Рішення

від 14.12.2011 по справі 35/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/306

14.12.11

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтан-Груп"

про                  стягнення 45 222,10 грн.  

                                                                                Суддя  Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача:           ОСОБА_1 –предст. за довір.;  

від відповідача:           не з'явились.

У судовому засіданні 14.12.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп"  до Товариства з обмеженою відповідальності "Альтан-Груп"  про стягнення  45 222,10 грн., з яких: 27 028,00 грн. сума основного боргу, 2 961,80 грн. –інфляційних втрат, 1 384,75 грн. –3% річних,           13 847,55 грн. –пені, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2011 порушено провадження у справі №35/306, розгляд справи призначений на 24.10.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва №35/306 від 24.10.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 05.12.2011.

У судовому засіданні 05.12.2011 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.  

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.12.2011.

Відповідач у судові засідання 24.10.2011, 14.11.2011, 05.12.2011 та 14.12.2011 свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/306 від 07.10.2011 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтан-Груп" (далі –відповідач) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №4/03-10 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставляти (передавати) у власність відповідача, а відповідач зобов'язався приймати і своєчасно оплачувати нафтопродукти згідно умов договору і Додатків до нього (рахунків-фактур), які є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 1.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар, передбачений договором, на загальну суму 360 461,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000003 від 23.03.2010 та № РН-0000026 від 05.07.2010.

Відповідно до п. 1.2. договору позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000026 від 02.07.2010 зі встановленням граничного строку оплати 08.07.2010.

Як свідчать матеріали справи та пояснив представник позивача, відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 333 433,75 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 27 028,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2011, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Договором поставки нафтопродуктів № 4/03-10 від 01.03.2010, суму заборгованості у розмірі 27 028,00 грн. не сплатив.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строку оплати товару, вказаного в додатку, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 847,55 грн.

Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 7218,48 грн. згідно із нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

152028

08.07.2010 - 21.07.2010

14

8.5 %

991.31

132028

22.07.2010 - 06.08.2010

16

8.5 %

983.88

32028

07.08.2010 - 09.08.2010

3

8.5 %

44.75

32028

10.08.2010 - 19.11.2010

102

7.75 %

1387.30

29028

20.11.2010 - 24.06.2011

217

7.75 %

2674.95

27028

25.06.2011 - 01.10.2011

99

7.75 %

1136.29

7218,48

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати у розмірі 2 961,80 грн. та 3 проценти річних у розмірі 1 384,75 грн.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за період, вказаний позивачем, підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 947,71 грн. згідно із нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

липень - вересень 2010

32028

1.044

1409.23

листопад 2010 –серпень 2011

29028

1.053

1538.48

2947.71

Позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у розмірі 1 384,75 грн. згідно із розрахунком позивача, правильність якого перевірена судом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 38 578,94 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -   

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтан-Груп" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72, ідентифікаційний код 25413536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (02151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 92, оф. 425, ідентифікаційний код 36716311) 27 028,00 грн. (двадцять сім тисяч двадцять вісім гривень 00 коп.) –основного боргу, 7 218,48 грн. (сім тисяч двісті вісімнадцять гривень 48 коп.) –пені, 2 947,71 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок сім гривень 71 коп.) –інфляційних втрат, 1 384,75 грн. (одну тисячу триста вісімдесят чотири гривні 75 коп.) –процентів річних, 385,79 грн. (триста вісімдесят п'ять гривень 79 коп.) –державного мита та 201,33 грн. (двісті одну гривню 33 коп.) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                  М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.12.2011