Постанова

від 07.08.2008 по справі 15/87пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.08.2008  року                                                           

Справа № 15/87пд

Луганський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                       

Баннової Т.М.

Парамонової Т.Ф.

секретар

судового засідання                     Наумов Б.Є.

та за участю

представників сторін:                    

від

позивача                             

приватний підприємець ОСОБА_1

паспорт серії НОМЕР_1, виданий

Ровеньківським МВ УМВС України в

 Луганській області від

31.05.2008;         

представник за довіреністю

ОСОБА_2

довіреність НОМЕР_2 від 17.06.2008;         

від 

відповідача                              

юрисконсульт 1 категорії Юрченко С.С.,

довіреність №51 від 22.02.2008;

юрисконсульт Цокурова Ю.О.,

довіреність №190 від 04.07.2008;

провідний юрисконсульт Берчак С.В.,

довіреність №48 від 22.02.2008;

від 3-ої особи                              повноважний та

компетентний

представник не прибув;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_3 АДРЕСА_2

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                                 

01.07.2008

по справі                                     №15/87пд(суддя -Пономаренко Є.Ю.)

за позовом                                       

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2

області

до 

відповідача                             

Дочірнього підприємства

„Ровеньківський ринок”, м.Ровеньки

Луганської області

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача                    Фізична особа

-підприємецьОСОБА_4, АДРЕСА_2

про                                            

визнання договору оренди дійсним

В С Т А Н О В И

В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до

відповідача -дочірнього підприємства „Ровеньківський ринок”АДРЕСА_3 та за

участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача -фізична особа -підприємець ОСОБА_3, АДРЕСА_2області, про

визнання договору оренди дійсним.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 01.07.2008 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням

господарського суду від 01.07.2008 фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_2

звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про

задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги

заявник посилається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм

матеріального та процесуального права; висновки суду не відповідають обставинам

справи.

Розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду від 21.07.2008 відповідно до ст. 28 Закону

України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 на рішення господарського суду Луганської

області від 01.07.2008 по справі №15/87пд призначена судова колегія у складі:

Єжова С.С.- суддя -головуючий,  Баннова

Т.М.- суддя, Парамонова Т.Ф.-суддя.

Відповідач відзивом без номера та без

дати вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та

обґрунтованим.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального

кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за

наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу

України).

Згідно ст.811

Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача

здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою

програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

Заслухавши представників сторін,

обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга

не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін регулюються

нормами Цивільного кодексу України.

Стаття 15 Цивільного кодексу України

визначає право кожної особи на захист свого порушеного цивільного права та

інтересу.

Позовні вимоги, що пред'являються до

суду мають відповідати встановленим матеріально-правовим способам захисту

порушених прав та інтересів.

Способи захисту порушених прав та

інтересів визначені зокрема у ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.20

Господарського кодексу України.

Наведений у зазначених нормах перелік

не встановлює такого способу захисту як визнання правочину дійсним.

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.16

Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим

способом, що встановлений договором або законом.

Можливість визнання договору дійсним

встановлена законодавством лише у двох випадках, які передбачені нормами ч.2

ст.218 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.220 того ж Кодексу.

Згідно ст.218 Цивільного кодексу

України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі

недодержання вимоги щодо  письмової  форми, укладений  усно 

і  одна  із  сторін

вчинила дію,  а друга сторона підтвердила

її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору

може бути визнаний судом дійсним.

Зазначена норма застосовується у

випадках щодо укладеного усно правочину, для якого законом встановлена його

недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми.

Як встановлено господарським судом

при розгляді даної справи, між позивачем і відповідачем 22.06.2006 укладено

договір оренди основних засобів зі строком дії до 22.05.2007.

Позивач у позовній заяві вказав, що у

червні 2007 відповідач усно повідомив його про закінчення дії договору  оренди у зв'язку з продажем об'єкту оренди,

але письмового повідомлення не отримував.

В подальшому позивачу стало відомо,

що даний об'єкт не був проданий, а на підставі договору оренди від 04.06.2007,

укладеного відповідачем з 3-ою особою, переданий останньому в оренду.

Таким чином, приписи ст.218

Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин сторін.

Частиною 2 ст.220 Цивільного кодексу

України передбачена можливість визнання судом договору дійсним у разі, якщо

сторони домовилися щодо усіх істотних умов 

договору, що підтверджується письмовими доказами, і  відбулося повне або часткове виконання

договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

У  цьому 

разі  наступне  нотаріальне 

посвідчення   договору не

вимагається.

Зазначена норма теж не може бути

застосована до спірних відносин.

Враховуючи викладене, судова колегія

вважає, що господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що в законодавстві

відсутня норма, яка б передбачала можливість звернення до суду з вимогою про

визнання договору оренди дійсним, в ситуації, коли орендар вважає строк дії

договору продовженим на той же строк і відмовив позивачу у задоволенні позовної

вимоги про визнання договору оренди дійсним.

Крім того, за матеріалами справи

вбачається, що позивач звертався до господарського суду Луганської області з

вимогами про визнання недійсним договору оренди від 04.06.2007, укладеного

відповідачем з 3-ою особою.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 23.05.2008 у справі №9/33пд у задоволенні цих вимог було

відмовлено і постановою Луганського апеляційного господарського суду від

08.07.2008 дане рішення залишено без змін.

Таким чином, дії позивача, пов'язані

з укладенням даного договору судовим рішенням визнані законними, а договір

оренди від 04.06.2007, укладений між відповідачем і 3-ою особою чинним.

Згідно ст.33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається  в обгрунтування

своїх доводів і заперечень.

Судова колегія вважає, що позивачем

не доведено факт користування майном після закінчення дії спірного договору

оренди, не доведено незаконність укладення відповідачем договору оренди від

04.06.2007 з 3-ою особою, не доведено факту звернення до відповідача з вимогами

про укладення договору оренди майна на підставі свого переважного права

відповідно до ст.777 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судова колегія Луганського

апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст.43

Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду

Луганської області від 01.07.2008 по справі №15/87пд ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам

матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.49 Господарського

процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на

заявника апеляційної скарги - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

У судовому засіданні за згодою

представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101,

п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И

В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 на рішення господарського суду Луганської

області від 01.07.2008 по справі №15/87пд залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду

Луганської області від 01.07.2008 по справі №15/87пд  -без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  

С.С. Єжова

Суддя                                                                     

Т.М. Баннова

Суддя                                                                     

Т.Ф. Парамонова