Рішення

від 01.07.2008 по справі 15/87пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

01.07.08                                                                                

Справа № 15/87пд.

за позовом

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

м. Ровеньки Луганської області

до Дочірнього

підприємства «Ровеньківський ринок», м. Ровеньки Луганської області

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фізична особа

-підприємець ОСОБА_2, м. Ровеньки Луганської області

про визнання договору оренди дійсним

Суддя  Пономаренко Є.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., паспорт

серії НОМЕР_1, виданий Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області від

31.05.08; ОСОБА_3., представник за довіреністю б/н від 16.04.08;

від

відповідача -  Юрченко С.С.,

юрисконсульт, довіреність № 51 від 22.02.08; Цокурова Ю.О., юрисконсульт по

довіреності від 22.02.2008р. №49;

від

3-ої особи - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті

не заявлено вимогу про фіксування 

судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у

зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу

України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору:

позивачем заявлено вимогу:

- визнати дійсним договір оренди

від 22.06.06, укладений ДП «Ровеньківський ринок»з фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовано

наступними доводами. Орендодавець (відповідач) в усній формі повідомив про

припинення укладеного з позивачем договору оренди від 22.06.06. Позивачу стало

відомо про укладення договору оренди з третьою особою у справі відносно того ж

майна, що перебувало в оренді у позивача. Тому, позивач з посиланням на те, що

були відсутні письмові заяви сторін про припинення договору оренди від

22.06.06. просить визнати його дійсним.

Позивач та його представник позовні

вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з

підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 17.06.2008р. та

доповненні до відзиву зданому до суду 01.07.2008р.

Відзивом на позовну заяву

відповідач просить провадження у справі припинити з тих підстав, що

Господарським судом Луганської області у справі №9/33пд розглянуто спір між

тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Доповненням до відзиву відповідач

проти позову заперечує по суті заявлених вимог, посилаючись на те, що договір

оренди з позивачем припинився за закінченням строку на який його було укладено,

та орендоване майно було повернуто за актом приймання-передачі від 22.05.2007р.

Третя особа не скористалася правом

на участь в судових засіданнях, хоча про дату, час та місце судових засідань

була повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи,

оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про те, що

позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Позивачем заявлено вимогу: визнати дійсним

договір оренди від 22.06.06, укладений ДП «Ровеньківський ринок»з фізичною

особою - підприємцем ОСОБА_1.

В обґрунтування заявленого позову

позивач посилається на наступне:

- 22.06.2006р. між відповідачем, як

орендодавцем та позивачем, як орендарем 22.06.2006р. укладено договір оренди

основних засобів.

- орендодавець (відповідач) в усній

формі повідомив про припинення укладеного з позивачем договору оренди від

22.06.06.

Позивачу стало відомо про укладення

договору оренди з третьою особою у справі відносно того ж майна, що перебувало

в оренді у позивача.

Тому, позивач з посиланням на те,

що були відсутні письмові заяви сторін про припинення договору оренди від

22.06.06. просить визнати його дійсним.

Відповідач, заперечуючи проти

позову, посилається на те, що договір оренди з позивачем припинився за

закінченням строку, на який його було укладено, та орендоване майно було

повернуто за актом приймання-передачі від 22.05.2007р.

Позовні вимоги, що пред'являються

до суду мають відповідати встановленим матеріально-правовим способам захисту

порушених прав та інтересів.

Способи захисту порушених прав та

інтересів визначені зокрема у ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2

ст. 20 Господарського кодексу України.

Наведений у зазначених нормах

переліки не встановлюють такого способу захисту як визнання правочину дійсним.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16

Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим

способом, що встановлений договором або законом.

Можливість визнання договору

дійсним встановлена законодавством лише у двох випадках, які передбачені

нормами ч. 2 ст. 218 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 220 того ж Кодексу.

Так, згідно ч. ст. 218 ЦК України

якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі

недодержання вимоги щодо  письмової  форми, укладений  усно 

і  одна  із 

сторін вчинила дію,  а друга

сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий

правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

У спірній ситуації, з огляду на

вказану норму:

- між сторонами не укладався усний

правочин щодо продовження дії договору на той же строк або щодо внесення змін

до договору оренди в частині строку його дії (укладення усного правочину, між

сторонами не доведено суду);

- орендодавцем не підтверджується

вчинення дії на виконання правочину щодо зміни (продовження) строку оренди;

прийняття виконання не відбувалось;

- орендарем також не

підтверджується вчинення дії на виконання правочину щодо зміни (продовження)

строку оренди; орендна плата не сплачувалась.

Крім того, зазначена норма ст. 218

ЦК України застосовується у випадках коли укладено усно правочин, для

якого  законом  встановлена 

його недійсність у  разі  недодержання 

вимоги  щодо  письмової 

форми.

Проте, виходячи з положень ст. 764

ЦК України договір оренди вважається поновлення на той же строк за відсутності

заперечень наймодавця, тобто коли волевиявлення сторони виражено мовчанням.

Так, у цьому випадку укладення в

обов'язковому випадку письмового правочину законодавцем не передбачено.

Відповідно не передбачено і недійсність правочину у  разі 

недодержання  вимоги  щодо 

письмової  форми.

У зв'язку з цим положення ст. 218

Цивільного кодексу України не може бути застосовано до спірної ситуації.

Частиною 2 статті 220 Цивільного

кодексу України передбачена можливість визнання судом договору дійсним у разі,

якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов 

договору, що  підтверджується  письмовими 

доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання

договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

У  цьому 

разі  наступне  нотаріальне 

посвідчення   договору не

вимагається.

Вочевидь, що зазначена норма теж не

стосується спірних відносин.

Таким чином, в законодавстві

відсутні норма, яка б передбачала можливість звернення до суду з вимогою про

визнання договору оренди дійсним, в ситуації, коли орендар вважає строк дії

договору продовженим на той же строк.

Тому, позовна вимога про визнання

договору оренди дійсним не підлягає задоволенню.

Виходячи з того, що позивач вважає

укладений з ним договір оренди від 22.06.2006р. продовженим на той же строк та

враховуючи передачу того ж майна в оренду іншій особі, належним способом

захисту прав первісного орендаря (позивача у справі) було б пред'явлення до

суду позову про визнання недійсним договору оренди, укладеного

між ДП «Ровеньківський ринок»та підприємцем ОСОБА_2.

Така вимога, розглянута

Господарським судом Луганської області у справі №9/33пд.

Доводи відповідача про необхідність

припинення провадження у справі з тих підстав, що Господарським судом

Луганської області у справі №9/33пд розглянуто спір між тими ж сторонами про

той же предмет і з тих же підстав судом відхилені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє

провадження у справі, якщо є 

рішення  господарського суду або

іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив  господарський 

спір  між  тими  ж

сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предметом спору у справі №9/33пд за

позовом підприємця ОСОБА_1. до Дочірнього підприємства «Ровеньківський ринок»за

участю третьої особи підприємця ОСОБА_2., за яким судом прийнято рішення у

справі, були наступні позовні вимоги:

- визнати недійсним договір оренди

від 4 червня 2007 року, укладений між відповідачем та 3-ю особою;

- усунути перешкоди в користуванні

майном, переданим за договором оренди, шляхом повернення його в користування.

Таким чином, предмети спорів у

справах №9/33пд та даній справі №15/87пд є різними. Тому, відсутні підстави

припиняти провадження у даній справі.

Крім того, слід зазначити наступне.

В позовній заяві позивач зазначав

про те, що орендодавець (відповідач) в усній формі на початку червня 2007 р.

повідомив  його (позивача) про припинення

договору оренди від 22.06.06.

Згідно ч. 1 ст. 764 Цивільного

кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення

строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного

місяця,  договір вважається  поновленим на строк, який був раніше

встановлений договором.

Дана норма не передбачає, що таке

заперечення має бути зроблено лише в письмовій формі. Договір оренди також не

передбачає, що така заява обов'язково має бути направлена в письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного

кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6.1. договору

строк його дії встановлено з 22.06.2006р. по 22.05.2007р.

Правочин, який би змінював права та

обов'язки сторін по оренді майна, в частині умов договору по строку дії

договору оренди, між сторонами не укладався.

Позивач в своїй позовній заяві

підтвердив наявність на початку червня 2007 року заперечень орендодавця,

зроблених в усній формі, щодо продовження дії договору оренди від 22.06.2006р.

Згідно ч.2 ст. 291 Господарського

кодексу України, п. 6.1. договору оренди від 22.06.2006р. договір оренди

припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Також, обов'язковою умовою

поновлення договору оренди на той же строк на підставі ч. 1 ст. 764 ЦК України

є користування майном орендарем після закінчення строку дії договору оренди.

Крім акту приймання-передачі

основних засобів з оренди від 22.05.2008р., підписання якого зі свого боку

позивач заперечує, представники відповідача надали пояснення про те, що

позивач  на даний час не займає і не

використовує спірне приміщення та інше майно, що перебувало у нього в оренді.

Позивачем не спростовано дані

обставини та не надано доказів, що підтверджували б фактичне використання ним

майна, яке перебувало у нього в оренді за договором від 22.06.2006р.

Зазначена обставина також виключає

підстави вважати договір оренди поновленим з підстав застосування ч. 1 ст. 764

ЦК України.

Таким чином позовні вимоги про

визнання договору оренди дійсним є необґрунтованими та не підлягають

задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що

позивач не звертався з позовом про спонукання укласти договір оренди спірного

приміщення на новий строк з підстав наявності у нього переважного права на

укладення договору оренди спірного приміщення на новий строк.

Обставини щодо переважного права

позивача на оренду спірного майна не можуть бути підставами задоволення позову,

який розглянуто у даній справі, з наступних підстав.

По-перше: відповідно до абз. 2 ч. 1

ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який має намір скористатися

переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний

повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк,

встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний

строк.

Орендар не повідомляв орендодавця

до спливу строку договору оренди про свій намір скористатися переважним правом

на укладення договору на новий строк.

По-друге: відповідно до  абз. 3 ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу

України умови договору  найму  на  новий

 строк  

встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості

щодо плати та інших умов договору переважне 

право  наймача  на 

укладення договору припиняється.

Між сторонами не досягнуто згоди

щодо умов договору найму (у тому числі щодо плати) на новий строк. Тому,

відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України переважне право

позивача припинено.

По-третє: підставами позову що

розглядався у даній справі не були обставини, пов'язані з наявністю переважного

права у позивача. Предметом позову у даній справі не були вимоги щодо укладення

договору оренди спірного приміщення з позивачем на новий строк.

Таким чином, у задоволенні позовної

вимоги слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК

України, судові витрати у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118

грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.  У задоволенні позову фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Ровеньківський ринок»за

участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача -фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, про визнання дійсним

договору оренди від 22.06.06, укладеного між ДП «Ровеньківський ринок»з

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1., відмовити повністю.

2. Судові

витрати у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на

позивача.

В судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну

частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано

02.07.2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України

дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

його підписання.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко