Ухвала

від 29.03.2012 по справі 2а-14632/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14632/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю. при секретарі -Салоїд І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача -Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенсл»про припинення юридичної особи ,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року позивач -Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати недійсним установчі (засновницькі документи ТОВ «Бенсл», код ЄДРПОУ 36476569 з моменту реєстрації;

- припинити юридичну особу ТОВ «Бенсл», код ЄДРПОУ 36476569.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою від 26 грудня 2011 року, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бенсл»є юридичною особою (код ЄДРПОУ 36476569) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва з 13 травня 2009 року за № 10759. Місцезнаходження юридичної особи: 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 7, кімната 38.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про взяття на облік платника податків від 13 травня 2009 року № 952/29-109, керівником ТОВ «Бенсл»є ОСОБА_3.

Як вбачається з довідки з облікової картки платника податків станом на 22 листопада 2011 року ТОВ «Бенсл»ає податковий борг в розмірі 802,10 грн.

Під час проведення перевірки юридичної особи відповідача позивачем 20 червня 2011 року складена довідка про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, згідно якої місцезнаходження платника податків не встановлено та встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи жодного відношення не мають.

18 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва складено повідомлення № 463/9/29-117 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 7 липня 2011 року № 1149, підписи від імені ОСОБА_3 в наданих на дослідження документах ТОВ «Бенсл», а саме: податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Бенсл»за квітень 2011 року, розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Бенсл»за квітень 2011 року, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Згідно підпункту 20.1.12 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Даючи правову оцінку…колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Однією із підстав для припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Пунктом 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Колегія суддів вважає, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Таким чином, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007р. № 667 є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Оскільки позивач не вправі виходити за межі наданих йому законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Інших підстав для припинення підприємницької діяльності юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, позивачем не зазначено та доказів з цього приводу не надано.

Статтями 2-3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», встановлюється, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб -підприємців.

З викладеного вбачається, що розглядуваний закон є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Відтак, можливість звернення у відповідних випадках з позовами про припинення суб'єктів господарювання повинна визначатися, насамперед, з урахуванням вимог зазначеного Закону.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Такими підставами є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

В той же час, згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності. В свою чергу, державні органи згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Як передбачено пунктом 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби мають право звертатися, у передбачених законом випадках, до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Такі вимоги є різновидом звернення з позовом про припинення юридичної особи. При цьому як і у випадку звернення з позовами про припинення юридичної особи, вимога про скасування державної реєстрації повинна ґрунтуватися виключно на тому, що суб'єктом господарювання не подаються протягом року податкові декларації та інша фінансова звітність, або здійснюється діяльність, безпосередньо спрямована на ухилення від оподаткування.

Що стосується припинення юридичної особи з інших підстав, то відповідні позовні вимоги можуть пред'являтися не органами державної податкової служби, а іншими державними органами, уповноваженими здійснювати контроль за відповідними видами господарської діяльності.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача -Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.03.2012 року.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.