Рішення

від 08.07.2008 по справі 12/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

08.07.2008                                                                                          

Справа  № 12/104

за

позовом товариства з

обмеженою відповідальністю „Авілон”, м. Кіровоград в особі Ужгородської філії

товариства з обмеженою відповідальністю „Авілон”, м. Ужгород

до

фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 м. Ужгород

про стягнення суми 6 947,97 грн. -

основного боргу та 3 473,98 грн. - штрафу.

                                                                                                       Суддя    Тисянчин 

В. М.

                     Представники:

Від

позивача -Васильченко

Д.В., (представник за довіреністю № 08/ю від 09.06.2008 року)

Від

відповідача - не

з'явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ

СПОРУ: заявлено

позов товариством з обмеженою відповідальністю „Авілон”, м. Кіровоград в

особі Ужгородської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Авілон”, м.

Ужгород до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Ужгород про стягнення

суми 6 947,97 грн. - основного боргу та 3 473,98 грн. - штрафу.

   Представнику позивача роз'яснено права і

обов'язки передбачені                    

ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання

про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

          Позивач підтримує позовні вимоги

посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

          На вимогу суду відповідач письмового

відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію свідоцтва на право

зайняття підприємницькою діяльністю не подав, свого уповноваженого представника

для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку

ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

                    Ухвала про порушення

провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка

уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою

розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у

справі.

          Відповідач не скористався своїм

правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк,

суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості

їх участі в судовому засіданні.

До

того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому

засіданні - завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не

позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді

відповідно до ст. 28 ГПК України.

          Вивчивши доводи позовної заяви та

матеріали справи, дослідивши їх, 

заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 6 947,97 грн.  - 

основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору купівлі -

продажу від 01.09.2007 року, товар, підтверджується матеріалами справи,

зокрема:

    - видатковою накладною № 23 УЖ - РН -ОПТ -

0005873 від 24.12.2007 року;

    - 

банківськими виписками за листопад, грудень 2007 року та січень 2008

року;

    -  

прибутковим касовим ордером № 143 від 24.12.2007 року;

 - 

накладною на повернення № 23 УЖ - ВН - 000000000001 від 06.02.2008

року; 

   - актом звірки взаємних розрахунків за

період з 01.01.2007 року по 11.02.2008 року;

 - 

розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає

стягненню примусово.

       Заявлені вимоги позивача  про добровільне погашення боргу відповідач не

виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з

01.01.04).

Саме

ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною

заявою.

        Відповідно до ст. 175 ГК України

майново - господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських

відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей

передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у

суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду

на правила ЦК та ГК України.

Відповідно

до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в

установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи

вимог, що звичайно ставляться.

У

відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання - кредитор вправі

вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх

зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В

даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли

зобов'язальні відносини між сторонами, є поставлений товар (ст. 11 ЦК України).

Отже,

обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару є безспірним.

Одностороння

відмова від виконання зобов'язання не допускається              (ст. 615; 625 ЦК України).

Між

тим, за  договором купівлі-продажу  одна 

сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати 

майно  (товар)  у 

власність другій стороні (покупцеві), 

а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити

за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відтак,

договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім

цього, відповідно до п. 5.3 договору відповідачу нарахований до сплати штраф в

сумі 3 473,98 грн. При оцінці обґрунтування нарахування вимог в цій частині

позову суд дійшов висновку про необхідність обмеження в стягнені штрафу до 1

000 грн. з огляду підстав ст. ст. 13, 

509 (ч. 3); 551 (ч. 3) ЦК України та ст. 232 ГК  України, а в решті вимог цієї частини позову

провадження у справі належить припинити. До того ж, належні до сплати штрафні

санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора з огляду нетривалості в

часі існування боргу.

При

постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки

його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну

значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на

неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі

здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії

особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання

правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення

фінансово -майнового стану сторони у спорі.

За

ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є

припинення дії, яка порушує право.

Отже,

із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової

відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини

справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення спору, в даному випадку - письмовими

доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а

перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем переважно

доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень, тому позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування

судових витрат за змістом             ст.

49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи

з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів,

проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору,

керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій

України”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44,

49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.            Позов задоволити 

частково.

2.

Стягнути з приватного

підприємця ОСОБА_1                       (АДРЕСА_1

код НОМЕР_1) на користь                  

товариства з обмеженою відповідальністю „Авілон”, м. Кіровоград в

особі Ужгородської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Авілон” (м.

Ужгород, вул. Гагаріна, 30 ; код 26587095) суму  6 947,97 (шість тисяч дев'ятсот сорок сім

грн. 97 коп.) - основного боргу; 1 000 (одну тисячу грн.) - штрафу та 107 (сто

сім грн.) -  у відшкодування витрат по

оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) - у відшкодування витрат на

інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.     В

стягненні решти штрафу - провадження у справі припинити.

Дане

рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального

кодексу України.

        Суддя                                                                                    

Тисянчин В. М.