Постанова

від 25.10.2006 по справі 5/161-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/161-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2006                                                                                   Справа № 5/161-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Головка В.Г.,Чохи Л.В.   

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача -  Михайлова І.В., юрисконсульт бюро по правовому забезпеченню приймання продукції юридичного відділу, довіреність № 19-55 юр від 06.02.06;

від відповідача 1 -  Шамаров Т.О., юрисконсульт служби комерційної роботи та маркетингу, довіреність № 39  від 01.01.06;

від відповідача 2 -  Стародубцева О.О., юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 10-03  від 10.01.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс", м. Алчевськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.06р.  у справі № 5/161-06

за позовом відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до 1- державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

 2- відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс", м. Алчевськ

про   стягнення 748,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 25.10.06, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відкрите акціонерне товариство “Міттал Стіл Кривий Ріг, м. Кривий Ріг звернулося з позовом до Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, відкритого акціонерного товариства “Алчевськкокс”, м. Алчевськ про стягнення 748,80 грн. вартості коксового дріб”язку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.06 по справі № 5/161-06 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задоволені за рахунок вантажовідправника – відкритого акціонерного товариства “Алчевськкокс”, м. Алчевськ.

Рішення вмотивовано тим, що вантажовідправником здійснено навантаження у вагон, який в комерційному відношенні не придатний  до навантаження коксового дріб"язку, і у разі виявлення комерційної несправності повинен бути повернутий вантажовідправником залізниці.

Не погодившись із рішенням, вантажовідправник –відповідач-2 надав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відносно нього відмовити, оскільки відповідно до акту, виданого 29.08.06, станцією Комунарськ Донецької залізниці вагон № 66306275 був технічно справним.

Державне підприємство “Придніпровська залізниця” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Позивач також вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Доводи скаржника повинні бути прийняті до уваги частково, виходячи з наступного.

Відкрите акціонерне товариство “Алчевськкокс” за залізничною накладною № 48015615 направив вагон № 66306275 на адресу відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг” з коксовим дріб”язком.

Видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу. При цьому виявлена недостача, про що складено комерційний акт від 18.04.06 АЭ № 022342/351.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 1 пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 № 567/6855 комерційні акти складаються на місцях загального користування –у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Згідно до пункту 12 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644 при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг, на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевіряються навалом та насипом і прибули буз ознак втрати. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача, ці вантажі видаються без перевірки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу 28 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.02 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 № 567/6855 комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

16.04.06 по прибутті вагона № 66306275, за залізничною накладною № 48015615 складено попутною станцією Кривий Ріг Сортувальний Акт загальної форми № 3031 про несправність перевезення (наявність між 4-м люком та промбалкою щилини довжиною 0,7 м та течі вантажу).

Згідно до частини 2 абзацу 2 пункту 4 вищезазначених правил комерційний акт на вантаж, що перебуває у дорозі, складається у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, вказаних у пункті 10 цих правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається (пункт 12 Правил).

Несправність перевезення, а  саме: виявлення несправності вагону та течі вантажу, заглиблення на поверхні вантажу, попутною станцією Кривий Ріг Сортувальний комерційним актом не оформлено, а складено акт загальної форми, що є порушенням залізницею пункту 4 Правил.

Отже, комерційний акт від 18.04.06 АЭ № 022342/351, який складено станцією призначення Кривий Ріг Головний не може бути прийнятий як належний доказ відсутності вини залізниці, у зв”язку з чим відповідальність за нестачу вантажу при несправному перевезенні повинна бути покладена на перевізника.

При визначені вартості недостачі позивач виходив із ціни 390,0 грн. Оскільки, у разі укладання договору купівлі-продажу або постачання між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем - вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві –вантажоодержувачеві, документи посередників про кількість і ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть бути належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки залізниця несе відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Вантажовідправником надані докази про те (а.с. 10, 12), що продукція ним відвантажена за ціною 385,0 грн., сума вартості нестачі, яка підлягає задоволенню складає 736,8 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог за рахунок вантажовідправника, у зв”язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.06 по справі № 5/161-06 підлягає скасуванню.

Державне мито за перегляд справи покладається на залізницю та позивача.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.06 по справі № 5/161-06 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ  на користь відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг 736,8 грн. вартості недостачі, 100,36 грн. державного мита за розгляд справи, 116,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс", м. Алчевськ 50,18 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг на користь відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс", м. Алчевськ державне мито за перегляд справи за апеляційною скаргою у сумі 0,82 грн., видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                            О.М.Лисенко

Суддя                                                                                                 В.Г.Головко

Суддя                                                                                                 Л.В.Чоха