Постанова

від 21.12.2011 по справі 2а-9719/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р.                                            м. Львів                                        № 2а-9719/11/1370  

11 год.  45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Янчака П.О., представника позивача Алєжко А.С., Чабан О.С. розглянув у відкритому  судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Манго - Телеком» до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Манго - Телеком»(далі - ТзОВ «Манго - Телеком») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі –ДПІ у Франківському  районі м. Львова) з уточненою вимогою: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2011 року № 0000682330, яким застосовані  штрафні санкції в розмірі 20471 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  документи, які підтверджують забезпечення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку були надані при перевірці, проте інспектором проігноровано та складено акт перевірки. Всі ці  документи, які витребовувались під час перевірки, надані до матеріалів справи.  Крім того, позивач зазначає, що звіти фіксальної пам'яті за 22.04.2011 року та за 29.04.2011 року не були роздруковані оскільки відбулась поломка РРО, що підтверджується записами в журналі «Обліку ремонтів та технічного обслуговування РРО».  У зв'язку з наведеним вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просить позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях від 18.11.2011 року вх. № 53505.  Представник відповідача зазначив, що позивачем порушено п.9, п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечено роздрукування звітів та на місці проведення розрахунків відсутні накладні на придбання товару на суму 9895,50 грн. Зазначає, що постановою Франківського районного суду  від 13.07.2011 року Грешка С.В. (директор, головний бухгалтер) визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 155 КУ пАП.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Манго - Телеком»(ідентифікаційний код 34768352) зареєстровано як юридична особа і взяте на облік платника податків ДПІ у Франківському районі  м. Львова

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ  Франківському  районі м. Львова проведено перевірку  господарської одиниці  кафе піца «Челінтано», що розташоване за адресою м. Львів, вул. Городоцька,141 з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами проведення складено акт перевірки № 002312 від  10.05.2011  року. В ході перевірки встановлено порушення, а саме: не роздрукування 7 звіту за 22.04.2011 року та за 27.04.2011 року, та невиконання щоденного друку звітів фіскальної пам’яті за 29.04.2011 року; на місці розрахунків, відсутні накладні на придбаний товар загальною сумою 9895, 50 грн.   

Зокрема, на підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000682330 від 16.05.2011 року, яким накладено штраф на позивача у розмірі 20471 грн.

Не погоджуючись з висновками посадових осіб ДПІ  Франківському районі м, Львова та з прийнятим податковим повідомленням –рішенням, позивач  оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, подавши скаргу від 22.06.2011 року до ДПА у Львівській області. За результатами розгляду даної скарги, податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 року залишено без змін, а первинну скаргу без задоволення.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі –Закон № 265). Згідно зі ст. 1 цього Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

- відповідно до п. 9, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- відповідно до п. 12  вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 (із змінами, внесеними Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI), передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представник відповідача не заперечує, що позивачем облік товарів ведеться, але на його думку, накладні повинні знаходитися за місцем реалізації товару. Водночас, представник відповідача не зміг навести правових підстав для такого твердження чи закону, який би передбачав такий обов‘язок суб‘єкта господарювання. Позивачем надано суду  накладну, що підтверджує факт придбання та оприбуткування товару. Зазначені документи свідчать про те, що облік товарів позивачем ведеться. Сама лише та обставина, що такі документи не знаходились в кіоску під час перевірки не може розцінюватися як доказ відсутності цих документів у позивача чи відсутність обліку, як такого, оскільки він пояснив під час перевірки, що такі документи існують.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Однак у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 751/4044) відсутні норми, які б визначали місце зберігання первинних бухгалтерських документів на товарні запаси. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).             Водночас, у п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Суд також враховує, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не передбачає обов‘язку суб‘єкта зберігати за місцем реалізації усі накладні на придбання товарів. Відтак, у податкової інспекції відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем вимог цього Закону з посиланням на відсутність накладних на товар, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним.

ТзОВ  «Манго-Телеком» не погодилось із висновками перевірки, наведених в акті перевірки від 10.05.2011 р. та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, та оскаржило його в адміністративному порядку, подавши скаргу від 22.06.2011р. на податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. № 0000682330.

Рішенням ДПА у Львівській області від 18.07.2011р. за результатами розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. № 0000682330 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від  16.05.2011р. № 0000682330.

Представником позивача надано документи, які підтверджують забезпечення обліку товарних запасів:

касові чеки з ТОВ «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна»від 16.03.2011 року, 06.05.2011 року  (а.с. 14-15);

видаткові накладні від ТОВ «Кримська Водочна Компанія»від 06.01.2011 року, 12.01.2011 року, 21.01.2011 року, 31.01.2011 року, 02.03.2011 року, 11.03.2011 року, 16.03.2011 року (а.с . 16-22);

видаткові накладні від ТзОВ «Гал-Леобуд»від 14.09.2010 року, 30.11.2010 року, 25.03.2010 року, 09.10.2010 року, 06.11.2010 року, 03.02.2011 року. 16.02.2011 року, 09.04.2011 року (а.с.23-27).

видаткову накладну від ТОВ «Універсальні дистриб’юторські системи»від 27.08.2011 року (а.с. 28).

В акті від 10.05.2011 року зазначено, що на місці розрахунків відсутні накладні на придбаний товар загальною сумую 9895,50 грн. згідно додатку 3 від 10.05.201 року. Проте, як встановлено судом з матеріалів справи, пояснень свідка ОСОБА_1- бармен-касир, вказані документи не змогла надати, оскільки такі знаходились в кабінеті адміністратора. Після виклику бухгалтера товариства, під час проведення перевірки, такі документи були представлені інспектору органу податкової служби, проте такі були проігноровані та складено акт перевірки.  Свідок  ОСОБА_1, підписала вказаний акт без зауважень, оскільки не розуміла зміст статей, які були прописані, а працівники органу державної податкової служби не роз’яснили, які саме порушення виявлені під час перевірки. Свідок ОСОБА_2 в засіданні суду підтвердила наявність накладних у сейфі її кабінету, оскільки це документи бухгалтерської звітності і відповідно які належить зберігати у належному місці, в даному випадку зберігались у сейфі бухгалтера.

Щодо неможливості оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства в той самий день та причин нероздрукування фіскального звітного чеку за 22.04.2011 та 29.04.2011 року, позивач пояснив, що дане порушення було вчинено з поважних причин, а саме у зв’язку поломкою апарату реєстратор розрахункових операцій, що підтверджується  записами в журналі «Обліку ремонтів та технічного обслуговування РРО»та першими звітами після відновлення роботи від 23.04.2011 року № 0019 та 30.04.2011 року № 0025 (а.с.69-72).

Стосовно зауважень відповідача щодо того, що ОСОБА_3 - директора, головного бухгалтера ТзОВ «Манго-Телеком»постановою Франківського районного суду визнано винним у вчинені адміністративного  правопорушення передбаченого ч. 1 ст.155 КпАП, на основі протоколу про адміністративне правопорушення від 16.07.2011 року, дане заперечення суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано суду доказів за який саме період здійснено правопорушення.  

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд  дійшов до переконання, що  відповідачем по справі правомірність прийняття спірного  податкового повідомлення –рішення недоведена, не надано суду жодних доказів, які б спростовували вимоги позивача,  а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.  17-19,  94,  160-163, 167,   КАС України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -  рішення  від 16 травня 2011 року № 0000682330 .

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Манго - Телеком» (м. Львів, вул. Городоцька, 141 ; ідентифікаційний код 34768352) 3 (три) 40 ( сорок) коп. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2011року.

         Суддя                                                                                          Сподарик Н.І.