Постанова

від 26.10.2006 по справі а28/299-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А28/299-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2006                                                                                   Справа № А28/299-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)    

суддів: Павловського П.П., Чус  Л.В.

за участю : секретаря судового засідання  Мацекос І.М.

від відповідача: Вдовіна Л.М., довіреність №б/н  від 25.11.05,  представник;

від 3-ї особи: Поколодна М.Ю, довіреність №15  від 19.09.06,  представник;

від позивача:представник сторони не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши матеріали справи та  апеляційної скарги спільного україно-німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство аерокосмічних мандрів ЕНТОНІ-ЛЮФТ-ЕКСПРЕС" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  21.09.2006р.  у справі № А28/299-06

за позовом  благодійного фонду "Батьківщина без сиріт", м.Дніпропетровськ

до  Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  на стороні  відповідача:

спільне україно-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство аерокосмічних мандрів ЕНТОНІ-ЛЮФТ-ЕКСПРЕС" м.Дніпропетровськ,

про  визнання незаконним і відміни рішення та про визнання права користування земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2006 року Благодійний фонд «Батьківщина без сиріт»звернувся до госпо дарського суду Дніпропетровської області з позовом про скасування рішення Дніпропет ровської міської ради № 45/30 від 21.09.2005 року та про визнання права користування земельною ділянкою, розташованої в районі вулиць Центральної 14 —вул. Московської в м. Дніпропетровську (кадастровий номер 1210100000:0106:02260) до закінчення будівни цтва торгівельно-сервісного комплексу. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відпо відач не додержав гарантій, наданих землекористувачам статтями 95 та 116 Земельного кодексу України, та спірним рішенням безпідставно визнав таким, що втратив чинність п. 21 додатка до рішення міської ради від 31.03.04 року № 38/16 стосовно погодження Бла годійному фонду «Асоціація дитячого харчування»місця розташування торгівельно-сервісного комплексу в районі вул. Центральної, 14 - вул. Московської. Зокрема, позивач обґрунтовував неможливість проведення проектних робіт в строки, встановлені рішенням Дніпропетровської міської ради 31.03.04 року № 38/16 тим, що на відведеній йому земе льній ділянці знаходилось самовільно побудоване кафе «Алабама»Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агентства аерокосмічних мандрів Ентоні-Люфт-Експрес».

Під час слухання справи Українсько-німецьке ТОВ «Агентство аерокосмічних ма ндрів Ентоні-Люфт-Експрес»звернулось до суду з клопотанням про залучення їх до справи в якості третьої особи, але Ухвалою від 21.09.06 p. (Т.1, а/с 129) в задоволенні клопотання було відмовлено з тих мотивів, що за даними КП «Дніпропетровське МБЖ| реєстрація права власності на будівлю кафе за вказаною адресою) не проводилось.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.06 р, (суддя Манько Г.В.) адміністративний позов було задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської міської ради № 45/30 від 21.09.05 р., та визнано за позивачем право користування спірною земельною ділянкою.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Українсько-німецьке ТОВ «Аге нтство аерокосмічних мандрів Ентоні-люфт-Експрес»звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яке в своїй скарзі  посила ється на численне порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення невірного по суті рішення.

Згідно частини 1 статті 185 КАС України право на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративній справі мають особи, яки не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Як видно з матеріалів справи, скаржник фактично користується спірною земельною ділянкою, тому надання на неї права іншій особі безпосередньо зачіпає його права та інтереси і подання апеляційної скарги Українсько-німецьким ТОВ «Агентство аерокосмічних мандрів Ентоні-люфт-Експрес»відповідає нормам адміністративно-процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обго воривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволен ню за наступних підстав.

Благодійний фонд «Асоціація дитячого харчування»07 серпня 2001 року уклав  з виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Договір №1192 на право тимчасового користування землею (Т.1, а/с 119). Згідно умов цього договору позивач отримав у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,5651га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Центральна. За пунктом 2.1 Договору зе мельна ділянка була надана позивачу в користування строком до 19.04.2002 року, після чого позивач втратив право користування земельною ділянкою. На час припинення дії до говору набув чинності Земельний кодекс України  в редакції 2001року.

Згідно статей 92,93 ЗК України 2001 року право постійного користування земель ними ділянками із земель державної та комунальної власності можуть отримати лише під приємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Всі інші юридичні особи можуть отримати в користування земельні ділянки із земель державної та комунальної власності лише на умовах оренди.

Як вбачається з установчих документів позивача (т. 1, а/с 8-17) позивач не є установою державної або комунальної власності, чи громадської організації інвалідів. За таких умов єдиною підставою для виникнення у позивача права користування спірною земельною ді лянкою може бути договір оренди. Представниками позивача не було надано доказів укладення договору оренди спірної земельної ділянки на момент винесення судового рі шення, крім того з пояснень представника відповідача зрозуміло, що такий договір не укладався (Т.1, а/с 66).

Рішення Дніпропетровської міської ради від 31.03.04 року № 38/16 про погодження місця розташування торгово-сервісного центру позивача винесено у відповідності до стат ті 24 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 р. № 1699І та є дозволом органу місцевого самоврядування на будівництво об'єкту містобудування. Так згідно частини 5 цієї статті саме такий дозвіл надає замовнику право на отримання вихід них даних на проектування та здійснення проектно-вишукувальних робіт відносно будіве льного об'єкту. Але зазначене рішення відповідача не регулює земельні відносини і не на дає позивачу право користування земельною ділянкою, оскільки згідно частини 13 статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій»“дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками”.          

Таким чином, позивач втратив право користування спірною земельною ділянкою із закінченням Договору № 1192 від 07.08.2001 року, і для визнання такого права продовженим немає правових підстав.

Крім того, рішенням Дніпропетровської міської ради від 31.03.2004 року № 38/16 позивачу було видано дозвіл на проведення проектних робіт протягом року з моменту ви несення рішення. З протоколу засідання постійної комісії з питань вибору земельних діля нок ГоловАПУ Дніпропетровської міської ради № 158 від 09.06.2005 року вбачається, що позивач не виконав проектні роботи в зазначений строк та на вирішення комісії було ви несено питання про продовження строків дозволу на проектування (Т. 1, а/с 22), та в про довженні цих строків було відмовлено. Як видно з частини 4 статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій»надання такого дозволу є правом, а не обов'язком органу місцевого самоврядування, тому орган Дніпропетровської міської ради обгрунтовано відмовив в продовженні строків.

До того ж, відповідно до частини 15 статті 24 того ж Закону “ у разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отри мання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність». Оскільки позивач не розпочав будівництво торгівельно-сервісного центру станом на  31.03.2006 року, його право на забудову спірної ділянки є втраченим.

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що рішення Дніпропетровської  міськради №45/30 від 21.09.2005р. про внесення змін до рішення міськради №38/16 від 31.03.2004р. постановлено відповідно до вимог чинного законодавства.

Скасовуючи спірне рішення господарський  суд не зазначив, які норми чинного законодавства були порушені міськрадою і в чому полягає порушення визначеної законом компетенції міськради при прийнятті рішення, тоді як відповідно до п.2. Роз'яснення  Президії ВАСУ №02-5/35 від 26.01.2000року підставами для визначення акта  недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав акт.

Таким чином, за відсутності порушеного права позивача позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та  керуючись ст. ст. 195,196,202,207 Кодексу  адміністративного судочинства України,  суд, -   

                                П О С Т А Н О В И В:

        Апеляційну скаргу спільного україно-німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство аерокосмічних мандрів ЕНТОНІ-ЛЮФТ-ЕКСПРЕС" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  21.09.2006р.  у справі № А28/299-06 задовольнити.

      Постанову господарського суду Дніпропетровської області від  21.09.2006р.  у справі № А28/299-06 скасувати.

      В позові благодійному фонду "Батьківщина без сиріт” відмовити.

  Ухвалу господарського суду від 31.07.2006р. про забезпечення позову скасувати.

Головуючий                                                                      М.П.Неклеса

Суддя                                                                           П.П.Павловський                                                                                  

Суддя                                                                               О.В. Чус