу, 2 546 (дві тисячі п' ятс от сорок шість) грн. 71 коп. - пені, 1 546 (одну тисячу п' ятсот сорок шість) грн. 56 коп. - 3 % річних та 4 122 (чотири тисячі ст о двадцять дві) грн. 01 коп. - інфляційних втрат, 297 (двісті д ев' яносто сім) грн. 94 коп. - витрат по сплаті державног о мита та 236 (двісті тридцять ші сть) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарськ ого суду набирає законної си ли після закінчення строку п одання апеляційної скарги, я кщо апеляційну скаргу не бул о подано. У разі подання апеля ційної скарги рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду сп рави апеляційним господарсь ким судом.

Суддя В.С . Ломака

Повне рішення складе но 23.12.2011 р.