Постанова

від 29.01.2008 по справі 1/494-9/73

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

29.01.08                                                                                          

Справа  № 1/494-9/73

Львівський

апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                                  

Бонк Т. Б.

суддів                                                                                         

Бойко С. М.

Марко Р. І.

при

секретарі Мельник М.

В.

за

участю представників сторін:

від

позивача 1 -ОСОБА_3

-представник

від

позивача 2 -ОСОБА_1;

ОСОБА_2

від

відповідача 1 -ОСОБА_4

-адвокат

від

відповідача 2 -не

з'явився

від

третьої особи на стороні позивачів -ОСОБА_5

-головний спеціаліст -юрисконсульт (довіреність б/н від 10.01.2008 р.)

від

третіх осіб на стороні відповідачів -ОСОБА_6;

ОСОБА_7 -представник; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10

розглянув

апеляційні скарги

Акціонерів ВАТ «Прибужжя»- ОСОБА_1, м. Червоно град б/н від 26.11.2007 р. та

ОСОБА_2, м. Червоноград б/н від 06.12.2007 р.

на

рішення

Господарського суду Львівської області від 12.10.2007 р.

у

справі № 1/494-9/73

за

позовом           ВАТ «Прибужжя», м. Червоноград

                    ОСОБА_2, м. Червоноград,

ОСОБА_1, м. Червоно град

За

участю третьої особи на стороні позивачів, які не заявляють самостійних вимог

на предмет спору Регіональне

відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до

відповідач 1 ЗАТ

«Прибужжя», м. Червоноград

до

відповідача 2 ОСОБА_11,

м. Соснівка

за

участю третіх осіб, які не заявляють вимог на предмет спору, на стороні

відповідачів          Державний реєстратор виконавчого

комітету Червоноградської міської ради

                    Реєстратор акцій ВАТ

«Прибужжя»ЗАТ «Лев-компані», м. Львів

                    ДПІ у м. Червонограді

за

участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на

стороні позивачів

                    ОСОБА_9, м. Червоноград

                    ОСОБА_12, м. Червоноград

                    ОСОБА_8, м. Червоноград

                    ОСОБА_1, м. Червоноград

                    ОСОБА_10, смт. Гірник

                    ОСОБА_13, м. Червоноград

                    ОСОБА_14, м. Червоноград

                    ОСОБА_15, м. Червоноград

                    ОСОБА_16, м. Червоноград

                    ОСОБА_17, м. Червоноград

                    ОСОБА_18, м. Червоноград

                    ОСОБА_19, м. Червоноград

                    ОСОБА_20, м. Червоноград

про

визнання недійсними установчих документів ЗАТ «Прибужжя», зареєстрованого

державним реєстратором виконавчого комітету Червоноградської міської ради

Львівської області 03.08.2005 р. у всіх їх редакціях; визнання недійсними

державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя»та свідоцтва про державну реєстрацію

юридичної особи серії НОМЕР_1, виданого 03.08.2005 р. державним реєстратором

виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області ОСОБА_21

-ЗАТ «Прибужжя»; скасування державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя»; ліквідацію ЗАТ

«Прибужжя»у зв'язку з визнанням недійсною державної реєстрації юридичної особи

через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути

ВСТАНОВИВ:

рішенням

господарського суду Львівської області від 12.10.2007 р. у справі № 1/494-9/73

відмовлено у задоволенні позовних вимог позивачів, акціонерів ВАТ

«Прибужжя»ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині визнання недійсними установчих

документів ЗАТ «Прибужжя», зареєстрованих державним реєстратором виконавчого

комітету Червоноградської міської ради 03.08.2005 р. у всіх їх редакціях та в

частині про ліквідацію ЗАТ «Прибужжя»у зв'язку з визнанням недійсною державної

реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не

можна усунути; в частині вимог про визнання недійсними державної реєстрації ЗАТ

«Прибужжя»та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1,

виданого 03.08.2005 р. державним реєстратором виконавчого комітету

Червоноградської міської ради ОСОБА_21 -ЗАТ «Прибужжя»та скасування державної

реєстрації ЗАТ «Прибужжя»провадження у справі припинено.

