ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 3/323
10.01.12
За позовом Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України
До Колективного підприємства «Редакція газети «Говорить і показує Україна»
Про стягнення 17 112,04 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1. –по дов. № 61-159 від 12.12.2011
Від відповідачів не з‘явився
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України про стягнення з Колективного підприємства «Редакція газети «Говорить і показує Україна»15 600,90 грн. основного боргу по орендній платі та іншим платежам, 1 199,13 грн. пені та 312,01 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди нерухомого майна № 76/10-к від 31.12.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2011 порушено провадження у справі № 3/323 та призначено її до розгляду на 13.12.2011.
Позивачем в судовому засіданні 13.12.2011 на виконання вимог суду подано письмові пояснення в яких зазначає, що умовами пункту 3.1 договору визначено, що орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця крім орендної плати відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території та інші витрати. В рахунках, наданих орендарю, зазначено, що підлягають вони до сплати протягом 3-х банківських днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/323 від 13.12.2011, в зв‘язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 28.11.2011, розгляд справи був відкладений на 10.01.2012.
Позивач в судовому засіданні 10.01.2012 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 10.01.2012 не з‘явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 28.11.2011 та ухвалі від 13.12.2011 не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 12.12.2011 є юридичною адресою, а саме : м. Київ, вул. Пункінська, 21-Б та за адресою об‘єкта оренди : м. Київ, бул. Вернадського, 36.
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 10.01.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.
31.12.2010 між Інститутом металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України (орендодавець) та Колективним підприємством «Редакція газети «Говорить і показує Україна»(орендар) було укладено договір оренди № 76/10-к нерухомого майна, що знаходиться на балансі орендодавця (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно –приміщення (далі –майно) площею 16,80 кв. м. та 54 кв. м., що розміщено за адресою : м. Київ, бул. Венадського, 36 на 5 та 9 поверсі адміністративно-лабораторного корпусу, що перебуває на балансі Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України (далі - балансоутримувач).
Майно передається в оренду з метою розміщення під офіс (п. 1.2. договору).
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, комунальних послуг та відшкодування податку за землю, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 15 600,90 грн. та за неналежне виконання зобов‘язань позивачем нараховано пеню в розмірі 1 199,13 грн. та штраф в розмірі 312,01 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.
Згідно п. 7.1.2. договору орендодавець зобов‘язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна.
Позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування приміщення площею 16,80 кв. м. та 54 кв. м., що розташовані за адресою : м. Київ, бул. Венадського, 36 за актами приймання-передачі від 01.01.2011.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір діє з 01.01.2011 до 31.12.2011.
Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 86 зі змінами і становить за базовий місяць розрахунку без ПДВ (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) –20.12.2010 66,38 грн. та 70,53 грн. за 1 кв. м., а всю орендовану площу 1 115,25 грн. та 3 808,77 грн. та ПДВ 223,05 грн. та 761,75 грн., а всього 1 338,30 грн. та 4 570,52 грн.
Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця:
- відшкодування комунальних платежів;
- відшкодування земельного податку;
- витрати на утримання будинку та прилеглої території;
- інші витрати.
Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).
Згідно п. 3.3. договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 10 днів від дати отримання рахунку (надання рахунку до 15 числа наступного місяця). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
В матеріалах справи наявні наступні рахунки :
- про сплату орендної плати: № 434 від 28.02.2011 за лютий 2011 року на суму 5 178,35 грн., № 589 від 31.03.2011 за березень 2011 року на суму 5 427,53 грн., № 704 від 29.04.2011 за квітень 2011 року на суму 6 221,86 грн., загалом на суму 16 827,74 грн.
- про відшкодування плати за тепло: № 235 від 28.02.2011 за лютий 2011 року на суму 764,05 грн., № 476 від 31.03.2011 за березень 2011 року на суму 1 433,45 грн., № 802 від 29.04.2011 за квітень 2011 року на суму 480,07 грн., загалом на суму 2 677,57 грн.
- про відшкодування плати за електроенергію: № 278 від 28.02.2011 за лютий 2011 року на суму 385,88 грн., № 757 від 29.04.2011 за квітень 2011 на суму 101,10 грн., загалом на суму 486,98 грн.
- про відшкодування плати за землю: № 37 від 31.01.2011 за січень 2011 року на суму 202,87 грн., № 353 від 28.02.2011 за лютий 2011 року на суму 202,87 грн., № 652 від 31.03.2011 за березень 2011 року на суму 202,87 грн., № 840 від 29.04.2011 за квітень 2011 року на суму 202,87 грн., разом на суму 811,48 грн.
Позивач зазначив, що дані рахунки надавались представникам відповідача на руки, проте без будь-яких відміток про їх вручення.
Відповідач своїх заперечень щодо неотримання вказаних рахунків суду не подав.
Слід зазначити, що 04.01.2012 сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2011, який підписано та скріплено печатками обох сторін, в якому зазначено, що на підставі перелічених вище рахунків, а також рахунків № 136 від 31.01.2011 на суму 368,00 грн. та № 211 від 31.01.2011 на суму 5 132,16 грн. відповідачу нараховано до сплати за надані послуги в загальному розмірі 26 303,93 грн., з яких відповідачем сплачено суму в розмірі 10 703,03 грн. та борг складає 15 600,90 грн.
Отже, підписавши даний акт звірки відповідач погодився із наявною заборгованістю в розмірі 15 600,90 грн. та підтверджує отримання відповідачем всіх зазначених рахунків.
Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 5.1.4. договору відповідач зобов‘язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за цим договором.
Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати та інших передбачених договором платежів, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно акту звірки становить 15 600,90 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 600,90 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 1 199,13 грн. пені та 312,01 грн. штрафу слід зазначити наступне
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов‘язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.7. договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.
Отже, вищезазначені норми та умови договору встановлюють, що пеня та штраф нараховуються за несвоєчасно виконане зобов‘язання по сплаті орендної плати.
Оскільки позивачем не подано доказів в підтвердження коли саме (із зазначенням дат) відповідачу були вручені вищезазначені рахунки, оплата яких мала бути здійснена у 10-денний строк з моменту їх отримання (п. 3.3. договору), відсутня можливість встановлення строку з якого починається прострочення оплати цих рахунків.
Більше того, позивачем в позові та доданому розрахунку взагалі не вказано ані кількості прострочених днів ані чітко зазначених періодів (з якої дати по яку дату) нарахована пеня.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 199,13 грн. пені та 312,01 грн. штрафу задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено настання строків прострочення виконання по сплаті орендної плати.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік" станом на 01.01.2011 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 941,00 грн.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2011 році в господарському суді майнового характеру становив не менше 1 411,50 грн. та не більше 56 460,00 грн.
Оскільки позивачем пред‘явлено позовні вимоги в загальному розмірі 17 112,04 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 411,50 грн.
Проте, позивачем подано платіжне доручення № 1448 від 21.11.2011, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 1 477,50 грн., тобто більшому розмірі ніж передбачено законом.
Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп. підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Колективного підприємства «Редакція газети «Говорить і показує Україна»(м. Київ, вул. Пушкінська, 21-Б, код ЄДРПОУ 21586895) на користь Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України (м. Київ, бул. Вернадського, 36, код ЄДРПОУ 05417331) 15 600 (п‘ятнадцять тисяч шістсот) грн. 90 коп. основного боргу по орендній платі та іншим платежам, 1 284 (одну тисячу двісті вісімдесят чотири) грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
4. Повернути Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України (м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, код ЄДРПОУ 35822724) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 2969 від 06.12.2011. Платіжне доручення № 1448 від 21.11.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/323.
Суддя
В.В.Сівакова
Рішення підписано 12.01.2012.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2012 |
Оприлюднено | 16.01.2012 |
Номер документу | 20752522 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сівакова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні