Постанова

від 03.10.2011 по справі 2-а-3235/2011

КАМ'ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

                             Справа № 2-а-3235/2011

ПОСТАНОВА

"03" жовтня 2011 р. м. Кам'янка-Дніпровська

Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді –Петрова В.В,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Згідно із ст. 6 вказаного закону з 01.01.2006 року повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Починаючи з 2006 року і по цей час така соціальна допомога не виплачувалась. Позивач вважає зазначені дії УПФУ в Кам'янсько-Дніпровському районі такими, що суперечать чинному законодавству, просить суд визнати  протиправною бездіяльність відповідача  щодо нездійснення перерахунку та невиплати йому в повному обсязі надбавки за період з 01.08.2009 року по день розгляду справи в суді, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії згідно до Закону «Про соціальний захист дітей війни» за періоди:  з 01.08.2009 р. по день розгляду справи в суді у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

УПФУ в Кам'янсько-Дніпровському районі у поданих суду запереченнях позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.10.2011 року адміністративний позов в частині вимог, які виходять за межі строку на звернення з даним позовом до суду, залишені без розгляду.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справами підтверджено, що відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має статус дитини війни, що підтверджується паспортом та відміткою у пенсійному посвідченні, що відповідно надає право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач перебуває на обліку в УПФУ в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області, яким у період з 2006 року та по теперішній час позивачу не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірах встановлених ст. 6 Закону України «Про захист дітей війни». Позивач звертався з заявою до УПФУ в Кам'янсько-Дніпровському районі про нарахування як дитині війни, недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги. Листом відповідач повідомив позивача про те, що підстав для нарахування і виплат вказаного підвищення пенсій за 2006-2007 роки у Пенсійного фонду відсутні, крім цього позивач з 01.01.2008 року отримує підвищення пенсії як дитина війни відповідно до вимог законодавства, таким чином, відмовив заявнику у проведенні відповідного нарахування до пенсії згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

До основних прав і свобод громадянина ст. 46 Конституції України зокрема відносить і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист. Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у здійсненні виплати позивачу передбаченого чинним законодавством підвищення до пенсії.

Частиною третьою ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Отже, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

У відповідності до положень ст. 46 Конституції України прийнято ОСОБА_2 України «Про прожитковий мінімум»(№ 966-XIV від 15.07.1999р.). ОСОБА_2 дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Частиною другою ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»встановлено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. Статтею ц цього ж Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Тобто з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на ч. 3 ст. 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги  не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Крім того, Державний бюджет України при його формуванні ґрунтується на прожитковому мінімумі, з огляду на що, витратна частина Бюджету України не може не базуватися на прожитковому мінімумі як соціальній гарантії, встановленій Конституцією України –основним законом України, який має найвищу юридичну силу, норми якого є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, встановлена ч. 3 ст. 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія як база нарахування для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування –є прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений а ні законом, ні підзаконним нормативно-правовим актом.

У 2011 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність установлений з 1 січня –750 грн., з 1 квітня –764 грн., з 1 жовтня –784 грн., з 1 грудня –800 грн., що визначено ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-VI, який набрав чинності з 19.06.2011 року, доповнено Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду на 2011 рік.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

У зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що дії відповідача з невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є протиправними у період з 19.03.2011 року по 18.06.2011 року включно, тому вимоги підлягають задоволенню.

В іншій частині, враховуючи положення пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»в редакції від 14.06.2011 року, що діє з 19.06.2011 року, вимоги позивача задоволенню не підлягають. Дії відповідача в частині виплати підвищення до пенсії позивачу як дитині війни не є протиправними з 19 червня 2011 року та в подальшому.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV від 18.11.2004 р. зі змінами, Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р., Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р., Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-VI, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст.ст. 2, 4, 6-12, 17, 69-71, 99, 100, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області протиправною за період з 19.03.2011 р. по 18.06.2011 р. щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 19.03.2011 р. по 18.06.2011 р. відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV (в редакції до внесення змін Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р.).

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії та виплатити її на користь ОСОБА_1 з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 19.03.2011 року по 18.06.2011 року, з відрахуванням отриманих позивачем сум підвищення до пенсії за відповідний період.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                            В.В.Петров