Постанова

від 21.12.2011 по справі 10/34

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11                                                                                           Справа  № 10/34

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                Орищин Г.В.

суддів                                                                       Галушко Н.А.

                                                                      Краєвська М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 від 10.01.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 28.12.2010р. у справі № 10/34

за позовом  -  ОСОБА_3, м. Львів

-  ОСОБА_4, м. Львів  

-  ОСОБА_5, м. Львів

-  ОСОБА_6, м. Львів

-  ОСОБА_7, с.Зимна Вода

-  ОСОБА_2, м. Львів

-  ОСОБА_8, м. Львів

-  ОСОБА_9, м. Львів

до  відповідача   товариства з обмеженою відповідальністю  “Рута-3”, м. Львів

про  стягнення  коштів  у зв‘язку  із виходом  учасників з товариства

за участю представників:

          від позивача   ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_10

          від відповідача ОСОБА_11, ОСОБА_12

          Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

          Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2010р. у  справі   № 10/34 (суддя Довга О.І.) в позові ОСОБА_3,   ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,   ОСОБА_2, ОСОБА_8,   ОСОБА_9 до   товариства з обмеженою відповідальністю  “Рута-3” про  стягнення  коштів  у зв‘язку  із виходом  учасників з товариства  - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджено факт внесення позивачами, як учасниками товариства, внеску до статутного фонду ТзОВ «Рута-3», а також позивачами не подано доказів видачі їм ТзОВ «Рута-3»свідоцтв товариства про повністю зроблений внесок до статутного фонду, відтак, суд прийшов до висновку про недоведеність та безпідставність  позовних вимог щодо стягнення з ТзОВ «Рута-3»на користь позивачів вартості частини майна товариства, пропорційної їх часткам у статутному фонді,  оскільки невиконання учасником товариства з обмеженою відповідальністю обов'язку, передбаченого ст. 52 Законом України «Про господарські товариства»щодо внесення вказаного в установчих документах вкладу до статутного фонду товариства, не може породжувати для такого учасника права на майно товариства пропорційно частці, яка визначалась лише установчими документами.

          Дане рішення оскаржується позивачем ОСОБА_2, оскільки, на її думку, прийнято з порушенням норм матеріального права, за невідповідністю висновків суду  фактичним обставинам справи, просить таке скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема, зазначає, що матеріалами справи, а саме, квитанцією від 20.12.1995р. підтверджується факт сплати коштів на формування статутного фонду ТзОВ «Рута-3»в цілому. Також зазначає, що  спір у справі виник щодо розміру виплати позивачам їх часток майна товариства при виході із ТзОВ "Рута-3", які, на думку скаржника, повинні бути проведені, виходячи саме з дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а саме, зазначає, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №4361 від 17.08.2010р., вартість приміщення по вул.І.Виговського, 5, площею 260,1кв.м., становить 2 478 490,20грн., а станом на початок 2004 року ринкова вартість цього майна була нижчою на 44%, відтак, зазначає, що реальна сума коштів, яка має бути виплачена позивачам повинна визначатись від реальної ринкової вартості майна товариства за мінусом 49тис.грн. зобов'язань, що становить 1 338 954,51грн. Окрім того, скаржник вважає, що позивачами не пропущено строк позовної давності, оскільки позивачам не було відомо про факт їх виключення зі складу учасників товариства 05.12.2003р., а також звертає увагу суду на той факт, що зміни до статуту ТзОВ «Рута-3»щодо виключення учасників з товариства зареєстровано лише в червні 2007 року.

Представник скаржника в судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивачі, які брали участь в судових засіданнях, також підтримали доводи апеляційної скарги.

Відповідач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.42-47, том ІІ) та  усними поясненнями представників в судових засіданнях. Зокрема, зазначає, що позивачами належними та допустимими доказами не доведено внесення коштів до статутного фонду товариства, зокрема, банківськими виписками та свідоцтвами товариства про повне внесення своїх вкладів. Також зазначає, що позивачами пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011р., для визначення вартості майна товариства  та частини прибутку учасників товариства ТзОВ «Рута-3»на момент їх виходу з товариства, призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у даній справі, матеріали справи направлені на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

          28.11.2011р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду повернуто матеріали справи №10/34 та висновок №2549 судово-економічної експертизи від 24.11.2011р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2011р. провадження у даній справі поновлено.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається  наступне:

Згідно установчої угоди від 25.09.1995р., учасники уклали угоду про перетворення підприємства торгівлі «Рута-3»в товариство з обмеженою відповідальністю (а.с.4-12, 41-42, том І).

Згідно п.п.5.1., 5.2. установчої угоди (а.с.4-12, том І) для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний фонд товариства в розмірі 37 500 000крб., зокрема, учасник ОСОБА_3 здійснила свій внесок в статутний фонд  у сумі 7 500 000крб., що становило 20 % статутного фонду, учасники ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6  здійснили свій внесок в статутний фонд  по 543 750крб., що становило по 1,45% статутного фонду відповідно.

Згідно п.5.3. установчої угоди, учасники зобов'язались внести внески повністю або частково, але не менше 30% суми в статутний фонд до дня реєстрації товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) „Рута-3” було створено на договірних засадах громадянами шляхом об?єднання їх коштів, майна ПТ «Рута-3»організації орендарів магазину №268 вул.Виговського, 5 та товариства покупців «Рута-3»/пивний бар/, магазин №274, вул.Городоцька, №357, для спільного ведення підприємницької діяльності (а.с.13-26, том І). 09.10.1995 року розпорядженням Залізничної районної адміністрації м. Львова № 663 зареєстровано статут ТзОВ «Рута-3».

Нотаріально посвідченими заявами за січень-лютий 1999р. ОСОБА_6, ОСОБА_4, повідомили учасників ТзОВ «Рута-3»про вихід із учасників (засновників) товариства та про необхідність проведення з ними розрахунків в порядку, передбаченому чинним законодавством (а.с.154-155, том ІІ).

Рішенням загальних зборів ТзОВ «Рута-3»від 05.12.2003р, оформлених протоколом № 1, задоволено заяви учасників ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про вихід із товариства, а також вирішено виключити із числа учасників товариства ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_3, ОСОБА_9 за порушення вимог ст.ст.11, 64 Закону України «Про господарські товариства», а саме, неналежне виконання обов'язків, перешкоджання досягненню цілей товариства та нанесення товариству збитків; також вирішили затвердити нову редакцію статуту ТзОВ «Рута-3», а частки учасників, які вийшли з товариства і яких було виключено з товариства, передати учаснику товариства ОСОБА_12 (а.с.64-65, том І).

          Позивачі, вважаючи, що їм не виплачено вартості їх часток у майні товариства  пропорційно з вартості майна товариства, звернулись з позовом до ТзОВ «Рута-3», з врахуванням уточнень, викладених в заяві від 06.10.2010р.(а.с.138-139, том І),  про стягнення на користь ОСОБА_3 - 495 698грн., ОСОБА_4 –35 938,10грн., ОСОБА_5 - 35 938,10грн., ОСОБА_6 - 35 938,10грн, ОСОБА_7 - 35 938,10грн., ОСОБА_2 - 35 938,10грн., ОСОБА_8 - 35 938,10грн., ОСОБА_9 - 35 938,10грн.

          Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати,  з огляду на наступне:

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч.2 ст.101 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.80 ГК України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов?язаннями тільки своїм майном.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який, крім відомостей зазначених у ч.2 ст.82 ГК України, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників (ч.4 ст.82 ГК України).

Згідно установчої угоди та статуту ТзОВ «Рута-3»(зареєстрованого 09.10.1995р.) товариство створено на договірних засадах громадянами шляхом об?єднання їх коштів, майна ПТ «Рута-3»організації орендарів магазину №268 вул.Виговського, 5 та товариства покупців «Рута-3»/пивний бар/, магазин №274, вул.Городоцька, №357, для спільного ведення підприємницької діяльності; статутний фонд товариства створений за рахунок внесків учасників в сумі 37 500 000крб., зокрема, учасник ОСОБА_3 здійснила свій внесок в статутний фонд  у сумі 7 500 000крб., що становило 20 % статутного фонду, учасники ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6  здійснили свій внесок в статутний фонд  по 543 750крб., що становило по 1,45% статутного фонду відповідно.

Згідно з п.п.1-2 ст.148 ЦК України,  учасник товариства може вийти з товариства, повідомивши решту учасників у строк не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства.

Рішенням загальних зборів від 05.12.2003р. (оформленим протоколом №1) погоджено вихід ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за їх заявами з учасників товариства, виключено з числа учасників товариства ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_3, ОСОБА_9 (а.с.64-64, том І). Доказів оскарження даного рішення загальних зборів ТзОВ «Рута-3»чи скасування його у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Таким чином, датою виходу учасників (позивачів) з товариства слід вважати 05.12.2003р.

Відповідно до ст.10 Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 №1576 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства, а згідно ст.54 вказаного Закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому, виплата  повинна здійснюватися  після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

При визначенні способу обчислення вартості  частини майна  товариства    та    частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з товариства, а також порядку і строків   їх виплати, повинні застосовуватись відповідні положення установчих документів товариства. У випадку   неврегульованості даного питання в установчих документах, вартість частини майна товариства, що  підлягає виплаті, повинна відповідати вартості   чистих  активів  товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства.

Пунктом 6.4 установчої угоди товариства визначено, що при виході учасника з товариства, йому виплачується: вартість частки майна товариства, пропорційно його долі в статутному фонді, яка здійснюється після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства; вклад в статутний фонд, який повинен бути повернений в термін не більше 3-х місяців від дати виходу учасника зі складу товариства; належну учаснику частину прибутків, отриманих товариством в біжучому році, до моменту виходу його з товариства.

Таким чином,  вартість частки майна товариства, належної до сплати позивачам, слід обчислювати станом на 01.01.2004р.

Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України, майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому, в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Оскільки для визначення вартості частини майна ТзОВ "Рута-3", що належить до сплати позивачам в зв'язку з виходом із числа учасників товариства, потрібні спеціальні знання, судом призначалася  судова економічна  експертиза згідно ухвали від 28.04.2011року.

Згідно  висновку №2549 судово-економічної експертизи від 24.11.2011р. експертом встановлено, що вартість чистих активів ТзОВ «Рута-3»станом на 01.01.2004р. становить 33 900грн., грошова частка товариства, що підлягає виплаті позивачам становить: ОСОБА_3 - 20%, що складає 6 780грн., ОСОБА_4 –1,45%, що складає 491,55грн.; ОСОБА_5 –1,45%, що складає 491,55грн.; ОСОБА_6 –1,45%, що складає 491,55грн.;  ОСОБА_7 –1,45%, що складає 491,55грн.; ОСОБА_2 –1,45%, що складає 491,55грн.;  ОСОБА_8 –1,45%, що складає 491,55грн.; ОСОБА_9 –1,45%, що складає 491,55грн.

Наявний в матеріалах справи висновок №4361 судової будівельно-технічної експертизи від 17.08.2010р. (а.с. 131-132, том І), здійснений на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 17.12.2010р., не може бути підставою для визначення вартості частини майна, яка підлягає виплаті позивачам, оскільки предметом дослідження цієї оцінки  була ринкова вартість майна товариства станом на червень-серпень 2010р., тобто предметом дослідження була ринкова вартість майна з використанням спеціальних знань в галузі оцінки об”єктів у матеріальній формі, а виходячи із предмета спору для дослідження спірного питання відповідь може надати спеціаліст в галузі економічних (бухгалтерських) знань, що і стало підставою призначення судової економічної експертизи в апеляційному провадженні.

З аналізу наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку  про те, що вартість майна ТзОВ "Рута-3", належна до виплати позивачам станом на 01.01.2004р. не виплачена їм та підлягає виплаті в розмірі, визначеному висновком судово-економічної експертизи від 24.11.2011р., оскільки така сума відповідає їх частці в розмірі статутного фонду ТзОВ "Рута-3".  При цьому, при визначенні дати, станом на яку обчислювалась вартість чистих активів враховано, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу.

Інших доказів  в спростування вказаної суми чи доказів в підтвердження іншої належної до виплати позивачам суми сторонами не представлено.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачами належними доказами не доведено факт внесення вкладів в статутний фонд товариства спростовується наступним:

Відповідно до ст.52 Закону України «Про господарські товариства», частина статутного капіталу, що залишилась несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили  повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Відповідачем, на підтвердження своїх доводів, не долучено до матеріалів справи доказів зменшення статутного фонду з 1995 по 2003рік, натомість, долучено до матеріалів справи квитанцію до прибуткового касового ордера №01 від 20.12.1995р. та квитанцію банківської установи від 20.12.1995р. про оплату 37 500 000крб. на відкриття статутного фонду ТзОВ «Рута-3» (а.с.106-107, том І). Доказів звернення ОСОБА_12 до учасників товариства про повернення боргу в сумі внесених нею коштів в статутний фонд товариства, матеріали справи не містять.

Окрім того, доводи відповідача спростовуються  іншими матеріалами справи, зокрема, статутом ТзОВ «Рута-3» (зареєстрованого 09.10.1995р.), яким визначено статутний фонд товариства (37,5млн.крб.),  довідкою реєстраційної палати №12/30-363 від 04.1999р. згідно якої статутний фонд ТзОВ «Рута-3»- 37500000крб. сформовано за рахунок учасників товариства, при цьому, частка ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6 становить 1,45% (а.с.36, том ІІ), листами ТзОВ «Рута-3», якими ТзОВ «Рута-3»повідомляло учасників товариства, що всі кошти, які вносились учасниками при організації товариства увійшли до статутного фонду і відповідно становлять належну їм частку в майні товариства (а.с.19, 22, 35, том ІІ), додатком до договору купівлі-продажу будівлі №№236А, 237А від 31.01.1996р., відповідно до якого визначено кошти, внесені учасниками ТзОВ «Рута-3»у викуп приміщень (а.с.34, том ІІ), касаційними скаргами ТзОВ «Рута-3»до Верховного Суду України та ухвалами Верховного Суду України за позовами учасників товариства до ТзОВ «Рута-3»(а.с. 20-33, том ІІ), тощо.

Що стосується строку позовної давності, то судова колегія зазначає наступне:

До вимог про стягнення коштів у зв'язку із виходом учасників  з товариства, згідно ст.257 ЦК України,  застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі, яких було виключено з числа учасників товариства рішенням загальних зборів ТзОВ «Рута-3»від 05.12.2003р., не були присутніми на даних загальних зборах, відтак, даним особам не було відомо про прийняття загальними зборами рішення про їх виключення.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачів листом від 30.10.2003р. було повідомлено про час та місце проведення зборів із визначенням питань, які будуть вирішуватись на загальних зборах (а.с.163-165, том І), а тому позивачі як учасники товариства знали про проведення зборів та про порядок денний, однак, свідомо відмовились від участі у зборах, при проведенні яких можливо  були порушені їх права і вони повинні були дізнатись про результат проведення зборів, а відтак, позовна давність позивачами є пропущена, вважається судовою колегією безпідставним, оскільки згідно даного листа ТзОВ «Рута-3»не вбачається яких саме учасників товариства  мало б бути виключено із складу членів товариства.

За оцінкою доказів у справі, судова колегія прийшла до висновку, що позивачі мали змогу дізнатись про прийняте 05.12.2003р.  загальними зборами ТзОВ «Рута-3» рішення  про їх виключення з числа учасників з моменту реєстрації такого рішення та внесення змін до статуту товариства, зокрема, з 14.06.2007року (а.с.38-55, том І). Саме з цієї дати і слід відраховувати позовну давність, оскільки  згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З врахуванням вимог ст.257 ЦК України, строк позовної давності щодо вимог про стягнення коштів у зв'язку з виходом позивачів з товариства сплив 14.06.2010р.

Позовна заява, згідно відбитку штемпеля на ній, подана 04.03.2009р., тобто, судова колегія зазначає, що позовна заява подана до закінчення строку позовної давності, відтак, заява відповідача про застосування строку позовної давності подана безпідставно.

Враховуючи все вищенаведене, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин,  воно підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2010року у справі №10/34 –скасувати. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-3»(м.Львів, вул.Виговського,5, код ЄДРПОУ 19159186) на користь:

- ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)  6 780грн. вартості частини  майна товариства, належної до сплати, 67,80грн. у відшкодування витрат по оплаті  державного мита, 1,61грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) 491,55грн. вартості частини  майна товариства, належної до сплати, 4,92грн. у відшкодування витрат по оплаті  державного мита;

- ОСОБА_5 (АДРЕСА_3) 491,55грн. вартості частини  майна товариства, належної до сплати, 4,92грн. у відшкодування витрат по оплаті  державного мита;

- ОСОБА_6 (АДРЕСА_4) 491,55грн. вартості частини  майна товариства, належної до сплати, 4,92грн. у відшкодування витрат по оплаті  державного мита;

-  ОСОБА_7 (АДРЕСА_5)  491,55грн. вартості частини  майна товариства, належної до сплати, 4,92грн. у відшкодування витрат по оплаті  державного мита;

- ОСОБА_2 (АДРЕСА_6) 491,55грн. вартості частини  майна товариства, належної до сплати, 7,38грн. у відшкодування витрат по оплаті  державного мита;

-  ОСОБА_8 (АДРЕСА_7) 491,55грн. вартості частини  майна товариства, належної до сплати, 4,92грн. у відшкодування витрат по оплаті  державного мита;

-  ОСОБА_9 (АДРЕСА_8) 491,55грн. вартості частини  майна товариства, належної до сплати, 4,92грн. у відшкодування витрат по оплаті  державного мита.

В решті –в позові відмовити.

Суду першої інстанції видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий           суддя                                                              Орищин Г.В.

                          суддя                                                              Галушко Н.А.

                         суддя                                                              Краєвська М.В.