          Рішення місцевого господарського суду

мотивоване тим, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не наділені суб'єктивним правом

щодо здійснення повноважень власника майна ВАТ «Прибужжя», а також, що

наявність майнового чи іншого спору не є підставою для визнання недійсними

статуту та державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя». Щодо визнання недійсними

державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя», то суд припинив провадження в цій частині

на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з огляду на те, що спір не підлягає

вирішенню в господарських судах України, а є публічно-правовим і, згідно КАС

України, відноситься до компетенції адміністративних судів. Також непідвідомчим

господарським судам перша інстанція вважає спір в частині визнання недійсним

свідоцтва про державну реєстрацію, видане державним реєстратором ОСОБА_21,

оскільки в даному випадку стороною у спорі є фізична особа, що не відповідає

положенням ст.ст. 1, 21 ГПК України.

В

апеляційній скарзі акціонер ВАТ «Прибужжя»ОСОБА_1, м. Червоноград просить

скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким задоволити позовні

вимоги повністю, вважаючи, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та

процесуального права, посилаючись на наступне:

1.          Щодо припинення провадження в частині

вимог про визнання недійсною державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя»та свідоцтва

про державну реєстрацію і скасування державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя»,

апелянт зазначає, що такий висновок суду суперечить ст. 12 ГПК України.

2.          Щодо відмови в задоволенні позовних

вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними установчих документів ЗАТ

«Прибужжя»у всіх їх редакціях та про ліквідацію ЗАТ «Прибужжя», скаржник

вказує, що ЗАТ «Прибужжя»створювалося з метою завідомо суперечливою інтересам

держави і суспільства, на шкоду його інтересам та інтересам громадян, з

порушенням моральних засад суспільства. При цьому, апелянт, посилаючись на

ст.ст. 203, 215, 228, 232 ЦК України, ст. 207 ГК України, зазначає, що

установчі документи ЗАТ є нікчемними.

3.          Згідно ст.ст. 4, 26 Закону країни

«Про господарські товариства», установчими документами акціонерного товариства

є установчий договір і статут. Ст.ст. 81, 153 ЦК України встановлено, що якщо

акціонерне товариство створюється з участю фізичної особи, такий установчий

договір повинен бути нотаріально посвідчений. ЗАТ «Прибужжя»створене за участю

ВАТ «Прибужжя»та громадянина ОСОБА_11, однак установчий договір між такими

учасниками від 27.07.2005 р. нотаріально не посвідчений, що, думку апелянта, є

підставою для визнання його недійсним.

4.          Відповідно до ст. 86 ГК України,

майновий стан засновників-громадян господарського товариства повинен бути

підтверджений декларацією про їх доходи, завіреною відповідними податковими

органами, проте, декларації про доходи ОСОБА_11 в матеріалах справи немає.

5.          Виходячи із вимог ст. 135 ГК України,

рішення правління та наглядової ради ВАТ «Прибужжя», на думку скаржника,

прийняті з порушенням чинного законодавства України.

В

апеляційній скарзі акціонер ВАТ «Прибужжя»ОСОБА_2, м. Червоноград просить скасувати

рішення господарського суду та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги

повністю, вважаючи, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та

процесуального права, посилаючись на те, що в порушення вимог процесуального

законодавства, спір у даній справі розглядався господарським судом першої

інстанції майже 6 місяців без продовження у встановленому порядку строку

розгляду. В решті своїх вимог, ОСОБА_2 підтримує позицію акціонера ОСОБА_1,

викладену вище.

          У пояснення на апеляційні скарги ЗАТ

«Прибужжя»не погоджується з доводами, викладеними в них, вважає, що доводи

скаржників не спростовують висновків суду, просить рішення господарського суду

Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення,

мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про

власність», об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане

за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності,

а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом, а ч. 1 ст. 4

цього ж закону передбачає, що власник на свій розсуд володіє, користується і

розпоряджається належним йому майном. Враховуючи наведене, представник ЗАТ

«Прибужжя»дійшов висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як і інші акціонери

товариства, не наділені суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень

власника майна ВАТ «Прибужжя». У цьому поясненні представник також зазначає, що

позивачі, ставлячи свої вимоги, не вказали на невідповідність статуту ЗАТ

«Прибужжя»вимогам чинного законодавства, що б давало підстави визнати

недійсними окремі його положення чи в цілому, оскільки статут товариства може

бути визнаний недійсним лише з передбачених законом підстав, а визнання

недійсними установчих документів допускається лише у випадках неможливості

усунення невідповідності їх законодавству без ліквідації підприємства. При

цьому, наявність майнового чи іншого спору не є підставою для визнання

недійсними статуту та державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя».

Розглянувши

наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційних скаргах

та у поясненнях на них, заслухавши пояснення представників сторін у судових

засіданнях, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла

висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а

апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:

Як

вбачається із матеріалів даної справи, акціонери ВАТ «Прибужжя»ОСОБА_2 та

ОСОБА_1, однією із вимог зазначили -визнати недійсними установчі документи ЗАТ

«Прибужжя», зареєстрованих державним реєстратором Червоноградського

міськвиконкому Львівської області 03.08.2005 р. у всіх їх редакціях, не

вказавши при цьому, найменування акта, який вони просять визнати недійсним.

Апеляційна

інстанція, підтримуючи позицію місцевого господарського суду, виходить з того,

що з набранням чинності ЦК України (ст.ст. 142, 153) договір про створення

(заснування) АТ, ТОВ та ТДВ не регулює відносини між учасниками (акціонерами)

товариства при здійсненні діяльності товариства і припиняє свою дію після

досягнення мети створення та державної реєстрації товариства.

Відповідно

до ч. 1 ст. 153 ЦК України, акціонерне товариство може бути створене юридичними

та (або) фізичними особами.

Частиною

2 цієї статті визначено, що якщо акціонерне товариство створюється кількома

особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення

спільної діяльності щодо створення товариства.

Цей

договір не є установчим документом товариства. Установчим документом

акціонерного товариства, згідно ч. 1 ст. 154 ЦК України, є його статут.

Проте,

як вбачається із резолютивної частини позову, позивачі (апелянти) ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 вимоги про визнання недійсним Статуту 

ЗАТ «Прибужжя»не ставлять. Відсутня така вимога і в  доповненні до підстав (мотивів) позову.

Крім

того, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять визнати недійсними державну

реєстрацію ЗАТ «Прибужжя»та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи

серії НОМЕР_1, видане 03.08.2005 р. державним реєстратором Червоноградського

міськвиконкому ОСОБА_21 -ЗАТ «Прибужжя»; скасувати державну реєстрацію ЗАТ

«Прибужжя»; ліквідувати ЗАТ «Прибужжя»у зв'язку із визнанням недійсною

державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створені порушення,

які не можна усунути.

З

пояснень позивачів вбачається, що причиною виникнення спору є майнові

зобов'язання ВАТ «Прибужжя»перед позивачами, як акціонерами, так і працівниками

ВАТ «Прибужжя»в основному в частині заборгованості по виплаті заробітної плати,

а також вартості їхніх акцій, зокрема, підтверджується поясненнями ОСОБА_2 щодо

заборгованості ВАТ «Прибужжя»перед нею по виплаті заробітної плати, відмовами

від позову ОСОБА_22 та ОСОБА_23, де зазначено, що у ВАТ «Прибужжя»перед ними

існує заборгованість по виплаті заробітної плати.

В

процесі розгляду даної справи господарським судом першої інстанції встановлено,

що 22.07.2005 р. проведено державну реєстрацію нової редакції статуту ВАТ

«Прибужжя», з моменту якої товариство набуло прав юридичної особи на підставі

ст. 6 Закону України «Про господарські товариства». Акціонерне товариство,

згідно ст. 80 ЦК України, також наділене цивільною правоздатністю і

дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Як

вже зазначалося, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є акціонерами ВАТ «Прибужжя», що

підтверджується витягами з реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ

«Прибужжя», які містяться у матеріалах даної справи.

Право

участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися

іншій особі. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, згідно вказаних витягів, володіють відповідно:

ОСОБА_1 -5 328 шт. простих іменних акцій, що становить 0, 16 % статутного

капіталу товариства,  ОСОБА_2 -3 186 шт.

простих іменних акцій, що становить 0, 096 % статутного капіталу.

Відповідно

до ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція -це іменний

цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що

стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини

прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання

частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на

управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК

України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення

акціонерних товариств.

ОСОБА_2

та ОСОБА_1, як і інші акціонери ВАТ «Прибужжя», відповідно до ст. 10 Закону

України «Про господарські товариства», мають право:

1.          брати участь в управлінні справами

товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком

випадків, передбачених цим Законом;

2.          брати участь у розподілі прибутку

товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки

прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є

учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

3.          вийти в установленому порядку з

товариства;

4.          одержувати інформацію про діяльність

товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для

ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи

зборів;

5.          здійснити відчуження часток у

статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують

участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники

можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими

документами товариства. Аналогічні за змістом права зазначені у ст. 116 ЦК

України та Статуті ВАТ «Прибужжя».

Беручи

до уваги вищевикладене, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками корпоративних

прав.

Корпоративні

права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні)

господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в

управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку

(дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої

відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та

статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі

відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав

(ст. 167 ГК України).

Законодавство

про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією

України, і складається із ЦК України, ГК України, Закону України «Про

господарські товариства», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно

до цих законодавчих актів. (ст. 11-1 Закону України «Про господарські

товариства»).

ВАТ

«Прибужжя»є власником:

·          майна, переданого йому учасниками у

власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

·          продукції, виробленої товариством в

результаті господарської діяльності;

·          одержаних доходів;

·          іншого майна, набутого на підставах,

не заборонених законом (ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»).

Вкладом

до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути

гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають

грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ст. 13 Закону України «Про

господарські товариства»). Аналогічні за змістом вимоги містить ст. 115 ЦК України.

Згідно

вимог ст. 25 Закону України «Про власність», об'єктом права власності

акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в

результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на

підставах, не заборонених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про

власність», власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається

належним йому майном.

Відповідно

до ст. 23 Закону України «Про господарські товариства», управління товариством

здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється

відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства

визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у

товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени ради

наглядової ради товариства.

Отже,

господарський суд Львівської області дійшов до правомірного висновку, що

акціонери ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як і інші акціонери ВАТ «Прибужжя», не наділені

суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна ВАТ «Прибужжя».

Серед

позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є визнання недійсними установчих документів

ЗАТ «Прибужжя», державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя»та свідоцтва про державну

реєстрацію і скасування державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя». При цьому, у своїх

апеляційних скаргах позивачі посилаються на положення ЦК України і зазначають,

що установчі документи товариства повинні бути визнані недійсними, як нікчемні.

Однак, як вірно зазначив місцевий господарський суд, позивачі не вказують на

невідповідність статуту ЗАТ «Прибужжя»чи окремих його положень вимогам чинного

законодавств.

Статут

товариства може бути визнаний недійсним із передбачених законом підстав.

Однак

визнання недійсними установчих документів допускається лише у випадках

неможливості усунення невідповідності їх законодавству без ліквідації

підприємства.

Наявність

майнового чи іншого спору акціонерів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ВАТ «Прибужжя»не є

підставою для визнання недійсними статуту та державної реєстрації ЗАТ

«Прибужжя».

Як

встановлено господарським судом першої інстанції, 26.07.2005 р. (протокол № 5)

на засіданні правління ВАТ «Прибужжя»в присутності ОСОБА_1, голови зборів,

ОСОБА_24, секретаря зборів, ОСОБА_25., ОСОБА_26 розглянуто пропозицію голови

ОСОБА_1 та членів правління ВАТ «Прибужжя»про можливість ВАТ «Прибужжя»створити

ЗАТ «Прибужжя», внести до його статутного капіталу майно ВАТ «Прибужжя», про що

прийнято відповідне рішення.

Згідно

рішення звітно-виборних загальних зборів ВАТ «Прибужжя»від 20.05.2005 р.

(протокол № 4), спостережну раду обрано в кількості 3-х чоловік, а саме:

ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29

Відповідно

до п. 10.4.1 Статуту ВАТ «Прибужжя», засідання наглядової ради вважається

правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше 2/3 від загальної кількості її

членів. 27.07.2005 р. на засіданні наглядової ради ВАТ «Прибужжя»були присутні

ОСОБА_29 та ОСОБА_28, тобто не менше 2/3 від загальної кількості, а відтак таке

засідання наглядової ради було правомочним розглядати питання по порядку денному.  На цьому ж засідання наглядової ради ВАТ

«Прибужжя»прийнято рішення про участь ВАТ «Прибужжя»у створенні ЗАТ «Прибужжя»,

а також здійснення ВАТ «Прибужжя»внесків до статутного фонду ЗАТ «Прибужжя», що

входить до компетенції наглядової ради товариства, у відповідності до п. 10.3.1

Статуту ВАТ «Прибужжя». З цих же підстав слід вважати, що рішенням від

25.11.2005 р. про збільшення статутного капіталу ЗАТ «Прибужжя»також прийнято

на правомочному засіданні наглядової ради ВАТ «Прибужжя».

Господарським

судом встановлено, що крім предмету спору по даній справі, інші рішення органів

управління ВАТ «Прибужжя»щодо створення ЗАТ «Прибужжя»ніким не оскаржені, а

відтак, такі рішення, згідно вимог ст. 204 ЦК України, є правомірними. 

Крім

цього, установчий договір про створення ЗАТ «Прибужжя»у відповідності до ч. 2

ст. 153 ЦК України, не є установчим документом товариства.

Щодо

вимог про визнання недійсними державної реєстрації ЗАТ «Прибужжя»та її

скасування, то в цій частині провадження у справі обґрунтовано та на законних

підставах припинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір в цій

частині не підлягає вирішенню в господарських судах України, враховуючи п. 1 ч.

1 ст. 12 ГПК України.

В

даному випадку спір про визнання недійсною та скасування державної реєстрації

ЗАТ «Прибужжя»є публічно-правовим, оскільки виник із публічно-правових відносин

за участю суб'єкта владних повноважень, а саме Державного реєстратора

виконавчого комітету Червоноградської міської ради, що реалізовував у цих

відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції на

здійснення реєстрації установчих документів ЗАТ «Прибужжя». Відповідно до п. 1

ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративного

права) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган

виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова

особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже,

апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в цій частині спір відповідає

наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи і, згідно вимог

ст.ст. 3, 17 КАС України, відноситься до компетенції адміністративних судів та

вирішується за правилами КАС України.

Господарський

суд Львівської області у своєму рішенні правомірно припинив провадження у

справі в частині вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо визнання недійсним свідоцтва про

державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1, виданого 03.08.2005 р.

державним реєстратором Червоноградського міськвиконкому ОСОБА_21 -ЗАТ

«Прибужжя»з огляду на непідвідомчість спору господарським судам на підставі

ст.ст. 1, 12 ГПК України.

Ст.

12 ГПК України передбачено вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським

судам.

В

даному випадку оскаржується акт (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної

особи), виданий 03.08.2005 р. державним реєстратором Червоноградського

міськвиконкому ОСОБА_21

Оскарження

дій чи бездіяльності державного реєстратора Червоноградського міськвиконкому

ОСОБА_21, яка видала свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи -не

підвідомчі господарським судам, оскільки ОСОБА_21 є фізичною (посадовою)

особою.

Відповідно

до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський

суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи

наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду

першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням

норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи

скасування.

Керуючись

ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду

Львівської області від 12.10.2007 р. у справі № 1/494-9/73 залишити без змін,

апеляційні скарги Акціонерів ВАТ «Прибужжя», ОСОБА_1, м. Червоно град б/н від

26.11.2007 р. та ОСОБА_2, м. Червоноград -без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня

її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути на адресу

місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя                                                                               

Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                                       Бойко

С. М. 

Суддя                                                                                                      

Марко Р. І.