ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.11 Справа№ 5015/6297/11
За позовом :Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів), м.Львів
до відповідача : Львівської міської ради, м.Львів
третя особа 1 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів
третя особа 2 на стороні позивача без самостійних вимог : ОСОБА_2, м.Львів
про визнання права власності та зобов»язати зареєструвати право власності.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Дубенюк Н.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 –представник (довіреність від 15.09.2011 р) ;
від відповідача: не з»явився;
від третьої особи 1: не з»явився;
від третьої особи 2 : ОСОБА_3 –представник ( довіреність від 02.08.2011 р)
Представникам сторін, третьої особи 2, які брали участь в судових засіданнях, права та обов»язки , передбачені ст.ст.20,22 ГПК України суд роз»яснив. Заяв та клопотань про відвід судді не подано (не заявлено).
Суть спору:
Позовну заяву подано Львівською Провінцією Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів), м.Львів, до Львівської міської ради, м.Львів, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів. про визнання права власності на Ѕ житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, з урахуванням проведеної реконструкції, загальною площею 197,7 кв.м. та зобов»язати ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєструвати за позивачем право власності на це майно.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.10.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.12.2011 року. Вимоги до учасників судового процесу висвітлені в ухвалі.
Ухвалою від 01.12.2011 року, з ініціативи суду , залучено до участі у справі на стороні позивача, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору гр.ОСОБА_2, яка проживає за адресою АДРЕСА_1.; розгляд справи відкладено на 12.12.2011 року. З підстав, зазначених в ухвалі від 12.12.2011 року розгляд справи відкладався на 23.12.2011 року.
В судове засідання 23.12.12 позивач явку повноважного представника забезпечив. З підстав, наведених у позовній заяві представник позивача заявлені вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання 23.12.11 року явку повноважного представника не забезпечив. У клопотанні , яке поступило до суду 22.12.2011 р (вх..№30767/11) представник відповідача просить розглядати справу без його участі, оскільки клопотанням від 19.12.2011 року №1104/вих.-4033 відповідач повідомив суд про відношення до позову, та у зв»язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі. У клопотанні від 19.12.2011 року №1104/вих.-4033 відповідач уточнив, що заперечення на позовну заяву подані, зважаючи на те, що позивач у досудовому порядку не звертався до відповідача щодо погодження самочинного будівництва (реконструкції).
Третя особа 1 , ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»,в жодне із судових засідань не забезпечила явку повноважного представника, вимоги суду, згідно ухвал не виконала.
Третя особа 2 , ОСОБА_2 у приватній власності якої знаходиться Ѕ житлового будинку у АДРЕСА_1, подала письмове пояснення по справі в якому , зокрема вказала, що не заперечує проти визнання за позивачем права власності на Ѕ житлового будинку за вказаною адресою з врахуванням проведеної реконструкції та реєстрації такого права ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»; повідомила, що з травня по грудень 2007 року Львівською провінцією Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів) здійснено реконструкцію своєї половини даного житлового будинку і така реконструкція здійснювалась за згодою співвласників та жодним чином не порушує права ОСОБА_2.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній документами.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи 2, створивши, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України сторонам, та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд дійшов висновку , що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення частково.
При цьому господарський суд встановив наступні обставини та виходив із наступних мотивів.
Позовні вимоги Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів) мотивовані тим, що позивач є власником Ѕ житлового будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Право власності на Ѕ житлового будинку , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 підтверджується Реєстраційним посвідченням серія КММ №2517 від 18 серпня 1997 року, яким ј вищезазначеного будинку була зареєстрована (запис в реєстровій книзі №20, за реєстровим №3432) на праві колективної власності за Львівською Провінцією Сину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів) на підставі Договору дарування, посвідченого першою Львівською державною нотаріальною конторою 24.07.1997 року в р-рі №2-1719 та Реєстраційним посвідченням серія КММ №002523 від 18 серпня 1997 року.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Як встановлено в судовому засіданні з травня 2005 року по грудень 2007 року позивач здійснив реконструкцію належного йому на праві власності майна, що підтверджується Технічним паспортом на індивідуальний житловий будинок від 23.05.2005 року та Технічним паспортом на садибний (індивідуальний ) житловий будинок від 02.04.2008 року.
Матеріалами справи підтверджується, що реальні частки в будинку в АДРЕСА_1 визначені відповідно до Висновку Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»про визнання реальних часток в будинку між співвласниками Львівською Провінцією Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів) та ОСОБА_4 від 27 травня 2008 року.
Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать право володіння , користування та розпорядження своїм майном, а згідно ч.2 ст.319 ЦК України він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов»язків власник зобов»язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Отже, позивач , як власник приміщень першого поверху, розташованих за адресою : АДРЕСА_1, наділений законодавством правом здійснювати щодо свого майна реконструкцію.
Відповідно до норм ДБН А.2.2-3-2004 реконструкція –це перебудова існуючих об»єктів виробничого і громадського призначення , пов»язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня і якості продукції, що виробляється, поліпшення умов експлуатації і мешкання, якості послуг. Зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов»язків власник зобов»язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Зокрема, право розпорядження –це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану та призначення.
Позивач реалізував своє право власника на зміну стану свого майна, здійснивши таку реконструкцію з дотриманням будівельних та санітарних вимог, не порушуючи права та інтереси третіх осіб.
Частина 5 статті 319 ЦК України встановлює, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Тобто, виконання робіт з реконструкції приміщень повинно бути здійсненим у відповідності з вимогами норм та правил будівництва, оскільки такі норми та правила спрямовані на забезпечення прав та свобод інших громадян, інтересів суспільства.
Як встановлено, відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж житловий будинок (А-1 з надбудовою А»-1, прибудовою а»-1 та мансардою Мс) по АДРЕСА_1 відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації та встановлено можливість його безпечної експлуатації.
Відповідно до Архівного витягу Рішення №289 Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 23 березня 1959 року земельну ділянку по АДРЕСА_1 залишено в користуванні власників будинковолодіння.
Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо житловий будинок, бідівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об»єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного) , будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України , житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
Згідно ч.5 ст.376 ЦК України , на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Визнання права власності на будинок на вул.Базальтовій,13 м.Львів не порушує права інших осіб. Зазначене підтвердила в наданих поясненнях третя особа 2, ОСОБА_2 , яка , зокрема повідомила, що їй належить на праві приватної власності Ѕ частини житлового будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та підтверджується реєстраційним посвідченням Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації №2062 від 10.08.1995 року. Інша Ѕ частина даного будинку є у власності Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів), що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. А саме : Реєстраційним посвідченням від 18.08.1997 року серія КММ №002523 та Реєстраційним посвідченням від 18.08.1997 року серія КММ №002517. Третя особа 2 засвідчила, що з травня 2005 року по грудень 2007 року Львівська Провінція Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів) здійснила реконструкцію своєї половини даного житлового будинку і що така реконструкція здійснювалась за згодою співвласниці та жодним чином не порушує права ОСОБА_2. Третя особа 2 стверджує, що реальні частки в будинку в м.Львові по вул..Базальтовій,13 після проведеної реконструкції були взаємно погоджені та визначені між співвласниками : Львівською Провінцією Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів) та ОСОБА_4, що підтверджується висновком Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»про визначення реальних часток в будинку між співвласниками №10/2113 від 27.05.2008 року.
ОСОБА_2 не заперечує проти визнання за Львівською Провінцією Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів) права власності на Ѕ житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, з врахуванням проведеної реконструкції та реєстрації такого права власності Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», та просить суд врахувати дані пояснення при винесенні рішення у даній справі.
Відповідно до ч.9 ст.18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»право власності релігійних організацій охороняється законом.
Як встановлено, реконструкція належного позивачу на праві власності майна проведена без відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, у зв»язку із чим проведена в такий спосіб реконструкція в частині новостворених конструкцій , у відповідності з приписами частини 1 статті 376 ЦК України, вважається самочинною. Тобто, право власності на самочинно побудовані об»єкти набувається не в загальному порядку, а в спеціальному, - на підставі рішення суду, прийнятого у відповідності до вимог статті 376 ЦК України.
Порядок набуття права власності на сомочинне будівництво передбачений статтею 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки врегульовує відносини, що виникають у випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.
Враховуючи вищезазначене суд критично ставиться до покликання відповідача у відзиві щодо порушення позивачем Закону України «Про планування та забудову територій», «Про основи містобудування»та «Про регулювання містобудівної діяльності» та необхідності їх застосування до спірних правовідносин, оскільки цими Законами регулюється набуття права власності на майно, якщо воно побудоване з дотриманням встановленого діючим законодавством порядку.
Наведеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень про визнання права власності на об»єкт самочинного будівництва (постанова ВСУ від 12.02.2008 р у справі №11/30-07).
Крім того слід зазначити, що посилання відповідача на те, що реконструкція виконана без відповідних дозволів на будівництво, реконструкцію об»єктів нерухомості та погодження самовільного будівництва не спростовує факту його належності позивачу.
Відповідач не посилався на належність спірного майна іншим особам, доказів цього не подавав.
Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України , право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається , що відповідно до положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»позивач набув право власності на зазначений об'єкт нерухомості в цілому та отримав право на проведення державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості.
Також ст.182 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації . До проведення державної реєстрації з часу прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомості права власності на таку річ не виникає. Тобто відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно за особою, яка набула право власності на таке майно у встановленому законом порядку, порушує встановлений Конституцією України принцип захисту та пріоритету права власності. Діючий в Україні порядок передбачає реєстрацію прав власності на нерухоме майно лише при виникненні, зміні, припиненні цього права, але не розповсюджується на випадки переобладнання (реконструкції) нерухомого майна, якщо це не має наслідком створення нової речі (стаття 332 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. За власний рахунок позивачем була проведена реконструкція будинку.
В результаті реконструкці об»єкту не була створена нова річ, право власності на нову річ не виникало, а право власності на вже зареєстрований об'єкт нерухомості не змінюється та не припиняється.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю , результатами своєї інтелектуальної , творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред‘явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання права власності обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вимога зобов»язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки «зареєструвати за позивачем право власності на майно, на яке даним рішенням суд визнав за позивачем право власності, є поспішною, з огляду на те, що ці дві вимоги заявлені в одному позові і рішення в частині визнання права власності не набрало законної сили . Крім того, позивач мав би довести, що ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»порушило права чи законні інтереси позивача, зокрема відмовою у реєстрації права власності. І основне, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»не може бути відповідачем у справах про визнання права власності , оскільки в силу своїх повноважень здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно; відповідачем є особа до якої заявляють вимоги, а за даним позовом ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» визначено позивачем в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Судові витрати покласти на сторони, відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно до задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст.1, 2, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
вирішив:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Визнати за Львівською Провінцією Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористів) ( ЄДРПОУ 20826179, вул..Івана Франка, буд.56, м.Львів,79005) право власності на Ѕ житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, з урахуванням проведеної реконструкції, загальною площею 197,7 кв.м., а саме : приміщення цокольного поверху :2-1/3,3 кв.м.-сходова клітка; 2-2/4,4 кв.м.-коридор;2-3/1,9 кв.м.- кладова;2-4/12,9 кв.м.-кухня;2-5/23,3 кв.м.-гостинна;2-6/2,1 кв.м.-вбиральня;2-7/2,9 кв.м.-ванна; першого поверху :2-8/6,4 кв.м.-сходова клітка;2-9/8,9 кв.м.-коридор;2-10/22,7 кв.м.-каплиця;2-11/5,6 кв.м. –кімната; 2-12/2,0 кв.м. –санвузол;2-13/3,5 кв.м.-розмовниця;2-14/2,6 кв.м.-коридор; другого поверху:2-15/6,4 кв.м.-сходова клітка;2-16/10,8 кв.м.-коридор;2-17/11,7 кв.м.-келія(кімната);2-18/8,5 кв.м.- келія (кімната);2-19/7,6 кв.м.-келія (кімната);2-20/2,4 кв.м.-душова;2-21/6-4 кв.м.-келія (кімната);мансарди:2-22/6,4 кв.м.-сходова клітка;2-23/13,1 кв.м.-бібліотека;2-24/8,1 кв.м.-кімната;2-24/8,4кв.м. –кімната;2-26/1,5 кв.м.-вбиральня;2-27/3,9 кв.м. –кладова.
3. В задоволенні решти вимог –відмовити.
В судовому засіданні 23.12.11 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення. Повне рішення, із врахуванням вихідних днів 24.12.11 р та 25.12.11 р , виготовлено 28.12.11 р.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2011 |
Оприлюднено | 12.01.2012 |
Номер документу | 20611960 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кітаєва С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні