А38/115
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
15.06.06р.
Справа № А38/115
За позовом: Державної податкової інспекції Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська
до відповідача: Приватного підприємства «Міхайлевич і К», м. Дніпропетровськ
про стягнення 15 334,79 грн.
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар Бикова А.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Михайленко О.І. дор. від 03.11.05р. №20083/10/10
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Державної податкової інспекції Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (надалі - Позивач) звернувся до Приватного підприємства «Міхайлевич і К»(надалі –Відповідач) з позовом про стягнення суми штрафних санкцій за порушення вимог Законодавства України у розмірі 15 334,79 грн.
15.06.2006р. у відповідності до заяви про зміну предмету та підстав адміністративного позову, позивач змінив позовні вимоги та просить накласти арешт на майно та грошові кошти що належать відповідачу. Окрім того Звернути стягнення на активи позивача на загальну суму 15 334,79 грн.,
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості перед бюджетом у відповідача, яка виникла за порушення норм податкового законодавства та яка залишається несплаченою на даний час.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що є довідка в матеріалах справи.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець «Міхайлевич і К»зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15.10.1997р. 20.07.1999р. до свідоцтва внесено відмітку № 04052436ю0010492 про зміну місцезнаходження.
Згідно реєстраційної заяви від 17.02.2000р. підприємство перебуває на обліку в ДПІ в АНД районі.
24.06.2004р. співробітниками ДПІ в АНД районі здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт №02654.
Відповідно до акту №02654 виявлено порушення:
1. П. 1, 2, 13 ст.3 Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- порушено порядок проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
- Порушено порядок видачі особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- Невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
2. Ч.1 ст.7 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких вдів підприємницької діяльності», а саме –патент знаходиться в недоступному для огляді місці.
3. Ч. 10 ст. 18 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-Вр «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»
Згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 25.11.2004р. №0001962306/0 та на підставі акту перевірки до підприємства застосовані штрафні санкції на загальну суму 15 280,86 грн.
У зв'язку з несплатою штрафних санкцій 20.08.2004р. на адресу ПП «Міхайлевич і К»направлено першу податкову вимогу №1/1066 та 06.10.2004р. другу податкову вимогу № 2/1266, які повернуті поштою з відміткою про відсутність підприємства за зазначеною адресою, в результаті чого друга податкова вимога розміщена на дошці податкових оголошень.
Станом на 21.03.2006р. за даними ДПІ в АНД районі Відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 15 334,79 грн., обґрунтування якої міститься в матеріалах заяви про зміну предмету та підстав адміністративного позову від 15.06.2006р., приєднаної до матеріалів справи.
Суд задовольняє позовні вимоги відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.6 ст.216 Господарського Кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 217 ГК України встановлює, що Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції; крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції; господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ст.239 ГК України, відповідно до якої штрафні санкції, нараховані відповідачу підпадає під поняття адміністративно-господарських санкцій.
Згідно п.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-ХІІ, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Ст. 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону №2181-ІІІ, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
У відповідності до пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до абзацу б) пп. 7.3.1.п 7.3 ст. 7 Закону № 218-ІІІ не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення: б) активи, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків
Згідно п. 5.3.1. ст.5 Закону 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163 КАС України, господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Звернути стягнення на активи Приватного підприємства «Міхайлевич і К», м. Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ вул. Янтарна, 43, код ЄДРПОУ 20227444, р/р №26004110017001/980 в КБ «Приватбанк») на користь держави (р/р 33112407990043 КБ «Казна-Дніпро»код платежу 23030100, Відділення Державного казначейства Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська МФО 805012, ЗКПО 242444876) суму у розмірі 15 334,79 грн.
Накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Міхайлевич і К», м. Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ вул. Янтарна, 43, код ЄДРПОУ 20227444, р/р №26004110017001/980 в КБ «Приватбанк»).
Суддя Н.А.Бишевська
Дата підписання постанови 27.06.06р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2006 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 20643 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бишевська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні