Постанова

від 26.12.2011 по справі 2а-14632/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 26 грудня 2011 року                     № 2а-14632/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл»

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулась до суду з позовом про визнання недійсними установчі (засновницькі) документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл»та про припинення юридичної особи.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 15 листопада 2011 року.

Ухвалою суду від 16 листопада 2011 року справу призначено до судового розгляду, оскільки суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача в судове засідання 7 грудня 2011 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав витребовувані судом документи. Про дату час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Відповідачу надсилалися ухвала про відкриття скороченого провадження у справі, ухвала про призначення справи до судового розгляду та повістка про виклик на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштова кореспонденція повернулася з відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України,  якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у  разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 7 грудня 2011 року, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

          В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість»та зазначає, що установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл»не може бути законним, оскільки засновник не мав на меті брати участь та здійснювати фінансово-господарську та підприємницьку діяльність ТОВ «Бенсл», отримувати доходи від діяльності ТОВ «Бенсл». Також, представник позивача зазначила, що засновник ТОВ «Бенсл»внесок до статутного фонду не вносив, реєстраційні документи не оформлював, статут був підписаний всупереч його волі та за відсутності його волевиявлення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Бенсл»є юридичною особою (код ЄДРПОУ 36476569) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва з 13 травня 2009 року за № 10759. Місцезнаходження юридичної особи: 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 7, кімната 38.

          Згідно довідки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про взяття на облік платника податків від 13 травня 2009 року № 952/29-109, керівником ТОВ «Бенсл»є ОСОБА_1.

          Як вбачається з довідки з облікової картки платника податків станом на 22 листопада 2011 року ТОВ «Бенсл»має податковий борг в розмірі 802,10 грн.

          Під час проведення перевірки юридичної особи відповідача позивачем 20 червня 2011 року складена довідка про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, згідно якої місцезнаходження платника податків не встановлено та встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи жодного відношення не мають.

          18 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва складено повідомлення № 463/9/29-117 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

          Згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 7 липня 2011 року № 1149, підписи від імені ОСОБА_1 в наданих на дослідження документах ТОВ «Бенсл», а саме: податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Бенсл»за квітень 2011 року, розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Бенсл»за квітень 2011 року, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.  

Згідно підпункту 20.1.12 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців і є спеціальним нормативним актом з цих питань.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:                   

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

-  провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

-   невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

-  неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Однією із підстав для припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації.

Пунктом 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Отже, суд приходить до висновку, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Таким чином, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 667 є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Оскільки позивач не вправі виходити за межі наданих йому законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція також вбачається з рішення Київського апеляційного адміністративного суду, зокрема у справі № 2а-12674/10/2670.

          Як вбачається матеріалів справи, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл»є ОСОБА_1

          Жодних належних доказів на підтвердження факту визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл»через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, позивачем не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та керуючись принципами адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл»з підстав визнання недійсними установчих документів.

          Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

          У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл»про припинення юридичної особи відмовити повністю.

          Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                М.А. Бояринцева