Рішення

від 26.12.2011 по справі 27/17-4612-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2011 р.

Справа  № 27/17-4612-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;  

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра";  

до відповідача: Малого приватного підприємства "ПРИНЦЕСА"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 47 963 838,35 грн.  

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ:  Позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Малого приватного підприємства "ПРИНЦЕСА", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 47 963 838,35 грн., з яких 22 900 000,00 грн. –основний борг по кредиту, 13 226 410,70 грн. –заборгованість по відсоткам, 913 430,62 грн. –пеня по відсотках, 1 804 329,17 грн. –пеня по кредиту, 1 446 434,33 грн. - інфляційні збитки по відсоткам, 7 673 233,53 грн. - інфляційні збитки по окредиту та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами кредитного договору про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р. позивачем було встановлено ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 25 000 000,00 грн., терміном з 28.08.2008р. по 30.08.2009р., в зв'язку з чим позивачем було належно виконано свої зобов'язання за кредитним договором та надано відповідачу кредитні кошти, між тим, відповідач виконував свої обов'язки по сплаті кредиту та відсотків неналежним чином, що стало підставою для звернення з відповідними позовними вимогами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2011 року, з власної ініціативи суду, до участі у даній справі залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 26.12.2011р. не з'явився, між тим у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. При цьому, 23.12.2011 року до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання представника ПАТ "Комерційний банк "Надра", оскільки останній 26.12.2011р. бере участь в іншому судовому засіданні в господарському суді м. Києва.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного:

Згідно до чинного господарського процесуального законодавства інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, позивачі, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Строк розгляду даної справи передбачений ст.69 Господарського процесуального кодексу України закінчується 02.01.2012р., а клопотання про продовження строку розгляду справи від представника позивача до суду не надходило, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості подальшого розгляду справи.

При цьому, суд зазначає, що умисне затягування судового процесу порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Третя особа –ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась та будь-яких пояснень щодо суті спору не надала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, виданий станом на 25.11.2011 року та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, згідно до статуту ПАТ "Комерційний банк "Надра", погодженого Національним банком України 02.02.2011р. та зареєстрованого державним реєстратором номер запису 10741050086002619 Відкрите акціонерне товариство  "Комерційний банк "Надра", відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” здійснило зміну найменування на Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", що підтверджує належні повноваження позивача для звернення з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

„28” серпня 2008р. між ПАТ "Комерційний банк "Надра" (далі - банк) та                   МПП "ПРИНЦЕСА" (далі - позичальник) укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №05/08/2008/980-К/14, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 25 000 000,00 (двадцять п'ять мільйонів) грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Надання кредиту у сумі 25 000 000,00 грн. за договором №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р підтверджується меморіальними ордерами № NL-5 від 01.09.2008р., № NL-108 від 05.09.2008р., № NL-13 від 09.09.2008р., № NL-19 19.09.2008р. та зведеним меморіальним ордером від 28.08.2008р. (а.с.21-25).

Відповідно до п.п. 1.1.2 –1.3 кредитного договору, термін користування кредитною лінією встановлений з 28.08.2008р. по 30.08.2009р. з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами - 23,0 % річних, з видачею коштів в межах кредитної лінії окремими траншами після подачі позичальником письмових заявок на дату видачі траншу, з ціллю фінансування закупок цукру-піску для подальшої реалізації на території України.

Згідно з п. 1.4 договору, позичальник сплачує банку комісійні винагороди згідно діючих тарифів, встановлених у додатку № 1 до договору (а.с.16).

В забезпечення виконання зобов'язань за договором, пунктом 2.1 передбачено, що: позичальник надає банку в заставу майнові права за контрактами на закупівлю товару, з обов'язковим подальшим оформленням в заставу продукції що фінансується, з коефіцієнтом покриття поточної заборгованості за кредитною лінією не менше 100%;  надає банку в заставу товари в обороті (цукор-пісок) за ціною 2500,00 грн. за одну тону без ПДВ з коефіцієнтом покриття поточної заборгованості за кредитною лінією не менш ніж 50%, виведення з-під застави товарів здійснюється тільки після погашення відповідної частини заборгованості за кредитною лінією; забезпечує укладання між банком та ОСОБА_1 договору поруки; забезпечує протягом дії договору підтримання коефіцієнту покриття заставою його заборгованості позичальника за кредитною лінією не менше ніж 150%.

На виконання п. 2.1. договору, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача за вказаним кредитним договором, були укладені відповідні договори: застави товарів в обороті №05/08/2008/980-З/439 від 28.08.2008р., №05/09/2008-З/459 від 04.09.2008р., №05/09/2008-З/470 від 09.09.2008р., №05/09/2008-З/478 від12.09.2008р., №05/09/2008-З/478/1 від 15.09.2008р. та №05/10/2008/980-З/499-5Т від 02.10.2008р.; поруки №05/08/2008/980-П/438 від 28.08.2008р. з громадянкою ОСОБА_1 та застави майнових прав №05/07/2008-3/442-В/1 від 28.08.2008р., №05/08/2008-3/449 від 01.09.2008р. та №05/09/2008-3/469 від 09.09.2008р.

Згідно п. 2.3 договору, термін користування позичальником кожним окремим траншем в межах кредитної лінії встановлюється до 30.08.2009р.

Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено графік зниження ліміту по кредитній лінії починаючи з квітня місяця 2009р.: 30.04.2009р - 23 000 000,00грн.; 31.05.2009р. - 20 000 000,00 грн.; 30.06.2009р.  15 000 000,00 грн.; 31.07.2009р. - 5 000 000,00 грн. та 30.08.2009р. - 0,00 грн.

Пунктами 3.2.1-3.2.3 договору передбачено зобов'язання позичальника надавати банку до 12 години робочого дня, в якому планується видача кредитних коштів, письмову заявку на видачу траншів в межах відкритої кредитної лінії з зазначенням суми, строків і цілей використання та  надавати засвідчені копії документів, що підтверджують необхідність у конкретному платежі, спрямовувати надані транші в межах кредитної лінії виключно на цілі, передбачені договором, здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії в валюті траншу в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20680000729007.

Відповідно до п. 3.2.4 договору, позичальник зобов'язаний здійснювати погашення отриманих траншів в межах кредитної лінії згідно п.2.3-2.4 договору в валюті траншу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20635000729007.

Згідно з положеннями п.п. 3.2.5 договору, позичальник зобов'язаний забезпечити повне повернення отриманих траншів в межах кредитної лінії і відсотків за користування ними в строк до 30.08.2009р., а також сплату можливої неустойки. Нараховані відсотки за останній місяць користування кредитною лінією сплатити одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією.

Умовами п. 4.1 договору встановлено, що за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею в тому числі пред'явлених до дострокового погашення, позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як встановлено матеріалами справи, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р., відповідач порушив виконання взятих на себе зобов'язань, а саме у встановлений договором строк не здійснив у повному обсязі повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом.

В порядку досудового врегулювання спору, 22.05.2009р. позивачем було направлено на адресу МПП "ПРИНЦЕСА" претензії №680, №681 з вимогою достроково погасити суму боргу за кредитом, відсотками та сплатити нараховані штрафні санкції за кредитним договором №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р. у зв'язку з простроченням відповідачем повернення поточної частини кредиту. Як зазначає позивач, вказані претензії були отримані відповідачем, між тим, залишені ним без відповіді та задоволення, при цьому, доказів отримання відповідачем претензій, позивач до суду не надав.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача наявної заборгованості за кредитним договором №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р. пені та інфляційних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої  якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений  обов'язок позивальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р., а саме прострочив строки повернення наданого позивачем кредиту та відсотків за користування кредитом, оскільки строк повернення кредитних коштів за кредитним договором №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р. настав 30.08.2009р.

Отже, станом на момент розгляду спору, згідно довідки про рух грошових коштів на рахунку відповідача (а.с. 57-58) та наданого позивачем розрахунку заборгованості, за                         МПП "ПРИНЦЕСА" рахується заборгованість перед ПАТ „Комерційний банк „Надра” за кредитним договором №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р. у розмірі 36 126 410,70 грн., що складається з заборгованості за основним боргом по кредиту в сумі 22 900 000,00 грн. та  заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 13 226 410,70 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України    №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 18), відповідачем не сплачено пеню за кредитним договором №05/08/2008/980-К/14 від 28.08.2008р. у розмірі  2717759,79 грн., а саме: пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 1 804 329,17 грн. та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 913 430,62 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 18-19) щодо стягнення з відповідача інфляційних, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, сума інфляційних за  прострочення повернення кредиту у розмірі 22 900 000,00 грн. становить 7673233,53 грн., а за відсотками –1446434,33 грн., що у загальній сумі складає –9119667,86 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 2717759,79 грн. за період прострочення, окремо щодо кожного зобов'язання та інфляційних у розмірі 9119667,86 грн., вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ПАТ „Комерційний банк „Надра” та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Комерційний банк „Надра” та стягнення з відповідача основного боргу по кредиту у розмірі 22900000,00 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 13226410,70 грн., пені по відсотках у розмірі 913430,62 грн., пені по кредиту у розмірі 1804329,17 грн., інфляційних збитків по відсотках  у розмірі 1446434,33 грн. та інфляційних збитків по основному боргу у розмірі 7673233,53 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "ПРИНЦЕСА" (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, ід. код 13921055) на користь Публічного акціонерного товариства„Комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код ЄДРПОУ 20025456, кор./р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) 22 900 000/двадцять два мільйони дев'ятсот тисяч/грн. основного боргу по кредиту, 13 226 410/тринадцять мільйонів двісті двадцять шість тисяч чотириста десять/грн. 70 коп. заборгованості по відсотках, 913 430/дев'ятсот тринадцять тисяч чотириста тридцять/грн. 62 коп. пені по відсотках, 1 804 329/один мільйон вісімсот чотири тисячі триста двадцять дев'ять/грн. 17 коп. пені по кредиту,  1 446 434/один мільйон чотириста сорок шість тисяч чотириста тридцять чотири/грн. 33 коп. інфляційних збитків по відсоткам та  7 673 233/сім мільйонів шістсот сімдесят три тисячі двісті тридцять три/грн. 53 коп. інфляційних збитків по основному боргу.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства "ПРИНЦЕСА" (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, ід. код 13921055) на користь Публічного акціонерного товариства„Комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код ЄДРПОУ 20025456, кор./р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) 25 500/двадцять п'ять тисяч п'ятсот/грн. державного мита та  236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                 Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення підписано 03.01.2012р.