Постанова

від 21.12.2011 по справі 5015/2825/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/2825/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11                                                                                 Справа  № 5015/2825/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                     Орищин Г.В.                                               

суддів                                                                       Галушко Н.А.                                                                                                          Краєвської М.В.                                             

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю продовольчої компанії «Агро-Інвест-Союз»від 31.10.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 20.10.2011р. у справі  № 5015/2825/11

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю продовольчої компанії «Агро-Інвест-Союз», с.Опліцько Радехівського району Львівської області

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Опліцько», с.Оглядів Радехівського району Львівської області

про  стягнення 28 390,14грн. збитків, заподіяних внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства

за участю представників сторін:

від позивача  Милян Ю.Я.

від відповідача-2 Вовк Н.В.

від відповідача-1 не з?явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз?яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.10.2011р. у справі №5015/2825/11 (суддя Чорній Л.З.) задоволено позов Державної екологічної інспекції у Львівській області, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) продовольчої компанії «Агро-Інвест-Союз»: - на користь позивача 28 390,14грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства; - в дохід державного бюджету 238,90грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Опліцько»(відповідача-2) провадження у справі припинено.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено факт вчинення відповідачем-2 правопорушення - користування водонапірною башнею без відповідного дозволу на спеціальне користування, що є порушенням вимог природоохоронного законодавства, а також доведено розмір збитків, відтак, з посиланням на ст.ст.6, 42, 48,49, 111 Водного кодексу України, позов задоволено. Що стосується відповідача-2, то суд, з посиланням на п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, припинив провадження  у справі у зв'язку з припиненням діяльності даної юридичної особи.

Дане рішення оскаржується відповідачем-1, оскільки, на його думку, таке прийнято з порушенням норм матеріального права, за невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи; просить рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник посилається на те, що він є вторинним водокористувачем, оскільки не має власних водозабірних споруд і на підставі домовленості отримував воду від  водонапірної башні, яка належала ТзОВ «Опліцько», відтак, оскільки Водним Кодексом України не передбачено одержання дозволів на спеціальне водокористування вторинним водокористувачам, суд безпідставно задоволив позов.

Представник відповідача-1, який брав участь в судових засіданнях, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак, представник, який брав участь в судових засіданнях, заперечив доводи скаржника усними поясненнями. Зокрема, зазначив про безпідставність апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Державною екологічною інспекцією в Львівській області (далі –інспекція) проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз», за результатами якої складено акт №8 від 03.02.2011р. (а.с.11-13), яким встановлено, що ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз»з 01.01.2008р. по 03.02.2011р. здійснювало самовільний забір прісних підземних вод зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України.

Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, розрахований згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. N 37, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 р. за N 162/698, з наступними змінами та доповненнями (далі –Методика №37), та Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2008р. за   № 389  (далі –Методика №389).

Сума збитків за період з 01.01.2008р. по 24.08.2009р. визначена на підставі Методики № 37, а сума збитків за період з 25.08.2009 р. по 31.05.2010 р. –на підставі Методики № 389. Загальна сума збитків становить 28 390,14грн. (а.с.9-10).

Об?єм добутих підземних прісних вод за період з 01.10.2008р. по 03.02.2011р., на підставі якого здійснювався обрахунок збитків, визначено довідкою відповідача-1 в розмірі 1715,05куб.м.  (а.с.14).

Направлена  11.03.2011р. на адресу відповідача-1 претензія №42 від 09.03.2011р. з вимогою в добровільному порядку відшкодувати збитки в розмірі 28390,14грн. (а.с.8, 17), залишена товариством без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення даної суми збитків в судовому порядку.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідач-1 не має власних водозабірних споруд і на підставі усної домовленості отримував воду від  водонапірної башні, яка належала ТзОВ «Опліцько», що підтверджується довідкою Оглядівської сільської ради №226 від 25.08.2011р. (а.с.38,42), у зв'язку з чим, ухвалою суду від 30.08.2011р. до участі у розгляді справи залучено іншого відповідача -2 –ТзОВ «Опліцько»(а.с.45), діяльність якого станом на 27.09.2011р. припинена, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ №468135 серії АЄ  (а.с.50).

Також, згідно довідки Державного управління екологічної безпеки у Львівській області, судом встановлено, що  24.04.1997р. ТзОВ «Опліцько»отримало дозвіл на спеціальне водокористування, термін дії якого закінчився 01.06.1999р.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на наступне:

Частиною 3 ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до статей 1, 48 Водного кодексу України, водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Згідно п. 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

За приписами п. 6 ч. 3 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства у вигляді відшкодування збитків, завданих внаслідок такого порушення, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України, несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідальність осіб, винних у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, передбачена також і у ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою  цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення водного законодавства, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинновий зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника.

Єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами) встановлені  Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. N 37, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 р. за N 162/698, з наступними змінами та доповненнями (далі –Методика №37), та Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2008р. за   № 389  (далі –Методика №389).

Дані методики застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Розділом 6 Методики №37 та розділом 9 Методики №389 визначено порядок здійснення розрахунків розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

При цьому, п. 4.8. Методики № 37 встановлено, що періодом порушення водоохоронного законодавства, за який стягуються збитки, є період з моменту підтвердженого протоколом, актом або поясненнями свідків початку скиду до його припинення, а також час самовільного водокористування, а п.9.2. Методики №389 передбачено, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Факт порушення ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз» вимог природоохоронного законодавства підтверджується актом №8 від 03.02.2011р. Державної екологічної інспекції у Львівській області (а.с.11-13), який підписаний директором ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз»без будь-яких зауважень та заперечень.

Даним актом встановлено, що ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз»з 01.01.2008р. по 03.02.2011р. здійснювало самовільний забір прісних підземних вод зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України.

Згідно довідки ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз», об?єм добутих підземних прісних вод за період з 01.10.2008р. по 03.02.2011р. становить 1715,05куб.м.  (а.с.14).

На підставі даної довідки позивачем розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, зокрема, сума збитків за період з 01.01.2008р. по 24.08.2009р. визначена на підставі Методики № 37, а сума збитків за період з 25.08.2009 р. по 31.05.2010 р. –на підставі Методики № 389; загальна сума збитків становить 28 390,14грн. (а.с.9-10).

Одночасно, на підставі вищевказаного акта перевірки Державною екологічною інспекцією в Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.02.2001р. та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №4 від 14.02.2011 року, якою директора ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз»визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110 Водного кодексу України та ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення (забір прісних підземних вод зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування), та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

З'ясуванням документальних доказів у справі судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз»є вторинним водокористувачем, оскільки не має власних водозабірних споруд і на підставі усної домовленості отримував воду від  водонапірної башні, яка належить ТзОВ «Опліцько», що підтверджується довідкою Оглядівської сільської ради №226 від 25.08.2011р. (а.с.38,42); об'єм забраної води зі свердловини в період з січня 2008 по лютий 2011 року зафіксовано у довідці обліку водоспоживання (а.с.14).

У зв'язку з цим, ухвалою суду від 30.08.2011р. до участі у розгляді справи залучено іншого відповідача-2 –ТзОВ «Опліцько»(а.с.45).

Також судом встановлено, що попередній дозвіл на спеціальне водокористування, виданий ТзОВ «Опліцько», закінчився  01.06.1999р., що підтверджується довідкою Державного управління екологічної безпеки у Львівській області; новий дозвіл на спеціальне водокористування не видавався ні ТзОВ «Опліцько», ні ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз».

Згідно витягу  ЄДРПОУ №468135 серії АЄ  (а.с.50), діяльність юридичної особи –ТзОВ «Опліцько»станом на 27.09.2011р. припинена, відтак, місцевий господарський суд правомірно, на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, припинив провадження у справі в частині вимог до ТзОВ «Опліцько».

Таким чином, неправомірна поведінка відповідача, яка полягала у здійсненні забору прісних підземних вод із свердловини в с. Опліцько в період з січня 2008 по лютий 2011 року без наявності дозволу на спеціальне водокористування, що встановлено актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 8 від 03.02.2011року, підтверджується документальними доказами у справі, зокрема, постановою про накладення адміністративного стягнення № 4 від 14.02.2011 року, яка у встановленому законом порядку не оскаржена, та не заперечується відповідачем.

Відтак, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд, встановивши факт порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлене самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, дійшов висновку про правомірність проведення позивачем розрахунку заподіяної у зв'язку з цим шкоди в розмірі 28390,14грн. обчисленої відповідно до Методик № 37 та №389, якими врегульовано порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі як внаслідок таких порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними та юридичним особами), відтак, задоволив позов.

Посилання відповідача на те, що він є вторинним водокористувачем, відтак, не наділений правом на отримання дозволу на спеціальне водокористування, вважається судовою колегією безпідставним, враховуючи факт відсутності дозволу на спеціальне водокористування як в первинного, так і у вторинного водокористувача, а також враховуючи ту обставину, що первинний водокористувач ліквідований як юридична  особа. Окрім того, дані доводи скаржника не спростовують факт неправомірного забору прісних підземних вод ТзОВ ПК «Агро-Інвест-Союз»без будь-якого дозволу, оскільки не є ні первинним, ні вторинним водокористувачем  в розумінні ст.42 Водного кодексу України, відтак, не спростовує факту порушення відповідачем водного законодавства, яке полягало у здійсненні спеціального водокористування без наявності відповідного дозволу, і  ст. 110 Водного кодексу України, як спеціального закону, що регулює спірні правовідносини, не наведено відповідних підстав для звільнення відповідача-1 від відповідальності.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач є водокористувачем, який здійснює спеціальне водокористування і є суб'єктом відповідальності  за заподіяні збитки, які виникли внаслідок порушення ним водного законодавства (законодавства про охорону навколишнього природного середовища) у розмірі, визначеному відповідно до Методик розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, (№37 та № 389).

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст..49 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2011 р. у справі №5015/2825/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю продовольчої компанії «Агро-Інвест-Союз» - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

 Головуючий суддя                                                                  Орищин Г.В.

 суддя                                                                          Галушко Н.А.  

 суддя                                                                                     Краєвська М.В.